Рішення

від 06.02.2025 по справі 911/3155/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/3155/24

За позовом Адвокатського бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича»

до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради

про стягнення 334 989, 93 грн,

Суддя Антонова В.М.

Секретар судових засідань Бойченко С.І.

Представники учасників справи:

від позивача: Мамаєв Д.Ю.;

від відповідача: Приходько С.В.;

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Адвокатське бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради (надалі відповідач) про стягнення 334 989, 93 грн, з яких: 307 911, 53 грн основний борг, 15 092, 71 грн пеня, 1 741, 47 грн 3% річних та 10 244, 22 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором про надання правової допомоги № 30/08/21-3 від 30.08.2021, в частині повної та своєчасної оплати послуг.

2.Стислий виклад позицій відповідача

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та, зокрема, зазначає, що в договорі про надання правової допомоги № 30/08/21-3 від 30.08.2021 відсутні всі необхідні реквізити, а тому він є неукладеним та наявний в матеріалах справи договір і акти здачі-прийняття робіт підроблені. Звертає увагу, що в під.д п.2.1. вказаного договору передбачено обов`язок відповідача оплатити вартість винагороди від отримання на його користь рішення суду яке набрало законної сили та становить 7% грн, а тому, на думку останнього, вартість винагороди становить 7 копійок.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.11.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

03.12.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків з доданою до неї новою редакцією позовної заяви та додатками до неї. Водночас, позивачем здійснено перерахунок, заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, у зв`язку з чим, змінено ціну позову, яка згідно прохальної частини нової редакції позову становить 334 989, 93 грн та складається із 307 911, 53 грн основної заборгованості за договором, 15 092, 71 грн пені, 1 741, 47 грн 3% річних та 10 244, 22 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, визнано справу малозначною та постановлено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

26.12.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про призначення судової технічної експертизи документів, у обґрунтування якого зазначає про необхідність встановлення того, який саме договір та в якій редакції є дійсним і непідробленим. Крім того, представником відповідача подано заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якому міститься клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

30.12.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній заперечує проти заявлених клопотань представника відповідача та просить повернути без розгляду подані останнім відзив на позовну заяву, клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та клопотання про призначення судової технічної експертизи документів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.12.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Адвокатського бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» про повернення без розгляду поданих відповідачем відзиву на позовну заяву, клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та клопотання про призначення судової технічної експертизи документів, задоволено клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, постановлено розгляд справи № 911/3155/24 здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.01.2025.

08.01.2025 від представника позивача на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

14.01.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі відповідача та його представника.

У підготовче засідання 14.01.2025 з`явився представник позивача, відповідач у засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2025 відкладено підготовче засідання на 30.01.2025 та витребувано в позивача для огляду в засіданні оригінали: договору про надання правової допомоги №30/08/21-3 від 30.08.2021; акта №ОУ-0000143 здачі-приймання робіт (надання послуг); акта №ОУ-0000101 здачі-приймання робіт (надання послуг).

24.01.2025 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2025 (суддя Бабкіна В.М.) заяву відповідача про участь в усіх судових засіданнях в режимі відеконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів задоволено.

У підготовче засідання 30.01.2025 з`явились сторони. У засіданні судом оглянуто оригінали договору про надання правової допомоги №30/08/21-3 від 30.08.2021; акта №ОУ-0000143 здачі-приймання робіт (надання послуг) та акта №ОУ-0000101 здачі-приймання робіт (надання послуг). Також судом, з урахуванням думки представників сторін, протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи, в зв`язку з його необґрунтованістю.

Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження та, зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, протокольною ухвалою від 30.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.02.2025.

У судове засідання 06.02.2024 з`явились сторони.

Представник позивача в судовому засіданні 06.02.2025 надав пояснення по суті позовних вимог та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.02.2025 надав пояснення по суті заперечень та просив відмовити в задоволені позову.

У судовому засіданні 06.02.2025 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

30.08.2021 між позивачем (далі - бюро) та відповідачем (далі замовник) укладено договір про надання правової допомоги №30/08/21-3 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого предметом договору є представництво та захист інтересів замовника в цивільній, господарській, адміністративній юрисдикції, а саме судах загальної юрисдикції, адміністративних відповідно до вимог КАС України, господарських судах відповідно до вимого ГПК України, апеляційному суді, Верховному суді, прокуратурі, органах Національної поліції, та інших правоохоронних органах та органах державної влади та місцевого самоврядування, господарськими суб`єктами, підприємствами, організаціями, установами та підчас рішення суду, тощо по цивільній/адміністративній/кримінальній/ в справі з виконання вимог Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» зі змінами та доповненнями які діють та будуть діяти.

У пункті 2.1. встановлено, що замовник, зокрема, зобов`язаний:

г) оплатити бюро вартість послуг за надання правової допомоги з підготовки та представництва інтересів в усіх судових засіданнях в усіх судах України за одну подану позовну заяву ____0___грн. Вразі необхідності проведення судових справ буде врегульовуватись вартість сторонами.

д) оплатити бюро вартість винагороди від отримання на користь Замовника рішення суду яке набрало законної сили, становить 7% грн.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами зобов`язань, передбачених п.1.1. договору (п.3.1. договору).

19.11.2021 сторонами підписано додаткову угоду до договору, предметом якої є представництво та захист інтересів замовника в цивільній, господарській, адміністративній юрисдикції, а саме судах загальної юрисдикції, адміністративних відповідно до вимог КАС України, господарських судах відповідно до вимого ГПК України, апеляційному суді, Верховному суді, прокуратурі, органах Національної поліції, та інших правоохоронних органах та органах державної влади та місцевого самоврядування, господарськими суб`єктами, підприємствами, організаціями, установами та підчас рішення суду, тощо по цивільній/адміністративній/кримінальній/ в справі з визнання судових наказів такими, що не підлягають виконання по наступним договорам: 2119/15-ТЕ-17; 1190/14-ТЕ-17, 1191/14-БО-17, 13/2836-БО-17, 1631/1617-ТЕ-17, 2093/1718-ТЕ-17. Вартість надання послуг за подання однієї заяви до суду складає 4 000, 00 грн.

17.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору предметом якої є представництво та захист інтересів замовника в цивільній, господарській, адміністративній юрисдикції, а саме судах загальної юрисдикції, адміністративних відповідно до вимог КАС України, господарських судах відповідно до вимого ГПК України, апеляційному суді, Верховному суді, прокуратурі, органах Національної поліції, та інших правоохоронних органах та органах державної влади та місцевого самоврядування, господарськими суб`єктами, підприємствами, організаціями, установами та підчас рішення суду, тощо по цивільній/адміністративній/кримінальній/ в справі з визнання судових наказів такими, що не підлягають виконання по наступним договорам: 13/2835-ТЕ-17. Вартість надання послуг за подання однієї заяви до суду складає 4 000, 00 грн.

На виконання умов договору позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 317 911, 53 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000101 від 25.12.2021 на суму 28 000, 00 грн та №ОУ-0000143 від 16.10.2023 на суму 289 911, 53 грн, які підписані та спідлені печатками з обох сторін без зауважень чи заперечень.

05.09.2024 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату заборгованості за вих..№03/09-24-08 від 03.09.2024 за договором у загальному розмірі 307 911, 53 грн, яка отримана останнім 10.09.2024, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0104200011821.

Доказів оплати 307 911, 53 грн чи відповіді на вказану вимогу матеріали справи не містять.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором щодо своєчасної оплати наданих послуг, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 307 911, 53 грн основного боргу, 15 092, 71 грн пені, 1 741, 47 грн 3% річних та 10 244, 22 грн інфляційних втрат.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений позивачем та відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до норм ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Як убачається з матеріалів справи позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 317 911, 53 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000101 від 25.12.2021 на суму 28 000, 00 грн та №ОУ-0000143 від 16.10.2023 на суму 289 911, 53 грн.

Суд зауважує, що вказані акти підписані та скріплені печаткою зі сторони відповідача без зауважень чи заперечень.

Враховуючи зазначене, суд критично оцінює посилання відповідача, на те, що вказані акти є підробленими, оскільки в судовому засіданні судом оглянуто їх оригінали, з яких не вбачається ознак підробленості та доказів звернення відповідача до правоохоронних органів, щодо заволодіння його печаткою сторонніми особами матеріали справи не містять і відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду таких доказів не надано.

Всі доводи відповідача зводяться лише до того щоб уникнути виконання свого зобов`язання з оплати отриманих послуг за вказаними вище актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які скріплені його печаткою без зауважень чи заперечень.

Позивач зазначає, що відповідачем оплачено лише 10 000, 00 грн та неоплаченими залишились послуги на загальну суму 307 911, 53 грн.

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

05.09.2024 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату заборгованості за вих.№03/09-24-08 від 03.09.2024 за договором у загальному розмірі 307 911, 53 грн, яка отримана останнім 10.09.2024, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0104200011821.

Враховуючи зазначене вище, строк оплати послуг є таким, що настав.

Доказів оплати відповідачем позивачу отриманих послуг у розмірі 307 911, 53 грн матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду таких доказів не надано.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості за отримані послуги в розмірі 307 911, 53 грн, доказів її погашення відповідачем не надано та вказана заборгованість не спростована, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення основного боргу.

Крім цього, позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 13.09.2024 по 20.11.2024 у розмірі 1 741, 47 грн та інфляційні втрати за загальний період з вересня по жовтень 2024 року в розмірі 10 244, 22 грн.

Так, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 13.09.2024 по 20.11.2024 у розмірі 1 741, 47 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за загальний період з вересня по жовтень 2024 року в розмірі 10 244, 22 грн, суд встановив, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15 092, 71 грн пені за період з 19.03.2024 по 20.11.2024.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» регулює також договірні відносини між суб`єктами господарювання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст. 31 Господарського кодексу України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. Відповідно, законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Водночас ч.6 ст.231 Господарського кодексу України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

У договорі укладеному між сторонами розмір пені не встановлений.

Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені в розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №908/1501/18.

Враховуючи викладене вище, суд відмовляє в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 15 092, 71 грн.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунку щодо заявлених до стягнення сум не надав.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі РуїсТоріха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 307 911, 53 грн основного боргу, 1 741, 47 грн 3% річних та 10 244, 22 грн інфляційних втрат.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Адвокатського бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради про стягнення 334 989, 93 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради (08631, Київська обл., Фастівський р-н, смт. Глеваха(з), вул. Вокзальна, буд. 18-а, ідентифікаційний код 33018727) на користь Адвокатського бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» (02055, м. Київ, просп. Григоренка, буд. 15, оф. 218, ідентифікаційний код 42759693) 307 911 (триста сім тисяч дев`ятсот одинадцять) грн 53 коп. основного боргу, 1 741 (одну тисячу сімсот сорок одну) грн 47 коп. 3% річних, 10 244 (десять тисяч двісті сорок чотири) грн 22 коп. інфляційних втрат та 4 798 (чотири тисячі сімсот дев`яносто вісім) грн 46 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст.256 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 10.02.2025.

Суддя В.М. Антонова