Ухвала

від 04.02.2025 по справі 3/222/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

04 лютого 2025 року Справа № 3/222/09

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали скарги відповідача на рішення державного виконавця у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 22/2; ідентифікаційний код 33231830)

про: стягнення заборгованості в сумі 1 786 373,33 грн,

особа, дії якої оскаржуються: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 46/1)

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебувала справа № 3/222/09 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 05-374/08 від 24.07.2008р. в загальному розмірі 1 786 248,63 гривні, в тому числі: заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 1 261 000,00 гривень; заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 24.09.2009р. в розмірі 273 049,69 гривень; заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на 24.09.2009р. в розмірі 252 198,94 гривні, шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у ПАТ «ПУМБ» за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 позов було задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД» (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 22/2) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А) 1 261 000,00грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 273 049,69грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 252 198,94грн. - заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у ПАТ «ПУМБ» за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД» (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 22/2) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А) - 17862,49 грн. держмита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2010 у справі № 3/222/09 рішення господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 по справі № 3/222/09 було залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Таким чином, рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі № 3/222/09 набрало законної сили 02.02.2010.

15.03.2010 на виконання вказаного рішення стягувачу було видано відповідний наказ.

13.01.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» надійшла скарга б/н від 12.01.2025 (вх. № 390/25 від 12.01.2025) на рішення головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Миколаївській області ПМУМЮ (м. Одеса) від 24.12.2024 р. по ВП № 18647937 по справі № 3/222/09, в якій заявник просить суд:

1. Визнати рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) Брушковської О.В. від 24.12.2024 року - незаконним.

2. Рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) Брушковської О.В. від 24.12.2024 року - скасувати.

3. Зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) Брушковську О.В. повернути виконавчий документ стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування скарги заявник зазначає, що 26.12.2024 способом електронного зв`язку із застосуванням зареєстрованого кабінету в ЄСІТС Товариство з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД» отримало рішення (копія рішення додається) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління ПМУМЮ (м. Одеса) Брушковської О.В. від 24.12.2024 року про відмову повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню № 18647937, яке було відкрито на підставі Наказу Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2010 року по справі № 3/222/09 про звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у ПАТ «ПУМБ» - копія наказу додається) у відповідності до п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

ТОВ «Карс ЛТД» не погоджується з рішенням державного виконавця від 24.12.2024 по ВП№ 18647937, посилаючись, зокрема, на те, що ухвалене рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2024 року по скарзі Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» від 02.10.2024 року по справі № 3/222/09 на Постанову державного виконавця ВПВР УЗПВР у Миколаївській області ПМУМЮ (м. Одеса) Брушковської О.В. від 19.09.2024 року про повернення виконавчого документа стягувачу, де предметом розгляду була саме ця скарга, було винесене Господарським судом з підстав незаконності цієї Постанови, яка була поставлена державним виконавцем саме на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ про ВП. Вищезгадана ухвала суду не скасувала захід забезпечення Вироку суду по кримінальній справі № 08420033 (судова справа 1/335/11) - накладений арешт на майно слідчим по BBC відділу УБОЗ УМВС в Миколаївській області Коновальчуком С.С. згідно ст.ст. 114, 125, 126 Кримінально-Процесуального Кодексу України 1960 року. Тобто, постанова і протокол слідчого про арешт майна від 19.08.2010 року чинні і продовжують свою дію до цього часу.

Товариство вважає, що при поверненні виконавчого документа стягувачу настане Status quo, при якому державний виконавець і надалі має виконувати свій обов`язок, але не має можливості його виконати так як це заборонено законом до закінчення строку дії відповідної заборони зняття арешту у кримінальному судочинстві - накладений в межах кримінального провадження арешт на майно боржника є в будь-якому випадку перешкодою для реалізації такого майна, в тому числі шляхом проведення аукціону (див. правову позицію Верховного Суду, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, яка викладена у постанові від 09.02.2024 року у подібній справі № 902/1126/22). І саме тільки після вирішення питання про цивільний позов, міру покарання та зняття арешту слідчого судом у кримінальній справі № 1-335/11, Позивач має можливість реалізувати своє першочергове право.

Повернення виконавчого документа стягувачу ні в якому разі не позбавляють його, згідно ч.5 т.12 Закону «Про виконавче провадження», можливості звернутися ще раз до державного виконавця з виконавчим документом стягувача у встановлені цим Законом строки, а саме з дня закінчення строку дії відповідної заборони, тим самим не порушують його право на стягнення.

Крім того, 13.01.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» надійшла така кореспонденція:

- Клопотання вих. № 12/01/25-1 від 12.01.2025 (вх. № 391/25 від 13.01.2025) про поновлення процесуальних строків на подачу скарги на рішення головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Миколаївській області ПМУМЮ (м. Одеса) від 24.12.2024 р. по ВП № 18647937, в якому заявник просить суд:

1. Поновити пропущений процесуальний строк для подачі скарги на рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління ПМУМЮ (м. Одеса) Брушковської О.В. від 24.12.2024 року про відмову повернення виконавчого документа стягувачу у відповідності до п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» по виконавчому провадженню № 18647937.

2. Прийняти скаргу на рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління ПМУМЮ (м. Одеса) Брушковської О.В. від 24.12.2024 року про відмову повернення виконавчого документа стягувачу у відповідності до п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» по виконавчому провадженню № 18647937 до розгляду та винести з цього приводу відповідну Ухвалу суду.

- Заява вих. № 12/01/25-2 від 12.01.2025 (вх. № 393/25 від 13.01.2025) про усунення недоліків за ухвалою суду від 10.01.2025 року про повернення скарги від 04.01.2025 року без розгляді по справі № 3/222/09.

- Клопотання № 04/01/25-5 від 04.01.2025 (вх. № 397/25 від 13.01.2025) про залучення треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в якому заявник просить суд: долучити у справу на стороні Відповідача третю особу, яка не заявляє самостійних вимог що до предмета спору Фізичну особу підприємця Євтушенко Ігоря Івановича, та винести відповідну ухвалу.

Також, 14.01.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» надійшло (5) клопотання б/н від 14.01.2025 (вх. № 509/25 від 14.01.2025) про повідомлення та залучення до справи № 3/222/09 прокурора Миколаївської окружної прокуратури.

Ухвалою суду від 15.01.2025 було поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» строк для подання скарги на рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління ПМУМЮ (м. Одеса) Брушковської О.В. від 24.12.2024 року про відмову повернення виконавчого документа стягувачу у відповідності до п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» по виконавчому провадженню № 18647937; розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» б/н від 12.01.2025 (вх. № 390/25 від 12.01.2025) на рішення головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Миколаївській області ПМУМЮ (м. Одеса) від 24.12.2024 р. по ВП № 18647937 по справі № 3/222/09 призначено на 04 лютого 2025 року об 11:50; постановлено Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) та Публічному акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний Банк» у строк до 31.01.2025 надати суду та направити іншим учасникам письмові пояснення щодо скарги, з доданням до них: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, якщо такі докази не надані скаржником; документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи; в задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» № 04/01/25-5 від 04.01.2025 (вх. № 397/25 від 13.01.2025) про залучення у справу на стороні відповідача третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та б/н від 14.01.2025 (вх. № 509/25 від 14.01.2025) про повідомлення та залучення до справи прокурора Миколаївської окружної прокуратури відмовлено.

28.01.2025 до суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Одеса) надійшли додаткові пояснення б/н від 28.01.2025 (вх. № 1293/25), з урахуванням яких заявник просить суд відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» б/н від 12.01.2025 (вх. № 390/25 від 12.01.2025) на рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковської О.В. від 24.12.2024 про відмову повернення виконавчого документа стягувачу у відповідності до п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» по виконавчому провадженню № 18647937.

30.01.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» надійшло клопотання б/н від 30.01.2025 (вх. № 1424/25) про додаткове долучення до справи № 3/222/09 доказів, а саме:

- копії постанови про накладення арешту слідчим по ВВС відділу УБОЗ УМВС України в Миколаївській області Коновальчуком С.С. від 18.08.2010;

- копії листа-відповіді слідчого по ВВС відділу УБОЗ УМВС України в Миколаївській області Коновальчука С.С. №63-16-2664 від 18.10.2010;

- копії постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.06.2023;

- копії ухвали Господарського суду Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В. по справі № 915/1493/21 від 03 серпня 2023 року;

- копії постанови Південно-Західного Апеляційного Господарського Суду від 12 жовтня 2023 року по справі № 915/1493/21.

Станом на момент проведення судового засідання інших заяв або клопотань від учасників справи до суду не надходило.

04.02.2025 в судове засідання з`явилися представники стягувача та боржника, а також Відділу примусового виконання рішень, яких суд заслухав.

В засіданні 04.02.2025 за заявою представника Відділу примусового виконання рішень б/н від 04.02.2025 (вх. № 1662/25) до матеріалів справи було долучено постанову про закінчення виконавчого провадження № 18647397 від 28.01.2025.

04.02.2025 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» б/н від 12.01.2025 (вх. № 390/25 від 12.01.2025) на рішення головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Миколаївській області ПМУМЮ (м. Одеса) від 24.12.2024 р. по ВП № 18647937 по справі № 3/222/09, суд, на підставі статті 233 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.

Ознайомившись з матеріалами скарги, дослідивши надані докази у їх сукупності з матеріалами судової справи, заслухавши в судовому засіданні представників стягувача та боржника та державного виконавця, суд встановив таке.

Як уже було наведено вище, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі № 3/222/09, яке набрало законної сили 02.02.2010, було, зокрема, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД» на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» 1 261 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 273 049,69 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, 252 198,94 грн заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у ПАТ «ПУМБ» за договором іпотеки від 07.08.2008, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

15.03.2010 на виконання вказаного рішення стягувачу було видано відповідний наказ у справі № 3/222/09, який підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим, на шкоду одній зі сторін.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та практики Європейського суду з прав людини, рішення суду у справі № 3/222/09, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавців.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу положень ст. 1 Закону «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Дослідивши обставини скарги та оцінивши у відповідності до ст. 86 ГПК України докази, надані учасниками, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявленої скарги виходячи з такого.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що 07.08.2008 між Акціонерним товариством «ПУМБ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каре ЛТД» укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, відповідно до якого у іпотеку передано нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2.

Одночасно, 07.08.2008 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г. були внесені відповідні дані до Державного реєстру іпотек та Державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

У подальшому, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі № 3/222/09 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД» на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» 1 261 000,00грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 273 049,69грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 252 198,94грн. - заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у ПАТ «ПУМБ» за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

15.03.2010 на виконання вказаного рішення стягувачу видано відповідний наказ.

Вказаний наказ Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2010 у справі № 3/222/09 було пред`явлено стягувачем до виконання до органів державної виконавчої служби.

14.04.2010 Інгульським відділом державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області відкрито виконавче провадження з виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 по справі №3/222/09 та присвоєно йому № 18647937.

08.06.2010 державним виконавцем Інгульського відділу ДВС проведено опис та арешт майна, а саме нежитлових приміщень піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2.

Матеріали справи свідчать також про те, що 19.08.2010 в межах матеріалів кримінальної справи № 08420033 слідчим по BBC відділу УБОЗ УМВС в Миколаївській області Коновальчуком С.С. ухвалено постанову про накладення арешту на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Миколаїв, проспект Миру, 22/2. З мотивувальної частини постанови вбачається, що вказаний арешт накладено з метою забезпечення цивільного позову, а також забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна.

З пояснень сторін судом встановлено, що позивачем за вказаним цивільним позовом виступає Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк».

19.09.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковською О.В. було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2024, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024, у справі № 3/222/09 було визнано незаконним рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковської О. В. про повернення виконавчого документу стягувачу; скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковської О.В. про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.09.2024 по виконавчому провадженню № 18647937; зобов`язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковську О.В. вжити заходи з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області про звернення стягнення на майно товариства з обмеженого відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у AT «ПУМБ» за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загального площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

У подальшому, за результатами розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» по виконавчому провадженню № 18647937 від 25.11.2024 за вих. № 25/11/21-1, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковською О.В. було надано боржнику у виконавчому провадженні відповідь № 120 від 24.12.2024, за змістом якої повідомлено, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. При поверненні виконавчого документа стягувачу необхідно враховувати, що підставою для повернення виконавчого документа згідно з пунктом 9 частини першої цієї статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» є встановлення безпосередньо у законі заборони звертати стягнення на окреме майно чи кошти боржника. Таким чином, підстави для винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні.

Скаржник зазначає про накладений у кримінальній справі № 08420033 (судова справа 1/335/11) арешт на майно слідчим по BBC відділу УБОЗ УМВС в Миколаївській області Коновальчуком С.С. згідно ст.ст. 114, 125, 126 Кримінально-Процесуального Кодексу України 1960 року, наголошуючи, що і постанова, і протокол слідчого про арешт майна від 19.08.2010 чинні і продовжують свою дію до цього часу.

В ієрархії нормативно-правових актів КПК України вищій у своєму статусі та в дії свого спеціального режиму ніж Закони України «Про іпотеку» та «Про виконавче провадження» в частині визнання долі арештованого майна слідчим.

Передчасні дії з майном відповідача до: вирішення питання про арешт, цивільний позов і обрання міри покарання, при постанові Вироку по кримінальній справі у судовій справі № 1-335/11 у відповідності до ст. 324 КПК України 1960 року, зашкодять Державі, призведуть до втрати арештованого майна у кримінальному провадженні. Так як виконання господарських стягнень без урахування цього арешту - порушує публічні інтереси та принципи об`єктивного судового розгляду, відповідно до статті Шостої Європейської конвенції з прав людини, призведе до реального конфлікту між двома галузями права, і розцінюється як втручання в юрисдикцію іншого органу та нехтування вимогами КПК України.

Крім того, державним виконавцем не може бути звернуто стягнення на майно боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у ПАТ «ПУМБ», так як відповідач не має можливості виконати рішення суду у справі № 3/222/09 у зв`язку з арештом слідчого по ВВС відділу УБОЗ УМВС України в Миколаївській області Коновальчуком С.С. від 19.08.2010.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частинами 6, 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог Інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.09.2024 у справі № 909/893/17, відповідно до якої ухвала слідчого судді у кримінальній справі не є підставою для невиконання рішення суду про звернення стягнення на іпотечне та заставне майно, обтяження на яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав раніше ухвали про накладення арешту у кримінальному провадженні.

Крім того, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову. Іпотека або арешт нерухомого майна, що накладається виконавцем у межах виконавчого провадження, мають ту ж саму мету. Тому іпотека або арешт, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно раніше, мають вищий пріоритет, ніж заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, які були зареєстровані пізніше. У цьому разі заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, не є перешкодою для реалізації майна, а покупець такого майна набуває право власності на нього вільним від зазначених обтяжень. Якщо ж майно не буде реалізоване, а іпотека буде припинена або буде знятий арешт, накладений виконавцем (зокрема, у випадку повного виконання боржником свого обов`язку), то заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, і надалі виконуватимуть функцію забезпечення позову.

Судом також взято до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 та від 25.05.2021 у справі № 923/971/19 про те, що продаж майна боржника з публічних торгів у виконавчому провадженні за наявності чинного його обтяження арештом у кримінальній справі може бути підставою недійсності правочину з відчуження такого майна чи визнання незаконними дій державного виконавця у виконавчому провадженні, якщо таке обтяження має вищий пріоритет, порівняно з пріоритетом іпотеки та арешту нерухомого майна, що накладений виконавцем у межах виконавчого провадження. У протилежному випадку судовий арешт майна може бути несправедливо використаний на шкоду іпотекодержателю та на користь іншого кредитора, чиї вимоги виникли пізніше.

Судом встановлено, що державна реєстрація обтяження нерухомого майна нежитлових приміщень піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, була здійснена в день укладання договору іпотеки 07.08.2008.

Рішенням суду від 08.12.2009 у справі № 3/222/09 було стягнуто з боржника на користь стягувача грошові кошти, шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у ПАТ «ПУМБ» за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

14.04.2010 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення (ВП № 18647937).

08.06.2010 державним виконавцем проведено опис та арешт майна, а саме нежитлових приміщень піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2.

Накладення арешту на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Миколаїв, проспект Миру, 22/2, слідчим по BBC відділу УБОЗ УМВС в Миколаївській області в межах кримінальної справи № 08420033 відбулося 19.08.2010.

За такого, суд дійшов висновку про те, що іпотека, судове рішення та арешт органом ДВС майна виникли раніше за арешт слідчого і мають вищій пріоритет.

Вказане свідчить про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення державного виконавця.

Крім того, судом враховано, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковської О.В. від 28.01.2025 було закінчено виконавче провадження № 18647937 на підставі п. 1 ч. 13 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», з посиланням на те, що у встановлений ч. 2 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» строк стягувачем не пред`явлено виконавчий документ до Відділу ДВС за відновленим виконавчим провадженням № 18647937.

Таким чином, наразі підстави для винесення у виконавчому провадженні № 18647937 постанови про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця відсутні.

За приписами статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» б/н від 12.01.2025 (вх. № 390/25 від 12.01.2025) на рішення головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Миколаївській області ПМУМЮ (м. Одеса) від 24.12.2024 р. по ВП № 18647937 по справі № 3/222/09.

Розподіл витрат, пов`язаних з розглядом скарги в порядку ст. 344 ГПК України не здійснюється, оскільки нормами Закону України «Про судовий збір» не встановлено розміру ставки судового збору за звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, інших витрат пов`язаних з розглядом скарги учасниками судового процесу не заявлено.

Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 219, 220, 232, 233, 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» б/н від 12.01.2025 (вх. № 390/25 від 12.01.2025) на рішення головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Миколаївській області ПМУМЮ (м. Одеса) від 24.12.2024 р. по ВП № 18647937 по справі № 3/222/09 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена та підписана судом 10.02.2025.

Суддя О.Г. Смородінова