Рішення

від 30.01.2025 по справі 307/833/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/833/24

Провадження № 2/307/195/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бряник М.М.,

секретар судового засідання - Скирчук В.Й.,

за участю представника позивача, адвоката - Рішко П.М.,

представника третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 - Фекете Й.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у порядку загального позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє, адвокат Рішко П.М. до ОСОБА_2 , де треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Буштинської селищної ради Тячівського району, Закарпатської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 та Військова частина НОМЕР_1 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Рішко П.М., звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , де третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Буштинської селищної ради Тячівського району, Закарпатської області про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що 18 лютого 1995 року він уклав шлюб з відповідачкою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який було зареєстровано виконавчим комітетом Бедевлянської сільської ради Тячівського району, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис №8. Від шлюбу з відповідачкою мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 яка є повнолітньою та має власну сім`ю та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає разом з ним та перебуває на його утриманні та вихованні.

Рішенням Тячівського районного суду ухваленим 14.03.2018р. у справі №307/3068/17 шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано. Основними причинами розпаду сім?ї стало те, що відповідачка зневажливо ставилася до сімейних цінностей, не займалася вихованням дітей, любила розгульний спосіб життя, витрачала гроші на розваги та непотрібні речі, і коли грошей не вистачало, брала кредити, та крім цього, також була схильна до надмірного вживання алкогольних напоїв.

Позивач вказує, що у 2015 році відповідачка покинула сім?ю, залишивши малолітню на той час дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якій було всього шість років. Надалі, відповідачка виїхала з місця проживання у с. Біловарці Тячівського району, та на даний час, як йому відомо, знаходиться за межами України на території російської федерації. Дитина, постійно проживає разом з ним та перебуває на його утриманні та вихованні.

Позивач зазначає, що відповідачка ОСОБА_5 протягом тривалого часу, а саме з 2015 року, не виконує жодних батьківських обов?язків, перелічених у нормах ст. 150, 155 та 180 СК України. Ще до офіційного розірвання шлюбу відповідачка залишила малолітню дитину без фізичної, матеріальної та моральної підтримки. А саме, відповідачка з моменту припинення спільного проживання, не опікувалася та не брала участі у вихованні своєї малолітньої дитини, не відвідувала дитину та не спілкувалася з нею. Відповідачка ОСОБА_2 умисно самоусунулася від виконання обов?язків щодо виховання та утримання своєї дитини, а також зловживає своїми батьківськими правами та недобросовісно використовує їх на шкоду інтересам дитини.

Позивач вважає, що викладені обставини, свідчать про свідоме ухилення відповідачки ОСОБА_2 від виконання своїх обов?язків по вихованню дитини, є достатніми підставами для позбавлення відповідачки батьківських прав відносно дитини.

Враховуючи наведене просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав щодо неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 04.03.2024 року позовну заяву залишено без руху, надано строк позивачу для усунення недоліків вказаних в ухвалі суду.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 04.03.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання покладено обов`язок на виконавчий комітет Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, як органу опіки та піклування подати висновок щодо розв`язання спору між сторонами.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 22.05.2024 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 11.07.2024 року залучено до участі справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 26.09.2024 року залучено до участі справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Військову частину НОМЕР_1 .

19.07.2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №8766 від 18.07.2024 року подано до суду заяву з процесуальних питань, у якій просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відмовити. Посилається на те, що вказаний позов та матеріали справи можуть свідчити про бажання позивача, який є військовозобов?язаним, уникнути проходження військової служби під час мобілізації, а, можливо, не про об?єктивне бажання особи позивача реалізувати своє право, через судове рішення, - позбавити матір батьківських прав. Підставами для такого міркування може слугувати те, що після розірвання шлюбу між сторонами, яке мало місце у 2018 році позивач не ініціював питання про позбавлення матері батьківських прав аж до лютого 2024 р. При цьому, з 24.02.2022 року і по 25.01.2024 року включно позивач ОСОБА_1 свої військово-облікові дані в будь-яких можливий законний спосіб, в т.ч. шляхом особистого звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 - не оновлював. Однак, лише зараз, у 2024 році позивач, який є військовозобов?язаним, активно почав подавати документи до суду щодо реалізації вищевказаного свого права, оскільки отримавши вперше мобілізаційне розпорядження 06.02.2024 року, то, можливо, саме через це вирішив звернутись в суд з вказаним позовом - 28 лютого 2024 року.

З цих підстав, просить суд у задоволенні позову відмовити.

24.10.2024 року від командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 надійшли пояснення на позовну заяву за №1838/5-29 від 21.10.2024 року, у яких просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі виходячи з того, що докази, надані позивачем на обґрунтування вимог заявленого позову про позбавлення батьківських прав, не вказують на свідоме умисне ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов?язків. Фактично із цих доказів взагалі неможливо встановити всі істотні обставини щодо власне позивача: де саме вона перебуває, її стан здоров?я, матеріальний стан, та інші обставини, які б беззаперечно свідчили саме про умисні дії по ухиленню від виконання батьківських обов?язків, а не скрутні життєві обставини, які унеможливлюють фактичне виконання матір?ю своїх батьківських обов?язків. Невиконання відповідачкою свої батьківські обов?язків не може бути підставою для позбавлення її батьківських прав, оскільки простої бездіяльності з боку матері недостатньо для того, щоб зробити висновок про наявність виняткових обставин, за яких можливо позбавити її батьківських прав. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Із наявних доказів не можливо встановити фактичних даних, які б давали підстави вважати, що поведінку відповідачки неможливо змінити. Та обставина, що вихованням доньки і її розвитком займається батько, не є безумовним підтвердженням небажання матері дитини брати участь у її утриманні та вихованні, тобто не свідчить про свідоме, умисне нехтування матері батьківськими обов?язками. 3 огляду на викладене просить визнати вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився.

Представник позивача, адвокат Рішко П.М. в судовому засіданні позовну заяву підтримав та просив позов задовольнити виходячи з поданих доказів та позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав щодо неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідачка будучи, відповідно до положень п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за штрих кодовими ідентифікаторами №№0600097536934, 0600910502872, 0600917356472, 0600906307372, 0600913954472, 0600922976055, 0600932220528, 0600944745065, 0600943090774, 0600941682780, 0600291311250, 0610201529495, 0610215054449, 0610212238310, в судове засідання не з`явилася.

Представник виконавчого комітету Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. 02.04.2024 року представник третьої особи Орос І.М. подала до суду заяву у якій просить, розгляд справи проводити без їх участі.

Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_6 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову посилаючись на мотиви викладені у заяві з процесуальних питань поданою ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Представник третьої особи Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився та про причини неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, покази свідків, думку неповнолітньої ОСОБА_4 та дослідивши всі матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13, 76, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого повторно 01.12.2016 року Тячівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, сторони перебували у шлюбі, який було зареєстровано виконавчим комітетом Бедевлянської сільської ради Тячівського району 18.02.1995 (а.с.9).

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області ухваленого 14 березня 2018 року у цивільній справі №307/3068/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 шлюб між сторонами, розірвано. (а.с.10).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 23.02.2009 року виконавчим комітетом Біловарської сільської ради Тячівського району Закарпатської області України, сторони являються батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.17).

З довідки №284 від 07.02.2024 року виданої виконавчим комітетом Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області вбачається, що ОСОБА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 разом з дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.19).

З довідки №305 від 09.02.2024 року виданої виконавчим комітетом Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області вбачається, що ОСОБА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 та має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.20).

Актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї складеного депутатом Буштинської селищної ради 15.02.2024 встановлено, що дитина ОСОБА_4 постійно проживає разом з батьком ОСОБА_1 . Вихованням та повним матеріальним утриманням дочки займається лише батько, оскільки мати ОСОБА_2 виїхала за межі України ще в 2015 році та ніяким чином не бере участі у вихованні та утриманні дитини. Дитина забезпечена всім необхідним для комфортного проживання та навчання. Мати ОСОБА_2 дитину не відвідує про що стверджують сусіди (а.с.21).

Згідно характеристики №16 від 09.02.2024 року, виданої головою Буштинської селищної ради Р.Янчій, ОСОБА_1 , вже тривалий час проживає в селищі Буштино за вищевказаною адресою з неповнолітньою дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Характеризується з позитивної сторони, скарг відносно ОСОБА_1 до Буштинської селищної ради не надходило (а.с.22).

Згідно характеристики №41 від 12.02.2024 року, виданої директором Буштинського ліцею О.І. Орсаг, ОСОБА_4 навчається в Буштинському ліцеї з першого класу. За час навчання зарекомендувала себе дисциплінованою, здібною ученицею. Батько приділяє належну увагу вихованню дочки, відвідує батьківські збори та шкільні заходи, спілкується з вчителями та цікавиться життям дочки. Мати контактів з школою, класним керівником не підтримує за весь період навчання (а.с.23).

З довідки №24 від 09.02.2024 року виданої лікарем Буштинської АЗПСМ Микуляк В.Ю. вбачається, що ОСОБА_1 дійсно неодноразово відвідував сімейного лікаря на протязі останніх п`яти років з дочкою ОСОБА_4 (а.с.24).

Згідно характеристики №20/04-24 від 07.02.2024 року, виданої старостою Біловарського старостинського округу Я.Онуфрій, ОСОБА_2 , зареєстрована в АДРЕСА_2 . Біля дев`яти років на території Біловарського старостинського округу Біловарської сільської ради не проживає. Народила доньку ОСОБА_4 , яка перебуває на повному утриманні батька ОСОБА_1 , проживають разом в смт. Буштино (а.с.25).

Свідок ОСОБА_9 , який відповідачці по справі приходиться рідним батьком в судовому засіданні показав, що його донька ОСОБА_2 не проживає в Закарпатській області вже більше 9 років, приблизно з 2015 року. На його думку вона виїхала з Закарпаття, тому що оформила багато кредитів та не мала змоги платити. Коли їхала дитину, якій було шість років, привела до них додому, тому що батько дитини в той час був на заробітках у москві і сказала, що їде до нього і хай дитина трохи побуде у них. Як поїхала і по день засідання нічого про неї не знає, лише те, що ОСОБА_2 проживає в москві. Не дзвонить і не пише йому. На адресу свідка неодноразово приходили листи від банків щодо сплати заборгованості за кредитними договорами, які отримувала ОСОБА_2 . Вказує, що спочатку виховували вони дитину, приблизно рік, а потім батько ОСОБА_1 забрав дитину і постійно ОСОБА_10 стала проживати з ним. На скільки йому відомо відповідачка ОСОБА_2 не дзвонить дитині та нічим не допомагає.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що працює в школі і може сказати, що дитина з 2015 року постійно знаходилася на піклуванні батька ОСОБА_1 . Маму ОСОБА_4 не бачила ніколи, вона жодного разу не телефонувала в школу, поцікавитися як успіхи в дитини. Батько піклується про дитину, виконує батьківські обов`язки належним чином. ОСОБА_10 відвідує спортивні гуртки. Дитина розвинена, добре вчиться, бере участь у різних конкурсах, однак болісно реагує на слово «мама». Як відомо свідку, відповідачка ОСОБА_2 сказала, що їде на заробітки на 3 місяці, однак так і не повернулася.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що проживає по сусідству з ОСОБА_1 з своєю донькою ОСОБА_10 та співмешканкою ОСОБА_13 . Маму дитини ОСОБА_2 ніколи не бачила. Обставини щодо спілкування дитини з мамою ОСОБА_2 їй не відомо. Вихованням дитини займається батько ОСОБА_1 , його батьки та тітка. Як їй відомо, відносини ОСОБА_10 і співмешканки дуже хороші.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 проживає по сусідству один з дочкою ОСОБА_10 близько п`яти років. Маму дитини ніколи не бачила. Сім`я гарна, чоловік трудолюбивий, дівчинка дуже приємна та вихована. Ніколи не було чутно сварок або непорозумінь в цій сім`ї. Дитина ніколи не розказувала, що отримує якісь подарунки від своєї мами.

Згідно (ст. 171 ч.ч.2, 3 СК України) дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору про позбавлення батьківських прав, хоча й не зобов`язаний врахувати думку дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

В забезпечення присутній під час розгляду справи ОСОБА_4 прав, суд відповідно до положень ст. 45 ЦПК України, в присутності представника органу опіки та піклування Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області Орос І.М., заслухав дитину ОСОБА_4

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в судовому засіданні зазначила, що з мамою не спілкується взагалі. Вона лише один раз привітала її на день народження і фінансово допомогла, відправила їй грошові кошти через двоюрідного брата. Це було в лютому 2024 року. Після того жодного разу вони не спілкувалися. Бачилися з мамою один раз, на весіллі у сестри, ОСОБА_10 тоді їй було лише вісім років. Ця зустріч тривала десь тиждень, потім її мама відправила до бабусі обіцяючи що забере її, однак з того часу до неї не приїздила. Ніколетта зазначила, що не проти щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , так як не вважає її своєю мамою. Задоволена, що живе з батьком, у неї все є і їй все подобається. Відносини з батьком дуже хороші, ніколи не ображає.

Вказані та встановлені під час розгляду справи обставини, дають суду підстави дійти висновку про неналежність та небажання виконання відповідачкою, свого батьківського обов`язку з утримання та виховання дитини.

Відтак віднесення на користь відповідачки визначених ст. 151 ч.1 СК України батькам гарантій на переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини, у даній справі не відповідали б інтересам дитини.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 01.04.2024 року №17-21/11, орган опіки та піклування прийшов до висновку про надання згоди на позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_4 .

Зі змісту вказаного висновку випливає, що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , в якому у них народилось двоє дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 яка є повнолітньою і має власну сім?ю та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Однак, їх сімейне життя не склалося, шлюб між подружжям було розірвано рішенням Тячівського районного суду у 2018 році, так як у 2015 році ОСОБА_2 покинула сім?ю залишивши неповнолітню ОСОБА_15 та малолітню ОСОБА_10 на проживання та виховання батьку. Зі слів батька, ОСОБА_16 , з колишньою дружиною він не проживає дев?ять років з того часу мати, ОСОБА_15 та ОСОБА_10 не цікавиться долею своїх дітей, успіхами, станом здоров?я, не бере участі у їх вихованні та не підтримує матеріально. ОСОБА_17 зазначив, що ніколи не перешкоджав спілкуванню доньок з матір?ю, він хотів щоб в дітей були хороші відносини з нею, так як дівчата потребують уваги та любові матері, але вона не виявила бажання піклуватися про дані обставини, щодо ухиляння від виконання батьківських обов?язків Банк Оксани, відносно своєї неповнолітньої доньки, підтвердив класний керівник дівчинки ОСОБА_11 , яка розповіла, що мати дівчинки за весь період навчання в школі жодного разу не виходила на зв?язок з класним керівником та вчителями, не відвідувала батьківські збори та шкільні заходи. В шкільному житті дівчинки приймає участь тільки батько. При спілкуванні неповнолітня ОСОБА_10 , розповіла що мама дуже рідко підтримує з нею зв?язок, телефонує їй тільки на день народження і то не завжди та зовсім не цікавиться її життям. Ніколетта не заперечує проти позбавлення батьківських прав її матері.

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов депутата Буштинської селищної ради, неповнолітня дочка ОСОБА_10 знаходиться на повному утриманні та вихованні батька, ОСОБА_1. Дитина забезпечена всім необхідним для комфортного проживання та навчання. Мати дівчинки, участі у вихованні не приймає та не відвідує дитину про що стверджують сусіди ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .

Відповідно до характеристики учениці Буштинського ліцею, ОСОБА_4 , батько приділяє належну увагу вихованню дочки, спілкується з вчителями та цікавиться навчаннями дочки. Відповідно до медичної довідки сімейного лікаря, батько неодноразово відвідував сімейного лікаря з дочкою ОСОБА_4 , 2009 року народження. Згідно характеристики Бедевлянської сільської ради гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має доньку ОСОБА_4, яка перебуває на повному утриманні та вихованні батька. Згідно характеристики Буштинської селищної ради гр. ОСОБА_1 , тривалий час проживає в селищі Буштино з неповнолітньою дочкою ОСОБА_20 . Скарг відносно ОСОБА_1 до селищної ради не надходило, характеризується позитивно.

Виходячи з наведеного вище, враховуючи думку дитини та керуючись ч.1 п. 2 ст. 164, 171 Сімейного кодексу України, в інтересах неповнолітньої, орган опіки та піклування Буштинської селищної ради вирішив дати згоду на позбавлення банківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно неповнолітньої дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.53).

Повною мірою вищезгаданий висновок органу опіки та піклування цим висновкам суду відповідає, є всебічним, об`єктивним щодо суттєвих обставин, які пов`язуються з позбавленням відповідачки батьківських прав щодо доньки ОСОБА_4 .

Наведені у висновку факти та обставини підтверджуючі доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки, самі по собі мають місце, та оцінюються судом в контексті дійсних взаємовідносин матері та дитини, яких по суті не існує про що свідчить відсутність таких відносин у період з часу визначення судом місця проживання дитини з батьком до моменту розгляду судом даного спору, на що вказує бездіяльність поведінки мами та що має істотне значення для правильного, законного і обґрунтованого висновку з чутливого сімейного питання.

Таким чином, позивачем доведено, відсутність можливості зберегти зв`язок між мамою і дитиною та доведено наявність винної поведінки відповідачки щодо ухилення від її участі у виконанні покладеного на неї Законом батьківського обов`язку, щодо утримання та виховання дитини.

Статтею 150 СК України, передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно частини 4 статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" вказано, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

В абзаці 2 п. 16 тієї ж Постанови визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінки. У своєму рішення (справа "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року) суд зазначав, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.

Щодо тверджень третіх осіб про ініцювання позивачем даного позову з метою ухилення від призову на військову службу, суд зазначає наступне. Встановлені під час судового розгляду обставини справи та досліджені докази, надають суду можливість дійти висновку про належність виконання позивачем своїх батьківських обов`язків щодо неповнолітньої дочки. В судовому засіданні доведено належними та допустими доказами той факт, що батько проявляє турботу та піклування щодо дитини та йому не байдужа доля дочки, яка фактично з шестирічного віку позбавлена материнського піклування. Саме таке відповідальне ставлення батька, щодо своєї дочки та розуміння щодо можливості залишення дитини без батьківського піклування на переконання суду й спонукало позивача щодо звернення до суду з вказаним позовом А тому такі дії позивача, аж ніяк не можна сприймати, як намагання ухилитися від призову на військову службу за мобілізацією. Окрім цього позиції залучених судом до участі у справі третіх осіб - Віськової частини та ІНФОРМАЦІЯ_1 спростувується тим, що вже під час судового розгляду позивач був призваний на військову службу, яку проходить й на момент ухвалення судом рішення у даній справі.

Так, з наказу в.о. начальника відділу у справах дітей Буштинської селищної ради №05 від 11.11.2024 року «Про тимчасове влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування ОСОБА_4 » вбачається, що дитину залишену без батьківського піклування ОСОБА_4 тимчасово влаштували до сім`ї ОСОБА_11 (тітки) на строк до 11 січня 2025 року (а.с.187-188).

В акті обстеження умов проживання від 11.11.2024 складений в.о. начальника ВСД Буштинської селищної ради Орос І.М. вказано, що ОСОБА_10 залишилася без батьківського піклування, у зв`язку з мобілізацією батька та відсутністю матері дівчинки на території України більше 8 років, під час обстеження дівчинка перебувала в будинку сама (а.с.189)

З акта обстеження матеріально-побутових умов проживання від 06.11.2024 року складеним депутатом Буштинської селищної ради О.Михальчич вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає в будинку одна. Батько ОСОБА_1 служить в лавах ЗСУ, перебуває за межами області. За неповнолітньою дитиною періодично доглядає сестра батька, ОСОБА_11 та співмешканка батька ОСОБА_21 . Встановлено, що ОСОБА_4 залишена батьківського піклування (а.с.190).

Враховуючи встановлені та досліджені в судовому засіданні обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачка свідомо, без будь-яких поважних на те причин, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не займається вихованням дитини, не піклується про її здоров`я, фізичний та духовний розвиток, а отже позбавлення її батьківських прав повністю відповідає інтересам дитини, є виправданою мірою, спрямованою на захист прав дитини, що має пріоритетне значення при вирішенні справи, а відтак позовні вимоги позивача про позбавлення відповідачки батьківських прав обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України на підставі ст.ст. 150, 155, 164, 165, СК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

- Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Буштинської селищної ради Тячівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 26465966, місце знаходження: смт. Буштино, вул. Головна, 91, Тячівського району, Закарпатської області;

- ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , місце знаходження: АДРЕСА_4 ;

- Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , розташована за адресою АДРЕСА_5 , місце знаходження: АДРЕСА_4 .

Дата складання повного тексту рішення - 7 лютого 2025 року.

Головуючий Бряник М.М.