Ухвала

від 06.02.2025 по справі 463/11113/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/11113/24

Провадження №1-кс/463/1260/25

У Х В А Л А

про продовження строку запобіжного заходу

06 лютого 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави підозрюваному

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Арламівська Воля, Мостиського району, Львівської області, зареєстрованому і проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіонузвернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львовапро продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування , тобто до 11.03.2025 року.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 410 КК Україниу викраденні іншоговійськового майна військовослужбовцем за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в умовах воєнного стану,за обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру, яке долучено до матеріалів справи.

Зокрема, ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що він,перебуваючи на посаді моториста експлуатаційно-технічного відділення військової частини НОМЕР_1 , тобто будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, маючи єдиний злочинний умисел з іншими членами групи осіб, які діяли за попередньою змовою, отримував від підполковника ОСОБА_7 і свого керівника ОСОБА_8 інформацію про час і місце вчинення злочину; отримував від них інформацію про обсяг пально-мастильних матеріалів, які необхідно завантажити в транспортні засоби ОСОБА_9 і ОСОБА_10 з метою вивезення останніми з території складу військової частини НОМЕР_1 до громадянина ОСОБА_11 з метою зберігання і подальшого збуту стороннім особам; здійснював завантаження пального в цивільні автомобілі, якими користувався ОСОБА_9 і ОСОБА_10 під час вивезення пального з території військової частини до громадянина ОСОБА_11 з метою подальшої реалізації, здійснював конспіративне вивезення викраденого пального разом із співвиконавцем ОСОБА_10 з території військової частини НОМЕР_1 на територію свого домоволодіння, де він мешкав, а саме виконував наступні дії в умовах воєнного стану.

Так, ОСОБА_5 , з метою виконання наказу підполковника ОСОБА_7 , і вказівки ОСОБА_8 ,у період часу з 01.09.2024 по 29.09.2024 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись на території складу військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ,маючи єдиний злочинний умисел з іншими членами групи осіб, діючи разом із ОСОБА_10 за попередньою змовою групою осіб, з метою викрадення, здійснив завантаження каністр з дизельним паливом військової частини НОМЕР_1 у загальній кількості 900 літрів, вартість якого складала 27090 грн., у цивільний автомобіль«MERCEDES BENZ SPRINTER 216 CDI», державний номер « НОМЕР_2 », який належить ОСОБА_10 , після чого ОСОБА_10 у вищевказаний період часу у його присутності вивіз вищевказане паливо з території військової частини у заздалегідь узгодження місце для зберігання викраденого пального, а саме перевіз його до громадянина ОСОБА_11 для подальшого зберігання і реалізації, що в районі озера біля с. Чишки, Яворівського району, Львівської області.

Також, військовослужбовець ОСОБА_5 , маючи єдиний злочинний умисел з членами групи осіб, діючи умисно за попередньою змовою із співвиконавцем ОСОБА_10 , на виконання плану і наказу керівника підполковника ОСОБА_7 щодо вивезення і викрадення пального,27.09.2024, у період часу з 17 год. по 20 годину, знаходячись на території складу військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив два рази разом із ОСОБА_10 завантаження каністр з дизельним паливом військової частини НОМЕР_1 до автомобілю ОСОБА_10 «MERCEDES BENZ SPRINTER 216 CDI», державний номер « НОМЕР_2 », після чого ОСОБА_10 у його присутності здійснив відповідно два рази вивезення цього палива з території військової частиниу загальній кількості 1000 літрів дизельного палива, вартість якого складала 30100 грн., у заздалегідь узгодження місце для зберігання викраденого пального, а саме до громадянина ОСОБА_11 для подальшого зберігання і реалізації, що в районі озера біля с. Чишки, Яворівського району, Львівської області.

У подальшому, військовослужбовець ОСОБА_5 , маючи єдиний злочинний умисел з членами групи осіб за попередньою змовою, на виконання плану і наказу керівника організованої групи підполковника ОСОБА_7 , діючи за вказівкою співвиконавця ОСОБА_8 ,09.10.2024, у період часу з 14 год. по 15 годину, знаходячись на території складу військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , разом із співвиконавцем ОСОБА_10 , здійснив завантаження каністр з дизельним паливом військової частини НОМЕР_1 до автомобіля ОСОБА_10 «MERCEDES BENZ SPRINTER 216 CDI», державний номер « НОМЕР_2 », після чого ОСОБА_10 у його присутності здійснив вивезення цього палива з території військової частини, у загальній кількості 1100 літрів, вартість якого складала 29227 грн., у заздалегідь узгодження місце для зберігання викраденого пального, а саме до громадянина ОСОБА_11 для подальшого зберігання і реалізації, що в районі озера біля с. Чишки, Яворівського району, Львівської області.

Продовжуючи свої противоправні дії, ОСОБА_5 , 29.11.2024, у період часу з 08 години по 12 годину (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись на території складу військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ,маючи єдиний злочинний умисел з іншими членами групи осіб, діючи разом із ОСОБА_10 за попередньою змовою у складі групи осіб, з метою викрадення, здійснив завантаження 10 каністр (кожна об`ємом по 20 літрів) з дизельним паливом військової частини НОМЕР_1 , у загальній кількості 200 літрів, вартість якого складала 7012 грн., у цивільний автомобіль ОСОБА_10 «MERCEDES BENZ SPRINTER 216 CDI», державний номер « НОМЕР_2 », після чого у вищевказаний період часу, ОСОБА_5 особисто разом із ОСОБА_10 вивіз вищевказане паливо з території військової частини до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де розвантажили його для подальшого зберігання і використання для своїх власних потреб.

Далі, ОСОБА_5 , у період часу з 10.11.2024 по 30.11.2024 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись на території складу військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ,маючи єдиний злочинний умисел з іншими членами групи осіб, з метою викрадення, здійснив завантаження і перевезення 100 літрів дизельного палива зі складу військової частини НОМЕР_1 , вартість якого складала 3506 грн., до місця проживання свого знайомого громадянина ОСОБА_12 , де залишив йому на зберігання вказане пальнеза адресою: АДРЕСА_3 , з метою подальшого використання для своїх особистих потреб.

Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_5 , знаходячись на території складу військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , у періоди часу з 01.09.2024 по 29.09.2024 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено); 27.09.2024, у період часу з 17 год. по 20 годину; 09.10.2024, у період часу з 14 год. по 15 годину;29.11.2024, у період часу з 08 години по 12 годину (точний час досудовим розслідуванням не встановлено); у період часу з 10.11.2024 по 30.11.2024 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено),діючиза попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 і ОСОБА_11 , в умовах воєнного стану здійснив викрадення військового майна, а саме дизельного палива військової частини НОМЕР_1 у загальному об`ємі 3300 літрів, вартість якого складала 96935 грн.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Додатково пояснив, що на сьогоднішній день існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке належать до категорії особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання до 15 років позбавлення волі.Обгрунтованість підозри, на думку прокурора, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам чинного законодавства та вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 29.01.2025 року до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативним визначенням застави в розмірі 230 (двісті тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 696 440,00 грн.(шістсот дев`яності шість тисяч чотириста сорок гривень гривень нуль копійок). Строк дії запобіжного заходу визначено в межах строків досудового розслідування, які закінчуються 11.02.2025 року та постановою прокурора від 04.02.2025 року продовжені до 3 (трьох) місяців, тобто до 11березня 2025року включно.

Крім того,вважає,що вдіях підозрюваногоі надалінаявні ризики,передбачені ст.177КПК Українидля продовженнястроку вказаноговиду запобіжногозаходу,а саме: є достатні підстави, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки тяжкість вчиненого злочину і покарання за таке, на думку прокурора, вже самі по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.Разом з цим, ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем, та має всі законні підстави для виїзду за кордон при отриманні дозволу від свого керівництва, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України. Також, враховуючи, що ОСОБА_5 проживає фактично і працює у Львівській області, яка межує з країнами Європейського союзу має реальну можливість залишити межі України, також останній має велике коло знайомств у державних та правоохоронних органах та може вдатись до методів конспірації та переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вважає, що підозрюваний можезнищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,так як в межах кримінального провадження не встановлено усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення та усіх осіб причетних до його вчинення.Може впливати на потерпілих, інших підозрюваних та свідків у даному кримінальному провадженні, крім того з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань. Обгрунтовуючи наявність ризикуперешкоджання кримінальному провадженню іншим чином прокурор зазначив про те, що зухвалість вищевказаного кримінального правопорушення свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, обставини вчинення якого на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. Може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності, та досягнення мети вчинення злочину, у якому підозрюється.

Є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали продовженню підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На думку прокурора, жоден інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник в судовому засіданні проти продовження підозрюваному строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив з підстав необгрунтованості та безпідставності поданого клопотання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання прокурора підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.1ст.177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до матеріалів клопотання Слідчими Другого слідчоговідділу (здислокацією умісті Львові)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Львові, за процесуального керівництва Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024140120000419 від 02.04.2024 за підозрою військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.410 КК України, а також громадянина ОСОБА_11 за ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 410 КК України.

29.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозруу вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України у викраденні іншоговійськового майна військовослужбовцем за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в умовах воєнного стану,за обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру, яке долучено до матеріалів справи.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 29.01.2025 щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід тримання під вартою із можливістю внесення застави.

04.02.2025на підставіпостанови керівникаЛьвівської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониЗахідного регіонустрок досудовогорозслідування укримінальному провадженні№62024140120000419від 02.04.2024за підозроювійськовослужбовців військовоїчастини НОМЕР_1 ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.410КК України,а такожгромадянина ОСОБА_11 за ч.5ст.27,ч.4ст.410КК України до3 (трьох) місяців, тобто до 11 березня 2025 року включно.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання та враховуючи вимоги ч.2 ст.177 КПК України щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, суд виходить з наступного.

На виконання вимог положень ч.1ст.194 КПК Українисудом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України. Зокрема, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, а саме: -матеріалами 1 оперативного відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Львові; - протоколами допитів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 ; - протоколами огляду місця події від 11.12.2024; - протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_10 ; - протоколами обшуків;- протоколами проведення негласних (слідчих) розшукових дій;- іншими матеріалами кримінального провадження № 62024140120000419 від 02.04.2024.

Крім того, обґрунтовано доведеним є наявність в діях підозрюваного ризиків,передбачених ст.177КПК України,для продовженнястроку запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою,а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Поряд з цим суд вважає за необхідне зазначити про те, що не може вважатися ризиком у відповідності до положень ст.177 КПК України, наявним в діях підозрюваного,не встановлення ще усіх обставини, що мають значення для досудового розслідування, та усіх осіб, можливо причетних до вчинення розслідуваного кримінального правопорушення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про наступне. У відповідності дорекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України врекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану,оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.

Продовжуючи підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у вигляді до 15 років позбавлення волі. Крім того, кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямованена грубепорушення суспільних відносин у сфері несення військової служби. Крім того,суд вважає,що в діяхпідозрюваного наявніризики,передбачені ст.177КПК України,є працездатноюособою,тяжкими захворюваннямине страждає,а відтаквідсутні підстави,які бперешкоджали продовженню підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м`який запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Тому з урахуванням обставин клопотання та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, а також враховуючи стадію кримінального провадження, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання прокурора про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.

А тому такому слід продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк з 06.02.2025 рокудо 11.03.2025 року включно (в межах строку досудового розслідування) з визначенням у відповідності до ч.5 ст.182 КПК України відповідного розміру застави.

Так, положеннямич.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує як положення ч.4,5ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».

Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4ст.182 КПКслідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цьогокодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

Відповідно до рішення від 27.06.1968 у справі «Ноймайстер проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що яксума гарантії, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції повинна бути оціненою переважно стосовно обвинуваченого і його активів, а не можливих розмірів збитків. Так, намагання прив`язати суму гарантії від затриманої особи виключно до суми збитку приписуваного йому, не відповідає ст. 5 (3) Конвенції. Гарантії, передбачені цією статтею призначені не для відшкодування збитків, а скоріше для забезпечення присутності звинуваченого на слуханні. Тож її сума повинна бути встановлена в основному шляхом посилання на нього, його активи і його відносини з особами, які повинні надати заставу, іншими словами, перспектива втрати застави чи дій проти гарантів у разі його неявки до суду буде виступати в якості достатнього стримуючого фактора, щоб розсіяти будь-яке бажання з його боку переховуватись від правосуддя.

А тому слідчий суддя визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а тому суд враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , йогомайновий та сімейний стан, стан здоров`я, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 230прожиткових мінімумів для працездатних осіб,що становить696 440,00 грн.з покладенням на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами статей177,178,182,183,194,196,197,199,395 КПК України, -

постановив:

Клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Львівська установа виконання покарань №19».

Строк дії ухвали становить починаючи з 06.02.2025 рокудо 11.03.2025 року включно (в межах строку досудового розслідування).

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,заставу в розмірі 230 (двісті тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 696 440,00 грн.(шістсот дев`яності шість тисяч чотириста сорок гривень гривень нуль копійок).

У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4ст. 202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,покладаються такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, у тому числі свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , підозрюваними ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1