Ухвала

від 19.02.2025 по справі 463/11113/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/11113/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/376/25 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 29 січня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо ОСОБА_7 ,

з участю: прокурора ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ( у режимі відеоконференції)

встановила:

даною ухвалою клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_9 , погоджене прокурором Львівської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави до підозрюваного ОСОБА_7 - задоволено частково.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Строк дії ухвали становить 60 днів починаючи з моменту проголошення ухвали 29.01.2025 року до 29.03.2025 року включно (в межах строків досудового розслідування).

Визначено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 230 (двісті тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 696 440,00 грн. (шістсот дев`яності шість тисяч чотириста сорок гривень нуль копійок).

У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, у тому числі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , підозрюваними ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В решті клопотання відмовлено.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою, у разі встановлення наявності ризику/ризиків, передбачених ст.177 КПК України, клопотання слідчого погоджене прокурором задовольнити частково та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, на строк, визначений КПК України у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024140120000419 від 02.04.2024.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що ухвала слідчого судді незаконна й необґрунтована, така, що суперечить вимогам кримінального процесуального закону, прийнята без врахування обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Зазначає, що зі змісту клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, покликання на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, носить шаблонний та уявний характер, адже такі не доводяться жодними доказами.

Акцентує увагу на тому, що застосовуючи до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у сумі 696 440,00 грн, слідчий суддя хоч і зазначив у своїй ухвалі про врахування даних, які характеризують особу підозрюваного, однак таке покликання носить формальний характер.

Зокрема, ОСОБА_7 є особою молодого віку, раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем Збройних Сил України, характеризується позитивно, проживає разом зі своїми батьками і братами, що говорить про міцність соціальних зв`язків та відсутність потреби переховуватись від слідства та суду.

Окрім цього, ОСОБА_7 готовий співпрацювати зі слідством та допомогти слідчим органам розібратися у зазначеній події, зокрема у ході досудового розслідування надав викриваючі показання, та готовий нести справедливе покарання.

Зазначає, що залишено й поза увагою слідчого судді обставини вчинення та роль підозрюваного ОСОБА_7 у вказаному кримінальному правопорушенні, які зводяться до завантаження палива, які, за версією слідства, останній вчиняв за вказівками осіб, від яких по посаді залежний, а саме підполковника ОСОБА_14 і свого керівника ОСОБА_17 .

Звертає увагу на те, що визначена слідчим суддею сума застави 696 440,00 грн є очевидно завідомо непідйомною для підозрюваного сумою, оскільки сукупний сімейний дохід підозрюваного та його сім`ї не дозволяє сплатити таку суму застави, оскільки матір підозрюваного ОСОБА_18 ніде не працює, а фактичний річний дохід батька ОСОБА_19 , на утриманні якого перебуває сім`я, в якій двоє братів підозрюваного навчаються в навчальних закладах та не мають власного заробітку, становить лише 119 925 грн., на праві власності іншого майна, помимо будинку, в якому проживає уся сім`я, такі не мають.

Акцентує увагу на тому, що слідчий суддя застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.03.2025 року, залишив поза увагою те, що на час розгляду клопотання строк досудового розслідування в кримінальному провадженні закінчується 11.02.2025 року, а відтак визначений слідчим суддею строк запобіжного заходу виходить за межі строку досудового розслідування.

Заслухавши доповідь судді, виступ підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечив проти задоволення скарги захисника, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно приписів ч.1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як визначено ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За визначенням ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, що підтверджується зібраними на даний час доказами.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» дав визначення терміну «обґрунтована підозра», вказавши, що це означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

На переконання колегії суддів, зібрані органом досудового розслідування докази на даному етапі досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в інкримінованому йому злочині.

29.01.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.

При цьому, під час розгляду клопотання, слідчим суддею було встановлено, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор, дають достатні підстави для висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК.

Колегія суддів, перевіривши матеріали за даним клопотанням, вважає такий висновок слідчого судді правильним.

Слідчий суддя обґрунтовано зазначив у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у вигляді до 15 років позбавлення волі. Крім того, кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване на грубе порушення суспільних відносин у сфері несення військової служби. Вказані обставини в своїй сукупності підтверджують, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є працездатною особою, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м`який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому покликання представників органу досудового розслідування та органу прокуратури в цій частині, суд вважає обґрунтованими та належно вмотивованими.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновками районного суду про те, що враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , його майновий та сімейний стан, стан здоров`я, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, а тому доцільно визначити підозрюваному заставу в розмірі 230 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 696 440,00 грн. з покладенням на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Із урахуванням обставин по справі та майнового та сімейного стану, стану здоров`я, інших даних про особу підозрюваного, сума застави відповідно до п. 3 ч. 5 ст.182 КПК України має бути визначена у розмірі 230 прожиткових мінімуму для працездатних осіб.

З таким висновком погоджується і колегія суддів, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Посилання сторони захисту у поданій апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_7 є особою молодого віку, раніше не судимий, має постійне місце проживання, є військовослужбовцем Збройних Сил України, характеризується позитивно, проживає разом зі своїми батьками і братами, готовий співпрацювати зі слідством та допомогти слідчим органам розібратися у зазначеній події, не спростовують висновків слідчого судді про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Жодних обставин, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_7 під вартою, так і про допущення при розгляді даного клопотання процесуальних порушень, під час апеляційного розгляду встановлено не було.

Доводи сторони захисту про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, колегією суддів не можуть бути враховано, оскільки з врахуванням висунутої підозри вказане жодним чином не зменшує існування встановлених ризиків, а навпаки надасть йому змогу уникнути кримінальної відповідальності.

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді також не спростовують.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не знаходить.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.

Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 29 січня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді