Ухвала

від 05.02.2025 по справі 2-1316/1360/11

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1316/1360/11 Провадження № 4-с/450/1/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кукси Д.А.

секретаря судового засідання Качмар М.З.

за участю представника скаржника - адвоката Худоби Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити скаргу представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Худоба Ганна Михайлівна, на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,-

встановив

представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Худоба Ганна Михайлівна звернулась до суду із скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

Скаргу мотивує тим, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області по справі №2-1360/2011 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТзОВ «ОТП факторинг Україна» 378937,18 швейцарських франків, з яких 339815.92 швейцарських франків заборгованість за кредитним договором, 39121.26 швейцарських франків заборгованість по сплаті відсотків за користування коштами згідно кредитного договору та судові витрати в розмірі 257.07 швейцарських франків сплаченого державного мита та 30.00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У відділі ПВР УЗПВР у Львівській області перебували на виконанні виконавчі провадження з примусового виконання рішення Пустомитівського районного суду Львівської області по справі №2-1360/2011 (ВП №34876502; ВП №44362035; ВП №48388805). 23.10.2012 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 34876502 з виконання виконавчого листа Пустомитівського районного суду Львівської області №2-1360/2011 від 04.10.2012. Одночасно 23.10.2012державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП №34876502. 24.03.2014державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану №34876502на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». 11.11.2014року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №44362035з виконання виконавчого листа Пустомитівського районного суду Львівської області №2-1360/2011від 04.10.2012, а також було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП №44362035. 29.05.2015державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану BП №44362035на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». 11.08.2015року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48388805з виконання виконавчого листа Пустомитівського районного суду Львівської області №2-1360/2011від 04.10.2012. Одночасно 11.08.2015державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП №48388805. 29.02.2016державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №48388805на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна на майно ОСОБА_1 відділом примусового виконання рішень накладено арешти вищевказаними постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Відповідно до довідки ТОВ «ОТП факторинг Україна» №1465 від 30.11.2016, заборгованість по кредитному договору №ML-600/144/2007 від 13.08.2007 (за неналежне виконання якого Сихівським районним судом м. Львова №2-1360/2011 від 04.10.2012 року) ОСОБА_2 погашено повністю. 26.11.2024 ОСОБА_1 звернулася у Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявою про припинення чинності арештів на її майно. Листом від 05.12.2024 за №15528/03.1-18/33039 Відділ примусового виконання рішень у правління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) повідомив про відсутність підстав для зняття арешту з майна та послався на ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої арешт може бути знятий за рішенням суду. Оскільки ОСОБА_1 не може розпорядитися належним їй майном через наявність арештів на ньому, тому змушена звернутися зі скаргою до суду.

В судовому засіданні представник скаржника підтримала скаргу, просила задоволити.

Представник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про час та дату розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.

Згідно із ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.1ст.448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області по справі №2-1360/2011 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТзОВ «ОТП факторинг Україна» 378937,18 швейцарських франків, з яких 339815.92 швейцарських франків заборгованість за кредитним договором, 39121.26 швейцарських франків заборгованість по сплаті відсотків за користування коштами згідно кредитного договору та судові витрати в розмірі 257.07 швейцарських франків сплаченого державного мита та 30.00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

23.10.2012 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 34876502 з виконання виконавчого листа Пустомитівського районного суду Львівської області №2-1360/2011 від 04.10.2012.

23.10.2012державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП №34876502.

24.03.2014державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану №34876502на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

11.11.2014року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №44362035з виконання виконавчого листа Пустомитівського районного суду Львівської області №2-1360/2011від 04.10.2012,

11.11.2014 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП №44362035.

29.05.2015державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану BП №44362035на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

11.08.2015року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48388805з виконання виконавчого листа Пустомитівського районного суду Львівської області №2-1360/2011від 04.10.2012.

11.08.2015державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП №48388805.

29.02.2016державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №48388805на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна на майно ОСОБА_1 відділом примусового виконання рішень накладено арешти вищевказаними постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Відповідно до довідки ТОВ «ОТП факторинг Україна» №1465 від 30.11.2016, заборгованість по кредитному договору №ML-600/144/2007 від 13.08.2007 (за неналежне виконання якого Сихівським районним судом м. Львова №2-1360/2011 від 04.10.2012 року) ОСОБА_2 погашено повністю.

Згідно листа від 05.12.2024 за №15528/03.1-18/33039 Відділу примусового виконання рішень у правління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), вбачається, що відсутні підстави для зняття арешту з майна та посилаються на ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 1ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника.

Згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених із боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів із дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зроблено у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21).

За змістом положень ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених цим Законом.

У постановах Верховного Суду від 12.08.2020 у справі № 569/17603/18 та від 22.12. 2021 у справі № 634/292/21 зазначено, що повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 2 ч. 1ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зняття арешту з майна, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 37 зазначеного Закону арешт з майна знімається у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.п. 1, 3, 11 ч. 1ст. 37 цього Закону. Розширеному тлумаченню такі підстави не підлягають.

Наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням управо особина мирне володіння своїм майном. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03.11.2021 у справі №161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22.12.2021 у справі №645/6694/15 (провадження № 61- 18160св19), від 09.01.2023 у справі №2-3600/09.

Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Враховуючи ті обставини, що виконавчі провадження відсутні, боргу не існує, при цьому при накладені раніше арешти не знято, існування даних арештів до цього часу без наявності виконавчих проваджень порушують права скаржника як власника майна, суд приходить до висновку, що скарга на дії державного виконавця є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 447,450,451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд-

п о с т а н о в и в:

скаргу представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Худоба Ганна Михайлівна, на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, - задоволити.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зняти арешт з усього нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що був накладений постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП №34876502, винесеною 23.10.2012 ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області, ВП № 44362035, винесеною 11.11.2014 ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області, ВП №48388805, винесеною 21.08.2015 ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області та вилучити відомості з Єдиного реєстру боржників стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в даних виконавчих провадженнях.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.

СуддяД. А. Кукса