Постанова

від 28.01.2025 по справі 910/4582/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2025 р. Справа№ 910/4582/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Синюк І.А., посвідчення № 070531 від 01.03.2023;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Симбірцев Є.В., ордер АІ № 1799780 від 22.01.2025,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ"

на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2024

у справі № 910/4582/24 (суддя - Карабань Я.А.)

за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 176 034,38 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Керівник Конотопської окружної прокуратури Сумської області (далі - прокурор / прокуратура) в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ЕНЕРГУМ" про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 24.10.2022, № 3 від 25.10.2022 до договору на закупівлю електричної енергії № 128 від 01.09.2022, що укладені між Управлінням освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради та ТОВ "ЕНЕРГУМ"; стягнення з відповідача на користь позивача 176 034,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані додаткові угоди укладені з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, у зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними, а сплачені на їх підставі грошові кошти поверненню відповідачем позивачу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі № 910/4582/24 позов задоволено. Визнано недійсними додаткові угоди № 2 від 24.10.2022, № 3 від 25.10.2022 до договору постачання електричної енергії споживачу № 128 від 01.09.2022 та стягнуто з ТОВ "ЕНЕРГУМ" на користь Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради 176 034,38 грн. Стягнуто з ТОВ "ЕНЕРГУМ" на користь Сумської обласної прокуратури 9 084,00 грн судового збору за подання позову.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача. Разом з цим зазначив, що внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, а саме на 27,89 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, а тому такі додаткові угоди не відповідають законодавчим приписам та підлягають визнанню недійсними, а з огляду на те, що грошові кошти в сумі 176 034,38 грн були безпідставно одержані відповідачем, то вказану суму стягнуто з відповідача на користь позивача.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "ЕНЕРГУМ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав про неналежний суб`єктний склад сторін у спірних правовідносинах, оскільки позов повинен також пред`являтися до Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради, яке є позивачем у даній справі. В той же час вказував на те, що підвищення ціни електричної енергії за договором було підтверджено документально, а загальне збільшення ціни за одиницю товару відбувалось не більше ніж на 10 % щоразу і така зміна не призвела до збільшення визначеної в договорі суми. На думку скаржника судом першої інстанції не вірно застосовано положення Закону України "Про публічні закупівлі", а також не застосовано двосторонню реституцію.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю., зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 28.01.2025.

06.01.2025 до апеляційного суду надійшов відзив прокуратури із запереченнями на апеляційну скаргу відповідача.

У судовому засіданні, що відбулось 28.01.2025, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Прокурор заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.

Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, колегією суддів не встановлено обставин згідно яких цей спір не може бути вирішений в даному судовому засіданні.

Заслухавши доводи сторін, що з`явились у судове засідання, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради опубліковано оголошення про проведення спрощеної/допорогової закупівлі UA-2022-08-10-007171-а електричної енергії за кодом ДК 021:2015:09310000-5 у кількості 350 000 кВт/год, очікуваною вартістю 1 347 500,00 грн (а.с. 126 том 1).

За результатами закупівлі, 01.09.2022 між Управлінням освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради, як споживачем, та ТОВ "ЕНЕРГУМ", як постачальником, укладено договір № 128 на закупівлю електричної енергії (далі - договір; а.с. 26-31 том 1), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За умовами пунктів 3.5, 5.1, 5.2 договору період постачання електричної енергії з 01.09.2022 по 31.12.2022 (включно). Ціна договору становить 1 343 650,00 грн. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією, яка є додатком 1 до цього договору.

У пункті 13.7 договору сторонами погоджено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, що передбачені ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі":

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини 6 цієї статті.

Відповідно п. 15.1 договору він набуває чинності з дня його підписання і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, яким воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії договору автоматично пролонгується у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні на той самий строк на який продовжено воєнний стан, але не пізніше 31.12.2022 включно.

Згідно із додатком № 1 до договору (а.с. 32 том 1) сторонами погоджено фактичну ціну купованої споживачем електричної енергії - 3,839 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

21.10.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 33 том 1), відповідно до якої, в зв`язку зі збільшенням ціни на ринку відповідно до інформації, розміщеної на сайті державного підприємства (далі - ДП) "Оператор ринку" за посиланням https://www.orее.com.ua/ та керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п.п. 2.2, 5.4, 13.7 договору сторони домовились внести зміни в договір та викласти додаток 1 до договору "комерційна пропозиція" та додаток 2 "договірні величини споживання електричної енергії" в новій редакції.

Згідно з п. 1 комерційної пропозиції в редакції додаткової угоди № 1 (а.с. 34 том 1) ціна за електричну енергію: з 01.09.2022 - 30.09.2022 складає 3,839 грн з ПДВ за 1 кВт/год, з 01.10.2022 - 31.12.2022 складає - 4,1695379 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

Відповідно до додатку 2 договірні величини споживання електричної енергії в редакції додаткової угоди № 1 (а.с. 35 том 1) обсяги постачання на 2022 рік 325,733 тис. кВт/год.

24.10.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору (а.с. 38 том 1), відповідно до якої, в зв`язку зі збільшенням ціни на ринку відповідно до інформації, розміщеної на сайті ДП "Оператор ринку" за посиланням https://www.orее.com.ua/ та керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п.п. 2.2, 5.4, 13.7 договору сторони домовились внести зміни в договір та викласти додаток 1 до договору "комерційна пропозиція" та додаток 2 "договірні величини споживання електричної енергії" в новій редакції.

Згідно з п. 1 комерційної пропозиції в редакції додаткової угоди № 2 (а.с. 39 том 1) ціна за електричну енергію: з 01.09.2022 - 30.09.2022 складає 3,839 грн з ПДВ за 1 кВт/год, з 01.10.2022 - 31.12.2022 складає - 4,58607474 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

Відповідно до додатку 2 договірні величини споживання електричної енергії в редакції додаткової угоди № 2 (а.с. 40 том 1) обсяги постачання на 2022 рік 300,133 тис. кВт/год.

25.10.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору (а.с. 43 том 1), відповідно до якої, в зв`язку зі збільшенням ціни на ринку відповідно до інформації, розміщеної на сайті ДП "Оператор ринку" за посиланням https://www.orее.com.ua/ та керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п.п. 2.2, 5.4, 13.7 договору сторони домовились внести зміни в договір та викласти додаток 1 до договору комерційна пропозиція та додаток 2 договірні величини споживання електричної енергії в новій редакції.

Згідно з п. 1 комерційної пропозиції в редакції додаткової угоди № 3 (а.с. 44 том 1) ціна за електричну енергію: з 01.09.2022 - 30.09.2022 складає 3,839 грн з ПДВ за 1 кВт/год, з 01.10.2022 - 31.12.2022 складає - 4,90985 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

Відповідно до додатку 2 договірні величини споживання електричної енергії в редакції додаткової угоди № 3 (а.с. 45 том 1) обсяги постачання на 2022 рік 283,235 тис. кВт/год.

На виконання умов договору відповідач поставив позивачу електроенергію:

- у вересні 2022 року - 43 882 кВт/год на підставі акту № 9 від 30.09.2022 (а.с. 49 том 1) на загальну суму 168 463,00 грн (з ПДВ) за фактичною ціною (тарифом) - 3,839 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, визначеною договором № 128 від 01.09.2022;

- у жовтні 2022 року - 55 093 кВт/год на підставі акту № 10 від 11.11.2022 (а.с. 59 том 1) на загальну суму 270 498,37 грн (з ПДВ) за фактичною ціною (тарифом) - 4,90985 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, визначеною додатковою угодою № 3 від 25.10.2022;

- у листопаді 2022 року - 74 792 кВт/год на підставі акту № 11 від 12.12.2022 (а.с. 70 том 1) на загальну суму 367 217,50 грн (з ПДВ) за фактичною ціною (тарифом) - 4,90985 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, визначеною додатковою угодою № 3 від 25.10.2022;

- у грудні 2022 року - 107 899 кВт/год на підставі акту № 12 від 27.12.2022 (а.с. 82 том 1) на загальну суму 529 767,91 грн (з ПДВ) за фактичною ціною (тарифом) - 4,90985 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, визначеною додатковою угодою № 3 від 25.10.2022.

Позивач перерахував відповідачу кошти за отриману електроенергію в загальному розмірі 1 335 919,78 грн згідно платіжних доручень (а.с. 50-58, 60-69, 72-81, 84-98 том 1).

Прокурор зазначав, що додаткові угоди № 2 від 24.10.2022, № 3 від 25.10.2022 до договору укладені з порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме з порушенням максимально встановленого 10 % ліміту підвищення ціни на товар та підлягають визнанню недійсними, а переплачені грошові кошти в сумі 176 034,38 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача та задовольнив позовні вимоги, оскільки внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, а саме на 27,89 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, а тому такі додаткові угоди не відповідають законодавчим приписам та підлягають визнанню недійсними, а з огляду на те, що грошові кошти в сумі 176 034,38 грн були безпідставно одержані відповідачем, то вони підлягають поверненню позивачу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками зважаючи на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У пункті 35 постанови Великої Палати Верховного суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 наведено висновок: "держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, зокрема, і представляти державу в суді".

У пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, Велика Палата Верховного Суду зазначила: "відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу".

У пунктах 79-80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 визначено, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

В обґрунтування звернення із вказаним позовом в інтересах держави в особі позивача прокурор зазначав, що укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, порушило економічні (майнові) інтереси держави у бюджетній сфері.

Статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до статей 1, 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з положенням про Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради (далі - Управління освіти), яке затверджене рішенням Буринської міської ради від 24.02.2022 (а.с. 100-108 том 1), Управління освіти є структурним підрозділом Буринської міської ради. Засновником управління є Буринська міська рада. Управління освіти є юридичною особою публічного права. Управління є уповноваженою особою з реалізації прав та обов`язків ради, як засновника, щодо управління закладами освіти та культури. Управління підзвітне та підконтрольне Буринській міській раді, підпорядковане виконавчому комітету Буринської міської ради.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Управління освіти є виконавчим органом Буринської міської ради, яке у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Прокурор звертався до Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради з листом № 50/1-6872вих-23 від 24.11.2023 (а.с. 132 том 1), у якому повідомляв про порушення ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та просив надати інформацію щодо наявності намірів звернення із позовною заявою до суду або причин невжиття відповідних заходів.

У відповідь на вказаний лист Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради листом № 284 від 11.03.2024 (а.с. 136 том 1) повідомило, що не буде звертатись до господарського суду, в зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

Листом № 50/1-2230вих-24 від 29.03.2024 (а.с. 138 том 1) прокуратура повідомила позивача про звернення до суду з позовом щодо визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів.

Оскільки фінансування за договором здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету, а позивач є розпорядником коштів та стороною правочину, до якого були укладені оспорювані додаткові угоди, втім після отримання від прокурора інформації не звернувся до суду з відповідним позовом, то такі обставини підтверджують бездіяльність компетентного органу та наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема, тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру").

Тож твердження апелянта про неналежний суб`єктний склад у спірних правовідносинах, оскільки позов повинен також пред`являтися до Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради, є помилковими.

Згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зі змісту ч. 1 ст 41 Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів (далі - ГК) України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За змістом пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зроблено висновок, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Оскільки відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, то судом першої інстанції вірно зазначено, що в межах встановленого законом максимального ліміту зміни ціни за одиницю товару укладена лише додаткова угода № 1 від 21.10.2022 (збільшення вартості електроенергії відбулось до 4,1695379 грн з ПДВ за 1 кВт/год, тобто на 8,61 % від початкової ціни договору - 3,839 грн з ПДВ за 1 кВт/год), яка не оспорюється.

Проте у подальшому сторонами укладено додаткову угоду № 2 від 24.10.2022, якою збільшено вартість електричної енергії на 19,46 % від початкової ціни договору та додаткову угоду № 3 від 25.10.2022 до договору, якою збільшено вартість електричної енергії на 27,89 % від початкової ціни договору.

Відповідач звертаючись до позивача з пропозиціями внести відповідні зміни до договору (додаткова угода № 2 та додаткова угода № 3) надавав експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати № О-322/02 від 12.09.2022, № О-373 від 29.09.2022, № О-382 від 03.10.2022 (а.с. 42, 47, 48 том 1), з яких вбачається, що в одному випадку порівняння цін здійснювалось за декади місяця, а в іншому за місяць в цілому. При цьому вказані висновки мають виключно довідковий характер (зазначено у примітках цих висновків) та не підтверджують коливання ціни товару на дату укладення додаткової угоди № 2 в порівнянні з датою підписання додаткової угоди № 1, та відповідно коливання на дату укладення додаткової угоди № 3 (25.10.2022) у порівнянні з датою підписання додаткової угоди № 2 (24.10.2022).

Відповідач не обґрунтував чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні погодженій сторонами в договорі та додатковій угоді № 1, а його твердження, що зміна ціни договору за оспорюваними додатковими угодами не перебільшувала 10 % щоразу від ціни договору суперечать вищенаведеній правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 по справі № 922/2321/22.

Таким чином внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, а саме на 27,89 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, а тому такі додаткові угоди не відповідають приписам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що додаткові угоди № 2 від 24.10.2022 та № 3 від 25.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 128 від 01.09.2022 підлягають визнанню недійсними.

Недійсність вказаних додаткових угод свідчить про те, що зобов`язання сторін регулюються договором та додатковою угодою № 1, а саме з розрахунку в період з 01.09.2022 - 30.09.2022 ціна має складати 3,839 грн з ПДВ за 1 кВт/год, з 01.10.2022 - 31.12.2022 - ціна складає 4,1695379 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

Згідно з актами приймання-передачі електроенергії відповідач поставив, а позивач прийняв електричну енергію у вересні 2022 року - 43 882 кВт/год за фактичною ціною (тарифом) - 3,839 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, тоді як у жовтні-грудні 2022 року визначена ціна - 4,90985 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год згідно з додатковою угодою № 3 від 25.10.2022.

За період з жовтня по грудень 2022 року відповідач поставив, а позивач прийняв електричну енергію в загальній кількості 237 784 кВт/год, а отже враховуючи умови договору та додаткової угоди № 1, позивач мав сплатити за отриману у цей період електричну енергію 991 449,40 грн (4,1695379 грн * 237 784 кВт/год), проте ним було сплачено 1 167 483,78 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Отже, грошові кошти в сумі 176 034,38 грн (1 167 483,78 грн - 991 449,40 грн) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України, у зв`язку з чим вимоги позову в цій частині обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Такі висновки відповідають постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено обґрунтованості апеляційної скарги, тож апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ"

на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі № 910/4582/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі № 910/4582/24 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/4582/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст судового рішення складено 11.02.2025

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко