Ухвала

від 11.02.2025 по справі 907/256/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" лютого 2025 р. м. УжгородСправа № 907/256/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши заяву відповідача від 05.02.2025 (вх. № 02.3.1-02/1101/25) про розстрочення виконання судового рішення у справі № 907/256/24

за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави

в особі позивача Міністерства оборони України, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан +», с. Минай, Ужгородський р-н, Закарпатська область

про визнання правочину недійсним у частині, стягнення коштів (ціна позову: 8 743 019,08 грн),

Секретар судового засідання Райніш М.І.

За участю представників сторін:

від прокуратури - Малик Ю.Л., прокурор;

від відповідача Митровка Я.В., адвокат;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області 28.11.2024 у справі №907/256/24 позов задоволено: ухвалено визнати недійсними п. п. 1.1 та 3.1 договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (бензин) для техніки спеціального призначення від 17.01.2023 №286/1/23/1, укладеного між Міністерством оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) та товариством з обмеженою відповідальністю «Титан +» (89422, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Тичини, 16, код ЄДРПОУ 39846953), у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Титан +» (89422, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Тичини, 16, код ЄДРПОУ 39846953) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022) 8 743 019,08 грн, з яких: безпідставно сплачені кошти в сумі 8 261 571,91 грн, інфляційні втрати за період з березня 2023 року по січень 2024 року в сумі 245 558,49 грн і 3 % річних за період з 07.03.2023 по 26.02.2024 у сумі 235 888,68 гривень, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН+» (89422, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Тичини, 16, код ЕДРПОУ 39846953) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЕДРПОУ 00034051) 134 173,29 гривень витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.

На адресу суду від відповідача надійшла заява від 05.02.2025 (вх. № 02.3.1-02/1101/25) про розстрочення виконання судового рішення у справі № 907/256/24.

Ухвалою суду від 06.02.2025 року заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі №907/256/24 призначено до розгляду на 11 лютого 2025 року.

Заявник зазначає, що сума, заявлена до стягнення за даним рішенням є значною для ТОВ «Титан +» і сплата всієї суми може призвести до критичної неплатоспроможності товариства та як наслідок можливого порушення провадження у справі про банкрутство. Тобто наявні обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення.

Водночас відповідно до Фінансової звітності малого підприємства ТОВ «Титан +» від 01.01.2025 року (копія додається), відповідачем вказано дані балансу підприємства та звіту про фінансові результати на початок та на кінець звітного періоду, тобто за 2024 рік.

Для ефективного виявлення ознак неплатоспроможності підприємства Міністерство економіки України затвердило Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства, а також ознак дій, спрямованих на приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. Згідно з зазначеними рекомендаціями, визначено ряд показників, що можуть вказувати на загрозу неплатоспроможності суб`єкта підприємницької діяльності, зокрема: коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) та коефіцієнт фінансової автономії (Кфа).

Проведені розрахунки показників засвідчують, що коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) становить 0,29 (що перебуває в межах норми від 0,2 до 0,35) та свідчить про адекватну ліквідність. У випадку негайного виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 28 листопада 2024 року вказаний показник знизиться до 0,15. Дане значення несе серйозний ризик неплатоспроможності відповідача у випадку наявності інших невідкладних платежів. Щодо коефіцієнту фінансової автономії, який вказує на частку власного капіталу в загальній структурі фінансування, то він складає 0,49 при оптимальній нормі в межах 0,5-0,7. Враховуючи, що значення знаходиться трохи нижче мінімального порогу, воно вказує на надмірну залежність підприємства від позикових коштів, що є критичною ознакою фінансової нестабільності. Більше того, значне зниження фінансових показників свідчить про загрозливу тенденцію у діяльності підприємства. Чистий прибуток скоротився з 22 973,2 тис. грн на початку 2024 року до 4 414,2 тис. грн у кінці 2024 року, тобто більш ніж у 5 разів. Обсяг чистого доходу впав з 491 468,9 тис. грн до 246 065,3 тис. грн, що становить майже 50% скорочення. Така динаміка вказує на падіння ефективності господарської діяльності, можливе зростання витрат або зменшення обсягів реалізації продукції. Це суттєво підвищує фінансові ризики, особливо в умовах високого боргового навантаження.

Окрім того, згідно з довідкою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 06.01.2025 року (копія додається), поточна заборгованість ТОВ «ТИТАН+» (код ЄДРПОУ 39846953) за кредитними договорами становить: - Договір кредитної лінії № 1948/2023 від 30.05.2023 р. 18 307 183,60 грн (вісімнадцять мільйонів триста сім тисяч сто вісімдесят три гривні 60 копійок); - Договір кредитної лінії № 300522-4 від 30.05.2022 р. 4 559 400,00 грн (чотири мільйони п`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста гривень 00 копійок); - Договір кредитної лінії № 050122 від 05.01.2022 р. 100,00 грн (сто гривень 00 копійок). Загальна сума кредитної заборгованості ТОВ «ТИТАН+» перед банком становить 22 866 683,60 грн (двадцять два мільйони вісімсот шістдесят шість тисяч шістсот вісімдесят три гривні 60 копійок).

Щодо Договору кредитної лінії № 300522-4 від 30.05.2022 р., то ТОВ «ТИТАН+» зобов`язане щомісячно погашати заборгованість у розмірі 911 880,00 грн. з січня 2025 року (включно) до травня 2025 року (включно). Що стосується Договору кредитної лінії № 1948/2023 від 30.05.2023 р., то погашення заборгованості відбуватиметься з вересня 2025 року (включно) по травень 2026 року (включно) у розмірі щомісячного платежу 1 954 440,00 грн.

Водночас, згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 36.1.1 «Покупці ГРИВНІ» Організації 06.01.25-06.01.25 (копія додається), загальна заборгованість ТОВ «ТИТАН+» перед покупцями за непоставлений товар становить 2 184 946,38 грн (два мільйони сто вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок шість гривень 38 копійок). А за оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 63.1.1 «Постачальники (вкл. ПДВ)» Організації 06.01.25-06.01.25 (копія додається) заборгованість ТОВ «ТИТАН+» перед постачальниками за поставлений товар становить 5 929 731,00 грн (п`ять мільйонів дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч сімсот тридцять одна гривня 00 копійок). Якщо врахувати показник чистого прибутку за звітний період 2024 року, то середньомісячний чистий прибуток товариства становить 367,9 тис. грн. У разі розстрочення виконання судового рішення на 24 місяці, сума щомісячного платежу складатиме 369 883,02 грн.

Також відповідно до вказаних оборотно-сальдових відомостей заборгованість покупців перед ТОВ «ТИТАН+» за поставлений товар складає 81 936 400,49 грн (вісімдесят один мільйон дев`ятсот тридцять шість тисяч чотириста гривень 49 копійок), а заборгованість постачальників перед ТОВ «ТИТАН+» за непоставлений товар становить 2 299 967,72 грн (два мільйони двісті дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят сім гривень 72 копійки). Вказана дебіторська заборгованість вказує на те, ТОВ «ТИТАН+» має значні активи, які можуть бути перетворені на грошові кошти. Однак, для цього потрібен час, оскільки стягнення дебіторської заборгованості може зайняти кілька місяців або навіть років.

Керуючись вищенаведеним, заявник просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 28 листопада 2024 року у справі № 907/256/24 в частині сплати 8 743 019,08 грн. та 134 173,29 грн. судового збору на один рік з моменту прийняття ухвали про розстрочення виконання рішення шляхом сплати щомісячними рівними частинами.

10.02.2025 відповідачем подано заяву в межах справи, якою заявник зазначає, що відповідачем сплачено стягнутий з нього судовий збір у розмірі 134173,29 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції про оплату стягнутого судового збору від 07.02.2025, у зв`язку з чим просить суд розглянути заяву відповідача від 05.02.2025 без вирішення питання про розстрочення 134173,29 грн. судового збору.

10.02.2025 від представника Офісу Генерального прокурора надійшли письмові пояснення до заяви про розстрочення виконання рішення суду, яким заявник не заперечує проти розстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2024 у справі №907/256/24 на один рік зі сплатою заборгованості в сумі 8 743 091,08 грн щомісячно рівними частинами за затвердженим графіком.

Розглянувши матеріали поданої заяви з доданими до неї документами, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

У зв`язку з тим, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено: "На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003).

Таким чином, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення такої заяви є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

Заявником (боржником) виявлено намір добровільно виконати рішення суду, однак на сьогоднішній день відповідач (боржник) перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виплату одним платежем суми у розмірі 8 743 019,08 грн.

Враховуючи встановлені вище обставини неможливості наразі виконати рішення Господарського суду Закарпатської області у справі №907/256/24 від 28.11.2024, з огляду на принципи розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд вважає, що часткове розстрочення рішення суду не порушить прав стягувача, майнові інтереси і баланс інтересів сторін, а слугуватиме досягненню мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Рішення у справі №907/256/24 було ухвалено 28.11.2024, заявник просить суд розстрочити його виконання на 12 місяців, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на викладені вище висновки, суд вважає за можливе розстрочити його виконання на 9 місяців рівними частинами.

Таким чином, заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду від 05.02.2025 (вх. № 02.3.1-02/1101/25) у справі № 907/256/24 в частині стягнення суми 8 743 019,08 грн слід задовольнити частково шляхом розстрочення його виконання на 9 місяців рівними частинами щомісячно до 11 числа кожного календарного місяця.

Керуючись ст. ст. 42, 121, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду від 05.02.2025 (вх. № 02.3.1-02/1101/25) - задоволити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області №907/256/24 від 28.11.2024 терміном на 9 місяців шляхом сплати щомісячно не пізніше 11 числа кожного календарного місяця, а саме:

- не пізніше 11 березня 2025 року 971 446,56 грн (дев`ятсот сімдесят одна тисяча чотириста сорок шість гривень 56 коп.);

- не пізніше 11 квітня 2025 року 971 446,56 грн (дев`ятсот сімдесят одна тисяча чотириста сорок шість гривень 56 коп.);

- не пізніше 11 травня 2025 року 971 446,56 грн (дев`ятсот сімдесят одна тисяча чотириста сорок шість гривень 56 коп.);

- не пізніше 11 червня 2025 року 971 446,56 грн (дев`ятсот сімдесят одна тисяча чотириста сорок шість гривень 56 коп.);

- не пізніше 11 липня 2025 року 971 446,56 грн (дев`ятсот сімдесят одна тисяча чотириста сорок шість гривень 56 коп.);

- не пізніше 11 серпня 2025 року 971 446,57 грн (дев`ятсот сімдесят одна тисяча чотириста сорок шість гривень 57 коп.);

- не пізніше 11 вересня 2025 року 971 446,57 грн (дев`ятсот сімдесят одна тисяча чотириста сорок шість гривень 57 коп.);

- не пізніше 11 жовтня 2025 року 971 446,57 грн (дев`ятсот сімдесят одна тисяча чотириста сорок шість гривень 57 коп.);

- не пізніше 11 листопада 2025 року 971 446,57 грн (дев`ятсот сімдесят одна тисяча чотириста сорок шість гривень 57 коп.).

Ухвала видана: Господарський суд Закарпатської області, м. Ужгород, суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Любомир Вікторович.

Стягувач: Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Титан +» (89422, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Тичини, 16, код ЄДРПОУ 39846953)

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання 11.02.2025

Строк пред`явлення ухвали до виконання з 11.02.2025 до 11.02.2028

Ухвала є виконавчим документом відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.В. Андрейчук