Постанова

від 11.02.2025 по справі 359/3806/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

11 лютого 2025 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/5940/2025

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Стрижеуса А. М.,

за участю секретаря Ратушного А. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області

на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 11 липня 2024 року

у складі судді Журавського В. В.

у цивільній справі №359/3806/20 Бориспільського міськрайонного суду Київської області

за позовом Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до Бориспільської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Трейдінг Груп», Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті»,

про визнання недійсними розпорядження, державного акту на право власності на земельну ділянку, договору іпотеки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2024 року позов Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛайтТрейдінг Груп», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті» про визнання недійсним розпорядження, державного акту про право власності на земельну ділянку, договору іпотеки та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, заступник керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області 18 грудня 2024 року подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що питання про залишення позову без розгляду вирішено судом у підготовчому судовому засіданні не зважаючи на подану заяву про відкладення розгляду справи з поважної причини. Однак, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду судом не враховано, що положення ст. 253, ч. 3 ст. 257 ЦПК України, якими врегульовано підстави залишення позову без розгляду, у разі повторної неявки, не поширюються на випадок неявки позивача у підготовче засідання.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" подав відзив, в якому посилаючись на додержання судом першої інстанції норм процесуального при постановленні оскаржуваної позивачем ухвали, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник відповідача Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Олійник А. О. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити без задоволення.

Прокурор, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Інші учасники справи у судове засідання також не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності скаржника та інших учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Колегія суддів заслухала доповідь головуючого судді, вислухала пояснення представника позивача, вивчила та дослідила матеріали справи, перевірила законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша та п`ята статті 223 ЦПК України).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому, позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Норми ЦПК України про залишення позову без розгляду сконструйовані таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі №9901/221/21 (провадження № 11-156заі23).

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 серпня 2020 року (справа № 405/8125/15-ц).

Залишаючи позов Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи позивач повторно не з`явився в судове засідання. Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор тричі поспіль не з`явився у підготовчі судові засідання, які проводились 22 січня 2024 року, 07 травня 2024 року та 11 липня 2024 року.

Згідно пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи {Пункт 3 частини першої статті 257 в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023}.

Доводи прокурора про порушення норм процесуального права, а саме ч. 3 ст. 257 ЦПК України є необґрунтованими, оскільки прокурор в апеляційній скарзі посилається на стару редакцію цієї норми, в якій не було передбачено вирішення цього питання у підготовчому судовому засіданні.

Однак, незнання прокурором змін, які відбуваються у законодавстві, не є підставою для скасування ухвали суду.

Отже, з огляду на те, що прокурором було допущено повторність неявки в судове засідання, висновок суду про залишення позову без розгляду не суперечить вимогам чинного процесуального законодавства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки неявка прокурора у підготовче судове засідання є повторною, а заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача до суду, на момент ухвалення відповідного процесуального рішення, не надходило.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування ухвали суду, в справі не виявлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області - залишити без задоволення.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту, може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 11 лютого 2025 року.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

А. М. Стрижеус