Ухвала

від 10.02.2025 по справі 278/1722/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 278/1722/21

провадження № 61-1523ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного суду від 16 січня 2025 року та додаткову постанову Житомирського апеляційного суду від 2 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на свою користь кошти у розмірі 1 226 183,49 грн, з яких: 780 458,60 грн - розмір завданої майнової шкоди; 381 522,05 грн - інфляційні збитки; 64 202,84 грн - 3 % річних; а також, вартість наданих експертних послуг у розмірі 4 800,00 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн та судовий збір у розмірі 12 261,85 грн.

Житомирський районний суд Житомирської області рішенням від 01 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовив.

Житомирський апеляційний суд постановою від 16 січня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнив частково. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 01 листопада 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув із Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 780 458,60 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 грн та судовий збір у розмірі 19 496,33 грн.

Житомирський апеляційний суд додатковою постановою від 22 січня 2025 року стягнув із Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області на користь ОСОБА_1 вартість експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 4 800,00 грн.

06 лютого 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 16 січня 2025 року та додаткову постанову Житомирського апеляційного суду від 2 січня 2025 року у цій справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом із цим, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області в касаційній скарзі заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на те, що джерелами фінансового забезпечення діяльності заявника є кошти державного бюджету та місцевих бюджетів. Станом на дату подання касаційної скарги на відкритих рахунках заявника відсутні кошти, а тому відсутня можливість справи судового збору за подання касаційної скарги.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом цієї справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстави для розгляду питання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.

Також, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), в якій зазначено, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.

За таких обставин, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити, оскільки обставини, на які посилається Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області, не є безумовною підставою для задоволення клопотання заявника відповідно до Закону.

У зв`язку з наведеним, Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Позовну заяву подано у 2021 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 270,00 грн, підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Ураховуючи наведене, Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 12 487,34 грн (780 458,60 грн х 1 % х 200 % х 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 12 487,34 грн має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Крім цього, в касаційній скарзі Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області як на підставу скасування оскаржуваних судових рішень зазначає пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

За правилами пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Диспозиція вищевказаної норми процесуального закону передбачає, що крім іншого заявнику необхідно вказувати норму права щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

В мотивувальній частині касаційної скарги заявник не зазначає в частині застосування якої саме норми права відсутній правовий висновок Верховного Суду. Мотивувальна частина касаційної скарги містить нормативно-правове обґрунтування, проте, суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги обирати норми права, із застосуванням яких не погоджується заявник.

Верховний Суд роз`яснює заявнику, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги.

Виконання наведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

Ураховуючи наведене, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, яка має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, та в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування; надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного суду від 16 січня 2025 року та додаткову постанову Житомирського апеляційного суду від 2 січня 2025 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев