Ухвала

від 04.02.2025 по справі 585/2014/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 585/2014/22 Номер провадження 11-кп/814/815/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2 суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурорів захисника близького родича (дружини) обвинуваченого, який померОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 липня 2022 року за №12022200470000322, за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_8 , та близького родича (дружини) обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_9 , з доповненнями на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2024 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карабутово Конотопського р-ну Сумської обл., котрий проживав за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

визнано винуватим за ч.1 ст.246 КК України та на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України закрито провадження у справі у зв`язку з його смертю.

Цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_10 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, у розмірі 87 218 гривень 12 копійок, залишено без розгляду.

За вироком суду ОСОБА_10 визнано винуватим у тому, що він 17 липня 2022 року приблизно о 22 годині в лісовому масиві Роменського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Роменський агролісгосп» Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» Сумської обласної ради (далі - ДП «Роменський агролісгосп») у обході №21, кварталі №170 виділу №25, що розташовані на території Бобрицького старостинського округу Роменської ОТГ Роменського р-ну Сумської обл. і належать до III категорії лісів (захисних лісів), за допомогою бензопили «CRAFT TEC CT5000 №CT25-0050» вчинив незаконну порубку 3 сироростучих дерев породи «вільха», діаметрами 51*50 см (пень №4), 44*60 см (пень №5) та 42*49 см (пень №6), шляхом відокремлення стовбурів дерев від кореня до ступеню припинення їх росту. Затим ОСОБА_10 розпиляв незаконно зрубані дерева на менші частини й за допомогою підводи з конем відвіз їх до власного домогосподарства по АДРЕСА_1 .

Cвоїми протиправними діями ОСОБА_10 заподіяв істотну шкоду, яка становить 43 359 гривень 35 гривень.

Водночас місцевий суд за результатами судового розгляду визнав недоведеною частину обвинувачення у здійсненні ОСОБА_10 порубки сироростучих дерев породи «вільха», діаметрами 45*52 см (пень №1), 40*52 см (пень №2), 60*46 см (пень №3), на території Бобрицького старостинського округу Роменської ОТГ Роменського р-ну Сумської обл., яка відноситься до III категорії лісів (захисних лісів), у обході №21, кварталі №170 виділу №25, що спричинило істотну шкоду довкіллю на суму 43 858 гривень 77 копійок. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що прокурором не було доведено вчинення цих дій саме ОСОБА_10 .

В апеляційних скаргах:

захисник ОСОБА_8 просить скасувати вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2024 року та закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю доказів винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: стороною обвинувачення не було доведено вчинення ОСОБА_10 згаданого вище кримінального правопорушення, надані нею докази є неналежними та недопустимими, оскільки: слідчий провів обшук в незаконно затриманого ОСОБА_10 безпідставно й за відсутності ухвали слідчого судді, наведена органом досудового розслідування підстава в обґрунтування невідкладності слідчої дії - те, що зволікання з проведенням обшуку може призвести до втрати речових доказів, не узгоджуються з положеннями ст.ст.233-234 КПК України; в ході надання висновку судово-економічної експертизи №СЕ-19/119-22/83047-ЕК від 24 серпня 2022 року експертом не визначено видову приналежність деревини; законність володіння і користування ДП «Роменський агроліспогсп» земельною ділянкою у виділі 170 кварталу 25 не доведена;

законний представник ОСОБА_9 (з доповненнями) просить скасувати вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2024 року та закрити кримінальне провадження у зв`язку з недоведеністю винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України. Такі вимоги обґрунтовує тим, що місцевий суд не врахував те, що: ОСОБА_10 не здійснював незаконної порубки деревини, а спиляв 3 сухостійких дерева, зламаних буревієм, на території, що є пасовищем і не визнається лісом; стороною обвинувачення не було доведено винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, надані прокурором докази є недопустимими, неналежними та недостовірними, так як: огляд місця події мав місце до початку кримінального провадження; ця слідча дія та обшук проводились за участю понятих, які є зацікавленими особами, спеціалістів, які водночас затримували ОСОБА_10 , та за відсутності прокурорів; обшук здійснено без дозволу ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та за відсутності законних підстав, у ході цієї слідчої дії не забезпечено безперервну відеозйомку, право ОСОБА_10 на захист, не допущено захисника; слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку в приміщенні будинку, господарських приміщеннях і на території подвір`я домогосподарства, але фактично обшук був проведений за парканом домоволодіння на земельній ділянці, призначеній для ведення особистого селянського господарства; наведена стороною обвинувачення підстава для здійснення обшуку не відповідає приписам КПК України; перед обшуком невідомі особи та поліцейський ОСОБА_11 вчиняли незаконні дії з метою примушування ОСОБА_10 визнати винуватість у здійсненні незаконної порубки деревини; ОСОБА_10 спочатку був затриманий рейдовою бригадою і затим - поліцейськими, але протокол його затримання не складався, йому не роз`яснювались права й не забезпечувалась участь захисника. Водночас ОСОБА_9 посилається на те, що: прокурором помилково визначено Державну екологічну інспекцію в Сумській області як позивача; суд першої інстанції в порушення черговості виступів у судових дебатах надав спочатку слово захиснику, а їй (законному представнику) - в кінці судового розгляду, у зв`язку з браком часу переривав її виступ та обмежував у часі, не з`ясував, чи має вона репліки.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку захисника й близького родича (дружини) обвинуваченого на підтримку апеляційних скарг, заперечення прокурорів проти апеляційних скарг, перевірила матеріали кримінального провадження, обговорила доводи апелянтів та дійшла висновку про те, що апеляційні скарги, як наслідок, підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Висновки місцевого суду щодо необхідності визнання недоведеною частини обвинувачення у здійсненні ОСОБА_10 порубки сироростучих дерев породи «вільха», діаметрами 45*52 см (пень №1), 40*52 см (пень №2), 60*46 см (пень №3), в апеляційному порядку не оспорюються, а тому відповідно до ст.404 КПК України в зазначеній частині оскаржуваний вирок не переглядається.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатнімотиви та підстави його ухвалення.

Доводи сторони захисту про необхідність закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав із посиланням на недоведеність винуватості ОСОБА_10 у пред`яленому обвинуваченні, те, що він не вчиняв інкримінований йому злочин позбавлені підстав.

Суд апеляційної інстанції вважає, що, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами провадження докази, на підставі яких ОСОБА_10 було пред`явлено обвинувачення, надавши доказам оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, місцевий суд дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України - незаконної порубки дерев у лісі, що заподіяла істотну шкоду.

Такий висновок підтверджується показаннями свідка ОСОБА_12 (інженера з охорони лісу ДП «Роменський агролісгосп») про те, що 18 липня 2022 року було виявлено факт незаконної порубки деревини в лісі в с. Бобрик Роменського р-ну Сумської обл. на території, яка перебуває в підпорядкуванні ДП «Роменський агролісгосп». За місцем проживання ОСОБА_10 знаходилась спиляна деревина, кінь і підвода, сліди від якої вели в бік порубки. Лісничий і сам обвинувачений підтвердили те, що останній спиляв деревину в лісі й затим ОСОБА_10 показав місце порубки, в ході огляду якої зафіксовано наявність пнів від спиляних дерев породи «вільха». Зрубана деревина, яку вилучено в обвинуваченого, була мя`колистою та сироростучою, про що свідчили її стан, зрізи пнів і наявність свіжої тирси.

Свідок ОСОБА_13 (інженер з охорони лісу ДП «Роменський агролісгосп») підтвердив показання свідка ОСОБА_12 у тому, що в зазначеному вище місці було зафіксовано сліди незаконної порубки деревини. Лісничий і ОСОБА_10 підтверджували факт спилу обвинуваченим деревини породи «вільха».

Окрім того, як убачається з показань самого обвинуваченого в суді першої інстанції, ним хоча й частково визнано винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, але підтверджено те, що 17 липня 2022 року ввечері він у с. Бобрик Роменського р-ну Сумської обл. неподалік свого місця проживання зрубав і розпиляв на колоди 3 деревини, затим уранці наступного дня за допомогою коня перевіз їх до свого домоволодіння. Він проводив слідчого на місце порубки й повідомляв, що спиляв 3 дерева.

Із протоколів огляду місця події від 18 липня 2022 року, додаткового огляду місця події від 22 липня 2022 року й акту огляду від 18 липня 2022 року з фототаблицею вбачається, що місцем незаконної порубки деревини породи «вільха» є ділянка лісу в обході №21, кварталі №170, виділі №25, розташованому на території Бобрицького старостинського округу Роменської ОТГ Роменського р-ну Сумської обл. У цьому місці зафіксовано наявність тирси й пнів сироростучих, свіжоспиляних дерев, розмірами, зокрема, 51*50, 44*60 та 42*49 см (т.1 а.п.141-151, 171-172, т.2 а.п.75-83).

Згідно з даними довідки ДП «Роменський агролісгосп» ділянка лісу, розташована за вказаними вище координатами (квартал №170, виділ №25, розташований на території Бобрицького старостинського округу Роменської ОТГ Роменського р-ну Сумської обл.), належить до ІІІ категорії лісів (захисні ліси) (т.1 а.с.183).

Таким чином, наведені вище докази спростовують доводи ОСОБА_9 про те, що спиляні ОСОБА_10 3 дерева були сухостійними, зламаними буревієм, порубка мала місце не в лісі, а на пасовищі.

Також усупереч доводам сторони захисту, даними повідомлення ГУ Держгеокадастру у Сумській області №0-18/-0.222-1369/2-22 від 28 липня 2022 року підтверджено те, що згадана вище земельна ділянка на території Бобрицької сільської ради Роменського р-ну Сумської обл., на якій ОСОБА_10 було вчинено незаконну порубку деревини, обліковується за ДП «Роменський агролісгосп» (т.1 а.с.167-168). Такі дані підтверджуються і змістом сукупності наступних документів: плану лісонасаджень ДП «Роменський агролісгосп», до якого входять виділ №25 кварталу №170; рішення Сумської обласної ради двадцять третього скликання від 19 жовтня 2000 року про передачу ДП «Роменський агролісгосп» у постійне користування земельних ділянок із лісами; еплікації земель лісового фонду, які передано ДП «Роменський агролісгосп» по Бобрицькій сільській раді (т.1 а.п.173-174, 177-181).

Викладені вище докази узгоджуються з протоколом обшуку від 18 липня 2022 року з додатком, згідно з яким на задньому підсобному дворі домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_10 по АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено: накриті поліетиленовою плівкою розпиляні колоди деревини, довжиною від 30 см до 1, 5 м, породи «вільха», які знаходились за підводою; бензопилу «CRAFT TEC CT5000 №CT25-0050» як знаряддя, за допомогою якого ОСОБА_10 здійснив порубку 3 дерев породи «вільха» (т.1 а.с.155-159).

Також 30 липня 2022 року ОСОБА_14 в ході слідчого експерименту детально продемонстрував місце вчиненої ним 17 липня 2022 року порубки 3 дерев, спосіб здійснення ним їх першочергово спилу й наступного розпилу (за допомогою бензопили), переміщення цієї деревини до свого домоволодіння по АДРЕСА_1 (у підводі, запряженій конем), що підтверджується даними протоколу цієї слідчої дії з додатком (т.2 а.п.196-200).

Обставини здійснення саме ОСОБА_14 незаконної порубки деревини об`єктивно підтверджуються і даними висновку судової трасологічної експертизи №СЕ-19/119-22/8296-ТР від 10 серпня 2022 року про те, що зрізи з пнів №№5, 6, вилучені в ході додаткового огляду місця події в лісі на території Роменської ОТГ у кварталі №25 виділу №170 та зрізи з комлевої частини дерев №№ 5-А , 6-А, вилучені в ході обшуку в ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до розділення складали єдине ціле, тобто 2 дерева (т.2 а.п.111-132).

Водночас зі змісту висновку судової економічної експертизи №СЕ-19/119-22/83047-ЕК від 24 серпня 2022 року вбачається, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки 3 сироростучих дерев породи «вільха», які було спиляно ОСОБА_10 , становить 43 359 гривень 35 копійок та відповідно до примітки ст.246 КК України в 20 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (т.2 а.п.99-105). Цей висновок надано експертом із визначенням усіх необхідних характеристик деревини, в тому числі її породи - «вільха», а тому доводи захисника про протилежне є неспроможними.

Таким чином, зазначені вище докази узгоджуються між собою та підтверджують зміст один одного, через це об`єктивних підстав не довіряти їм немає та місцевий суд правильно поклав їх до доказової бази при ухваленні вироку.

Отже, показання ОСОБА_10 , надані в суді першої інстанції, та доводи апеляційної скарги про його невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеною вище сукупністю доказів. Перевіркою матеріалів справи не встановлено належних і мотивованих підстав для визнання їх недопустимими, недостовірними чи неналежними з огляду на наступне.

Доводи ж апелянта про те, що слідчим здійснено обшук безпідставно та без згоди ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , за відсутності ухвали слідчого судді, є необгрунтованими.

Відповідно до ч.3 ст.233 КПК України слідчий має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст.234 КПК України, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

У разі задоволення клопотання, така ухвала слідчого судді виконує виключно контрольну функцію і не є правовою підставою для проведення обшуку.

Згідно з висновком щодо застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа №466/525/22), слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках, зокрема, з метою врятування матеріальних об`єктів (майна), що потенційно можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати.

За таких обставин, позбавлені підстав аргументи сторони захисту про те, що невідповідність положенням ст.ст.233-234 КПК України наведеної органом досудового розслідування підстави в обґрунтування невідкладності слідчої дії - те, що зволікання з проведенням обшуку може призвести до втрати речових доказів,

Як убачається з матеріалів справи, 18 липня 2022 року слідчим проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_10 по АДРЕСА_1 у порядку, передбаченому ч.3 ст.233 КПК України. При цьому, всупереч доводам апелянта, згідно з даними протоколу обшуку від 18 липня 2022 року з додатком ОСОБА_10 було роз`яснено його права та обов`язки, вказана слідча дія здійснювалась у межах домоволодіння за цією адресою, речові докази вилучались на задньому підсобному дворі домогосподарства, в одному з підсобних господарських приміщень, які розташовані в межах названого домоволодіння. Жодних даних про прибуття адвоката й недопущення його на місце обшуку, порушення прав ОСОБА_10 не встановлено. Протокол обшуку засвідчено підписами, зокрема, 2 понятих і самого ОСОБА_10 без будь-яких доповнень і зауважень щодо порядку здійснення означеної слідчої дії. Також у ході обшуку забезпечено повну й належну відеофіксацію процесу його проведення з використанням відеокамери марки «Panasonik HC-V260 Full HD і флеш-накопичувача «Kioxia 16 Gb» (т.1 а.п.155-159).

У матеріалах кримінального провадження наявна ухвала слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 липня 2022 року, за якою було задоволено клопотання слідчого й надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 в приміщенні житлового будинку, господарських приміщеннях і на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , із метою відшукування та вилучення: 136 розпиляних частин деревини породи «вільха», об`ємом приблизно 3 м3, довжиною від 30 до 150 см; бензопили «CRAFT TEC CT5000 №CT25-0050». Проаналізувавши клопотання слідчого й додані до нього матеріали, слідчий суддя обґрунтовано погодився з наведеними органом досудового розслідування обставинами, сукупність яких свідчить про те, що зволікання з проведенням обшуку могло спричинити та створювало реальну загрозу знищення речових доказів, а слідчим було здійснено обшук із метою врятування матеріальних об`єктів - речових доказів у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення і втрати останніх (т.1 а.п.160).

Таким чином, обсяг і межі проведеного обшуку відповідали меті названої слідчої дії, ухвалі слідчого судді від 19 липня 2022 року та вимогам кримінального процесуального закону.

Твердження ОСОБА_9 про застосування перед проведенням обшуку до обвинуваченого незаконних дій із метою примушування його визнати винуватість у здійсненні незаконної порубки деревини спростовуються даними протоколу обшуку від 18 липня 2022 року з додаткок, відповідно до яких поведінка ОСОБА_10 та вчинювані ним дії в ході цієї слідчої дії були добровільними. При цьому, за своїм змістом обшук є слідчою дією, яка здійснюється незалежно від волевиявлення особи та за обставин цієї справи відсутні підстави вважати, що виявлене за місцем проживання майно (докази, які носять об`єктивний характер, і не залежать від волі особи) були отримані саме внаслідок дій ОСОБА_10 , оскільки присутність чи відсутність останнього не могла позначитися на змісті отриманих під час проведеної слідчої дії результатів, вплинути на факт перебування спиляної деревини й бензопили на території його домоволодіння. До того ж, як установлено вище, обшук проводився за участю 2 понятих, вони й сам ОСОБА_10 не мали жодних зауважень до порядку здійсненої слідчої дії.

У ході судового розгляду ОСОБА_10 надав показання про те, що він спиляв 3 дерева в місці, вказаному ним слідчому. Такі показання є аналогічними обставинам, продемонстрованим ним під час досудового розслідування, а тому є відсутніми підстави для висновку про те, що ОСОБА_10 обмовив себе внаслідок стороннього впливу на нього.

Неспроможними слід визнати й посилання ОСОБА_9 на те, що огляд місця події мав місце до початку кримінального провадження як на підставу для визнання доказів недопустимими.

За змістом ст.ст.214, 237 КПК України огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідування, що здійснюється після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення.

Метою проведення огляду місця події є безпосереднє сприйняття та вивчення слідчим обстановки на місці події, виявлення слідів і предметів злочину, вилучення речових доказів, які мають або можуть мати відношення до обставин події, встановлення іншої необхідної інформації, що може мати значення в кримінальному провадженні, та фіксація цих даних у процесуальному документі - протоколі, в тому числі при необхідності, зі складанням планів, схем, графічних зображень, застосуванням фотозйомки, звуко- чи відеозапису, виготовленням відбитків та зліпків. Огляд місця події є однією з перших невідкладних слідчих дій.

Як слідує зі змісту показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на місце події поліція прибувала за їх повідомленням як працівників ДП «Роменський агролісгосп» (інженерів із охорони лісу) щодо здійснення ОСОБА_10 незаконної порубки деревини, а, отже, таке повідомлення вимагало від поліції вжиття невідкладних і вичерпних першочергових дій із метою перевірки такої інформації.

У зв`язку з цим, 18 липня 2022 року в період часу з 21 години 00 хвилин до 22 години 10 хвилин слідчим було проведено огляд місця події за місцем вчиненої ОСОБА_10 незаконної порубки деревини в лісі (т.1 а.п.141-151).

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаним вище фактом, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022200470000322 того ж дня (18 липня 2022 року - т.2 а.п.131).

За таких обставин, проведення огляду місця події до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не суперечить приписам ст.214 КПК України та не вказує на наявність підстав для визнання доказів сторони обвинувачення недопустимими.

Також, усупереч доводам ОСОБА_9 , положеннями КПК України не передбачено обов`язкової участі прокурора в ході здійснення обшуку чи огляду місця події. Проведення такої слідчої дії належить, у тому числі й до повноважень слідчого, яким і було проведено огляди місця події та обшук. Окрім того, під час апеляційного розгляду не встановлено об`єктивних обставин, які би вказували на те, що залучені в ході оглядів місця події та обушку поняті мали будь-яку заінтересованість у результатах цих слідчих дій і не мали права брати участь у їх проведенні.

Твердження сторони захисту про відсутність у матеріалах кримінального провадження протоколу затримання ОСОБА_10 , недотримання його прав при затриманні позбавлені підстав, оскільки хронологія вчинення дій та прийняття рішення в цій справі та її конкретні обставини, встановлні не підставі викладеної вище сукупності доказів, свідчать про те, що обвинувачений не затримувався в порядку ст.ст.207 чи 208 КПК України, через це з огляду на відсутність факту затримання ОСОБА_10 підстав для складання процесуального документу про його затримання не було.

На аргументи ОСОБА_9 в частині цивільного позову суд апеляційної інстанції зауважує те, що наслідком закриття кримінального провадження є неможливість подальшого провадження у справі, з огляду на встановлення певних визначених законом обставин, у зв`язку з чим завершуються правовідносини між суб`єктами процесу.

З урахуванням наведеного вище, того, що ОСОБА_10 станом на момент судового розгляду помер та місцевим судом було залишено без розгляду цивільний позов прокурора, то доводи ОСОБА_9 на стадії апеляційного провадження про те, що прокурором помилково визначено Державну екологічну інспекцію в Сумській області як позивача позбавлені підстав.

Що стосується тверджень ОСОБА_9 , наведених у апеляційній скарзі, про допущення порушень у ході проведення судових дебатів, слід зауважити наступне.

Із технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в місцевому суді, встановлено, що 09 квітня 2024 року головуючим суддею суду першої інстанції на стадії судових дебатів під час виступу ОСОБА_9 було повідомлено про закінчення робочого часу через декілька хвилин, у зв`язку з чим виступ може бути закінчено ОСОБА_9 в межах цього часу, а у випадку, якщо необхідною є більша кількість часу для виступу - то судове засідання буде відкладено й відповідно ОСОБА_9 матиме можливість далі продовжити промову. Разом з тим, таке повідомлення, а також зауваження щодо цивільного позову жодним чином не вплинуло на виступ ОСОБА_9 , яка повною мірою виголосила в судових дебатах промову того змісту й обсягу, які вважала за потрібне, не перешкодило їй належним чином і повноцінно реалізувати права учасника провадження на цій стадії провадження, а отже, як наслідок, відсутні підстави стверджувати про обмеження можливостей реалізації ОСОБА_9 своїх прав на стадії судових дебатів. Також ОСОБА_9 до матеріалів провадження долучила свою правову позицію в суді в письмовому вигляді, яка за своїм змістом є аналогічнаю її усній промові, що додатково підтверджує те, що нею під час виступу в дебатах було в повному обсязі наведено обставини, які вона бажала донести суду, та ці обставини були почуті судом (т.3 а.п.38-59). Більше того, й у самій апеляційній скарзі не наведено обставин, які, на думку ОСОБА_9 , вона бажала повідомити, однак не змогла цього зробити.

Водночас колегія суддів уважає, що застосована першою судовою інстанції черговість виступів у судових дебатах учасників процесу не порушила їх права чи законні інтереси на стадії судових дебатів, не вплинула на обґрунтування ними своєї правової позиції.

Згідно з приписами ч.7 ст.364 КПК України після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками.

Репліка - це короткий виступ учасника судових дебатів, що заперечує іншій стороні з питань, які та виклала у своїй промові або в репліці. Ні прокурор, ні захисник, ні інші особи, які мають право виступати в судових дебатах, не повинні розраховувати на репліку як на можливість доповнити основний виступ. Залишення якого-небудь питання без висвітлення в основній промові з розрахунком на репліку є неправильним, тому що репліки може і не бути. Скористатися реплікою право, а не обов`язок учасника судових дебатів. Відмова від репліки не означає, що той, хто відмовився, згоден із виступами інших учасників процесу. По закінченню виступів головуючий оголошує судові дебати завершеними та надає останнє слово обвинуваченому. Саме право на останнє слово є важливою процесуальною гарантією реалізації обвинуваченим свого права на захист.

Із технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, та матеріалів кримінального провадження суд апеляційної інстанції не встановив обмежень учасників судового провадження в обміні репліками, правом на висловлення яких вони, в тому числі й ОСОБА_9 не вважали за необхідне скористатись.

Отже, доводи сторони захисту про необхідність закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_10 з реабілітуючої підстави не знайшли свого підтвердження.

Разом з тим, суд першої інстанції, дійшовши правильного висновку про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, поряд із цим, у порушення норм кримінального процесуального законодавства, замість закриття кримінального провадження у зв`язку зі смертю ОСОБА_10 й постановлення судового рішення у формі ухвали, як це прямо передбачено абз.2 ч.7 ст.284 КПК України, помилково ухвалив обвинувальний вирок.

При цьому, резолютивна частина вироку містить два взаємовиключних рішення щодо однієї події кримінального правопорушення та одного обвинуваченого, а саме висновок про винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, та рішення про закриття кримінального провадження на підставі, передбаченої п.5 ч.1 ст.284 КПК України.

Але відповідно до вимог КПК України судове рішення (ухвала), яким було закрито кримінальне провадження, за своєю правовою природою не підміняє обвинувальний вирок суду та не встановлює наявність винуватості померлої особи в розумінні ст.63 Конституції України, а констатує саме відсутність підстав для її реабілітації.

Таким чином, місцевий суд в означеній частині допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Наведене вище узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду, згідно з якою, по-перше, визнається неприйнятним існування в одному процесуальному рішенні двох взаємовиключних рішень щодо однієї події кримінального правопорушення та одного обвинуваченого, які містяться в оскаржуваному вироку, й, по-друге, ухвалення обвинувального вироку щодо померлого обвинуваченого, навіть в умовах застосування реабілітаційної процедури, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (зокрема, постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №454/2705/19, 25 лютого 2020 року у справі №599/593/18).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.284, ст.417 України, суд апеляційної інстанції скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження, якщо помер обвинувачений, крім випадків, коли провадження є необхідним для реабілітації померлого.

На підставі викладеного вище та оскільки колегією суддів установлено відсутність підстав для закриття кримінального провадження з реабілітуючої підстави, то вирок місцевого суду належить скасувати й закрити кримінальне провадження у зв`язку зі смертю ОСОБА_10 на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України, цивільний позов прокурора - залишити без розгляду.

Отже, апеляційні скарги, як наслідок, підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_8 , та близького родича (дружини) обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_9 , з доповненнями задовольнити частково.

Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2024 року щодо ОСОБА_10 скасувати й закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 липня 2022 року за №12022200470000322, у зв`язку зі смертю ОСОБА_10 на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України.

Цивільний позов прокурора залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

С у д д і:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4