Ухвала

від 06.02.2025 по справі 1-17/03

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кс/821/2/25 Справа № 1-17/03 Категорія: виконання вироку Головуючий у І інстанції Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

за участю секретаря - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси клопотання засудженого ОСОБА_6 в порядку ст. 537 КПК України, -

В С Т А Н О В И В:

Засуджений ОСОБА_6 звернувся до Черкаського апеляційного суду з клопотанням, в якому з посиланням на п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України зазначив, що вироком апеляційного суду Черкаської обл. від 29.10.2003 р. він був засуджений до довічного позбавлення волі, вирок набув чинності 6.04.2004 р.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 3.09.2024 р. на підставі ст. 82 КК України йому замінено покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком 15 років.

Посилається на постанову Верховного Суду від 31.03.2021 р. у справі № 201/604/20 в якій сформульовано висновок про те, що ст. 80 КК України окреслює нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Вважає, що в нього є законні підстави для розгляду питання про звільнення від подальшого відбування покарання вироку суду від 29.10.2003 р. у зв`язку з закінченням строків давності його виконання.

Вважає що строки давності виконання обвинувального вироку щодо нього вже минули. Ст. 152 КВК України передбачені підстави коли особа, яка відбуває покарання, може бути звільнена.

На даний час вирок апеляційного суду Черкаської обл. щодо нього виконується, з урахуванням ухвали Рівненського апеляційного суду від 3.09.2024 р.

Передбачені законом, а саме п. 5 ч. 1 ст. 80 КК України, строки давності на виконання обвинувального вироку щодо нього за особливо тяжкий злочин з часу набуття його чинності - 15 років, цей термін минув, а вирок досі не виконано, а тому вважає що він має бути звільненим від подальшого відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку і наполягає, що на даний час він перебуває в потенційному очікуванні виконання вироку.

Зазначає, що процесуальним законом передбачено розгляд клопотань про вирішення питань пов`язаних із виконанням вироку судом який постановив вирок.

Крім того, в разі необхідності просить вирішити питання інстанційної підсудності розгляду даного клопотання.

ОСОБА_6 окремо надав суду письмові пояснення, в яких, як і в самому клопотанні, просить провести розгляд клопотання без його участі.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання засудженого та зауважив, що засуджений відбуває покарання за відповідними судовими рішеннями, підстави для перегляду відсутні, дослідивши доводи клопотання засудженого ОСОБА_6 з доповненнями, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Вироком апеляційного суду Черкаської області від 29.10.2003 р. ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 115 ч. 2 п. п.1, 4, 6, ст. 187 ч. 4, ст. 194 ч. 2, ст. 122 ч. 1, ст. ст. 15 ч.2, 185 ч. 3, 185 ч. 3 КК України та йому призначено покарання:

за ст. 115 ч. 2 п. п.1, 4, 6 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності;

за ст. 187 ч. 4 КК України - одинадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності;

за ст. 194 ч. 2 КК України - десять років позбавлення волі;

за ст. 122 ч. 1 КК України - один рік позбавлення волі;

за ст. 15 ч.2, 185 ч. 3 КК України - три роки позбавлення волі;

за ст. 185 ч. 3 КК України - три роки шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.

Строк покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з 12.02.2002 р.

Запобіжний захід ОСОБА_6 залишений тримання під вартою.

Питання про цивільний позов, процесуальні витрати, арешт майна та речові докази вирішені відповідно до вимог КПК України.

5.11.2003 р. засудженому ОСОБА_6 вручена копія вироку, що підтверджується його розпискою (т. 5, а. с. 248-249).

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 6.04.2004 р. касаційна скарга засудженого ОСОБА_6 залишена без задоволення, а вирок апеляційного суду Черкаської області від 29.10.2003 р. стосовно нього - без змін ( т. 6, а. с. 101-106).

Згідно розпорядження, вирок апеляційного суду Черкаської області від 29.10.2003 р. стосовно ОСОБА_6 звернено до виконання, як такий що набрав законної сили 6.04.2004 р. (т. 6, а. с. 126).

Засуджений ОСОБА_6 з 12.02.2002 р. відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі в ДУ «Городищенська ВК (№96)».

Згідно ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Призначене вироком апеляційного суду Черкаської обл. обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді довічного позбавлення волі відповідає вимогам КК України, які діяли на момент вчинення ним злочинів. На даний час караність діянь, вчинених ОСОБА_6 , законом не скасована.

Ухвалами Рівненського райсуду Рівненської обл. від 18.03.2019 р. та від 28.05.2019 р. на підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону України № 838-VІІІ) зараховано засудженому ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення у строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Станом на лютий 2024 р. засуджений ОСОБА_6 фактично відбув більш 22 років позбавлення волі та у квітні 2024 р. адміністрація ДУ «Городищенська ВК (№ 96)» направила подання про заміну засудженому ОСОБА_6 покарання з довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком від 15 до 20 років до місцевого суду, який відмовив у задоволенні цього подання.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 3.09.2024 р. задоволено подання начальника ДУ «Городищенська ВК (№ 96)», замінено засудженому ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком 15 (п`ятнадцять) років, апеляційні скарги засудженого та прокурора - задоволені.

Своє рішення суд мотивував тим, що, згідно ч. 1 ст. 82 КК України, невідбута частина покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінена судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким за наявності переконання, що засуджений став на шлях виправлення.

Суд апеляційної інстанції не вказав у своїй ухвалі початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі строком 15 (п`ятнадцять) років, а також не висловив думку про призначене ОСОБА_6 додаткове покарання у виді конфіскації всього майна, яке належить йому на праві особистої власності та про яке і не ставилося питання в поданні адміністрація ДУ «Городищенська ВК (№ 96)».

Зі змісту ч. 1 ст. 82 КК України вбачається, що кримінальним законом чітко і однозначно визначено, що в разі заміни судом невідбутої частини покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким покаранням, строк такого покарання обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. Таким чином, ухвалою апеляційного суду засудженому фактично призначено більш м`який вид покарання - позбавлення волі на певний строк, а саме 15 років, який обчислюється з дати ухвалення цього рішення - з 3.09.2024 р. та який засуджена особа повинна відбувати. Підстав для обчислення строку відбування більш м`якого покарання з дня ухвалення вироку апеляційним судом Черкаської області чинний КК України не містить, не наведені такі підстави і в клопотання засудженого, а тому підстави для його задоволення відсутні.

Натомість засуджений ОСОБА_6 звернувся до суду з вільним, на свій розсуд, трактуванням Закону України про кримінальну відповідальність, що суперечить його точному змісту, ставить під сумнів судові рішення, які набрали законної сили та які апеляційний суд переглядати не вправі, а саме вироку апеляційного суду Черкаської області від 29.10.2003 р., який набрав законної сили та приведений до виконання, після його залишення без змін ухвалою Верховного Суду України від 6.04.2004 р.

Доводи засудженого ОСОБА_6 про те, що він до теперішнього часу чекає на виконання вироку також є суб`єктивною та хибною думкою засудженого, оскільки початок строку відбування покарання відраховано з 12.01.2002 р., вирок суду набрав чинності 6.04.2004 р. і з того та до теперішнього часу засуджений відбуває покарання в ДУ «Городищенська ВК (№ 96)».

Іншим судовим рішенням, а саме Рівненського апеляційного суду від 3.09.2024 р., йому, на підставі ст. 82 КК України, замінено призначене покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м`яке покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, строк відбування цього покарання обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким, тобто з 3.09.2024 р. І після заміни призначеного вироком апеляційного суду покарання на більш м`яке, засуджений буде продовжувати відбувати покарання у виді 15 років позбавлення волі саме за вироком апеляційного суду від 29.10.2003 р., який було звернутий до виконання у передбачений процесуальним законом спосіб та строк.

Тому, підстав для застосування інституту давності виконання обвинувального вироку, визначеного ст. 80 КК України та на який посилається засуджений, взагалі не вбачається.

Також, клопотання засудженого про вирішення питання інстанційної підсудності розгляду його клопотання про застосування строків давності виконання обвинувального вироку задоволенню не підлягає, тому що відсутні підстави, передбачені ст. 34 КПК України.

Керуючись ст. 80 КК України, ст. ст. 537 та 539 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про звільнення його від подальшого відбування покарання у зв`язку з закінченням строків давності виконання вироку апеляційного суду Черкаської області від 29.10.2003 р. - відмовити.

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про вирішення питання інстанційної підсудності розгляду цього клопотання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді