Ухвала

від 02.06.2021 по справі 1-17/03

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

іменем України

2 червня 2021 року

м. Київ

справа № 1-17/03

провадження № 51-6002ск18

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 грудня 2020 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 22 березня 2021року,

в с т а н о в и в:

Соснівський районний суд м. Черкаси ухвалою від 28 грудня 2020 року залишив без задоволення заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року, яким його засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185,

ч. 3 ст. 185, ст. 70 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.

Черкаський апеляційний суд ухвалою від 22 березня 2021 року зазначену ухвалу місцевого суду стосовно ОСОБА_4 залишив без змін.

Засуджений, не погодившись з указаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернувся із касаційною скаргою щодо оскарження цих рішень. Посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали судів першої й апеляційної інстанцій та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує, що у судовому засіданні під час розгляду його заяви допитано захисника ОСОБА_5 , який раніше представляв його інтереси, однак не зрозуміло в якості кого. Вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена незаконним складом суду, оскільки судді ОСОБА_6 і ОСОБА_7 раніше брали участь у складі колегії суддів Апеляційного суду Черкаської області під час перегляду ухвали Черкаського апеляційного суду від

9 грудня 2019 року, якою залишено без зміни ухвалу Соснівського районного суду

м. Черкаси від 15 липня 2019 року про повернення заяви ОСОБА_4 щодо перегляду вирокущодо нього за нововиявленими обставинами. Крім того, зауважує, що під час постановлення вироку та після нього він був позбавлений ефективної правової допомоги.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копій судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що засудженому необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 462 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 459 КПК нововиявленими обставинами визнаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку

і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

У своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, коли суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, які не були відомі суду під час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 18 травня 2020року (провадження № 51-2290ск20) зазначив, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайним (екстраординарним) переглядом судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлено обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним. Тобто обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті. Процедура скасування остаточного рішення передбачає виникнення суттєвих для справи обставин, які раніше не були відомі. Особа, яка порушує питання про скасування рішень, має довести, що не було можливості надати зазначені докази під час остаточного розгляду і що вони є суттєвими.

При цьому важливим під час перегляду судового рішення є дотримання принципу юридичної визначеності. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішеннях від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п. 40) та від 29жовтня

2015 року у справі «Устименко проти України» (п. 46) неодноразово акцентував увагу на тому, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу «resjudicata» принципу остаточності рішення суду, згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного й обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Відхід від цього принципу можливий, якщо він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Як убачається з матеріалів касаційного провадження, доводи засудженого про неналежне надання правової допомоги під час судового розгляду справи щодо нього були ретельно перевірені судами першої та апеляційної інстанцій. Суди встановили, що захист інтересів засудженого здійснено захисником ОСОБА_5 , якого було призначено державою у 2003 році (ордер від 12 травня 2003 року). Жодних порушень з боку захисника судами не встановлено, заперечень, скарг, заяв з приводу здійснення неналежного захисту адвокатом ОСОБА_5 від засудженого не надходило ні до суду, ні до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Засуджений відмовився від останнього лише у 2014 році, про що в матеріалах справи є його заява від 18 серпня 2014 року.

Також не заслуговують на увагу доводи засудженого про те, що захисник ОСОБА_5 був викликаний в якості свідка для дачі пояснень під час судового розгляду заяви ОСОБА_4 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. Однак це ніяким чином не впливає на розгляд заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. Захисника викликано прокурором для дачі пояснень тому, що зміст заяви стосується здійснення ним неналежного захисту інтересів засудженого.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду заяви ОСОБА_4 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами дійшли обґрунтованого висновку про те, що доводи засудженого про неналежну правову допомогу, не є нововиявленими відповідно до положень ст. 459 КПК.

З указаними висновками місцевого та апеляційного судів, суд касаційної інстанції погоджується, не знайшовши в цьому провадженні порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення і зумовлюють обов`язкове скасування прийнятих рішень на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1ст. 438 КПК, з огляду на положенняст. 412 цього Кодексу.

Крім того, твердження засудженого про те, що ухвалу апеляційного суду винесено незаконним складом суду, колегія суддів визнаєнеспроможними з огляду на таке.

Згідно з ч. 2ст. 76 КПКсуддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції. Частиною 3 цієї статті встановлено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.

З матеріалів касаційного провадження видно, що Касаційний кримінальний суд Верховного Суду постановою від 7 липня 2020 року скасував ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 липня 2019 року стосовно ОСОБА_4 , якою було повернуто його заяву про перегляд вироку щодо нього за нововиявленими обставинами, та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 9 грудня 2019 року, якою зазначену ухвалу місцевого суду залишено без змін, і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.

Положеннями ст. 76 КПК не встановлено заборони суддям, які переглядали ухвалу місцевого суду про перегляд вироку за нововиявленими обставинами в апеляційному порядку, брати участь у перегляді ухвали цього суду, якою відмовлено у задоволенні заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, в одному кримінальному провадженні.

За таких обставин участь суддів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у складі колегії суддівЧеркаського апеляційного суду під час перегляду ухвали місцевого суду про повернення заяви ОСОБА_4 в апеляційному порядку не виключає можливості їх участі у перегляді ухвали цього суду, якою відмовлено у задоволенні заяви останнього про перегляд вироку щодо нього за нововиявленими обставинами. Отже, підстави, які б унеможливлювали участь суддів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у перегляді оскарженої ухвали місцевого суду в апеляційному порядку відсутні.

Крім того, сам факт, що судді двічі брали участь у складі колегії суддів апеляційного суду у кримінальному провадженні щодо засудженого, був невід`ємною частиною стадій судового провадження з перегляду судових рішень і не викликає сумнівів у їхній безсторонності, що відповідає позиції ЄСПЛ, викладеній у рішенні від 8 жовтня 2020року у справі «Тесля проти України» (п. 45 ).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Соснівського районного суду

м. Черкаси від 28 грудня 2020 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від

22 березня 2021року.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3