Ухвала

від 28.12.2020 по справі 1-17/03

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

1-17/03

1-о/712/24/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року колегія суддів Соснівського районного суду м. Черкаси у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за заявою засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року ОСОБА_6 був засуджений за п.п.4,6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 122, ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185, ст. 70 Кримінального Кодексу України до покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.

Ухвалою Верховного Суду України від 06 квітня 2004 року касаційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, вирок Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року без змін.

Згідно листа від 31.07.2008р. за вих. № 5-304 к 04, Верховним Судом України було відмовлено у перегляді судових рішень щодо ОСОБА_6 у порядку виключного провадження на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та військової судової колегії Верховного Суду України.

19 квітня 2019 року ОСОБА_6 звернувся до Апеляційного суду Черкаської області з заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року за нововиявленими обставинами в зв`язку з порушенням права на захист.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 22 квітня 2019 року відкрито кримінальне провадження за нововиявленими обставинами за заявою засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 29 травня 2019 року заву засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року за нововиявленими обставинами направлено до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2019 року заяву ОСОБА_6 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 липня 2019 року було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_6 по відвід судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_9 у справі про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.07.2019р., залишеною без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року, заяву ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року за нововиявленими обставинами - повернуто.

Постановою Верховного Суду від 07 липня 2020 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 липня 2019 року та Черкаського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року задоволено частково.

Ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 липня 2019 року та Черкаського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року щодо перегляду вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року стосовно ОСОБА_6 за нововиявленими обставинами скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.07.2020р. прийнято до провадження заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року, за клопотанням засудженого ОСОБА_6 призначено розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року в режимі відеоконференції з Державною Установою «Городищенська виправна колонія № 96».

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06.08.2020р. в зв`язку з перебуванням у відпустці, суддю ОСОБА_10 було замінено на суддю ОСОБА_3 .

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 заяву про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року в зв`язку з порушенням права на захист під час кримінального провадження і постановлення вироку - підтримав. Зазначив, що підставами звернення з заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року за нововиявленими обставинами є: притягнення до кримінальної відповідальності за п.4 ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України без урахування ухвали Верховного Суду України від 15.11.2002 р.; наявність суперечностей в результатах судово медичної експертизи від 02.10.2003р. та пожежно - технічної експертизи від 02.10.2002р., проведених в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження; неналежний правовий захист в Апеляційному суді Черкаської області та Верховному Суді України.

Захисник ОСОБА_8 не звернувся до Апеляційного суду Черкаської області з клопотаннями про виклик свідків, не пояснив ОСОБА_6 наслідки невизнання останнім вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, був відсутній в судових засіданнях в Апеляційному суді Черкаської області, не звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України на вирок Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року. Захисник ОСОБА_8 лише один раз спілкувався ОСОБА_6 під час перебування останнього в Черкаському СІЗО 30 в період з березня 2002р. до травня 2003 року.

Просив заяву про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року за нововиявленими обставинами задовольнити, вирок Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року - скасувати.

Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні заяву ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року за нововиявленими обставинами підтримав. Просив заяву про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року за нововиявленими обставинами задовольнити, вирок Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року скасувати.

Прокурор Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви ОСОБА_6 , посилаючись на її безпідставність. Просив залишити заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововияленими обставинами вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року без задоволення.

Відповідно до ст. 459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Згідно ч.2 ст. 459 КПК України, нововиявленими обставинами визнаються:

1)штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

3)скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

4)інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Частиною 2 статті 459 КПК України встановлений вичерпний перелік обставин, які визнаються нововиявленими.

Засудженим ОСОБА_6 не наведено будь-яких обставин, які є нововиявленими згідно переліку, який встановлено у кримінальному процесуальному законі.

Підстави, наведені ОСОБА_6 для перегляду вироку за нововиявленими обставинами, фактично зводяться до переоцінки доказів, які вже досліджувались судами і яким надана відповідна оцінка.

Заслухавши учасників справи, дослідивши заяву засудженого з доданими до неї матеріалами та матеріали кримінального провадження, надані учасниками докази, пояснення адвоката ОСОБА_8 , колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29.10.2003р. за нововиявленими обставинами не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Вироком Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року ОСОБА_6 був засуджений за п.п. 4, 6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 122, ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185, ст.70 КК України до покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності. Ухвалою Верховного Суду України від 06 квітня 2004 року касаційна скарга ОСОБА_6 залишена без задоволення, а вирок Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року без змін.

Згідно листа від 31.07.2008р. за вих. № 5-304 к 04, Верховним Судом України було відмовлено у перегляді судових рішень щодо ОСОБА_6 у порядку виключного провадження на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та військової судової колегії Верховного Суду України.

15 січня 2013 року ОСОБА_6 звернувся до Апеляційного суду Черкаської області з заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 21 лютого 2013 року було відмовлено у відкритті кримінального провадження.

Ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено, ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 21 лютого 2013 року скасовано з наступним призначенням нового розгляду заяви в Апеляційному суді Черкаської області.

Підставами звернення з заявою від 15 січня 2013 року про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області за нововиявленими обставинами ОСОБА_6 у вказаній заяві зазначив в тому числі:

- незаконність кваліфікації його дій за п.4 ч.2 ст. 115 КК України, оскільки ухвалою Верховного Суду України від 19.11.2002р. дослідження цієї ознаки злочину під час додаткового розслідування було виключено з ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 26 вересня 2002р., якою кримінальна справа відносно ОСОБА_6 була направлена на додаткове розслідування;

- порушення органами досудового розслідування його права на захист. В ході досудового розслідування слідчий неодноразово проводив з ним слідчі дії за відсутності його захисника ОСОБА_11 ;

- висновок додаткової судово медичної експертизи від 02 жовтня 2003 року, згідно з яким смерть ОСОБА_12 та ОСОБА_13 могла наступити в час, вказаний ним, 28 жовтня 2001 року з 18 до 19 години, та висновок пожежно технічної експертизи від 02 листопада 2001 року про причини пожежі є сумнівними, що тягне за собою призначення повторних експертиз.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 07 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2014 року, заяву ОСОБА_6 від 15 січня 2013 року про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 вже звертався 15 січня 2013 року з заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року за нововиявленими обставинами з підстав, які зазначені останнім як в заяві від 15 січня 2013 року, так і в заяві від 19 квітня 2019 року про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області за нововиявленими обставинами.

В ухвалі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2014 року зазначено, що наведені ОСОБА_6 для перегляду вироку підстави фактично зводяться до переоцінки ним доказів, які вже досліджувались судом і яким надано відповідну оцінку у вироку Апеляційного суду Черкаської області.

Крім того, в обґрунтування заявлених в заяві від 19 квітня 2019 року вимог про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року, ОСОБА_6 зазначає, що захисник ОСОБА_8 не звернувся до Апеляційного суду Черкаської області з клопотаннями про виклик свідків, не пояснив ОСОБА_6 наслідки невизнання останнім вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, був відсутній в судових засіданнях при розгляді кримінального провадження в Апеляційному суді Черкаської області, не звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України на вирок Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року. Захисник ОСОБА_8 лише один раз спілкувався ОСОБА_6 під час перебування останнього в Черкаському СІЗО 30 в період з березня 2002 року до травня 2003 року.

В судовому засіданні ОСОБА_6 зазначив, що саме після призначення йому захисника ОСОБА_8 та спілкування з останнім, він вперше не визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що в подальшому стало однією з підстав призначення йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Вказані доводи засудженого ОСОБА_6 спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Так, згідно протоколу додаткового допиту обвинуваченого від 05.07.2002р., який знаходиться в матеріалах кримінального провадженння, (т.3 арк.211), обвинувачений ОСОБА_6 в присутності адвоката ОСОБА_11 вперше не визнав вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень і в подальшому не визнавав вину у вчиненні кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні 28 грудня 2020 року засуджений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав. Зазначив, що після відмови в 2014 році від захисника ОСОБА_8 , захист його прав здійснюється належним чином, він зрозумів негативні для нього наслідки невизнання своєї вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за наявності достатніх, достовірних, належних, допустимих доказів, зібраних органом досудового розслідування в ході досудового розслідування кримінальних проваджень.

Але, на запитання головуючого щодо визнання ОСОБА_6 вини по факту спричинення тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості ОСОБА_14 , ОСОБА_6 вину в судовому засіданні у вчиненні вказаного кримінального правопорушення знову не визнав.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження знаходиться ордер від 12.05.2003р. про призначення захисника ОСОБА_8 для представництва інтересів ОСОБА_6 в Апеляційному суді Черкаської області.(арк.44 т.5).

Враховуючи викладене, ОСОБА_6 вперше не визнав вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень в присутності адвоката ОСОБА_11 , яка в той період здійснювала захист останнього, тобто до призначення адвоката ОСОБА_8 його захисником.

Матеріали кримінального провадження не містять доказів і засудженим ОСОБА_6 не надано суду доказів наявності у адвоката ОСОБА_8 повноважень на представництво інтересів ОСОБА_6 в Верховному Суді України та Вищому Спеціалізованому Суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження знаходиться угода від 08.02.2000р. між матір`ю ОСОБА_6 ОСОБА_15 та юристом ОСОБА_16 на представництво інтересів засудженого ОСОБА_6 у Верховному суді України (арк. 19 т.6), угода про вступ захисника у кримінальний процес від 08.02.2004р. між матір`ю ОСОБА_6 ОСОБА_15 та юристом ОСОБА_16 на представництво інтересів засудженого ОСОБА_6 у Верховному суді України (арк.20 т.6), заява ОСОБА_6 до Верховного Суду України про згоду на захист його інтересів у Верховному Суді України захисником ОСОБА_16 (арк.16 т.5), заява від 09.02.2004р. до Верховного Суду України про вступ ОСОБА_16 у кримінальний процес (арк. 17-18 т.5).

В судовому засіданні ОСОБА_6 в обґрунтування неналежного правового захисту захисником ОСОБА_8 під час розгляду справи в Апеляційному суді Черкаської області зазначив, що захисник ОСОБА_8 був відсутній в судових засіданнях в Апеляційному суді Черкаської області.

Вказані доводи засудженого ОСОБА_6 спростовуються матеріалами кримінального провадження, які були досліджені колегією суддів безпосередньо в судовому засіданні під час розгляду заяви засудженого ОСОБА_6 від 19 квітня 2019 року про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року за нововиявленими обставнами.

Згідно матеріалів кримінального провадження під час розгляду справи в Апеляційному суді Черкаської області в період 12 травня 2003 року по 29 жовтня 2003 року було призначено та проведено 14 судових засідань (12.05.2003р., 22.05.2003р., 23.05.2003р., 26.05.2003р., 29.05.2003р., 13.08.2003р., 14.08.2003р., 15.08.2003р., 08.09.2003р., 09.09.2003р., 02.10.2003р., 03.10.2003р., 22.10.2003р., 29.10.2003р.). На всіх, без винятку, судових засіданнях в Апеляційному суді Черкаської області був присутній захисник ОСОБА_8 , що підтверджується протоколами судових засідань, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження і в яких зафіксовані виступи, запитання, клопотання тощо захисника ОСОБА_8 у вказаних судових засіданнях (т.5).

В обгрунтування заявлених вимог ОСОБА_6 посилається на неналежний правовий захист адвокатом ОСОБА_8 .

Адвокат ОСОБА_8 був повідомлений судом про звернення ОСОБА_6 з заявою від 19 квітня 2019 року про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року за нововиявленими обставинами та її розгляд в Соснівському районному суді м. Черкаси.

Адвокат ОСОБА_8 надав суду письмові пояснення із запереченнями проти заявлених ОСОБА_6 вимог в заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, звернувся до суду з клопотанням про надання йому можливості бути присутнім в судових засіданнях з розгляду заяви ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області за нововиявленими обставинами та надати пояснення.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_8 пояснив, що в травні 2003 року був призначений захисником ОСОБА_6 для представництва інтересів останнього в Апеляційному суді Черкаської області. Повноваження для представництва інтересів засудженого ОСОБА_6 в Верховному суді України та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ у нього відсутні. ОСОБА_6 не звертався до нього по питанню підготовки та звернення зі скаргою до Верховного Суду України, а також представництва його інтересів в Верховному суді України. Договори між ним та ОСОБА_6 не укладались. Захисник ОСОБА_8 представляв інтереси ОСОБА_6 на підставі ордера лише в Апеляційному суді Черкаської області. Під час розгляду справи в Апеляційному суді Черкаської області перед кожним судовим засіданням захисник мав можливість і спілкувався з ОСОБА_6 без обмежень. Скарг, заяв, клопотань з приводу здійснення неналежного захисту адвокатом ОСОБА_8 від ОСОБА_6 не надходило ні до суду, ні до кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до ст. 459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Частиною 2 статті 459 КПК України визначено вичерпний перелік обставин, які визнаються нововиявленими.

Згідно ч.2 т. 459 КПК України, нововиявленими обставинами визнаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

За результатами розгляду заяви засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року, наведені останнім для перегляду вироку підстави фактично зводяться до переоцінки ним доказів, які вже досліджувались судом і яким надана відповідна оцінка у вироку Апеляційного суду Черкаської області; а також в ухвалі Апеляційного суду Черкаської області від 07 серпня 2014 року, залишеній без змін ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2014 року, якими заяву засудженого ОСОБА_6 від 15 січня 2013 року про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року залишено без задоволення.

Вирок Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року ухвалою Верховного Суду України від 06 квітня 2004 року за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_6 залишено без змін.

31.07.2008р. Верховним Судом України відмовлено у перегляді судових рішень щодо ОСОБА_6 у порядку виключного провадження на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та військової судової колегії Верховного Суду України.

Відповідно до ч.2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. (рішення ЄСПЛ у справі «Устименко проти України», рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії», рішення ЄСПЛ у справі «Марушин проти Росії», рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії»).

Відстоюючи принцип правової визначеності, як у випадках перегляду судових актів у порядку нагляду (рішення ЄСПЛ у справах Світлана Науменко проти України, Трегубенко проти України, Рябих проти Росії), так і у випадках перегляду справ у зв`язку з нововиявленими обставинами (рішення ЄСПЛ у справах Праведна проти Росії, Желтяков проти України), Європейський Суд з прав людини вважає доцільним слідувати тій же логіці, коли цей основоположний принцип підривається за допомогою інших процесуальних механізмів, таких, як продовження строку на оскарження.

Так, Європейський Суд з прав людини встановив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі Пономарьов проти України з тієї причини, що строк на оскарження був продовжений по завершенню значного періоду часу не для усунення серйозних судових помилок, а лише з метою повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі (п.п. 41-42).

Заява ОСОБА_6 не містить нововиявлених обставин відповідно до вимог ч.2 ст 459 КПК України, а фактично є спробою перегляду остаточного судового рішення майже через 17 років після його ухвалення.

Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності до правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішеннях ЄСПЛ, за результатами розгляду справ «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.

Відповідно до ч.1 ст. 461 КПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналась або могла дізнатись про ці обставини.

ОСОБА_6 з клопотаннями про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення з заявою про перегляд судового рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, не звертався, доказів поважності причин пропуску процесуального строку, встановленого для звернення з заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, суду не надав.

Доводи ОСОБА_6 щодо здійснення неналежного захисту адвокатом ОСОБА_8 не підтверджені належними, достатніми, допустимими, достовірними доказами і спростовуються матеріалами справи та поясненнями адвоката ОСОБА_8 .

Крім того, в матеріалах кримінального провадження знаходиться заява ОСОБА_6 від 18.08.2014р.(арк.5 т.8) до Апеляційного суду Черкаської області про відмову від захисника ОСОБА_17 з підстав, тотожних тим, на які посилається засуджений ОСОБА_6 в своїй заяві від 19 квітня 2019 року про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року за нововиявленими обставинами.

Таким чином, доводи ОСОБА_6 щодо неналежного правового захисту, викладені в заяві останнього про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області за нововиявленими обставинами, відповідно до ч.2 ст. 459 КПК України не є нововиявленими, досліджувались Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ з наданням їм відповідної оцінки при розгляді заяви ОСОБА_6 від 15 січня 2013 року про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року за нововиявленими обставинами.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 376, 395, 459, 460, 462, 466, 467 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Заяву від 19 квітня 2019 року засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 29 жовтня 2003 року за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_6 в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошений 29 грудня 2020 року.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3