Ухвала

від 12.02.2025 по справі 760/27421/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 лютого 2025року м. Київ

Справа № 757/15896/23

Провадження: № 22-ц/824/5800/205

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О., суддів Нежури В. А., Соколової В. В.,

розглянувши апеляційну скаргу Автенюка Станіслава Валерійовича в інтересах Головного управління Державної податкової служби в Одеській області

на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Шереметьєвої Л. А.,

у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМА ТЕХНО МЕНЕДЖМЕНТ» про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю,

у с т а н о в и в:

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року у задоволенні заяви ГУ ДПСв Одеській області відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням, Автенюк С. В. в інтересах ГУ ДПС в Одеській області направив 20 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року апеляційну скаргу Автенюка Станіслава Валерійовича в інтересах Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року залишено без руху та надано строк для подання до суду відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд виходив із того, що апеляційна скарга на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року подана скаржником 20 грудня 2024 року, тобто, з пропуском строку, встановленого ст. 350 ЦПК України.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження скаржник посилався на те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 18 березня 2024 року апеляційну скаргу у даній справі ГУ ДПС в Одеській області було повернуто у зв`язку із не сплатою судового збору. Проте, таку скаргу було подано в межах строку на апеляційне оскарження. Вказує, що недоліки скаржником усунуто, судовий збір сплачено, а тому наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважав, у справі, яка розглядається, при повторному поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржник не посилається на існування інших причин пропуску такого строку і не просив продовжити встановлений судом апеляційної інстанції строк для усунення недоліків апеляційної скарги, поданої вперше. Не повідомив апеляційний суд про тривалість і характер обставин, які унеможливлювали виконання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, не надав жодних доказів на підтвердження наведених ним аргументів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху було надіслано 20 січня 2025 року на електронну адресу Головного управління Державної податковї служби в Одеські області та до підсистеми «Електронний суд».

20 січня 2025 року Автенюк С. В. в інтересах ГУ ДПС в Одеській області направив через систему «Електронний суд» до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження та відкрити апеляційне провадження у справі.

Заява обґрунтована тим, що сплата судового збору відбувається у разі здійснення бюджетних асигнувань Казначейством, які в подальшому виділяються для оплати судового збору. В даному випадку таке виділення відбулось на прикінці року та за результатами було оплачено судовий збір. Крім того, вказує, що Державна податкова служба є бюджетною та неприбутковою установою та не є розпорядником і отримувачем судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи. Вказує, що на реєстраційному рахунку КЕКВ 2800 було недостатньо надходжень.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного.

За правилом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено-повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розгляд справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб врегульовано статтями 347-350 глави 12 Розділу ІV «Окреме провадження» ЦПК України.

Частиною 3 ст. 350 ЦПК України встановлено, що ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п`ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку.

Отже, для оскарження рішень у справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб, законодавцем встановлено п`ятиденний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ( ч. 2 ст. 354 ЦПК України), але в даному випадку з урахуванням строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 3 ст. 350 ЦПК України, тобто якщо апеляційна скарга подана протягом п`яти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Як убачається із матеріалів справи, 25 грудня 2023 року ГУ ДПС в Одеській області вже зверталось до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області залишено без руху для сплати судового збору у розмірі 2013 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 березня 2024 року апеляційну скаргу було повернуто ГУ ДПС в Одеській області, оскільки скаржником не було сплачено судовий збір.

Згідно супровідного листа копію ухвали про повернення апеляційної скарги від 18 березня 2024 року та оригінал апеляційної скарги з додатками було направлено скаржнику 21 березня 2024 року.

Повторно апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року подана до суду 20 грудня 2024 року.

Слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У клопотанні про поновлення строку скаржник зазначив, що сплата судового збору відбувається у разі здійснення бюджетних асигнувань Казначейством, які в подальшому виділяються для оплати судового збору. Разом з тим, на рахунках ГУ ДПС у Одеській області були відсутні кошти на сплату судового збору.

Однак до матеріалів справи не долучено доказів на підтвердження того, що кошти на рахунках ГУ ДПС у Одеській області для сплати судового збору з`явилась лише в грудні 2024 року. Разом з тим долучені до заяви про усунення недоліків виписки з рахунку свідчать про те, що скаржником сплачувався судовий збір до інших судів.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутршнім переконанням.

Однак пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Отже необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак, таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів.

Окрм того, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що скаржник звертаючись до Київського апеляційного суду вперше з апеляційною скаргою на рішення Соломянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року не просив продовжити встановлений судом апеляційної інстанції строк для усунення недоліків апеляційної скарги та не зазначив підстав, які унеможливлюють сплату судового збору в межах строку на усунення недоліків.

Ураховуючи вищевикладене, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави такого пропуску суд визнає неповажними та такими, що об`єктивно не перешкоджали вчасно вчинити відповідну процесуальну дію, а тому відсутні підстави для поновлення процесуального строку за вказаними скаржником обставинами.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."

Отже, згідно з правовою позицію Європейського суду з прав людини у справах "Пономарьов проти України", "Мушта проти України", сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Автенюка С. В. в інтересах Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року слід відмовити.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Автенюка Станіслава Валерійовича в інтересах Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Солом`янськогорайонного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Т. О. Невідома

Судді: В. А. Нежура

В. В. Соколова