Ухвала

від 10.02.2025 по справі 2-494/11

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

2-494/11

6/465/103/25

У Х В А Л А

Іменем України

10.02.2025 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що 22.09.2011 року у справі № 2-494/11 Франківським районним судом м. Львова ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» заборгованості за кредитним договором в сумі 13 462,72 дол. США, 1067 грн. 03 коп. державного мита та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що були сплачені при поданні позовної заяви. 08.02.2013 року Франківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист № 494/17 від 08.02.2013 рокеу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» зазначеної заборгованості. У ході здійснення виконавчого провадження частину боргу ОСОБА_1 погашено шляхом реалізації транспортного засобу (заставного майна) в сумі 84858,83 грн., які банком конвертовано у 3259,18 дол. США. Таким чином, загальна сума заборгованості з врахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження становить 11 223,89 дол. США (згідно курсу НБУ станом на 26.06.2023 року еквівалентно 410 345,56 грн.) та 1 708,73 грн. 26.06.2023 року за повторною заявою ПАТ «Піреус Банк МКБ» приватним виконавцем Маковецьким З.В. відкрито ВП №72120031 від 26.06.2023 року з примусового виконання виконавчого документа. Про відкриття вказаного провадження та наявність заборгованості ОСОБА_1 дізнався лише в жовтні 2024 року, коли наклали арешт на його будинок, однак, у зв`язку із хворобою не міг вжити заходів для погашення заборгованості перед АТ "Піреус банк МКБ". Заборгованість ОСОБА_1 має намір погасити в повному обсязі, проте, на даний час неможливо це зробити через хворобу, скрутний матеріальний стан та військові дії в Україні.

ОСОБА_1 в поданій заяві зазначає, що намір добровільної спалити боржником заборгованості підтверджується тим, що в ході виконавчого провадження він добровільно передав на реалізацію автомобіль та в силу своєї необізнаності думав, що таким чином погасив заборгованість. Внаслідок хвороби на коронавірус у боржника з 2021 року погіршився стан здоров`я, він перестав ходити, підвищився рівень цукру в крові, почався перебіг серцевої хвороби, підвищився тиск, порушилась ходьба та координація рухів, спричинена діабетом ІІ типу, що не дає можливість працювати. На даний час перебіг хвороби ОСОБА_1 триває та стан здоров`я погіршується, що підтверджується виписками лікаря від 31.12.2024 року. У зв`язку із загостренням хвороби та неможливістю самостійно вести справи ОСОБА_1 дав доручення своїй дружині на представлення його інтересів. Значна частина заощаджень була витрачена на лікування та купівлю вартісних ліків. ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує мінімальну пенсію, яка складає 2725 грн. на місяць. За 10 місяців 2024 року боржник отримав всього 29360 грн., що не дає йому можливість одноразово погасити борг. Окрім того, на платоспроможність та стан здоров`я боржника вплинули ведення бойових дій на території України.

Як вказує ОСОБА_1 , 12.12.2024 року листом № 14703/12-ІІІ банк погодив відстрочку та не заперечує проти сплати наявної заборгованості частинами згідно узгодженого графіку погашення з 01.02.2005 року до 01.02.2026 року. Тобто на даний час з АТ "Піреус банк МКБ" боржником досягнуто домовленість про відстрочку та розстрочку заборгованості, а також погоджено графік погашення такої.

Відтак, боржник ОСОБА_1 просить суд відстрочити та розстрочити виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 22.09.2011 року у справі № 2-494/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Піреус Банк МКБ» заборгованості за кредитним договором шляхом погашення заборгованості рівними частками строком на 12 місяців, починаючи з 01.02.2025 року до 01.02.2026 року, встановивши спосіб і порядок виконання рішення суду: погашення боргу рівними платежами щомісячно у сумі 850 доларів США з кінцевим строком погашення заборгованості 01.02.2026 року.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 22.01.2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представником АТ «Піреус Банк МКБ» подано до суду заперечення на заяву. Зазначає, що заборгованість згідно рішення суду не погашалась вже більше 11 років, за цей час було погашено лише невелику частину заборгованості за рахунок реалізації транспортного засобу. Виходячи з того, що сума заборгованості за виконавчим листом на даний момент складає 10 203,54 дол. США та 1187,03 грн. судових витрат (без врахування сум винагороди приватному виконавцю та витрат виконавчого провадження), АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» погодився на сплату відповідачем заборгованості щомісячними платежами у період з 01.02.2025 року до 01.02.2026 року згідно з відповідним графіком оплати. Відтак, не заперечує щодо часткового задоволення вимог заяви щодо розстрочення сплати заборгованості, однак, вважає, що відсутні підстави для відстрочення виконання рішення суду.

В судове засідання сторони не з`явилися, представником АТ «Піреус Банк МКБ» подано до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК Україниу зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши заяву про розстрочення та відстрочення виконання рішення суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви боржника.

Судом встановлено, рішенням Франківського районного суду м. Львова від 22.09.2011 року постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» заборгованість за кредитним договором в сумі 13462, 72 долари США, 1067 грн. 03 коп. державного мита та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. 08.02.2013 року на підставі зазначеного рішення Франківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист № 494/17.

Постановами державних виконавців Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 05.09.2013 року, 16.03.2016 року, 18.08.2016 року відкривалися виконавчі провадження №39657842, №50475109, № 51911556 згідно представленого банком виконавчого листа суду. Однак, щоразу виконавчий документ повертався стягувачу без виконання. Лише в межах виконавчого провадження № 51911556 з прилюдних торгів було реалізовано предмет застави - автомобіль Chtvrolet Tacuma, 2006 р.в. Після цього 30.03.2023 року державним виконавцем в чергове було повернуто виконавчий лист банку. АТ «Піреус Банк МКБ» повторно пред`явило виконавчий документ до виконання і постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. від 26.06.2023 року відкрито стосовно ОСОБА_1 виконавче провадження № 72120031.

За сумарний час виконання рішення суду погашено лише частину боргу за рахунок коштів від реалізації транспортного засобу в сумі 3259,18 дол. США. На даний час заборгованість ОСОБА_1 складає 10203,54 дол. США та 1187,03 грн. судових витрат.

Відповідно до положеньстатті 435ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з частиною 2 статті 435ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.

Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення усієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч. 5ст. 435 ЦПК Українирозстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в п. 10постанови від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником банку, боржником ОСОБА_1 здійснено часткову оплату боргу в розмірі 3259,18 доларів США.

Разом із тим, згідно консультаційного висновку спеціаліста КНП "Львівське територіальне медичне об`єднання "Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги" від 14.10.2025 року ОСОБА_1 встановлено діагноз поліневропатія при інших ендокринних та метаболічних хворобах. При обстеженні від 14.01.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 обмежений в рухах, сухожильні рефлекси обмежені, чутливість знижена. У зав`язку із зазначеним останньому прописано курс лікування.

Суд також враховує наданні письмові розписки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (дітей та дружини боржника), які зобов`язалися надавати ОСОБА_1 допомогу по сплаті заборгованості.

Вирішуючи заявлену вимогу про розстрочку виконання рішення, суд враховує, що заявник не намагається уникнути виконання рішення суду, а навпаки виконати його, більше того, має проблеми із здоров`ям. Поза увагою суду не може залишатися також те, що у поданих заперечення представник стягувача - АТ "Піреус Банк МКБ" не заперечив щодо можливості розстрочення ОСОБА_1 наявного боргу на період з 01.02.2025 року до 01.02.2026 року зі сплатою боргу щомісячними платежами.

Проаналізувавши всі обставини справи, суд вважає за можливе заяву про розстрочку виконання рішення суду задовольнити. Це, на переконання суду, дозволить забезпечити реальне виконання рішення суду шляхом розстрочення боргового тягаря у часі.

Щодо відстрочки виконання рішення суд зазначає, що рішення Франківського районного суду м. Львова від 22.09.2011 року перебуває на виконанні вже більше одинадцяти років. А тому, зважаючи на тривалий строк виконання рішення, підстав для відстрочки рішення судом не встановлено, більш того, задоволення вимоги про розстрочення виконання рішення суду в даному випадку буде належною сатисфакцією вимог заявника.

Керуючись ст.ст.258, 260, 261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву боржника ОСОБА_1 про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду задовольнити частково.

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 22.09.2011 року у справі № 2-494/11 за позовом ПАТ «Піреус Банк МКБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором надванадцять місяців із щомісячною сплатою боржником платежів,починаючи з лютого 2025 року і до січня 2026 року, за наступним графіком: лютий 2025 року - 850 (вісімсот п`ятдесят) доларів США, березень 2025 року - 850 (вісімсот п`ятдесят) доларів США, квітень 2025 року - 850 (вісімсот п`ятдесят) доларів США, травень 2025 року - 850 (вісімсот п`ятдесят) доларів США, червень 2025 року - 850 (вісімсот п`ятдесят) доларів США, липень 2025 року - 850 (вісімсот п`ятдесят) доларів США, серпень 2025 року - 850 (вісімсот п`ятдесят) доларів США, вересень 2025 року - 850 (вісімсот п`ятдесят) доларів США, жовтень 2025 року - 850 (вісімсот п`ятдесят) доларів США, листопад 2025 року - 850 (вісімсот п`ятдесят) доларів США, грудень 2025 року - 850 (вісімсот п`ятдесят) доларів США, січень 2026 року - 853 (вісімсот п`ятдесят три) долари США 54 центи, а також зі сплатою 1067 (однієї тисячі шістдесяти семи) грн. 03 коп. державного мита і 120 (ста двадцяти) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу після повного виконання графіку погашення заборгованості (до 01.02.2026 року).

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Величко О.В.