Ухвала

від 12.02.2025 по справі 460/256/15-ц

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №460/256/15-ц

Провадження №2/463/793/25

У Х В А Л А

про відвід судді

12 лютого 2025 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судового засідання: Онишкевича О.І.,

представників відповідачів ОСОБА_1,

ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові заяву представника відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Стрепка Назара Любомировича у цивільній справі за позовом Всеукраїнського об`єднання «Свобода» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакційні системи» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до Яворівського районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ТОВ «Експрес Медіа Принт», в якій просив: визнати недостовірною, такою що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутація Всеукраїнського об`єднання «Свобода» інформацію, поширену в інтерв`ю журналіста газети «Експрес» (прізвище, ім`я, по батькові, якого не вказано) з ОСОБА_3 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке було поширене газетою «Експрес» у номері № НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на 6, 10 сторінці про те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші бізнесмени, які були названі в даному інтерв`ю причетні до фінансування Політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Свобода», що Всеукраїнське об`єднання «Свобода» «зійшлась» з людьми колишнього президент України ОСОБА_7 (ОСОБА_8, ОСОБА_9), що представники Всеукраїнського об`єднання «Свобода» зловживали службовим становищем з метою вчинення корупційних злочинів, також що окремі представники Всеукраїнського об`єднання «Свобода» придбали готель «Хаят» і банківські установи; з метою спростування недостовірної інформації у спосіб , найбільш близький до способу її поширення, зобов`язати газету «Експрес» протягом десяти днів з моменту набрання рішенням законної сили, розмістити у черговому номері газети «Експрес» спростування недостовірної інформації; з метою спростування недостовірної інформації, зобов`язати засіб масової інформації - газету «Експрес» спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом опублікування протягом десяти днів після набрання чинності рішенням суду, повного тексту судового рішення; стягнути з відповідачів витрати на оплату судового збору, та інші витрати, пов`язанні з розглядом даної справи.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 31 січня 2015 року було відкрито провадження у даній справі.

2 березня 2015 року представник відповідача ТОВ «Експрес Медіа Принт» подав до суду заяву про залишення позову без розгляду.

25 травня 2015 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Макар М.В. подала до суду заперечення на позовну заяву.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 25 травня 2015 року відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 22 вересня 2015 року апеляційні скарги представників відповідачів було відхилено, ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 25 травня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 5 липня 2016 року позовну заяву ВО «Свобода» до ОСОБА_2 , ТОВ «Експрес Медіа Принт» про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації залишено без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24 листопада 2016 року апеляційну скаргу ПП «ВО «Свобода» задоволено, ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 5 липня 2016 року скасовано і направлено справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 23 грудня 2016 року справу прийнято до свого провадження суддею Яворівського районного суду Львівської області.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2017 року замінено у справі первісного співвідповідача ТОВ «Експрес Медіа Принт» на належного відповідача ТОВ «Редакційні системи».

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 21 березня 2017 року цивільну справу за позовом ВО «Свобода» до ОСОБА_2 , ТОВ «Редакційні системи» про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації передано на розгляд до Личаківського районного суду м. Львова за територіальною підсудністю.

11 квітня 2017 року справа надійшла до Личаківського районного суду м. Львова, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду такої було визначено суддю Головатого Р.Я.

2 серпня 2017 року матеріали справи було скеровано до ухвалою Апеляційного суду Львівської області для розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_2 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 21 березня 2017 року

3 серпня 2017 року у зв`язку з закінчення терміну повноважень судді Головатого Р.Я. здійснено повторний автоматизований розподіл справи та системою документообігу суду для розгляду такої визначено суддю Гирича С.В.

14 грудня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Львівської області повернуто апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 21 березня 2017 року.

Ухвалою від 23 січня 2018 року справу було прийнято до свого провадження суддею Гиричем С.В. та розпочато в такій підготовче провадження.

27 лютого 2018 року до суду надійшов відзив представника відповідача ТОВ «Редакційні системи» на позовну заяву, згідно з яким в задоволенні позову просить відмовити.

26 березня 2018 року представник позивача подав до суду заяву про забезпечення доказів.

В підготовчому засіданні 24 липня 2018 року представник позивача подав суду відповідь на відзив.

Також в підготовчому засіданні 24 липня 2018 року представник позивача подав суду заяву про зміну предмету позову, згідно з якою просить:

визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Свобода» інформацію, поширену в статті «ІНФОРМАЦІЯ_1», опублікованій у газеті «Експрес» у номері № НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, наступного змісту: «Я їм дав 48 мільйонів»; «Доларів. Не всі відразу, частинами. Я став їх фінансувати, коли вони ще починали як депутати в місцевих радах»; «Це було спершу 500 тисяч, потім мільйон, потім два, потім три. Потім по вісім давалося. Усього разом 48 мільйонів»; «Коли «Свобода» прийшла до влади, почала брати страшні гроші»; «Свобода», як нібито опозиція, щось блокувала в потрібні моменти, ОСОБА_5 це було потрібно»; «Вони, будучи у владі, прийняли шістсот мільйонів доларів!»; «Свобода» почала брати гроші всюди і за все»;

зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Редакційні системи», ОСОБА_2 протягом десяти днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом публікації у найближчому номері газети «Експрес» резолютивної частини судового рішення по вказаній справі;

стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакційні системи» та ОСОБА_2 судові витрати у справі.

Протокольною ухвалою підготовчого засідання 24 липня 2018 року заява про зміну предмету позову прийнято судом.

Ухвалою від 24 липня 2018 року відмовлено за безпідставністю в задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення доказів.

1 листопада 2018 року представник позивача подав до суду заяву про витребування доказів.

Ухвалою від 1 листопада 2018 року відмовлено за безпідставністю в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

15 жовтня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів.

27 лютого 2020 року представник позивача подав до суду клопотання про призначення експертизи.

В підготовчому засіданні 11 листопада 2020 року представник позивача подав суду уточнення до клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою від 11 листопада 2020 року частково задоволено клопотання представника позивача та витребувано з Личаківської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області відомості про доходи ОСОБА_2 за весь період подання ним звітності про майновий стан та доходи до органів державної влади, що реалізують державну податкову політику по час виходу статті у газеті «Експрес», в номері НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Також ухвалою від 11 листопада 2020 року призначено у справі судово-лінгвіністичну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, постановлено направлено в розпорядження експерта матеріали цивільної справи, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

12 липня 2024 року відповідно до розпоряджень керівника апарату №16, №17 від 12 липня 2024 року у зв`язку з припиненням повноважень судді Гирича С.В. здійснено повторний автоматизований розподіл даної судової справи, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду такої було визначено суддю Леньо С.І.

7 листопада 2024 року відповідно до розпорядження керівника апарату №44 від 7 листопада 2024 року здійснено повторний автоматизований розподіл даної судової справи у зв`язку з перебуванням судді Леньо С.І. у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду такої визначено суддю Стрепка Н.Л.

3 січня 2025 року матеріали справи надійшли до суду разом з висновком експертів за результатами проведення комісійної судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №406/21-36 від 25 грудня 2024 року, складений за результатами проведення повторної комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи.

Ухвалою суду від 7 січня 2025 року справу прийнято до свого провадження суддею Стрепком Н.Л., поновлено провадження у справі, розпочато у такій підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 12 лютого 2025 року.

В підготовчому засіданні 12 лютого 2025 року головуючим суддею було повідомлено учасників засідання про те, що інтереси позивача у даній справі представляє його однокурсниця Глинська-Кривонос С.О.

У зв`язку з наведеним в підготовчому засіданні 12 лютого 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сотник О.І. подав заяву про відвід головуючого судді Стрепка Н.Л. від розгляду вказаної справи.

Поданий відвід мотивує тим, що суддя Стрепко Н.Л. та представник позивача Глинська-Кривонос С.О. є однокурсниками та перебувають в дружніх відносинах, а тому з метою забезпечення об`єктивного розгляду даної справи заявляє відвід судді.

Представник відповідача ТОВ «Редакційні системи» - адвокат Малярчук О.О. щодо задоволення поданої заяви про відвід судді поклався на розсуд суду.

Позивач явку свого представника в підготовче засідання не забезпечив, про причини неявки такого не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, неявка такого не перешкоджає розгляду заяви про відвід судді.

Заслухавши думку учасників підготовчого засідання, вивчивши матеріали справи, подану заяву, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Так відповідно до ч. 1 такої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

При цьому згідно з ч. 2 даної статті питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Так статтями 36, 37 ЦПК України визначено перелік підстав, коли суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), у зв`язку з якими відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України йому може бути заявлено відвід учасниками справи.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Положення статті 36 ЦПК України містять в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Статтею 37 ЦПК України передбачено випадки, коли участь судді в розгляді справи є недопустимою у зв`язку з повторністю такої.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Таким чином, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, навести відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

При цьому положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

У справі «П`єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, що свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу, відповідно, - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Вивчивши підстави для відводу головуючого судді Стрепка Н.Л., які заявлені представником позивача, суд вбачає, що останні знаходять своє підтвердження, оскільки представництво інтересів позивача у такій здійснює адвокат Глинська-Кривонос С.О., з якою головуючий суддя Стрепко Н.Л. навчався на одному курсі в університеті та перебуває в дружніх відносинах.

Відтак враховуючи наведені вище норми та практику Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду справи незалежним і безстороннім судом в очах будь-якого розумного спостерігача та суспільства в цілому, а також забезпечення, умов за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнів в об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи, заявлений відвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

заяву представника відповідача ОСОБА_1 про відвід судді - задовольнити.

Відвести суддю Стрепка Назара Любомировича від розгляду цивільної справи №460/256/15-ц, провадження №2/463/793/25, за позовом Всеукраїнського об`єднання «Свобода» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакційні системи» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Матеріали цивільної справи №460/256/15-ц, провадження №2/463/793/25, за позовом Всеукраїнського об`єднання «Свобода» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакційні системи» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації - передати для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала про відвід судді апеляційному оскарженню не підлягає.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Всеукраїнське об`єднання «Свобода», місцезнаходження: 02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 6а/70, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00013215;

Відповідачі: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакційні системи», місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, 5а, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38502223.

Суддя: Стрепко Н.Л.