Постанова

від 12.02.2025 по справі 766/61/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/61/24 Головуючий в І інстанції: Зуб І.Ю.

Номер провадження: 22-ц/819/58/25 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді (судді-доповідача) Базіль Л.В.,

суддів: Приходько Л.А., Пузанової Л.В.,

секретар судового засідання Андреєва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОМЕД 2007», від імені якого діє адвокат Погорілець Роман Васильович, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06.09.2024 року, ухвалене у складі судді Зуб І.Ю. у справі №766/61/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОМЕД 2007», третя особа: ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ТОВ «НЕОМЕД 2007», в якому просила розірвати договір №ДРТ-Р-210 від 20 лютого 2023 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕОМЕД 2007» та ОСОБА_3 про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій; стягнути з ТОВ «НЕОМЕД 2007» на користь ОСОБА_1 98950 грн оплачених за договором; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що вона, маючи діагноз «первинне безпліддя», низький оваріальний резерв, перенесене захворювання запального процесу в маткових трубах та аномальний розвиток правового яєчника та правої маточної труби, звернулась до медичного центру «Мати та дитина», який надає медичні послуги із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій. При цьому, на медичній консультації у лікаря-репродуктолога ОСОБА_4 вона розповіла йому про причини неможливості завагітніти звичайним шляхом. 11.01.2023 року лікарем був здійснений УЗД огляд органів малого тазу та поставлений діагноз «міома матки», що підтверджується висновком. Володіючи інформацією щодо діагнозу та фізіологічних даних позивачки, лікар-репродуктолог ОСОБА_4 сказав, що протипоказань для застосування допоміжних репродуктивних технологій в неї не має та запевнив в успішності проведення таких заходів.

20 лютого 2023 року між медичним центром «Мати та дитина» ТОВ «НЕОМЕД 2007» та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище позивача) був укладений договір № ДРТ-Р-210 про надання медичних послуг і застосуванням допоміжних продуктивних технологій, за умовами якого вона з чоловіком сплатила 98950,00 грн, що підтверджується фіскальними чеками.

07.05.2023 року був здійснений ембріотрансфер, а 16.05.2023 року вона отримала негативний результат ХГЛ. В телефонному режимі на питання в чому може бути причина не настання вагітності, адже ембріон був генетично здоровий і перевірений, лікар відповів, що це «статистична не вдалість, таке буває». Після завершення програми ДРТ в неї дуже сильно погіршився стан її здоров`я.

Позивач вважає, що лікарем ОСОБА_4 лікування безпліддя було проведено не якісно та з грубим порушенням Законів, наказів МОЗ України та умов договору. Вказує, що обсяг обстеження осіб, щодо яких проводяться лікуванні програми ДРТ, визначений розділом 2 Наказу №787 від 09.09.2013 року «Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні» (далі наказ 787). Так, відповідно до п.2.1, п.п.2.1 розділу 2 наказу № 787 до обов`язкового переліку обстежень є висновок терапевта про стан соматичного здоров`я та відсутність протипоказань для виношування вагітності. Проте ніякого висновку чи заключення терапевта вона до медичного центру не надавала, та не проходила огляд чи консультацію терапевта в медичному центрі. Однак після отримання виписки від 16.05.2023 року вона побачила висновок щодо проходження нею терапевта, де вказано, що протипоказань до проведення ЕКЗ вона не має. На її запит від 03.10.2023 року до медичного центру «Мати та дитина» про надання висновку терапевта чи інформації на підставі чого був складений висновок, вона нічого не отримала і цю вимогу взагалі було проігноровано відповідачем, що свідчить про відсутність цього висновку.

Відповідно до розділу 3, п.3.2, п.п.3.2.1 наказу № 787 протипоказанням для проведення ЗІВ (запліднення) є доброякісні пухлини матки, що деформують порожнину матки та вимагають оперативного лікування. Згідно з висновком УЗД огляду від 11.01.2023 року ОСОБА_4 зроблений висновок «Міома матки. Аплазія правих додатків».

Отже, ОСОБА_4 , постановивши в заключенні «міома матки», без додаткових досліджень або лікувань, умисно, знаючи про настання негативних наслідків, застосував до неї методику ДРТ, що виключало прийом великих доз гормональних препаратів. Позивач вказує про грубе порушення лікарем-репродуктологом вимог наказу та умов договору, відповідно до яких, постановивши діагноз «міома матки», відповідач не мав право укладати з нею договір та проводити програму ДРТ, знаючи про наявне доброякісне утворення або повинен був зупинити виконання договору для проведення додаткових досліджень.

Позивач вважає, що ОСОБА_4 неналежно виконував свої обов`язки, недбало, несумлінно ставився до них, проявляв погане, неуважне, халатне, байдуже ставлення до неї, що проявлялось в п`яти хвилинних прийомах та оглядах, неналежним веденням медичної документації, де зазначені зовсім інші препарати, які вона приймала, при наявності в неї протипоказань застосував до неї гормональну терапію та здійснив перенесення одного єдиного ембріона, знаючи про негативні наслідки, а тому наявні підстави для розірвання укладеного договору, стягнення з відповідача сплачених за договором коштів.

Внаслідок протиправних дій відповідача позивач зазнала моральної шкоди, яка виразилась у стражданнях, переживаннях, відчутті психічного болю, розплачу, відчаю, погіршенні самопочуття. Вона перебувала у шоковому стані, адже лікар запевнив її, що з її здоров`ям все гаразд, проблем із ДРТ не буде, після усвідомлення негативного результату в неї виник депресивний стан у зв`язку з чим звернулась до психолога за допомогою. Через місяць вона відчула погіршення стану здоров`я, а саме: болі та ріжучі болі в порожнині матки, головний біль, нудоту, різкий біль в області печінки. Болі були нестерпні, без знеболюючих засобів вона вже не могла жити та постійно їх приймає, звернувшись до лікаря, та після обстеження виявилось, що на фоні проведення ДРТ в неї порушився гормональний фон та збільшились показники печінкових проб, що свідчить про порушення функції печінки та гормональної системи. На теперішній час вона проходить консультації у психолога, вона втратила надію та довіру до інших репродуктивних медичних закладів та лікарів.

На підставі викладеного просила задовольнити її позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 06.09.2024 року позов задоволено частково. Розірвано договір № ДРТ-Р-210 від 20 лютого 2023 року, укладений між ТОВ «НЕОМЕД 2007» та ОСОБА_5 про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій. Стягнуто з ТОВ «НЕОМЕД 2007» на користь ОСОБА_1 50000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, 1073,60 грн сплачений судовий збір. Стягнуто з ТОВ «НЕОМЕД 2007» в дохід держави 1073,60 грн судовий збір за позовні вимоги майнового характеру. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були порушенні істотні умови договору, а саме, позивач не отримувала таку послугу як огляд терапевта, висновок якого є обов`язковим при застосуванні ДРТ, та має протипоказання для проведення процедури за допомогою ДРТ (міома матки), що є підставою для його розірвання.

Висновок суду щодо стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди мотивований тим, що внаслідок протиправних дій відповідача, позивач зазнала моральної шкоди, що виразилася у стражданнях, переживаннях, відчутті психічного болю, розплачу, відчаю, погіршенні самопочутті. Позивач не отримувала послуги, на які правомірно розраховувала, а саме належне медичне обслуговування. З урахуванням встановлених обставин, враховуючи вимоги справедливості, суд першої інстанції вважав, що сума моральної шкоди, яку позивач оцінив в 50000,00 грн є такою, що відповідає ступеню моральних страждань, які спричинені позивачці.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення суми сплаченої за договором у розмірі 98950,00 грн, суд першої інстанції виходив із того, що договір укладений ТОВ «НЕОМЕД 2007» з двома особами: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а позивачем не надано доказів, що саме за надання їй медичних послуг сплачено 98950,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

В апеляційній скарзі, адвокат Погорілець Р.В. в інтересах ТОВ «НЕОМЕД 2007», посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06.09.2024 року у справі №766/61/24 та ухвалити нове рішення п о справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «НЕОМЕД 2007» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Доводами апеляційної скарги є:

- щодо розірвання договору № ДРТ-Р-210 від 20 лютого 2023 року, вказує, що відповідно до п.8.1 договору «договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та виконання пацієнтом п.3.4.6 і діє до виконання програми лікування чи медично-обґрунтованої необхідності її припинення, щодо фінансових зобов`язань до повного їх виконання. З посиланням на положення договору звертає увагу на те, що відповідно до додатку 1 до договору програма лікування складається з 19 етапів, які виконанні відповідачем належним чином, що підтверджується актом про надання медичних послуг від 06.05.2023 року № 2726934, відповідно до якого ОСОБА_3 визнає факт виконання відповідачем роботи згідно з договором на загальну суму 98950,00 грн. Також в акті зазначено, що позивач претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт не має. Вважає, що суд першої інстанції не розглянув зазначені докази, що призвело до ухвалення завідомо незаконного рішення про розірвання вже виконаного договору. З посиланням на положення ст.ст. 626, 631, 651 ЦК України та правову позицію КГС ВС від 18.11.2019 року у справі 910/16750/18 вказує, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився);

-щодо наявності моральної шкоди та її відшкодування:

зазначає, що факт наявності моральної шкоди не встановлений та не доведений у належний спосіб, висновок суду щодо протиправності поведінки відповідача базується виключно на припущеннях суду, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні докази. Звертає увагу, що тактика лікування відповідачем була обрана правильно. Єдиним органом, який на законодавчому рівні закріплений і має право та відповідні компетенції визначати контроль якості наданої медичної допомоги у випадках недотримання закладами охорони здоров`я стандартів медичної допомоги, клінічних протоколів, табелів матеріально - технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжується скаргами пацієнтів, є клініко-експерта комісія. На думку скаржника саме клініко-експертна комісія має відповідні компетенції при визначені питання правомірності надання медичної допомоги з лікування безпліддя методами допоміжних репродуктивних технологій з діагнозом «Міома матки». Доказів того, що позивач зверталась до клініко-експертної комісії для отримання клініко-експертної оцінки якості та обсягу медичної допомоги матеріали справи не містять. За викладеного вважає, що підстав для задоволення позовних вимог позивача у суду не було.

Аргументи позивача на стадії апеляційного перегляду справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає, що апеляційна скарга не відповідає дійсним обставинам, нормам законодавства, обґрунтована незаконними доказами, а тому не підлягає задоволенню.

Наголошує на тому, що відповідач не мав права укладати з нею договір щодо проведення програми ДРТ, оскільки лікарем ОСОБА_4 11.01.2023 року постановлений діагноз «міома матки». Знаючи, що в неї наявне доброякісне утворення, ОСОБА_4 направив її для укладання договору для проведення ДРТ. Вказує на порушення ОСОБА_4 умов договору, а саме розділу 3 п.3.1., п.п.3.1.1 «Права та обов`язки сторін».

Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Явка учасників процесу

Адвокат Погорілець Р.В., який діє від імені ТОВ «НЕОМЕД 2007», приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав з підстав в ній зазначених, просив про задоволення апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_1 та третя особа, ОСОБА_2 обізнані про дату час і місце розгляду справи, проте в судове засідання не з`явилися, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволення з таких підстав.

У відповідності достатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду в частині відмовлених позовних вимог щодо стягнення суми сплаченої за договором у розмірі 98950,00 грн ніким із учасників справи не оскаржується, його апеляційний перегляд в зазначеній частині не здійснюється.

Обставини справи

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 це дошлюбне прізвище позивачки ОСОБА_1 , яка зареєструвала 03.06.2023 року з ОСОБА_2 шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .

20 лютого 2023 року між ТОВ «НЕОМЕД 2007», як виконавцем та ОСОБА_3 (дружина) та ОСОБА_2 (чоловік), як пацієнтами був укладений договір № ДРТ-Р-210 про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій (а.с.68)

Предметом зазначеного Договору відповідно до п.2.1 є надання виконавцем пацієнту оплатних високоспеціалізованих медичних послуг із застосуванням ДРТ (далі послуги).

Перелік, вид, обсяг, етапність, умови надання послуг та інші їх характеристики визначаються програмою лікування, яка викладена у додатку 1 та є невід`ємною частиною договору (п.2.2)

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та виконання пацієнтом п.3.4.6 і діє до виконання програми лікування чи медико-обґрунтованої необхідності її припинення, щодо фінансових зобов`язань до повного їх виконання (п.8.1).

Відповідно до п.3.4.6 договору пацієнт зобов`язався оплатити послуги виконавця у повному обсязі та в строк встановлений цим договором.

За положеннями п.1.5 договору сторони визначили, що оплата послуг проводиться частинами: перший платіж 50% до 20.02.2023 року; другий платіж 50% до 03.03.2023 року.

Додатком № 1 до Договору №ДРТ-Р-210 визначено перелік послуг та вартість послуг за програмою ЕКЗ «Вам доню чи сина 2020», де загальна їх вартість визначена в сумі 98950,00 грн (а.с.70)

20.02.2023 року, 27.02.2023 року, 02.03.2023 року проведена оплата за договором на загальну суму 98950,00 грн, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

06 травня 2023 року сторонами договору підписаний акт про надані медичні послуги №2726934 (а.с.65)

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Предметом спору у цій справі є розірвання договору про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, укладеного 20.02.2023 року між ТОВ «НЕОМЕД-2007» та ОСОБА_3 за № ДРТ-Р-210 у зв`язку із порушенням відповідачем його істотних умов та відшкодування моральної шкоди.

Положеннями частини першої статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно із приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першоюстатті 611 ЦК Українивизначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

За положеннями ч.4 ст.631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Касаційний суд при розгляді 11.01.2022 року справи №344/3764/21 звернув увагу на специфіку тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг. Верховний Суд зазначив, що мають пред`являтися пропорційні вимоги до ступеня деталізації обставин справи, які надаються пацієнтами. Від пацієнтів не можна очікувати та вимагати точного володіння медичними знаннями. Вони не мають точного розуміння процесів лікування та необхідної кваліфікації для аналізу та надання обставин справи, що становлять предмет спору. З метою належної участі в цивільному процесі сторона не повинна мати професійні медичні знання. У зв`язку з цим сторона процесу, яка є пацієнтом, має право обмежитися доповіддю, що дасть змогу припустити про порушення зі сторони обслуговуючого персоналу в силу наслідків, що настали для пацієнта. Тому, з урахуванням принципу розумності, пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров`ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря. При цьому вказане не призводить до порушення принципу диспозитивності судового процесу, а навпаки слугує для забезпечення процесуальної рівності сторін.

Судом встановлено, що 20 лютого 2023 року між ТОВ «НЕОМЕД 2007», як виконавцем та ОСОБА_3 (дружина) та ОСОБА_2 (чоловік), як пацієнтами був укладений договір № ДРТ-Р-210 про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій (а.с.68)

Предметом зазначеного Договору відповідно до п.2.1 є надання виконавцем пацієнту оплатних високоспеціалізованих медичних послуг із застосуванням ДРТ (далі послуги).

Відповідно до п. 3.1.1. Договору Виконавець має право не починати або призупинити надання ОСОБА_6 у будь-який момент, в наступних випадках: за наявності у пацієнта медичних протипоказань до застосування ДРТ, визначених наказом МОЗ України від 09.09.2013 року № 787 «Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні» - (далі- Наказ №787 )

Розділом 3 п.3.2, п.п.3.2.1 Наказу №787 зазначено протипоказання для проведення ЗІВ (запліднення…) до яких віднесено доброякісні пухлини матки, що деформують порожнину матки та/або вимагають оперативного лікування.

Розділом 2, п.2.1, п.п. 2.2, 2.1. Наказу № 787 визначений обсяг обстеження жінки за показаннями (додаткове) обстеження матки та маткових труб, а також до обов`язкового переліку обстежень віднесено висновок терапевта про стан соматичного здоров`я та відсутність протипоказань для виношування вагітності.

При зверненні до суду позивач посилалася на те, що в порушення зазначених вимог відповідач не мав права укладати з нею договір та проводити лікувальні процедури, а уклавши договір мав би призупинити надання послуг, оскільки згідно висновку УЗД огляду від 11.01.2023 року ОСОБА_4 зроблений висновок про те, що позивач має «Міому матки» Аплазію правих додатків, додаткових обстежень з цього приводу лікар не провів, огляд чи консультацію терапевта про стан здоров`я позивачки, висновок, якого є обов`язковим відповідачем не було отримано.

У свою чергу, відповідач зазначених обставин не спростував, а просто стверджував про те, що позивачці надано належне лікування.

Вказане свідчить про порушення ТОВ «НЕОМЕД 2007» своїх зобов`язань за договором про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій в частині розділу 3 п.3.1., п.п.3.1.1 «Права та обов`язки сторін» договору, а саме не проведення законодавчо визначених дій, які є обов`язковими перед початком застосування допоміжних репродуктивних технологій, таких як отримання висновку лікаря терапевта про соматичний стан здоров`я позивачки та відсутність у неї протипоказань для виношування вагітності, не врахування протипоказання для проведення процедури за допомогою ДРТ (міома матки), що призвело позивачку до розчарування від того, що її законні очікування не виправданні та як наслідок душевних хвилювань.

Разом з тим, апеляційний суд не може погодитися з висновком суду про можливість розірвання цього договору з таких підстав.

Відповідно до п.8.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та виконання пацієнтом п.3.4.6 і діє до виконання програми лікування чи медико-обґрунтованої необхідності її припинення, щодо фінансових зобов`язань до повного їх виконання (п.8.1).

Перелік, вид, обсяг, етапність, умови надання послуг та інші їх характеристики визначаються програмою лікування, яка викладена у додатку 1 та є невід`ємною частиною договору (п.2.2)

Матеріали справи свідчать, що відповідно до додатку 1 до договору програма лікування складається з 19 етапів, які виконанні відповідачем про що між сторонами 06.03.2023 року підписано акт про надання медичних послуг. Отже, строк дії договору від 20.02.2023 року закінчився з виконанням програми лікування 06.03.2023 року.

Проте, з позовною заявою про розірвання договору позивач звернулася у грудні 2023 року, тобто після закінчення строку дії цього договору.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2019 року у справі 910/16750/18 на яку є посилання в апеляційній скарзі, зазначено, що розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Суд першої інстанції зазначеного не врахував та дійшов помилкового висновку про можливість розірвання спірного договору після закінчення строку його дії.

За викладеного судове рішення в зазначеній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про розірвання договору.

Проте закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено ч. 4 ст. 631 ЦК України.

Положеннями ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді 01.09.2020 року справи 216/3521/16-ц вказала, що суди мають враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону про захист прав споживачів навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано факт не виконання ним розділу 3 п.3.1., п.п.3.1.1 «Права та обов`язки сторін» договору, а саме не проведення законодавчо визначених дій, які є обов`язковими перед початком застосування допоміжних репродуктивних технологій, таких як отримання висновку лікаря терапевта про соматичний стан здоров`я позивачки та відсутність у неї протипоказань для виношування вагітності, не врахування протипоказання для проведення процедури за допомогою ДРТ (міома матки), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що внаслідок таких протиправних дій, ОСОБА_7 , як споживачу медичних послуг, завдано моральної шкоди, що виразилася у стражданнях, переживаннях, відчутті психічного болю, розплачу, відчаю, погіршенні самопочутті та обґрунтовано задовольнив вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням встановлених обставин, враховуючи вимоги справедливості, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, з яким погоджується і апеляційний суд про те, що сума моральної шкоди, яку позивач оцінила в 50000,00 грн є такою, що відповідає ступеню моральних страждань, які спричинені позивачці.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що порушення права позивачки пов`язане з позбавленням її можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право на отримання лікування із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій у порядку та умовах, визначених у договорі від 20 лютого 2023 року. А тому враховуючи специфіку правовідносин у цій справі саме відповідач мав би довести із застосуванням засобів доказування, визначених процесуальним законом відсутність своєї вини у заподіянні моральної шкоди позивачці.

Оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі в зазначеній частині правильних висновків суду не спростовують, апеляційний суд не приймає їх до уваги.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції в зазначеній частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування за обставин викладених в апеляційній скарзі не має.

З огляду на вище викладене апеляційна скарга є частково обґрунтованою, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06.09.2024 року в частині задоволених позовних вимог про розірвання договору про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій слід скасувати з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволені цих вимог.

В іншій оскаржуваній частині судове рішення слід залишити без змін.

Повний текст постанови складено 13.02.2025 року.

Керуючись ст.ст.367,374,375,376 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОМЕД 2007», від імені якого діє адвокат Погорілець Роман Васильович, задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06.09.2024 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору №ДРТ-Р-210 від 20 лютого 2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕОМЕД-2007» та ОСОБА_5 , скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих вимог.

В іншій оскаржуваній частині рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06.09.2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Головуюча Л.В. Базіль

Судді: Л.А. Приходько

Л.В. Пузанова