Ухвала

від 13.02.2025 по справі 910/21974/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

"13" лютого 2025 р. Справа№ 910/21974/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Буравльова С.І.

Євсікова О.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024, повний текст якого складено та підписано 19.09.2024

у справі № 910/21974/21 (суддя Котков О.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2"

про визнання недійсним та скасування рішення суб`єкта господарювання

В С Т А Н О В И В :

28.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовои до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2" про визнання недійсним та скасування рішення суб`єкта господарювання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/21974/21 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернувся через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 08.10.2024, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 по справі № 910/21974/21 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Також в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення процесуального сроку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 (колегією суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Барсук М.А., Руденко М.А.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/21974/21 залишено без руху на підставі ст.ст. 258, 260 ГПК України, оскільки скаржником не додано доказів судового збору. ОСОБА_1 надано строк протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання ухвали для усунунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

06.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 щодо виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024, в якій викладено клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, який є учасником Революції Гідності.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 (колегією суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Барсук М.А., Руденко М.А.) у справі №910/21974/21 у задоволенні клопотання апелянта про звільнення його від сплати судового збору відмовлено.

26.11.2024 представник позивача подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просив ухвалу суду апеляційної інстанції від 13.11.2024 щодо відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою позивача на рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду із стадії відкриття апеляційного провадження. У касаційній скарзі скаржник зазначав, що відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору суд апеляційної інстанції повинен був постановити ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, проте, станом на 26.11.2024 ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження не винесена, що змушує апелянта вважати ухвалу від 13.11.2024 судовим рішенням про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із несплатою судового збору, що може бути оскаржена в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 910/21974/21 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 910/21974/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 (колегією суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Барсук М.А., Руденко М.А.) у справі №910/21974/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/21974/21 з доданими до неї матеріалами повернуто апелянту.

Не погоджуючись із цією ухвалою, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив ухвалу суду апеляційної інстанції від 02.12.2024 скасувати та направити справу до апеляційного господарського суду для продовження розгляду із стадії відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 25.12.2024 у справі № 910/21974/21 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 910/21974/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024.

08.01.2025 позивач повторно звернувся з апеляційною скаргою (засобами поштового зв`язку), в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/21974/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Також, викладено клопотання про витребування доказів, які заявлені в тексті апеляційної скарги у Державного архіву м. Києва та у відповідача - Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2".

Разом з тим, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обгрунтоючи причини пропуску процесуального строку, апелянт зазначив, що ухвала Верховного суду від 25.12.2024 поштовим зв`язком йому не надходила. Про прийняття ухвали Верховним судом від 25.12.2024 про відмову у відкритті касаційного провадження дійзнався 07.01.2025 з Єдиного державного реєстру судових рішень після прибуття на військову службу із відпустки за сімейними обставинами (копія відпускного квитка про надання відпускт за сімейними обставинами додано).

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/21974/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.

27.01.2025 матеріали справи передано на розгляд судді Корсаку В.А.

Дослідивши наведені скаржником причини для поновлення пропущеного процесуального строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення та відкриття апеляційного провадження, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз. 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).

Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз.8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У справі "Мушта проти України", no. 8863/06, від 18.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У справі "Пономарьов проти України", no. 3236/03, від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення у справі "Устименко проти України").

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення у справі "Устименко проти України").

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що у своїй практиці ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Белле проти Франції" (Bellet v. France), "Ільхан проти Туреччини" (Ilhan v. Turkey), "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" та інші).

Аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду:

1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа "Белле проти Франції" (Bellet v. France));

2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа "Мушта проти України");

3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа "Станьо проти Бельгії" (Stagno v. Belgium)).

Доступність права на оскарження у зв`язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі "Скорик проти України" Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду в них. У справі "Зубац проти Хорватії" (Zubac v. Croatia) ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи стосовно доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 Конвенції, наприклад, у тій частині, у якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.

Таким чином ЄСПЛ роз`яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.

Матеріалами справи підтверджується, що апелянт вперше звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою на судове рішення в межах строків, встановлених статтею 256 ГПК України. Однак, у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у розмірі 6810,00 грн, апеляційна скарга згідно ухвали суду апеляційної інстанції була повернута скаржнику.

ОСОБА_1 , скориставшись наданим йому процесуальним законом правом на касаційне оскарження, звернувся до Верховного Суду зі скаргою на означену ухвалу суду.

Згідно матеріалів справи, касаційну скаргу позивача було розглянуто без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

При цьому, одразу без значних зволікань після ознайомлення з повним текстом ухвали суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/21974/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024, позивач звернувся повторно з апеляційною скаргою до суду.

При цьому, колегія зазначає, що право обрання тих чи інших процедурних засобів захисту належить заявнику. Тоді як, сторона не може бути обмежена, зокрема, в праві на апеляційне оскарження через надмірний формалізм в питанні відновленні строків при наявності обставин звернення сторони до суду касаційної інстанції та розглядом цим судом відповідної скарги в межах строків процесуального закону.

Отже, з врахуванням балансу між принципами правової визначеності та права на судовий захист (доступу до суду), а також з огляду на те, що позивач, недопускаючи зловживання своїми процесуальними правами, без значних зволікань одразу після ознайомлення з текстом ухвали касаційної інстанції повторно звернувся до Північного апеляційного господарського суду зі скаргою та клопотанням про поновлення строку, апеляційна інстанція приходить до висновку про наявність правових підстав для його задоволення.

Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.

Інших підстав для повернення апеляційної скарги та відмови у відкритті апеляційного провадження колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 119, 234, 262, 263, 267, 268, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити ОСОБА_1 строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/21974/21.

2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/21974/21.

3. Закінчити проведення підготовчих дій.

4. Повідомити учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 24.03.2025 о 14:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А, зал судових засідань №9 (другий поверх).

4. Роз`яснити учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 17.03.2025.

Звернути увагу, що згідно вимог ст. 263 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Встановити учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 17.03.2025.

6. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

У зв`язку з військовою агресією проти України Північний апеляційний господарський суд роз`яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також учасники справи (у разі неможливості явки їх представників у судове засідання) не позбавлені можливості звернутися до суду з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку з використанням Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС на сайті https://vkz.court.gov.ua або інших доступних суду та учасникам судового процесу засобів, що забезпечують проведення судових засідань у режимі відеоконференцзв`язку та відповідають вимогам законодавства.

7. Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Всі документи та письмові докази подаються поштою через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: м. Київ, вул. Шолуденко, 1а (1-й поверх) або в електронному вигляді через особистий кабінет в системі "Електронний суд" із застосуванням електронного цифрового підпису.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.І. Буравльов

О.О. Євсіков