Постанова

від 04.02.2025 по справі 922/2807/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/2807/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

позивача Радіонова К.О.

відповідача не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (вх. № 2932Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі № 922/2807/24 (повний текст якого складено та підписано 20.11.2024 в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Новіковою Н.А.)

за позовом Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 11, код ЄДРПОУ 23311317)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВЄ" (61072, м. Харків, пр. Науки, буд. 27Б, код ЄДРПОУ 37269061)

про стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) за порушення строків поставки в розмірі 438 187,46 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України звернувся до господарського суду Харківської області через з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВЄ" штрафних санкццій (пені та штрафу) у загальному розмірі 438187,46 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за укладеним сторонами договором про закупівлю рюкзаків бойових індивідуальних від 16.04.2024 № 75-24 в частині поставки товару в строки, визначені зазначеним договором. Як зазначає позивач, відповідно до Графіка постачання, який є Додатком № 4 до Договору, відповідач мав поставити: в квітні 2024 року - 4800 шт. рюкзаків бойових індивідуальних (вид 5) та 200 шт. рюкзаків бойових індивідуальних (вид 3); у травні 2024 року - 2500 шт. рюкзаків бойових індивідуальних (вид 5); у червні 2024 року - 2500 шт. рюкзаків бойових індивідуальних (вид 5). Проте у передбачені Договором терміни відповідач не здійснив поставку товару, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу на підставі п. 7.3 Договору штрафні санкції за порушення строків поставки Товарів в загальному розмірі 438187,46 грн, з яких: 254542,46 грн - пеня в розмірі 0,1% від вартості Товарів, поставку яких построчено, за кожний день такого прострочення, та 183645,00 грн - штраф за прострочення поставки Товарів понад 30 днів у розмірі 7% від вартості Товарів, поставку яких прострочено.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі № 922/2807/24 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВЄ" (61072, м. Харків, пр. Науки, буд. 27Б, код ЄДРПОУ 37269061) на користь Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 11, код ЄДРПОУ 23311317, р/р UA038201720343100001000009841 в ДКСУ, МФО 820172) пеню у розмірі 37 421,6 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 561,32 грн.

Відмовлено у стягненні пені в розмірі 217 120,86 грн та штрафу в розмірі 183 645,00 грн.

Ухвалюючи дане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що:

- відповідач виконав свої зобов`язання за Договором про закупівлю рюкзаків бойових індивідуальних № 75-24 від 16.04.2024, поставивши позивачу товар у повному обсязі, при цьому частина Товару була поставлена відповідачем з порушенням строків, визначених цим договором;

- за змістом листа ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, сама по собі військова агресія РФ проти України, а також введений з 24.02.2022 у зв`язку з нею воєнний стан в Україні, є форс-мажорними обставинами, а відтак, позивач безпідставно вважає, посилаючись у відповіді на відзив на умови пункту 9.5 Договору, що військова агресія не може бути визнана форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), оскільки пунктом 9.5 Договору сторони підтвердили, що військова агресія РФ проти України не може бути підставою для невиконання цього Договору, тобто не може бути підставою для відмови від виконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором в цілому, а не як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких зобов`язань у разі виникнення обставин непереборної сили;

- зі змісту норм ч. 1, 2 ст. 614, ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, статті 218, ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України вбачається, що чинним законодавством України передбачена можливість звільнення сторін зобов`язання від господарської відповідальності, передбаченої законом або умовами договору, за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань у зв`язку з форс-мажорними обставинами, але не від виконання самих зобов`язань за договором;

- відповідачем було повідомлено позивачу з дотриманням визначених п. 9.2 Договору строків про виникнення у нього форс-мажорних обставин із подальшим наданням Сертифіката Київської обласної (регіональної) ТПП № 3200-24-1166 (вих. № 313/03.23 від 14.06.2024), яким засвідчено наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стали підставою неможливості виконання ТОВ "ДВЄ" зобов`язання щодо поставки Товару за Договором у період дії форс-мажорних обставин з 29.04.2024 до 13.06.2024, та враховуючи, що постійні відключення електроенергії через посилення з квітня 2024 року обстрілів по енергетичним об`єктам України (що є загальновідомим фактом та підтверджується наявними у справі доказами), а також відсутність спеціального укриття, де могли б працювати працівники під час повітряної тривоги, стали причинами зупинення відповідачем роботи виробництва підприємства у м. Харків з 29.04.2024 та здійснення переміщення останнім своїх виробничих потужностей до м. Київ, суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено виникнення у нього форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), які мали місце у період з 29.04.2024 по 13.06.2024 та стали причиною невчасної поставки за Договором;

- з огляду на умови п. 9.1-9.2 Договору та вимоги ч. 1 ст. 617 ЦК України, ст. 218, ч. 4 ст. 219 ГК України, а також враховуючи, що відповідач не ухилявся від виконання своїх зобов`язань за Договором, а навпаки, діяв добросовісно, не зважаючи на наявність у форс-мажорних обставини, навіть у період їх дії здійснив поставку 2-х партій Товару по Договору, зокрема 03.05.2024 та 30.05.2024, та у перший же день після припинення дії форс-мажорних обставин продовжив виконання умов Договору, поставивши ще 1 партію Товару, а в подальшому поставив ще кілька партій, здійснивши таким чином у повному обсязі поставку замовленого позивачем Товару, наявні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором у період дії форс-мажорних обставин з 29.04.2024 по 13.06.2024, а тому слід відмовити у в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 400765,86 грн (з яких: 217120,86 грн пені та 183645,00 грн штрафу), нарахованих за період прострочення з 01.05.2024 по 13.06.2024 від вартості простроченого Товару за квітень та травень;

- в іншій частині позовні вимоги про стягнення пені у загальному розмірі 37421,6 грн, нарахованої за період прострочення з 14.06.2024 по 01.07.2024 від вартості простроченого Товару за травень та за червень (з яких: 36729,00 грн пені за прострочення на 14 днів поставки 2500 шт. рюкзаків за травень, які були поставлені 28.06.2024 по акту від 28.06.2024 № 28/06, та 692,60 грн пені за прострочення на 1 день поставки 660 шт. рюкзаків за червень, які були поставлені 02.07.2024 по акту від 02.07.2024 № 02/07) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки в цій частині поставка Товару відбувалась за межами періоду дії наявних у відповідача форс-мажорних обставин, а тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі;

- відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності виняткових обставин, за яких було б можливим зменшення штрафних санкцій за прострочення строків поставки товару, зокрема не надано доказів того, що стягнення нарахованих позивачем та задоволених судом штрафних санкцій у загальному розмірі 37421,6 грн може стати несправедливо непомірним тягарем для нього та призвести до неможливості ведення ним господарської діяльності, виплати заробітної плати працівникам та виконання взятих на себе зобов`язань перед іншими особами, а також податкових зобов`язань тощо;

- зменшення розміру штрафних санкцій, як зазначає відповідач у відзиві до мінімального, зважаючи на важливість поставок Товару, що є предметом за договором про закупівлю рюкзаків бойових індивідуальних від 16.04.2024 № 75-24, та враховуючи інтереси позивача, який також веде свою господарську діяльність в умовах воєнного стану та досить часто піддається ракетним та іншим обстрілам з боку ворога, що безпосередньо негативно впливає на можливість ведення позивачем господарської діяльності, не відповідатиме загальним засадам справедливості, добросовісності й розумності та порушить розумний баланс між інтересами кредитора (позивача) та боржника (відповідача), а тому відсутніі підстав для зменшення розміру стягнутих з відповідача даним судовим рішенням штрафних санкцій.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, який просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі № 922/2807/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України задовольнити у повному обсязі. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що :

-продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань внаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим, лише якщо сторони це прямо вказали в умовах договору, або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (можливість чого передбачена у пункті 4 частини 5 статті 41 Закону «Про публічні закупівлі»);

-посилання відповідача на листи про обставини непереборної сили (лист від 18.04.2024 № 180424/1з, від 30.04.2024 № 300424) є необґрунтованими, оскільки на момент підписання Договору такі обставини вже існували. Відповідач знав про виникнення труднощів у виконанні договору (листами гарантував поставку в термін) та підписуючи Договір погодився в установлений термін виконати зобов`язання з поставки рюкзаків бойових індивідуальних (вид 5) та рюкзаків бойових індивідуальних (вид 3) та внаслідку свідомо їх порушив;

- відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з поставки товару у визначений Договором строк (до 30.04.2024), що свідчить про порушення ним пункту 6.3.1. Договору, а також є підставою в застосуванні до відповідача господарсько правової відповідальності, зокрема пунктів 7.3, 7.4 Договору. Крім того, це мінімальна відповідальність за порушення строків виконання зобов`язань, яка в тому числі передбачена статтею 231 Господарського кодексу України;

-виробничі потужності ТОВ «ДВЄ» знаходяться у двох містах України: в місті Харкові та місті Лебедин Сумської області, які розташовані на потенційно небезпечних територіях та на територіях можливих бойових дій згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами), що піддаються постійним обстрілам ворожими військами, особливо місто Харків», разом з цим відповідачем не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження наявності форс-мажорних обставин, які мали місце на території м. Лебедин Сумської області, тоді як наданий відповідачем сертифікат Київської обласної (регіональної) ТПП засвідчила наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) лише у місті Харків.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (вх. № 2932Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі № 922/2807/24 та призначено справу до розгляду на 04.02.2025.

Також зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом -10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали.

Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 отримано всіма учасниками справи 18.12.2024 о 00:54, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку учасникам справи електронного листа (ухвали Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у даній справі).

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже ухвала Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 вважається врученою учасникам справи, в тому числі і відповідачу, 17.12.2025, відповідно, десятиденний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу спливає 27.12.2025.

Відповідач 27.12.2024, тобто у встановлений судом строк, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що :

- предметом розгляду у даній справі є саме порушення строків поставки ТОВ ДВЄ рюкзаків за договором №75-24 від 16.04.2024, а не правомірність внесення змін до Договору про закупівлю ;

- відповідач відповідно до умов Договору №75-24 від 16.04.2024 виконав свої зобов`язання згідно з пунктом 9.2. яким передбачено, що сторона, для якої склались обставини непереборної сили, зобов`язана не пізніше 15 (п`ятнадцяти) днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомленням про вручення) інформувати іншу Сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Проте, позивач листом №06.1/3266-24-Вих від 26.04.2024 повідомив про відмову щодо продовження строку поставки;

- позивачу було відомо вже 18.04.2024, що постачання Товару за Договором буде відбуватись з затримкою, але позивач не скористався своїм правом на односторонню відмову від Договору в порядку пункту 9.4 Договору;

- при видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань). Так, сертифікат №3200-24-1166 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий Товариству з обмеженою відповідальністю ДВЄ засвідчує, що настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) унеможливили виконання Договору про закупівлю рюкзаків бойових індивідуальних №75-24 від 16.04.2024 щодо обов`язку (зобов`язання) поставити рюкзак бойовий індивідуальний (вид 5) та рюкзак бойовий індивідуальний (вид 3).

В судове засідання 04.02.2025 з`явився представник позивача, який підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання 04.02.2025 не з`явився, 04.02.2024 від відповідача на адресу апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення судового засідання, яке призначене на 04.02.2025, за відсутності представника відповідача .

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась, у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як свідчать матеріали справи, 16.04.2024, за результатами закупівлі у системі Prozorro, ідентифікатор закупівлі UA-2024-03-22-010219-a, між позивачем - Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (Покупцем) та відповідачем - ТОВ "ДВЄ" (Постачальником) укладено договір про закупівлю рюкзаків бойових індивідуальних від 16.04.2024 № 75-24 (далі по тексту - Договір), згідно з умовами п. 1.1 якого Постачальник зобов`язаний у 2024 році поставити Товароодержувачу рюкзак бойовий індивідуальний (вид 5) та рюкзак бойовий індивідуальний (вид 3), код ДК 021:2015: 18930000-7 - Мішки та пакети, асортимент, кількість, ціна, інформація та технічна документація наведені в Специфікації, яка є Додатком № 1 до цього Договору (далі Товар), а Покупець - прийняти та оплатити такий Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором. При цьому, Товароодержувачем є уповноважена особа за місцем поставки Товару згідно зі Специфікацією (Додаток № 1).

Згідно з п. 1.2 Договору Товар повинен відповідати Специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що Постачальник гарантує, що Товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом договорів оренди, застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого законодавством України.

Відповідно до п. 3.1 Договору, загальна вартість Товару по Договору становить 10.494.000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1.749.000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору, Покупець здійснює оплату за Товар у безготівковій формі за фактом його поставки.

Згідно з п. 5.1 Договору, строк поставки визначається у Графіку постачання (Додаток № 4), що є невід`ємною частиною цього Договору.

За умовами п. 5.7 Договору, до кожної партії Товару, що постачається, Постачальник надає Покупцю видаткові накладні та документи, визначені п. 2.1 Договору, до моменту здійснення поставки Товару, підписані уповноваженою особою (уповноваженими особами) Постачальника.

Відповідно до умов п. 5.8 Договору, приймання-передача Товару здійснюється по акту приймання-передавання товару.

Згідно з пп. 5.13.4 п. 5.13 Договору, приймання Товару Товароодержувачем не здійснюється у разі, якщо порушено умови Договору щодо якості Товару, маркування (пакування) та/ або асортименту, та/або термінів чи умов поставки.

Умовами п. 6.2.4 Договору передбачено, що Покупець має право в односторонньому порядку розірвати Договір у випадку, якщо Постачальник не виконує свої зобов`язання за Договором з урахуванням вимог Договору.

Відповідно до п. 6.3.1 Договору, Постачальник зобов`язаний постачати товар в кількості, строк та на умовах визначених Договором.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим Договором (п. 7.1 Договору).

Відповідно до п. 7.3 Договору, за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості Товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад тридцять днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Товарів, поставку яких прострочено.

Відповідно до п. 9.1 Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін.

Пунктом 9.2 Договору передбачено, що сторона, для якої склались обставини непереборної сили, зобов`язана не пізніше 15 днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомленням про вручення) інформувати іншу Сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така Сторона зобов`язана надати іншій Стороні копію звернення до Торгово-промислової палати України або уповноваженої регіональної торгово-промислової палати. Сторона, для якої склались обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), зобов`язана надати впродовж 30 днів з дня такого повідомлення іншої Сторони сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою регіональною торгово-промисловою палатою, яким засвідчене настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Аналогічні умови застосовуються Стороною в разі припинення дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та їх наслідків.

Згідно з п. 9.3 Договору, неповідомлення/несвоєчасне повідомлення Стороною, для якої склалися обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), іншу Сторону про їх настання або припинення веде до втрати права Сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/ несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором.

За умовами п. 9.5 Договору, військова агресія РФ проти України не може бути підставою для невиконання цього Договору.

Відповідно до п. 11.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2024.

Усі зміни і доповнення до Договору оформлюють додатковими угодами, які підписуються Сторонами і мають однакову юридичну силу (п. 12.1 Договору).

Істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених чинним законодавством України (п. 12.12 Договору).

Як вбачається з наданої позивачем до позову копії Договору, вказаний Договір підписаний обома сторонами та скріплений відтисками їх печаток. Докази внесення сторонами змін у Договір, зокрема щодо строку його дії в матеріалах справи відсутні.

У Специфікації № 1, яка є Додатком № 1 до Договору та є його невід`ємною частиною, сторони визначили, що відповідач (Постачальник) має поставити Товароодержувачу Товар: рюкзак бойовий індивідуальний (вид 5), кількістю 9800 шт., ціна за одиницю 1049,40 грн з ПДВ на загальну суму 10.284.120,00 грн з ПДВ; рюкзак бойовий індивідуальний (вид 3), кількістю 200 шт., ціна за одиницю 1049,40 грн з ПДВ на загальну суму 209.880,00 грн з ПДВ. Всього по Договору два найменування товару на загальну суму 10.494.000,00 грн, в т.ч. ПДВ 1.749.000,00 грн.

Графіком постачання (Додаток № 4 до Договору) сторони узгодили строки поставки товару, згідно з якими має бути поставлено 10000 рюкзаків, а саме:

-у квітні - 4800 шт. рюкзаків бойових індивідуальних (вид 5) та 200 шт. рюкзаків бойових індивідуальних (вид 3);

-у травні - 2500 шт. рюкзаків бойових індивідуальних (вид 5);

-у червні - 2500 шт. рюкзаків бойових індивідуальних (вид 5).

Матеріалами справи підтверджено та позивачем не заперечується, що вказаний Договір був виконаний у повному обсязі, зокрема відповідачем (Постачальником) поставлено рюкзаки у загальній кількості 10000,00 грн на загальну суму 10.494.000,00 грн, а позивачем (Покупцем) оплачено вартість поставленого Товару на суму 10.494.000,00 грн, в т.ч. ПДВ 1.749.000,00 грн, що підтверджується наданими позивачем до відповіді на відзив копіями відповідних актів приймання-передавання товару (від 01.05.2024 № 010524, від 30.05.2024 № 2805/1, від 14.06.2024 № 14/06, від 28.06.2024 № 28/06, від 02.07.2024 № 02/07), видаткових накладних (від 01.05.2024 № 010524, від 28.05.2024 № 2805/1, від 14.06.2024 № 14/06, від 28.06.2024 № 28/06, від 02.07.2024 № 02/07) та платіжних інструкцій (від 10.06.2024 № 857, від 10.06.2024 № 858, від 18.06.2024 № 953, від 09.07.2024 № 1261, від 09.07.2024 № 1260).

Разом з тим, частину Товару відповідачем поставлено з порушенням строків, визначених Договором.

Так, відповідачем поставлено:

за квітень (по Специфікації 4800 шт. рюкзаків (вид 5) та 200 шт. рюкзаків (вид 3)):

- 03.05.2024 (акт приймання-передавання товару від 01.05.2024 № 010524) - 1-ша партія кількістю 300 шт. рюкзаків (вид 5); прострочено на 2 дні;

- 30.05.2024 (акт приймання-передавання товару від 30.05.2024 № 2805/1) - 2-га партія кількістю 2000 шт. рюкзаків (вид 5) та 200 шт. рюкзаків (вид 3); прострочено на 29 днів;

- 14.06.2024 (акт приймання-передавання товару від 14.06.2024 № 14/06) - 3-тя партія кількістю 2500 шт. рюкзаків (вид 5); прострочено на 44 дні;

за травень (по Специфікації 2500 шт. рюкзаків бойових індивідуальних (вид 5)):

- 28.06.2024 (акт приймання-передавання товару від 28.06.2024 № 28/06) - 2500 шт. рюкзаків (вид 5); прострочено на 27 днів;

за червень (по Специфікації 2500 шт. рюкзаків (вид 5)):

- 28.06.2024 (акт приймання-передавання товару від 28.06.2024 № 28/06) - 1840 шт. рюкзаків (вид 5); БЕЗ прострочення;

- 02.07.2024 (акт приймання-передавання товару від 02.07.2024 № 02/07) - 660 шт. рюкзаків (вид 5); прострочено на 1 день.

Позивач звернувся до відповідача з листами від 18.06.2024 № 06.1/4461-24-Вих та від 12.07.2024 № 06.1/5167-24-Вих, в яких вимагав сплатити нараховані позивачем на підставі п. 7.3 Договору штрафні санкції за порушення строків постачання Товару.

У відповідь на зазначені листи відповідач в листах від 24.06.2024 № 24/06 та від 18.07.2024 № 18/07-1 визнав, що поставка Товару за Договором відбулась із затримкою, але відмовився сплатити нараховані позивачем штрафні санкції, оскільки не вбачає порушення умов Договору, адже причиною затримки поставки стали форс-мажорні обставини.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач звернувся із позовом у даній справі про стягнення з відповідача штрафних санкціій (пені та штрафу) у загальному розмірі 438187,46 грн.

За приписами ч. 1 ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вже зазначалося вище, відповідач виконав свої зобов`язання за вказаним Договором, поставивши позивачу товар у повному обсязі. Разом з цим, частина Товару була поставлена відповідачем з порушенням строків, визначених Договором.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Початком відліку періоду прострочення зобов`язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов`язання.

Частинами 1-3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з умовами п. 7.1 Договору, в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим Договором.

Відповідно до п. 7.3 Договору, за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості Товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад тридцять днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Товарів, поставку яких прострочено.

Як вбачається з наведеного у позові розрахунку штрафних санкцій (з урахуванням уточнень, викладених у відповіді на відзив), у зв`язку з порушенням строків поставки Товару позивач на підставі п. 7.3 Договору нарахував відповідачу штрафні санкції в загальному розмірі 438187,46 грн, з яких: 254542,46 грн - пеня в розмірі 0,1% від вартості прострочених Товарів та 183645,00 грн - штраф у розмірі 7% від вартості Товарів, поставку яких прострочено понад 30 днів, а саме:

629,64 грн - пеня за прострочення на 2 дні поставки 300 шт. рюкзаків (вид 5) за квітень, які були поставлені 03.05.2024 по акту від 01.05.2024 № 010524 (300 шт. * 1049,40 грн * 2 дні * 0,1% = 629,64 грн);

66951,72 грн - пеня за прострочення на 29 днів поставки 2000 шт. рюкзаків (вид 5) та 200 шт. рюкзаків (вид 3) за квітень, які були поставлені 30.05.2024 по акту від 30.05.2024 № 2805/1 (2200 шт. * 1049,40 грн * 29 днів * 0,1% = 66951,72 грн);

115434,00 грн - пеня за прострочення на 44 дні поставки 2500 шт. рюкзаків (вид 5) за квітень, які були поставлені 14.06.2024 по акту від 14.06.2024 № 14/06 (2500 т. * 1049,40 грн * 44 дні * 0,1% = 115434,00 грн);

70834,50 грн - пеня за прострочення на 27 днів поставки 2500 шт. рюкзаків (вид 5) за травень, які були поставлені 28.06.2024 по акту від 28.06.2024 № 28/06 (2500 шт. * 1049,40 грн * 27 днів * 0,1% = 70834,50 грн);

692,60 грн - пеня за прострочення на 1 день поставки 660 шт. рюкзаків (вид 5) за червень, які були поставлені 02.07.2024 по акту від 02.07.2024 № 02/07 (660 шт * 1049,40 грн * 1 день * 0,1% = 692,60 грн);

183645,00 грн - штраф за прострочення поставки понад 30 днів (44 дня) 2500 шт. рюкзаків (вид 5) за квітень, які були поставлені 14.06.2024 по акту від 14.06.2024 № 14/06 (2500 шт. * 1049,40 грн * 7% = 183645,00 грн).

Відповідач вказує, що поставка Товару за Договором відбулась із затримкою від 1 до 4 днів, однак із нарахованими позивачем штрафними санкціями не погоджується з посиланням на те, що причиною затримки поставки стали форс-мажорні обставини у період з 29.04.2024 до 13.06.2024, які підтверджені Сертифікатом № 3200-24-1166 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим ТОВ "ДВЄ" Київською обласною (регіональною) Торгово-промисловою палатою 14.06.2024 за вих. № 313/03.23, та про наявність яких відповідач неодноразово повідомляв позивача, а також просив продовжити строки поставки Товару до 30.06.2024, проте, позивач у продовженні строків поставки відмовив.

Як зазначає відповідач - ТОВ "ДВЄ" у відзиві на позов та підтверджено наявними у справі матеріалами, порушення строків поставки окремих партій Товару за Договором сталося внаслідок виникнення у нього форс-мажорних обставин.

З матеріалів справи вбачається, що виробничі потужності ТОВ "ДВЄ" знаходяться у двох містах України, в місті Харкові та місті Лебедин Сумської області, які розташовані на потенційно небезпечних територіях та на територіях можливих бойових дій згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами), що піддаються постійним обстрілам ворожими військами, особливо місто Харків, яке розташоване поблизу з кордоном з РФ та поряд з тимчасово окупованими нею територіями України, і з самого початку повномасштабної військової агресії РФ проти України та введення в зв`язку з цим в Україні воєнного стану та по теперішній час потерпає від постійних авіаційних, ракетних та артилерійських обстрілів ворожими військами, що негативно впливає як на саму господарську діяльність відповідача так і на його фінансове становище, а відтак, і на можливість відповідача належно виконувати свої грошові та інші зобов`язання перед своїми контрагентами, зокрема зобов`язання перед позивачем - Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України за договором про закупівлю рюкзаків бойових індивідуальних від 16.04.2024 № 75-24 в частині здійснення поставки Товару в строки, передбачені зазначеним договором.

У зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства у повному обсязі в умовах постійних відключень електроенергії, які пов`язані з руйнуванням енергетичної інфраструктури, в тому числі внаслідок посилення у квітні-червні 2024 року обстрілів по енергетичним об`єктам Сумської та Харківської області, а також через відсутність спеціального укриття, де можуть працювати працівники під час повітряної тривоги, відповідач був вимушений зупинити роботу виробництва підприємства у місті Харків з 29.04.2024 та здійснити переміщення виробничих потужностей, товарно-матеріальних цінностей до м. Київ.

Відповідач на підтвердження виникнення у нього форс-мажорних обставин надав до матеріалів справи Сертифікат № 3200-24-1166 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Київською обласною (регіональною) Торгово-промисловою палатою 14.06.2024 за вих. № 313/03.23, який свідчить про наявність у ТОВ ДВЄ форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), що унеможливили здійснення поставки Товару за договором про закупівлю рюкзаків бойових індивідуальних від 16.04.2024 № 75-24 у період з 29.04.2024 до 13.06.2024, тобто про обставини непереборної сили, які виникли майже через два тижні після укладання між сторонами вказаного Договору (16.04.2024).

Вказаним Сертифікатом Київська обласна (регіональна) ТПП засвідчила наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: військова агресія РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану, введення комендантської години, продовження дії правового режиму воєнного стану, введення (продовження дії) комендантської години, військові дії, ракетні обстріли, повітряні тривоги, тривале аварійне, позапланове відключення електроенергії внаслідок пошкодження об`єктів енергетичної інфраструктури, у зв`язку з цим, як наслідок, унеможливлення виконання роботи тривалий час, призупинення виробничих процесів; які стали підставою неможливості виконання ТОВ "ДВЄ" обов`язку (зобов`язання) поставити у термін квітень-травень 2024 року рюкзак бойовий індивідуальний (вид 5) та рюкзак бойовий індивідуальний (вид 3) за договором про закупівлю рюкзаків бойових індивідуальних від 16.04.2024 № 75-24, період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 29.04.2024 до 13.06.2024.

Згідно зі ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Окрім того, відповідачем - ТОВ "ДВЄ" надано до матеріалів справи докази на підтвердження того, що він звертався до позивача із письмовими повідомленнями про виникнення у нього обставин непереборної сили та проханням внести зміни в Договір щодо продовження строку поставки Товару, обґрунтовуючи неможливість своєчасної поставки товару у визначені Договором строки наявністю форс-мажорних обставин.

Так, 18.04.2024 за вих. № 180424-01/з (тобто до настання обставини непереборної сили) відповідач звернувся до позивача з листом, в якому, посилаючись на те, що у квітні 2024 року почастішали відключення електроенергії та постійні обстріли, з огляду на близьке розташування виробничих приміщень до кордону з РФ, внаслідок чого повітряні тривоги займають більшість робочого часу персоналу Постачальника, цінуючи життя та здоров`я своїх працівників та керуючись п. 12.1 Договору, просив розглянути питання про можливість продовження строків поставки всього обсягу Товару за Договором до 30.06.2024 шляхом укладення додаткової угоди до Договору.

Позивач у відповідь на вказане звернення відповідача про продовження строку поставки листом від 26.04.2024 № 06.1/3266-24-Вих, повідомив про необхідність виконання Постачальником взятих на себе зобов`язань згідно з умовами, передбаченими Договором, тобто фактично відмовив у продовженні строків поставки по Договору, посилаючись, зокрема на те, що відповідно до п. 12.12 Договору, істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених чинним законодавством України, та на те, що згідно з п. 9.2 Договору, у разі виникнення обставин непереборної сили Постачальник не пізніше 15 днів з дати їх настання письмово інформує про це іншу Сторону та надає копію звернення до Торгово-промислової палати України або уповноваженої регіональної торгово-промислової палати з подальшим наданням сертифікату, яким буде засвідчено настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідач листом від 30.04.2024 за вих. № 300424 (тобто в межах 15-тиденного строку з дати настання обставини непереборної сили, передбаченого п. 9.2 Договору) повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин за договором про закупівлю рюкзаків бойових індивідуальних від 16.04.2024 № 75-24, та запевнив, що відповідний сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) буде наданий після його оформлення у встановленому порядку.

Позивач листом від 07.05.2024 за вих. № 06.1/3495-24-Вих, у відповідь на повідомлення відповідача про настання у нього форс-мажорних обставин, посилаючись на формальну причину, а саме на те, що відповідачем до вказаного повідомлення не надано копію звернення до Торгово-промислової палати України, вимагав у найкоротший термін здійснити поставку Товару відповідно до умов Договору.

У подальшому позивач звернувся до відповідача з листом-претензією від 18.06.2024 № 06.1/4461-24-Вих щодо виконання договору від 16.04.2024 № 75-24, в якій вимагав сплатити нараховані позивачем на підставі п. 7.3 Договору штрафні санкції за порушення строків постачання Товару за квітень.

У відповідь на вищевказану лист-претензію відповідач направив позивачу лист від 24.06.2024 № 24/06, в якому визнав, що поставка Товару за Договором відбулась із затримкою, але відмовився сплатити нараховані позивачем штрафні санкції, оскільки не вбачає порушення умов Договору, адже причиною затримки поставки стали форс-мажорні обставини, та надав до зазначеного листа копію вищезазначеного Сертифіката Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати № 3200-24-1166 (вих. № 313/03.23 від 14.06.2024), яким засвідчено наявність у ТОВ ДВЄ форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), що унеможливили здійснення поставки Товару за Договором у період з 29.04.2024 до 13.06.2024.

12.07.2024 № 06.1/5167-24-Вих позивач звернувся до відповідача ще з однією листом-претензією щодо виконання договору від 16.04.2024 № 75-24, в якій вимагав сплатити нараховані позивачем на підставі п. 7.3 Договору штрафні санкції за порушення строків постачання Товару за травень та червень.

Відповідач у відповідь на вищевказану лист-претензію направив позивачу лист від 18.07.2024 № 18/07-1, в якому також визнав, що поставка Товару за Договором відбулась із затримкою, але відмовився сплатити нараховані позивачем штрафні санкції, оскільки не вбачає порушення умов Договору, адже причиною затримки поставки стали форс-мажорні обставини, та надав до зазначеного листа відповідні докази на підтвердження вищезазначених обставин.

Відповідачем надано гарантійного листа від 01.04.2024 № 010424- 10/з, через електронну систему закупівель «Prozorro» в складі тендерної пропозиції (гарантійний лист наявний у відкритому доступі ідентифікатор закупівлі у системі Prozorro: UA-2024-03-22-010219-a; посилання на гарантійний лист в системі закупівель Prozorro, яким Відповідач гарантує можливість поставки товару в кількості, обсягах, строки та місця поставки визначені Оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.

Частиною 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/ або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

При цьому, Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає випадків обов`язкового продовження строку дії договору на вимогу однієї із сторін, в тому числі шляхом звернення до суду. Тому Верховний Суд доходить до висновку, що така зміна має відбуватись за волевиявленням обох сторін, а сама норма не надає одній зі сторін вимагати від іншої внесення змін до договору в судовому порядку (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Отже продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань внаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим лише якщо сторони це прямо вказали в умовах договору, або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (можливість чого передбачена у пункті 4 частини 5 статті 41 Закону «Про публічні закупівлі») (постанова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

Відповідно до ч. 1 ст. 627, ст. 628, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Однак, 18.04.2024 (через два дні з моменту підписання Договору між Сторонами) відповідачем був направлений лист вих. №180424-01/з від 18.04.2024 з проханням щодо продовження строків поставки Товару до 30.06.2024 у зв`язку з відключення електроенергії та постійними обстрілами на виробничих потужностях, що знаходяться в м. Харкові та м. Лебедин Сумської області та які станом на 16.04.2024 вже і так існували для обох Сторін, тобто вказані обставини були такими, які очікувалися сторонами, а отже не були надзвичайними при звичайному перебігу справ. Так, укладаючи даний Договір Відповідач розумів про наявність важких обставин для обох сторін.

Проте, суд першої інстанції в рішенні від 20.11.2024 дійшов висновку, що «відповідачем належними та допустимими доказами доведено виникнення у нього форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які мали місце у період з 29.04.2024 по 13.06.2024 та стали причиною невчасної поставки за Договором.»

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22 вказано, що «форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу та ст.14-1 Закону «Про ТПП в Україні»).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.»

Як зазначається в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 910/332/24, позивач міг і повинен був за певної обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, що пов`язані з введенням воєнного стану, зважаючи на те, що на момент укладання договору по всій території України вже було введено воєнний стан. Тому настання зазначених ним подій не може розглядатися як підстава для внесення змін в окремі пункти договору та додатку до нього у зв`язку з істотною зміною обставин, а наявність обставин непереборної сили суд першої інстанції не встановив.

Отже, посилання відповідача на листи про обставини непереборної сили (лист від 18.04.2024 № 180424/1з, від 30.04.2024 № 300424) є необґрунтованими, оскільки на момент підписання Договору такі обставини існували. При цьому, відповідач знав про виникнення труднощів у виконанні договору (листами гарантував поставку в термін) та, підписавши Договір, погодився в установлений термін виконати зобов`язання з поставки рюкзаків бойових індивідуальних (вид 5) та рюкзаків бойових індивідуальних (вид 3) та внаслідку свідомо їх порушив.

Більше того, п. 9.5. договору сторін прямо передбачено, що обставини, по`вязані із вторгненням РВ на територію України, не є форс-мажорними.

Таким чином, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з поставки товару у визначений Договором строк (до 30.04.2024), що свідчить про порушення ним пункту 6.3.1. Договору, а також є підставою в застосуванні до відповідача господарсько правової відповідальності, зокрема пунктів 7.3, 7.4 Договору.

Крім того, це мінімальна відповідальність за порушення строків виконання зобов`язань, яка в тому числі передбачена і статтею 231 Господарського кодексу України.

Щодо листа відповідача від 30.04.2024 № 300424, яким останній повідомляв про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), без додавання копії звернення до Торгово-промислової палати України або уповноваженої регіональної торгово-промислової палати, всупереч п.9.2 Договору, слід зазначити про таке.

Згідно зі статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Проте, відповідач звернувся із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин № 236/24 звернувся до Київської обласної торгово-промислової палати лише 14.05.2024.

24.06.2024 додатком до листа № 24/06, Відповідачем направлено Скаржнику сертифікат від 14.06.2024 № 3200-24-1166 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у період з 29.04.2024 до 13.06.2024, виданий Київською обласною (регіональною) Торгово-промисловою палатою, який в свою чергу був отриманий та зареєстрований Скаржнику 28.06.2024 під № 2524-24-Вх. Сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17).

Окрім цього, пунктом 9.5 Договору Сторони встановили, що військова агресія російської федерації проти України не може бути підставою для не виконання цього договору.

Разом з цим, відповідачем у відзиві на позов зазначено, з чим погодився місцевий господарський суд, про таке: «виробничі потужності ТОВ «ДВЄ» знаходяться у двох містах України, в місті Харкові та місті Лебедин Сумської області, які розташовані на потенційно небезпечних територіях та на територіях можливих бойових дій згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами), що піддаються постійним обстрілам ворожими військами, особливо місто Харків».

Однак при дослідженні Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами), відсутня згадка про місто Лебедин Сумської області.

Отже відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності форс-мажорних обставин, які мали місце на території м. Лебедин Сумської області. При цьому, наданий Відповідачем сертифікат Київської обласної (регіональної) ТПП засвідчила наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) лише у місті Харків.

Отже судом першої інстанції не враховано ті обставини, що відповідачу було відомо про ризики ведення господарської діяльності, обставини, на які посилається Відповідач існували ще з моменту ведення воєнного стану, повідомлення про настання таких обставин, Відповідачем було направлено з порушенням пункту 9.2 Договору, (через два дні після підписання такого договору), а сертифікат, що слугує доказом Відповідача засвідчує наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) лише у місті Харків, та не може братися судом до уваги як беззаперечний доказ.

Отже місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 217 120,86 грн та штрафу в розмірі 183 645,00 грн., неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, та порушив норми матеріального права, у зв`язку з чим зазначене рішення в цій частині підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення, яким зазначену частину позову слід задовольнити. В іншій частині рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (вх. № 2932Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі № 922/2807/24 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі № 922/2807/24 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 217 120,86 грн та штрафу в розмірі 183 645,00 грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВЄ" (61072, м. Харків, пр. Науки, буд. 27Б, код ЄДРПОУ 37269061) на користь Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 11, код ЄДРПОУ 23311317, р/р UA038201720343100001000009841 в ДКСУ, МФО 820172) пеню в розмірі 217 120,86 грн та штраф в розмірі 183 645,00 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі № 922/2807/24 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВЄ" (61072, м. Харків, пр. Науки, буд. 27Б, код ЄДРПОУ 37269061) на користь Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 11, код ЄДРПОУ 23311317, р/р НОМЕР_1 в ДКСУ, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 4809,19 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 7213,79 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.02.2025

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя П.В. Тихий

Суддя І.А. Шутенко