Ухвала

від 11.02.2025 по справі 755/965/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/965/23

Провадження №: 2/755/1168/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в призначенні експертизи

"11" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

за участі:

позивача - ОСОБА_1

позивача - ОСОБА_2

розглянувши в підготовчому засіданні клопотання позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про призначення експертизи, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державний нотаріус Сьомої київської державної нотаріальної контори Шпаченко Оксана Андріївна, про відшкодування витрат на утримання, догляд та лікування спадкодавця, шляхом звернення стягнення на майно,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державний нотаріус Сьомої київської державної нотаріальної контори Шпаченко О.А., про відшкодування витрат на утримання, догляд та лікування спадкодавця, шляхом звернення стягнення на майно.

05 серпня 2024 року до суду надійшло клопотання позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про призначення судової експертизи, а саме: оціночно-будівельної експертизи по проведенню оцінки майна, на вирішення експертові просили поставити такі запитання: 1) яка ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, станом на

26 лютого 2022 року. Проведення експертизи просили доручити доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На обґрунтування клопотання зазначають, що ринкова вартість квартири станом на дату відкриття спадщини позивачам не відома. Разом з тим, при вирішенні зазначеного судового спору підлягає встановленню вартість отриманого спадкоємцем майна, оскільки спадкоємці, що прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов`язання в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадок. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Крім того, визначення вартості спадкового майна станом на дату відкриття спадщини потребує спеціальних знань у галузі оцінки майна, ринкової оцінки матеріальних об`єктів під час воєнного стану, тенденції змін інфляційних процесів, тобто у сфері іншій ніж право.

У підготовчому засіданні 11 лютого 2025 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заявлене клопотання підтримали та просили задовольнити.

Відповідач та її представник у підготовче засідання не з`явилися, про день час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили.

Третя особа - Державний нотаріус Сьомої київської державної нотаріальної контори

Шпаченко О.А., у підготовче засідання не з`явилася, представника не направила, про день час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила.

Суд, вивчивши доводи поданого клопотання та матеріали справи, вислухавши пояснення позивачів, доходить такого висновку.

За змістом положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як, серед іншого, висновками експертів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частини перша, друга статті 102 ЦПК України).

Відповідно до підпунктів 1.2.2 розділу І «Загальні положення» Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема: Інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп`ютерно-технічна; експертиза електронних комунікацій, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна; теплотехнічна експертиза.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ. Інженерно-технічні експертизи Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, різновидами інженерно-технічної експертизи є будівельно-технічна та оціночно-будівельна експертизи.

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

В роз`ясненнях, викладених у пунктах 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від

30 тарвня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Означена правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 та від 24 січня 2018 року у справі № 917/50/17.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

З аналізу вищезазначених правових норм та судової практики слідує, що експертиза може бути призначена судом лише при наявності належного обґрунтування підстав для її проведення.

Оцінюючи доводи позивачів щодо необхідності призначення експертизи суд враховує, що предметом спору в даній справі є відшкодування витрат на утримання, догляд та лікування спадкодавця, тому звертаючись до суду з позовом позивачі просять стягнути з відповідача кошти в сумі 347 792, 44 грн на відшкодування вказаних витрат, шляхом звернення стягнення на майно, що належить відповідачеві.

Позивачами не доведено, як висновок експерта за результатами дослідження вищевказаного питання вплине на встановлення наявності або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, зокрема, в частині здійснення витрат на утримання, догляд та лікування спадкодавця та наявності або відсутності обов`язку відповідача відшкодувати такі витрати.

Водночас суд звертає увагу позивачів, що вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності.

Як роз`яснено в пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня

1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до пункту 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Крім того, у статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

09 березня 2021 року набрав чинності наказ Фонду державного майна України від 12 січня

2021 року № 24 «Про внесення змін до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2021 року за № 239/35861.

Таким чином, позивачі не позбавлені можливості скористатися для визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості Єдиною базою даних звітів про оцінку (https://evaluation.spfu.gov.ua), якою формується електронна довідка про його оціночну вартість (е-Довідка), яка є чинною впродовж

30 календарних днів.

Заява позивачів про призначення судової експертизи не містить обґрунтування неможливості самостійного встановлення відомостей про ринкову вартість спадкового майна станом на дату розгляду справи.

Суд також враховує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Таким чином, клопотання позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи не підлягає задоволенню у зв`язку із необґрунтованістю.

Керуючись статтями 3, 104, 107, 108, 109, 197, 198, 252, 258-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про призначення експертизи, поданого в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державний нотаріус Сьомої київської державної нотаріальної контори Шпаченко Оксана Андріївна, про відшкодування витрат на утримання, догляд та лікування спадкодавця, шляхом звернення стягнення на майно, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 14 лютого 2025 року.

Суддя О.О. Хромова