Рішення

від 05.02.2025 по справі 161/4076/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/4076/24

Провадження № 2/161/535/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2025 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Гайворонської І.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача Івах І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку в порядку загального позовного провадження цивільну справу №161/4076/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України, Державного підприємства «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання протиправною відмови та стягнення премії,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина.

1.1. Позиція позивача.

29 лютого 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Міністерства економіки України (далі відповідач-1, Мінекономіки), Державного підприємства «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі відповідач-2, ДП «Волиньстандартметрологія»), Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі відповідач-3, ДП «Львівстандартметрологія») про визнання протиправною відмови та стягнення премії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 04 грудня 2017 року по 04 грудня 2023 року позивач працював на посаді генерального директора ДП «Волиньстандартметрологія», на підставі трудового контракту від 04 грудня 2017 року №38, який був укладений з Міністерством економічного розвитку у торгівлі України та в подальшому продовжувався додатковими угодами від 04 грудня 2018 року та 04 грудня 2022 року. 05 грудня 2022 року позивач уклав з Міністерством економіки України новий трудовий контракт №16 зі строком дії до 04 грудня 2023 року.

Позивач вказує, що умовами обох контрактів передбачено виплату позивачу премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, встановлених додатком до цього контракту у відповідності до розпорядчих документів Мінекономрозвитку.

Наказом Мінекономрозвитку України від 18 травня 2017 року №726 затверджено Положення про умови, критерії, диференційовані показники та розміри преміювання керівників підприємств, заснованих на державній власності, та об`єднань державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

На виконання вказаного положення, ДП «Волиньстандартметрологія» у січні 2022 року та вересні 2023 року направило до Мінекономіки матеріали щодо преміювання керівника підприємства за результатами 2021 та 2022 років.

Листом від 06 грудня 2023 року Мінекономіки повідомило про відмову у погодженні премії керівнику за результатами 2021 та 2022 років.

Стосовно 2021 року Мінекономіки повідомило, що у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 року, преміювання керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, що належить до сфери управління Мінекономіки у 2022 році, за підсумками за 2021 рік, не здійснюється.

Щодо премії за 2022 рік Мінекономіки вказало, що відповідно до наказу Мінекономіки від 30 січня 2023 року №717 комісією проведено позапланову перевірку стану організаційної роботи із запобігання і виявлення корупції в ДП «Волиньстандартметрологія» за період з 01 січня 2020 року по 30 грудня 2022 року.

За результатами проведеної перевірки, відповідно до наказу Мінекономіки від 27 березня 2023 року №22-П, позивачу оголошено догану, яку знято згідно наказу Мінекономіки від 12 вересня 2023 року №53-П.

Посилаючись на вищевикладене та приписи п.п.7 п.п.3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 року №859, у зв`язку з порушенням позивачем трудової дисципліни, у погоджені премії за 2022 рік йому теж відмовлено.

Позивач вважає вищенаведене рішення Мінекономіки необґрунтованим.

Стосовно 2021 року позивач вважає, що введення на території України воєнного стану не звільняло відповідача, Мінекономіки, від обов`язку погодити премію, у зв`язку з виконанням ним, як директором ДП «Волиньстандартметрологія», відповідних показників діяльності підприємства.

Стосовно премії за 2022 рік то позивач вважає, що «порушення трудової дисципліни» та притягнення до дисциплінарної відповідальності не є тотожними поняттями. Крім того, порушення виявлено у 2023 році, а питання премії стосувалося 2022 року, тому у відповідача Мінекономіки були відсутні правові підстави для відмови у погодженні премії.

Посилаючись на вищевикладене позивач просить суд:

1) визнати протиправною відмову Міністерства економіки України у погодженні виплати премії за 2021 та 2022 роки;

2) стягнути з ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», щорічну премію за 2021 рік у розмірі 492480,00 грн. та щорічну премію за 2022 рік у розмірі 403920,00 грн., як правонаступника ДП «Волиньстандартметрологія» (т.1 а.с.1-7).

У письмових поясненнях від 28 серпня 2024 року позивач фактично повторив доводи свого позову (т.2 а.с.1-6).

У письмових поясненнях від 21 листопада 2024 року представник позивача вказує, що вважає належним відповідачем у справі саме ДП «Львівстандартметрологія» та просить суд стягнути кошти саме з цього підприємства. Вважає його правонаступником ДП «Волиньстандартметрологія». Посилається на судову практику Верховного Суду, яка стосується правонаступництва АТ «Укрзалізниця» після ДП «Донецька залізниця» (т.2 а.с.40-41).

1.2. Позиція відповідача ДП «Волиньстандартметрологія».

Відповідач ДП «Волиньстандартметрологія» у письмовому відзиві позовні вимоги заперечило. Узагальнені доводи цього відповідача зводяться до того, що премії позивачу були непогоджені Мінекономіки правомірно (т.1 а.с.53-54).

1.3. Позиція відповідача Мінекономіки та відповідь на неї позивача.

Відповідач Мінекономіки у письмовому відзиві позовні вимоги заперечило. Узагальнені доводи цього відповідача зводяться до того, що за 2021 рік позивач, як директор ДП «Волиньстандартметрологія» не виконав показники ефективності використання державного майна, прибутку, а також майнового стану передбачених контрактом. Окрім того, відбулося погіршення фінансово-господарського стану підприємства у 2021 році.

Стосовно 2022 року, то у ньому, за твердженням відповідача, також відбулося погіршення фінансово-господарського стану підприємства.

Також відповідач вважає хибними твердження позивача про правонаступництво ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», оскільки наразі не затверджений передавальний акт відповідно до якого усі немайнові та майнові права та обов`язки ДП «Волиньстандартметрологія» передаються до правонаступника (т.1 а.с.60-64).

У письмовій відповіді на відзив цього відповідача позивач звертає увагу на помилкове твердження Мінекономіки про невиконання показників за 2021-2022 роки, які не були підставою для відмови у виплаті премії (т.1 а.с.163-168).

1.4. Позиція відповідача ДП «Львівстандартметрологія».

Відповідач ДП«Львівстандартметрологія» уписьмовому відзивіпозовні вимогизаперечило.Узагальнені доводицього відповідачазводяться дотого,щонаразі не затверджений передавальний акт відповідно до якого усі немайнові та майнові права та обов`язки ДП «Волиньстандартметрологія» передаються до правонаступника. З цих підстав вважає себе неналежним відповідачем у справі (т.1 а.с.130-132).

Поряд з первісним відзивом цей відповідач подав «письмові пояснення», в яких додатково стверджує про порушення позивачем вимог законодавства з протипожежної безпеки, невиконання вимог законодавства з питань охорони праці, порушення умов п.2.1.1 контракту, а саме щодо організації та забезпечення виконання завдань, передбачених законодавством (т.1 а.с.188-107).

Оскільки ці письмові пояснення подані на стадії підготовчого провадження, суд оцінює їх як доповнення до відзиву.

1.5. Рух справи.

Ухвалою суду від 05 березня 2024 року відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

1.6. Позиція сторін у судовому засіданні.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача ДП «Львівстандартметрологія» у судовому засіданні позовні вимоги заперечив та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача Мінекономіки у судовому засіданні позовні вимоги заперечила та просила суд відмовити у їх задоволенні.

Відповідач ДП «Волиньстандартметрологія» у судове засідання свого представника не направило, про причини неявки суд не повідомило.

2. Мотивувальна частина.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з таких підстав.

2.1. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що у період з 04 грудня 2017 року по 04 грудня 2023 року позивач працював на посаді генерального директора ДП «Волиньстандартметрологія».

На посаді позивач перебував на підставі трудового контракту від 04 грудня 2017 року №38, який був укладений з Міністерством економічного розвитку у торгівлі України та в подальшому продовжувався додатковими угодами від 04 грудня 2018 року та 04 грудня 2022 року (т.1 а.с.8-21).

05 грудня 2022 року позивач уклав з Міністерством економіки України новий трудовий контракт №16 зі строком дії до 04 грудня 2023 року (т.1 а.с.22-28).

Пунктом 3.1 обох контрактів було передбачено, що за виконання обов`язків, передбачених контрактом, генеральному директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених йому:

посадового окладу і фактично відпрацьованого часу;

премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників встановлених розпорядчими документами Мінекономрозвитку (Мінекономіки).

З матеріалів справи слідує, що ДП «Волиньстандартметрологія» у січні 2022 року та вересні 2023 року направило до Мінекономіки матеріали щодо преміювання керівника підприємства за результатами 2021 та 2022 років (т.1 а.с.29-34).

Листом від 06 грудня 2023 року №2804-09/66895-08 Мінекономіки повідомило про відмову у погодженні премії керівнику за результатами 2021 та 2022 років.

Стосовно 2021 року Мінекономіки повідомило, що у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 року, преміювання керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, що належить до сфери управління Мінекономіки у 2022 році, за підсумками за 2021 рік, не здійснюється.

Щодо премії за 2022 рік Мінекономіки вказало, що відповідно до наказу Мінекономіки від 30 січня 2023 року №717 комісією проведено позапланову перевірку стану організаційної роботи із запобігання і виявлення корупції в ДП «Волиньстандартметрологія» за період з 01 січня 2020 року по 30 грудня 2022 року (т.1 а.с.38).

Крім того, з матеріалів справи слідує, що наказом Мінекономіки від 27 березня 2023 року №22-п, ОСОБА_1 , як генеральному директору ДП «Волиньстандартметрологія» оголошено догану за неналежне виконання зобов`язань щодо організації та контролю виконання завдань, передбачених антикорупційним законодавством, та відповідно до п.1 ч.1 ст.147 КЗпП України. В якості підстави для цього наказу став акт позапланової перевірки стану організації роботи із запобігання і виявлення корупції в ДП «Волиньстандартметрологія» від 27 лютого 2023 року (т.1 а.с.35).

В матеріалах справи наявна копія акту перевірки від 27 лютого 2023 року, зі змісту якого слідує, що основною підставою для висновку про неналежне виконання позивачем зобов`язань щодо організації та контролю виконання завдань, передбачених антикорупційним законодавством, став факт видання наказів від 25 березня 2022 року №5-К та від 22 квітня 2022 року №7-к про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_4 , що спричинило передумову завдання підприємству збитків у розмірі 125101,2 грн. Вказані накази визнані незаконними та скасовані судом у цивільній справі №161/8196/22 (т.1 а.с.81-85).

Вищенаведена догана позивачем у судовому порядку не оспорювалася та знята наказом Мінекономіки від 12 вересня 2023 року на підставі ч.2 ст.151 КЗпП України, тобто, достроково (т.1 а.с.36).

Також з матеріалів справи слідує, що наказом Мінекономіки від 29 червня 2023 року №6817 реорганізовано ДП «Волиньстандартметрологія» та ДП «Рівнестандартметрологія» шляхом їх приєднання до ДП «Львівстандартметрологія». Серед заходів із реорганізації підприємство зазначено, що після закінчення строку пред`явлення вимог кредиторів та задоволення чи відхилення цих вимог, скласти передавальний акт, який повинен містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань ДП «Волиньстандартметрологія» та ДП «Рівнестардартметрологія», стосовно всіх їх кредиторів та боржників, у тому числі зобов`язань, що оскаржуються сторонами (т.1 а.с.39-42).

Листом Мінекономіки від 13 березня 2024 року №2802-11/19076-08 проект передавального акту стосовно ДП «Волиньстандартметрологія» був повернений на доопрацювання (т.1 а.с.79-80).

З пояснень учасників справи слідує, що на час ухвалення рішення передавальний акт стосовно ДП «Волиньстандартметрологія» у встановленому порядку Мінекономіки не затверджений.

2.2. Зміст спірних правовідносин та норми права, що їх регулюють.

Зі встановлених судом фактичних обставин у справі та доводів заяв по суті спору слідує, що спірні правовідносини виникли стосовно преміювання керівника державного унітарного підприємства. Тому релевантними у даному випадку будуть норми Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), Господарського кодексу України (далі ГК України), а також прийнятими на їх підставі підзаконними нормативно-правова актами.

Окрім того, важливим аспектом цієї справи є питання визначення моменту набуття правонаступником всіх прав та обов`язків юридичної особи, яка реорганізується шляхом приєднання. Ці відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

2.2.1. Законодавство, що регулює питання преміювання керівника державного унітарного підприємства.

Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами (частини перша та друга статті 73 ГК України).

Органами управління державного унітарного підприємства є, зокрема, керівник підприємства, який призначається (обирається) суб`єктом управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством, або наглядовою радою такого підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав) (частина шоста статті 73 ГК України).

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП України).

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті (частини друга та третя 97 КЗпП України).

Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частинами третьою і п`ятою цієї статті та частиною першою статті 10 цього Закону (частина друга статті 8 Закону України «Про оплату праці»).

На виконання положень статті 10 Закону України «Про оплату праці», постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р. № 859 затверджені умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств (далі Постанова №859).

Підпунктом 3 пункту 1 Постанови №859 ухвалено надати керівникам центральних органів виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, керівникам місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, наглядовій раді суб`єкта господарювання державного сектору економіки, а також керівнику уповноваженого суб`єкта господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на державній власності, у тому числі казенних, та об`єднань державних підприємств, утворених центральними органами виконавчої влади відповідно до законодавства, підприємств, які належать Автономній Республіці Крим, підприємств, заснованих на комунальній власності, право встановлювати такі виключні умови оплати праці, зокрема, умови, диференційовані показники та розміри преміювання за підсумками роботи за:

квартал - у розмірі до трьох місячних посадових окладів керівника підприємства;

рік - у розмірі до двадцяти чотирьох місячних посадових окладів керівника підприємства.

При цьому у разі:

наявності заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у відповідному квартальному або річному звітному періоді розмір премії за такий період повинен становити не більше 20 відсотків максимально дозволеного розміру премії відповідно до цієї постанови;

збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у поточному квартальному або річному звітному періоді порівняно з попереднім аналогічним звітним періодом премія за такий поточний звітний період не нараховується;

погіршення якості роботи, невиконання умов контракту, порушення трудовоїдисципліни премія зменшується або не нараховується у тому звітному періоді, коли виявлено відповідне порушення (за окремим рішенням);

незатвердження (непогодження) в установленому законодавством порядку річного фінансового плану винагорода (премія) не нараховується.

2.2.2. Законодавство, що регулює реорганізацію юридичної особи, шляхом приєднання.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частини перша та п`ята статті 104 ЦК України).

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (частина перша статті 106 ЦК України).

Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом (частини друга та третя статті 107 ЦК України).

2.2.3. Посилання на норми законодавства, які відхилені судом.

Суд відхиляє посилання у позові на наказ Мінекономрозвитку України від 18 травня 2017 року №726, яким затверджено Положення про умови, критерії, диференційовані показники та розміри преміювання керівників підприємств, заснованих на державній власності, та об`єднань державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, оскільки цей наказ втратив чинність на підставі наказу Мінекономрозвитку України від 28 листопада 2017 року №1720, а отже на спірні правовідносини, які стосуються 2021 та 2022 років, не поширюється.

2.3. Позиція суду.

Зважаючи на встановлені судом обставини, зміст заяв по суті позову, а також законодавство, що регулює спірні правовідносини, для правильного вирішення цього спору необхідно дати відповіді і визначитися з рядом важливих питань цієї справи, а саме:

1) чи є обґрунтованим рішення Мінекономіки про відмову у погодженні премії позивачу за 2021 рік з посиланням на воєнний стан;

2) чи є обґрунтованим рішення Мінекономіки про відмову у погодженні премії позивачу за 2022 рік з посиланням на наявне дисциплінарне стягнення, за проступок, вчинений у 2022 році, але виявлений у 2023 році;

3) чи можуть судом оцінюватися доводи стосовно преміювання позивача, які не були покладені в основу спірного рішення про відмову у погодженні премії;

4) хто саме із відповідачів ДП «Волиньстандартметрологія» чи ДП «Львівстандартметрологія» має відповідати за вимогами про стягнення премії у грошовому виразі, з огляду на триваючу процедуру реорганізації юридичної особи.

2.3.1. Щодо рішення Мінекономіки про відмову у погодженні премії позивачу за 2021 рік.

Основним мотивом рішення Мінекономіки про відмову у погодженні премії позивачу за 2021 рік було посилання на введений на території України воєнний стан.

Однак суд зазначає, що ні чинним КЗпП України, ні Законом України «Про оплату праці», ні Постановою №859 не передбачено такої підстави для відмову у виплати премії як введення на території України воєнного стану.

Більше того, у зв`язку з введеним на території України воєнного стану був ухвалений Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Статтею 10 вищенаведеного Закону передбачено, що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.

У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Отже, спеціальне законодавство, що регулює відносини оплати праці на час воєнного стану не містить жодних обмежень у виплаті преміювання керівників державних унітарних підприємств, яким в даному випадку був позивач, а лише, за певних умов, звільняє роботодавця від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці.

Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, яким введено на території України воєнний стан, також не містить у собі положень стосовно обмежень преміювання керівників державних унітарних підприємств.

Не існує також жодного розпорядчого чи нормативного акту щодо встановлення обмеження у виплаті премій на час воєнного стану Кабінету Міністрів України, який єдиний уповноважений визначати умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, згідно статті 8 Закону України «Про оплату праці».

Отже, Мінекономіки необґрунтовано відмовило позивачу у погодженні виплати йому премії, як генеральному директору ДП «Волиньстандартметрологія» за 2021 рік, адже введення на території України воєнного стану не могло бути законною підставою для відмови у виплату цієї премії.

Під час розгляду цієї справи відповідач Мінекономіки, а також відповідач ДП «Львівстандартметрологія» вдалися до наведення інших доводів стосовно відмови у виплаті премії за 2021 рік, а саме щодо невиконання позивачем показників діяльності підприємства, погіршення його фінансового стану, порушення законодавства з питань протипожежної безпеки тощо.

Але суд зауважує, що оскільки єдиним мотивом відмови позивачу у погодженні премії за 2021 рік було введення на території України воєнного стану, всі інші доводи відповідачів до уваги судом не беруться, адже ними не було мотивоване спірне рішення Мінекономіки.

З наведених вище міркувань суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити, шляхом визнання протиправною відмови Міністерства економіки у погодженні виплати премії ОСОБА_1 за 2021 рік.

2.3.2. Щодо рішення Мінекономіки про відмову у погодженні премії позивачу за 2022 рік.

Основним мотивом рішення Мінекономіки про відмову у погодженні позивачу премії за 2022 рік був факт порушення ним трудової дисципліни, що зафіксований наказом Мінекономіки від 27 березня 2023 року №22-п про оголошення догани.

З цього приводу суд звертає увагу сторін, що згідно статті 8 Закону України «Про оплату праці» саме на Кабінет Міністрів України покладені обов`язки визначати умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету.

Тобто, умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств, які затверджені Постановою №859, регулюють спірні правовідносини, в тому числі і стосовно підстав для відмови преміювання керівника державного унітарного підприємства, і фактично, є частиною трудового договору, який був укладений між позивачем та Мінекономіки.

Постанова №859 є опублікованим нормативно-правовим актом, а отже, вважається, що її зміст доведений позивачу.

Підпунктом 3 пункту 1 Постанови №859 передбачено, що у разі порушення трудової дисципліни премія зменшується або не нараховується у тому звітному періоді, коли виявлено відповідне порушення.

Як вже було встановлено судом раніше, порушення трудової дисципліни позивачем мало місце у 2022 році, внаслідок його необґрунтованих дій під час призупинення трудового договору із працівником, що встановлено у судовому порядку.

Акт перевірки, яким виявлено це порушення, був складений у 2023 році і в цьому ж році оголошена догана позивачу.

Але, не зважаючи на те, що порушення трудової дисципліни було виявлено Мінекономіки у 2023 році, а премію позивачу було не погоджено за 2022 рік, суд вважає такі дії відповідача цілком обґрунтованими, адже роботодавець може відмовити працівнику у заохоченні, яким по суті є премії, у разі порушення ним трудової дисципліни. Якщо позивач у 2022 році вчинив необґрунтовані дії, а саме незаконно призупинив трудовий договір з працівником, внаслідок чого була нанесена шкода підприємству, його заохочення у вигляді премії за цей самий період було б несправедливим.

Крім того, суд звертає увагу, що формулювання підпункту 3 пункту 1 Постанови №859 наведено таким чином, що премія не нараховується саме у тому звітному періоді, коли виявлено відповідне порушення, а не за період, коли виявлено порушення. Тобто, законодавцем вжитий прийменник «у» замість «за», що означає, що премія не нараховується саме у той період, коли виявлено порушення, який може відрізнятися від періоду, за результатами якого премія призначається.

Очевидним є те, що премія за результатом діяльності підприємства за 2022 рік може бути нарахована лише у 2023 році. Оскільки саме у 2023 році було накладено дисциплінарне стягнення на позивача, Мінекономіки, керуючись підпунктом 3 пункту 1 Постанови №859 обґрунтовано та правомірно відмовило у погодженні премії, що нараховується у 2023 році, але за результатами 2022 року.

При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що «порушення трудової дисципліни» не є тотожним накладенню дисциплінарного стягнення, адже ці поняття є тотожними та стосуються дисциплінарної відповідальності працівника.

Дострокове зняття догани згідно частини другої статті 151 КЗпП України також не спростовує факт порушення трудової дисципліни, що мав місце і за яким винесена догана.

Також суд знову ж таки відхиляє всі інші доводи сторін про невиконання чи виконання позивачем, як генеральним директором ДП «Волиньстандартметрологія», показників підприємства за 2022 рік, оскільки такі мотиви не було покладені в основу оспорюваного рішення про відмову у погодженні премії.

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що оскільки позивач притягувався до дисциплінарної відповідальності за дії та рішення, які ним були вчинені у 2022 році, відповідач Мінекономіки цілком обґрунтовано відмовило у погоджені йому премії за результатом 2022 року, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

2.3.3. Щодо вимоги про стягнення премії у грошовому виразі.

В цій частині позовних вимог слід зазначити, що вони заявлені до неналежного відповідача, а саме до ДП «Львівстандартметрологія», яке ніколи не перебувало у трудових відносинах з позивачем і, як на час звернення до суду, так і на час вирішення цього спору, не набуло статусу правонаступника ДП «Волиньстандартметрологія».

Суд зазначає, що за положеннями частини другої та третьої статті 107 ЦК України, реорганізація юридичної особи шляхом її приєднання до іншої завершуються за фактом затвердження засновником (засновниками) передавального акту. Саме з цього моменту всі права та обов`язки ДП «Волиньстандартметрологія» перейдуть до ДП «Львівстандартметрологія», як його правонаступника.

До затвердження такого передавального акту, продовжує працювати комісія з реорганізації ДП «Волиньстандартметрологія», яка, в тому числі, розглядає претензії кредиторів. Юридична особа, хоча і перебуває у стані припинення, продовжує відповідати за всіма своїми зобов`язаннями, її правосуб`єктність та правоздатність не припинена.

Посилання представника позивача на судову практику Верховного Суду, яка стосується правонаступництва АТ «Укрзалізниця» за зобов`язаннями ДП «Донецька залізниця», зокрема на постанову від 16 червня 2020 року №910/5953/17, є помилковим, адже, в ситуації з АТ «Укрзалізниця» існує затверджений передавальний акт, і весь спір полягав лише у відсутності в ЄДР запису про припинення юридичної особи.

Крім того, утворення та діяльність АТ «Укрзалізниця» врегульовані окремим Законом України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», який на розглядувані у цій справі правовідносини не поширюється.

До початку розгляду справи по суті від позивача не надходило заяв про зміну предмету позову. Усне міркування представника позивача адвоката Голошви В.Л., яке заявлено на стадії судових дебатів, що «якщо суд відмовить до одного відповідача, то хай стягує з іншого», не можливо вважати як зміну предмету позову. До того ж, формулювання і виклад альтернативних позовних вимог, у вигляді «якщо судвідмовить,то …» чинним процесуальним законодавством не передбачено і порушує принцип диспозитивності цивільного процесу.

Позивач не позбавлений права заявити свої вимоги про стягнення премії до належного відповідача шляхом пред`явлення нового позову.

Отже, оскільки позовні вимоги про стягнення премії у грошовому виразі за 2021 та 2022 роки заявлені до неналежного відповідача ДП «Львівстандартметрологія», у задоволенні таких вимог слід відмовити.

2.3.4. Загальний висновок суду.

Оскільки судом встановлений факт необґрунтованості рішення Мінекономіки про відмову у погодженні премії позивачу за 2021 рік, але встановлена правомірність цієї відмови за 2022 рік, враховуючи, що позовні вимоги про стягнення премії у грошовому виразі заявлені до неналежного відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково шляхом визнання протиправною відмови Міністерства економіки у погодженні виплати премії ОСОБА_1 за 2021 рік. У задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

На підставінаведеного такеруючись ст.265ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства економіки України, Державного підприємства «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання протиправною відмови та стягнення премії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Міністерства економіки у погодженні виплати премії ОСОБА_1 за 2021 рік.

В решті вимог позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

Відповідачі: Міністерство економіки України, 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596.

Державне підприємство «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», 43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Світла, 4, код ЄДРПОУ 02568058.

Державне підприємство «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», 79005, м. Львів, вул. Князя Романа, 38, код ЄДРПОУ 04725912.

Повне судове рішення складено та підписано 17 лютого 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. Присяжнюк