Ухвала

від 13.02.2025 по справі 344/2425/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/2425/21

Провадження № 22-ц/4808/235/25

Головуючий у 1 інстанції МЕРГЕЛЬ М. Р.

Суддя-доповідач Бойчук

У Х В А Л А

13 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів Пнівчук О.В., Луганської В.М.,

екретаря Кузнєцова В.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Бойчука І.В. і Пнівчук О.В. у справі за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , приватного підприємства «С В Я» про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду від 11 грудня 2024 року під головуванням судді Мергеля М.Р. у м. Галич,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Галицького районного суду від 11 грудня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2021 року.

Залишено безрозгляду заявупро перегляд заочного рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2021 року.

Ухвалами Івано-Франківськогоапеляційного судувід 15січня 2025року та06лютого 2025року відповідновідкрито апеляційнепровадження заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалуГалицького районногосуду від11грудня 2024року та призначено справу до розгляду на 13 лютого 2025 року.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 13 лютого 2025 року заяви про відвід суддів Бойчука І.В. і Пнівчук О.В., вказуючи на те, що судді Бойчук І.В. та Пнівчук О.В. приймали участь у розгляді інших справ за участю відповідача. Також суддя Бойчук І.В. знав, що він є інвалідом 1 першої групи, однак не допускав справу до розгляду і вимагав від нього сплати судового збору, що є проявом упередженості.

Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1 та його представника, який підтримав заяву про відвід, апеляційний суд дійшов висновку про залишення заяви без задоволення з огляду на таке.

При вирішенні заяви про відвід суддів слід приймати до уваги норми чинного цивільного процесуального законодавства України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.2,3 ст.40ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд,який розглядає справу. Суд задовольняє відвід,якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36ЦПКУкраїни суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що наявність безсторонності згідно пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52,ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).

Разом з тим, частиною четвертою статті 36 ЦПК Українивизначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Зі змісту заяви про відвід не вбачається існування об`єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів в неупередженості або необ`єктивності суддів Бойчука І.В. та Пнівчук О.В. Натомість, заява фактично зводиться до незгоди заявника з процесуальними діями та рішеннями суддів, що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.

Ураховуючи вищенаведене, колегія апеляційного суду дійшла висновку про те, що відсутні передбачені ст. 36 ЦПК України підстави для відводу суддів Бойчука І.В. та Пнівчук О.В., тому заяву слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 33, 36, 40, 41, 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Бойчука І.В. та Пнівчук О.В. залишити без задоволення.

Ухвала касаційному оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Ухвалу складено 17 лютого 2025 року.

Суддя-доповідач І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук

В.М. Луганська