Постанова

від 13.02.2025 по справі 344/2425/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/2425/21

Провадження № 22-ц/4808/235/25

Головуючий у 1 інстанції МЕРГЕЛЬ М. Р.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Луганської В.М.,

секретаря Кузнєцова В.В.,

з участю ОСОБА_1 та його представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , приватного підприємства «С В Я» про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду від 11 грудня 2024 року під головуванням судді Мергеля М.Р. у м. Галич,

в с т а н о в и в:

В грудні 2024 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2021 у цій справі.

У заяві заявив клопотання про поновлення відповідачу процесуального строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.

В обґрунтування клопотання зазначив, що матеріалами справи підтверджується факт надсилання відповідачу ОСОБА_1 01.11.2021 копії заочного рішення у цій справі на його особисту електронну пошту. При цьому у матеріалах справи відсутні докази факту вручення відповідачу особисто або надсилання на його адресу засобами поштового зв`язку із повідомленням про вручення копії вказаного заочного рішення. Отже, копія заочного рішення не була вручена відповідачу ОСОБА_1 належним чином згідно з приписами процесуального законодавства.

Представник ОСОБА_1 19.11.2024 ознайомився з матеріалами цієї справи в приміщенні суду. Після цього стороні відповідача став відомий зміст повного заочного рішення та письмових доказів у справі.

Отже, заяву про перегляд заочного рішення подано у 20-денний строк з моменту ознайомлення представника із заочним рішенням, а тому просив поновити пропущений строк на подання заяви про його перегляд.

Ухвалою Галицького районного суду від 11 грудня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2021 року.

Залишено без розгляду заяву про перегляд заочного рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2021 року.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про належне надсилання йому копії заочного рішення суду від 26 жовтня 2021 року. Згідно довідки суду першої інстанції 01.11.2021 йому було надіслано копію заочного рішення в цій справі на його особисту електронну пошту, яка не вважалася його офіційною адресою.

Його адвокат із матеріалами цієї справи був ознайомлений в приміщенні суду першої інстанції тільки 19.11.2024, після цього адвокату став відомий зміст повного заочного рішення.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт вручення копії заочного рішення особисто або надсилання його засобами поштового зв`язку із повідомленням про вручення.

Апелянт вважає, що його заява про перегляд заочного рішення в цій справі була подана до суду першої інстанції в 20-денний строк із моменту ознайомлення його представником із заочним рішенням в цій справі.

Суд першої інстанції, дійшов необґрунтованого висновку про відсутність поважних причин пропущення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Зазначене свідчить, що після прийняття заочного рішення по справі суд першої інстанції обов`язку по врученню чи надсиланню копії заочного рішення в спосіб, що визначений процесуальним законом не виконав.

Не заслуговують на увагу твердження суду про те, що у 2023 році він звертався до суду першої інстанції з іншим позовом, знаючи про заочне рішення у цій справі.

Відомості з цього приводу в матеріалах справи відсутні. Обставини, які мали місце в інших судових справах, не входять до предмету доказування у цій справі. Його участь в інших судових спорах не спростовує обставин неналежного надсилання чи вручення копії заочного рішення та жодним чином не свідчить про його об`єктивне ознайомлення із матеріалами цієї справи чи заочним рішенням за час розгляду іншої справи, яка ніяк не була пов`язана із цією справою.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції стверджує про те, що 12.09.2024 року він звертався до суду першої інстанції із скаргою на дії приватного виконавця щодо виконання рішення суду.

Однак, предметом розгляду цієї скарги були виключно дії приватного виконавця щодо арешту коштів на його банківських рахунках.

Тому розгляд цієї скарги жодним чином не стосувався правомірності та обґрунтованості самого заочного рішення. Такий висновок суду першої інстанції не може свідчити, що станом на день звернення до суду із скаргою на дії приватного виконавця він достовірно знав зміст заочного рішення та не може спростовувати факту неналежного вручення копії заочного рішення.

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

ОСОБА_1 та його представник апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представник, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке.

Заочним рішенням Галицького районного суду від 26.10.2021 задоволено позов АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , приватного підприємства «С В Я» про стягнення заборгованості.

Копію заочного рішення було надіслано одержувачу 01.11.2021 на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с. 247).

Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.

Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).

Частину другу статті 126 ЦПК України треба розглядати у сукупності з нормами статті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другій статті 126 ЦПК України під формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом» насамперед мав на увазі застосування норм статті 127 ЦПК України щодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу.

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.

Отже, зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви (частина перша статті 286 ЦПК України). У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд згідно із частиною третьою статті 287 ЦПК України може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Вказаний висновок викладений ВП ВС у постанові від 12.06.2024 року у справі № 756/11081/20, яким відступлено від висновку, раніше сформованого у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16.

Залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що в нього були відсутні об`єктивні та непереборні труднощі для подання заяви про перегляд заочного рішення в строки, визначені частиною другою статті 284 ЦПК України, з дня отримання тексту заочного рішення.

З такими висновками суду першої інстанції колегія апеляційного суду не погоджується, ураховуючи таке.

За змістом частин 6 та 7 ст. 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Згідно із частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зазначено, що:

90. Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.

91. Бажання учасника справи (фізичної особи) зазначити у скарзі (заяві) свою особисту електронну адресу, свідчить лише про бажання особи отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв`язку, та не звільняє суд обов`язку виконувати вимоги закону, зокрема щодо надіслання рішення суду у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції).

92. Аналіз викладених вище приписів ЦПК України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем вручення якого є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

93. Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, та може здійснюватися як додаткова, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення відповідно до статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції)».

Суд першої інстанції не врахував, що процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено способи надсилання судового рішення, які визначені частиною шостою статті 272 ЦПК України.

У матеріалах справи відсутні докази надання ОСОБА_1 інформації про його офіційну електронну адресу і про його бажання як учасника справи отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв`язку, яким суд першої інстанції вважав електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Тому довідка про доставку заочного рішення від 26.10.2021, яке надіслано 01.11.2021 електронним листом до електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є належним надсилання ОСОБА_1 як учаснику справи судового рішення відповідно до вимог статті 272 ЦПК України.

В суду першої інстанції був обов`язок у направленні копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_1 яка була відома суду на момент розгляду справи.

Тому є підстави вважати, що судом першої інстанції було порушено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не надала інформації про свою офіційну електронну адресу і такої інформації судом не було здобуто. Оскаржуване ним заочне рішення суду вважається йому належним чином не врученим.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3, 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду від 11 грудня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 лютого 2025 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук В.М. Луганська