Ухвала

від 18.02.2025 по справі 916/602/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

18 лютого 2025 року м. ОдесаСправа № 916/602/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: Богатиря К.В.

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

в межах розгляду апеляційних скарг Одеської міської ради та заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 року м. Одесі, суддя першої інстанції Рога Н. В., повний текст складено та підписано 13.01.2025 року

у справі 916/602/23

за позовом: заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської міської ради

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 ,

про скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:45:007:0006, проведеної 26.07.2021р. державним кадастровим реєстратором відділу у Голованівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Печерицею Т.М., з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.

Рішення Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 у задоволенні позовної заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури інтересах держави в особі Одеської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:45:007:0006, проведеної 26.07.2021 державним кадастровим реєстратором відділу у Голованівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Печерицею Т.М., з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки - відмовлено.

23.01.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 у справі №916/602/23.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/602/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Діброва Г.І, судді Савицький Я.Ф., Колоколов С.І., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2025.

03.02.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 року у справі №916/602/23.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/602/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Діброва Г.І, судді Савицький Я.Ф., Колоколов С.І., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.02.2025.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду 07.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 у справі №916/602/23 та об`єднано для спільного розгляду апеляційні скарги Одеської міської ради та заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 у справі №916/602/23.

12.02.2025 через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява за вх. № 336/25/Д1 про відвід суддів Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

Заява мотивована тим, розподіл справи було здійснено з порушенням ч.13 ст.32 Господарського процесуального кодексу України, оскільки справа, розгляд якої розпочато однією колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим складом суду. Тому заявник вважає, що судді Південно-західного апеляційного господарського суду Колоколов С.І., та Савицький Я.Ф. не можуть брати участь в розгляді справи №916/602/23 і підлягають відводу на підставі положень п.4 ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку із знаходженням судді Колоколова С.І., який не є суддею-доповідачем, на лікарняному, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 14.02.2025 року №7 було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/602/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2025 для розгляду апеляційних скарг у справі №916/602/23 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Діброви Г.І., суддів Савицького Я.Ф., Ярош А.І.

Колегією суддів заява в частині відводу судді Колоколова С.І. не розглядалася, оскільки він не входив до складу колегії, яка розглядає дану справу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2025 прийнято справу №916/602/23 за апеляційними скаргами Одеської міської ради та заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 року у справі №916/602/23 до свого провадження у новому складі; визнано необґрунтованим відвід судді Савицького Я.Ф., заявлений ОСОБА_1 у справі №916/602/23; передано справу №916/602/23 для вирішення питання про відвід судді Савицького Я.Ф., на автоматизований розподіл в порядку ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 для розгляду заяви ОСОБА_1 вх. №336/25 про відвід суддів у справі №916/602/23 визначено суддю Богатиря К.В.

Розглянувши матеріали справи, а також доводи, викладені у заяві ОСОБА_1 вх. №336/25 про відвід, суд дійшов висновку про те, що підстави для відводу судді Савицького Я.Ф. від розгляду справи №916/602/23 відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції України громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано має здійснювати правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Приписами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин 2, 3 статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини перша-третя, сьома, восьма, одинадцята статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 року у справі № 9901/22/17.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії»).

Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії»).

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).

Європейський суд з прав людини зазначив, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Булут проти Австрії» від 22.02.1996, у справі «Томан проти Швейцарії» від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010).

Частиною третьою статті 38 ГПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Щодо посилань заявника, що розподіл судової справи №916/602/23 відбувся з порушенням, оскільки дана справа знаходилась у провадженні колегії суддів у складі Ярош А.І., Принцевської Н.М. та Діброви Г.І. та відповідно дана справа мала б бути передана на розгляд даній колегії суддів, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в ч. 2 ст. 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Відповідно до ч. 13 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Реалізації цих гарантій слугує запровадження в національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Таким є, зокрема, встановлені ст. 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу судді.

Згідно із ч. 4, 8 ст. 15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом.

Порядок автоматизованого розподілу судових справ в Південно-західному апеляційному господарському суді здійснюється у відповідності до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, із змінами (далі - Положення) та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 04.10.2018, із змінами (далі - Засади).

Пунктом 2.3.11 Положення зазначено, що якщо розгляд справи здійснюється колегіально, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою, при цьому збори суддів можуть визначити склади постійно-діючих колегій суддів.

У відповідності до п.2.3.23 Положення, якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії.

У відповідності до п.2.3.44 Положення раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також апеляційні та касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.

Пунктом 2.3.46 Положення зазначено, що у разі надходження апеляційних (касаційних) скарг, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення, такі скарги передаються раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу), якщо провадження не закінчено.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2023 від ОСОБА_1 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2023 про забезпечення позову по справі №916/602/23 (вх. 445/23 від 23.02.2023).

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2023 по справі №916/3821/21 було визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Ярош А.І., судді Принцевська Н.М., Діброва Г.І.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2023 у справі №916/602/23 задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2023 у справі №916/602/23 про забезпечення позову - скасовано; відмовлено у задоволенні заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі №916/602/23 шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,006 га з кадастровим номером 5110136900:45:007:0006, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Вєтрова; матеріали оскарження №916/602/23 повернуто до Господарського суду Одеської області.

Таким чином, 16.05.2024 було закінчено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2023 у справі №916/602/23 (вх. 445/23 від 23.02.2023) шляхом винесення постанови.

23.01.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 у справі №916/602/23.

На момент надходження даної апеляційної скарги, апеляційне провадження за іншими апеляційними скаргами по справі №916/602/23 було завершено, тому були відсутні підстави для передання даної апеляційної скарги на розгляд раніше визначеному складу суду.

Таким чином, посилання заявника на положення ч.13 ст.32 Господарського процесуального кодексу України є безпідставними, тому розподіл такої апеляційної скарги мав відбуватися на загальних засадах, адже на момент надходження апеляційних скарг на рішення у суді апеляційної інстанції були відсутні інші відкриті апеляційні провадження по даній справі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/602/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Діброва Г.І, судді Савицький Я.Ф., Колоколов С.І., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2025.

Такий розподіл було здійснено з дотриманням положень та вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

В подальшому, 03.02.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 03.01.2025 у справі №916/602/23.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/602/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Діброва Г.І, судді Савицький Я.Ф., Колоколов С.І., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.02.2025, що відповідає вимогам п.2.3.44 та 2.3.46 Положення.

Таким чином, визначення автоматизованою системою документообігу суду складу суду по справі № 916/602/23 здійснено у відповідності із вимогами діючого законодавства, зокрема, Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Отже, суд не вбачає жодних порушень порядку визначення суддів для розгляду справи № 916/602/23, адже наведені заявником доводи ґрунтуються виключно на його власних помилкових припущеннях, а тому відхиляються судом.

Зважаючи на вищевикладене, оцінивши доводи заявника, суд зазначає, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Савицького Я.Ф. від розгляду справи №916/602/23 (вх. № 336/25/Д1 від 12.02.2025) не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 232-235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Савицького Я.Ф. від розгляду справи №916/602/23 (вх. № 336/25/Д1 від 12.02.2025) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К.В. Богатир