Рішення

від 05.02.2025 по справі 914/1550/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2025 Справа № 914/1550/24

місто Львів

За заявою: Фізичної особи підприємця Новицького Ігоря Петровича,

про ухвалення додаткового рішення (вх.№150/25 від 14.01.2025)

по справі № 914/1550/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс С.М.», м. Львів

до відповідача: Фізичної особи підприємця Новицького Ігоря Петровича, м. Львів

про стягнення заборгованості

Суддя: Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Секретар с/з: Надія ВАШКЕВИЧ

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

1.ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

2.Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.09.2024 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс С.М.» до Фізичної особи підприємця Новицького Ігоря Петровича відмовлено повністю.

3.Представником відповідача через систему «Електронний Суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№150/25), в якому відповідач просить стягнути з позивача, витрати на правову допомогу адвоката, заявлені до стягнення під час подачі відзиву на позовну заяву.

4.Ухвалою суду від 15.01.2025 заяву прийнято до розгляду та призначено в судовому засіданні на 05.02.2025.

5.17.01.2025 від представника відповідача надійшла заява про розгляд заяви без його участі (вх.№1371/25).

6.31.01.2025 надійшла заява (вх.№2615/25), в якій позивач у задоволенні прохання про стягнення витрат на правову допомогу адвоката просить відмовити повністю, розгляд здійснювати без участі ТОВ «Транс С.М.» та його представників.

7.04.02.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд заяви без його участі (вх.№1371/25).

8.В судове засідання 05.02.2025 сторони не з`явилися.

9.Суд звертає увагу, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась і відповідно до ч. 4 ст.244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

10.АРГУМЕНТИ СТОРІН

11.Аргументи заявника (відповідача)

12.У відзиві на позовну заяву ФОП Новицький І. П. просив стягнути з позивача - 5100,00 грн витрат, понесених на правову допомогу адвоката.

13.Зокрема відповідачем зазначено, що з метою ознайомлення з позовними вимогами, доданими позивачем доказами, напрацювання правової позиції у спорі, підготовки відзиву на позов та ін. документів, які направлені чи будуть направлені суду у зв`язку з розглядом позову, відповідачем понесені попередні витрати на правову допомогу адвоката у сумі 5100,00 грн. Розрахунок витрат проведений, шляхом додавання вартості окремих дій адвоката, визначних Договором про правову допомогу: 800,00 грн - за ознайомлення із позовними вимогами та їх оцінка з огляду на положення законодавства України; 700,00 грн - за дослідження доданих до позову документів; 500,00 грн - за аналіз судової практики; 1800,00 грн - за підготовку відзиву на позовну заяву; 1300,00 грн - за вчинення інших дій необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (в т.ч. підготовка пояснень, заяв, клопотань, тощо).

14.Аргументи позивача

15.Позивач в заяві від 31.01.2025 за вх.№2615/25 у задоволенні прохання про стягнення витрат на правову допомогу адвоката просить відмовити повністю.

16.Вказує, що відзив на позовну заяву (від 11.07.2024 року) подавав особисто ФОП Новицький (відповідач) це засвідчує підпис відповідача на самому відзиві, а також його ініціали та підпис, при завірені копій до даного відзиву. Враховуючи ці факти неможливо встановити відповідність та реальність вчинених дій нібито представником відповідача. Жодних доказів причетності даного адвоката чи залучення інших адвокатів для здійснення професійної правової допомоги (написання відзиву, консультації) по даній справі немає, оскільки заяви на вступ в дану справу зі сторони відповідача такими представниками не було направлено.

17.Суму зазначену, як витрати понесені на правову допомогу адвокату у розмірі 5100 гривень, позивач вважає завищеною та фіктивною. Позивач вказує, що беручи до уваги положення ГПКУ та враховуючи вже результати справи (знаючи повністю хід справи) витрати на правову допомогу ФОПа Новицького І.П. є завищеними. При реальному представництві відповідача адвокатом підготовка відзиву зайняла би значно менше часу, оскільки дана справа була проста і для захисту прав відповідача потрібно було лише передати суду усі квитанції про сплату боргу зі сторони відповідача.

18.Також зазначає, що на самому початку справи відповідач самостійно від власного імені подав клопотання про слухання справи без участі представників відповідача та самого відповідача, що значно зменшує затрату часу та максимально спрощує ведення самої справи зі сторони відповідача.

19.Крім того вказано, що відповідач отримав позовну заяву та всі додатки до неї в момент розгляду даних документів безпосередньо суддею Господарського суду Львівської області. Після отримання даних документів відповідач невідкладно почав погашення боргу оскільки розумів та визнавав свою провину, також на момент передачі відповідного пакету документів Господарському суду Львівської області здаля початку провадження щодо справи стягнення заборгованості позивачем з відповідача.

20.ОЦІНКА СУДУ

21.Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

22.Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

23.Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

24.Відповідно до ч. 3 ст. 124 ГПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

25.На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом в загальній сумі 5100,00 грн відповідач надав суду: договір про правову допомогу від 09.07.2024 року, укладеного ФОП Новицьким Ігорем Петровичем (довіритель, клієнт) та Адвокатським бюро «Лози» (повірений); копію ордеру на надання правничої допомоги серія ВО №1081204 від 11 липня 2024 року, який виданий Адвокатським бюро «Лози» адвокату Лозі Віктору Миколайовичу; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №507 від 16.05.2008 року; Акт приймання-передачі наданих послуг від 11.07.2024 на суму 510,00 грн; копію квитанції до прибуткового касового ордера №02-07 від 11.07.2024 року, на суму 5100,00 грн.

26.Зокрема 09.07.2024 року Фізична особа-підприємець Новицький Ігор Петрович (довіритель, клієнт) та Адвокатське бюро «Лози» (повірений) уклали Договір про правову допомогу, за яким повірений зобов`язався від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії: Надати правову допомогу у спорі, що виник із ТОВ «ТРАНС С.М.» за позовом у справі №914/1550/24. З цією метою: 1. Здійснити огляд, вивчення та попередню правову оцінку позовних вимог (2 год.) 2. Здійснити огляд, дослідження та аналіз доданих до позову документів (2 год). 3. Провести аналіз судової практики (1 год.). 4. Підготувати відзив на зустрічну позовну заяву (5 год). 5. Вчинити інші дії, необхідні для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (3 год) (п. 1.1. Договору).

27.Відповідно до п. 1.2. Договору, дії вчиняються на таких умовах: і в наступному порядку: за участю чи без особистої участі повіреного в судових засіданнях.

28.Розділом 2 Договору сторони визначили, що за здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього Договору, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 5100,00 грн (п. 2.1.). Розрахунок здійснюється в наступному порядку: кошти у вказаній в п.2.1. сумі сплачуються повіреному в момент передачі довірителю підготовленого відзиву на позовну заяву (п. 2.2.).

29.11.07.2024 сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі наданих послуг, за яким повірений надав, а представник довірителя Новицький Ігор Петрович прийняв наступні послуги: Правова допомога у спорі з ТОВ «ТРАНС С.М.» у справі №914/1550/24:

-Огляд, вивчення, аналіз та попередня правова оцінка позовних вимог - 2 год. 05 хв.;

-Дослідження та аналіз доданих до позову доказів - 2 год. 00 хв.;

-Аналіз судової практики - 0 год. 45 хв.;

-Підготовка відзиву на позовну заяву - 5 год. 10 хв.;

-Вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу- год. 00 хв.

30.Загальна вартість послуг складає 5100,00 грн.(п. 1.2. Акту). Підписанням цього Акту сторони підтверджують факт належного надання послуг повіреним відповідно до положень Договору та оплату наданих послуг (п. 1.3. Акту).

31.В силу дії п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

32.Розмір витрат на оплату послуг адвоката, у відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

33.Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 звертає увагу на те, що відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

34.При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

35.Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

36.Пунктом 9 ч.1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

37.Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

38.Відповідно до ст.19 цього Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

39.У ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

40.Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 Постанови).

41.Суд також звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується з позицією Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.19р. у справі № 922/445/19.

42.Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

43.Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

44.З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

45.Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

46.Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

47.Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 130 - 134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

48.Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

49.Як зазначалося вище, позивач щодо стягнення витрат на правову допомогу заперечує, суму 5100,00 грн вважає завищеною та фіктивною, а також вказує, що справа була проста і для захисту прав відповідача потрібно було лише передати суду усі квитанції про сплату боргу зі сторони відповідача.

50.З доданих до матеріалів справи документів судом встановлено, що позивачем та адвокатським бюро було узгоджено фіксований розмір витрат на правову допомогу, відтак час, який було витрачено адвокатом у цій справі, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару згідно з умовами договору.

51.Також суд відхиляє доводи позивача про те, що відзив підписаний не адвокатом, а ФОП Новицьким І.П. особисто, оскільки підписання відповідачем відзиву не спростовує обставин надання адвокатом правової допомоги щодо його підготовки. Обов`язок підготувати відзив на позовну заяву, погоджений сторонами в Договорі про надання правової допомоги. Подібний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, Верховного Суду від 28.12.2019 у справі №924/122/19).

52.Разом з тим, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.5-7, ч.9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

53.У такому випадку суд, керуючись ч.5-7, ч.9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

54.За висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

55.Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

56.Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

57.При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

58.Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

59.Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір обґрунтованим.

60.У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

61.У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

62.Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

63.Так, проаналізувавши подані відповідачем докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги предмет спору, кількість документів, що знаходиться у матеріалах справи, складність цієї справи, поведінку сторін, зміст та об`єм наданих документів, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, пропорційності до предмета спору та обсягу наданих послуг, суд дійшов висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачем частково в сумі 4000,00 грн.

64.Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст., 233-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву представника Фізичної особи підприємця Новицького Ігоря Петровича про ухвалення додаткового рішення (вх.№150/25 від 14.01.2025) по справі № 914/1550/24 задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс С.М.» (79024, Львівська обл., місто Львів, вулиця Пластова, будинок 10; ідентифікаційний код 41902414) на користь Фізичної особи підприємця Новицького Ігоря Петровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3.Наказ видати після набрання додатковим судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 17.02.2025.

Суддя Щигельська О.І.