Ухвала

від 17.02.2025 по справі 372/1391/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 372/1391/20

провадження № 61-17450ск24

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІКАРД» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державного реєстратора Барської районної державної адміністрації Вінницької області Присяжного Максима Миколайовича, державного реєстратора комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» Коровайко Оксани Сергіївни, треті особи, які не заявляли самостійні вимоги на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива регіону», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування запису та визнання права застави,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат

Соболівський А. М. звернувся через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року.

У касаційній скарзі просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з таких підстав.

Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України

(далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Із матеріалів касаційного провадження вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 26 листопада 2024 року, повний текст складено 28 листопада 2024 року, останній день строку на касаційне оскарження судового рішення припадав на 30 грудня 2024 року

(з урахуванням вихідних днів), а заявник звернувся до суду

07 лютого 2024 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження постанови апеляційного суду та вказує, що дізнався про повний текст оскаржуваного судового рішення 17 січня

2025 року з Єдиного державного реєстру судових рішень та 29 січня

2025 року його представник ознайомився із матеріалами справи. Крім цього, вказує, що не мав можливості дізнатись про судові засідання у суді апеляційної інстанції через тривале перебування за межами України з

2019 року.

Верховний Суд зазначає, що неможливо встановити, що суд апеляційної інстанції в період з 28 листопада 2024 року до 17 січня 2025 року

(дата ознайомлення заявника із повним текстом постанови) не направляв заявнику копію оскаржуваного рішення та ним не отримано копію оскаржуваного рішення раніше в інший спосіб. Доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтями 272, 386 ЦПК України, заявником не надано.

Крім цього, заявник не надає доказів того, що він перебував за межами території України з 2019 року та не мав можливості отримувати судову кореспонденцію про розгляд справи.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Оскільки до відкриття касаційного провадження Верховний Суд позбавлений можливості здійснити перевірку своєчасності направлення судом апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку копії оскаржуваного судового рішення або доказів отримання цього рішення, відповідні докази мають бути надані заявником до суду касаційної інстанції, зокрема в вигляді довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, яким чином та коли їм направлена та вручена копія оскаржуваного судового рішення разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.

Суд не може стимулювати неправомірну поведінку і зловживання процесуальними правами заявника.

Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається

до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, встановлюється ставка судового збору, що дорівнює одному розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

У травні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, який містить 4 вимоги немайнового характеру про скасування записів державних реєстраторів та одну вимогу майнового характеру про визнання права застави.

З огляду на зазначене, за подання касаційної скарги у цій справі заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 21 020 грн ((2 102 грн * 4 немайнові вимоги) + 2 102 грн))*200 %)).

Таким чином, заявнику необхідно надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал документа, що підтверджує його сплату.

За частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовується стаття 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі неподання доказів на підтвердження пропуску строку касаційного оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко