Ухвала

від 18.02.2025 по справі 753/19295/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 753/19295/23

провадження № 61-530ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Горбового Володимира Анатолійовича на рішення Дарницького районного суду

м. Києва від 15 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду

від 06 грудня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Шістнадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про визнання права власності, внесення змін до свідоцтв про право на спадщину та

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_1 , треті особи: Шістнадцята київська державна нотаріально контора, ОСОБА_3 , про визнання права власності та внесення змін до свідоцтв про право на спадщину.

15 травня 2024 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 майно, набуте подружжям за час шлюбу: земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0488 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 з кадастровим номером 8000000000:90:887:0155, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2635882080000 (далі - земельна ділянка); садовий будинок

АДРЕСА_2 , загальною площею 82,2 кв. м, основною площею

45,3 кв. м, у СТ «Сонячний» Дарницького району м. Києва, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:887:0155, з усіма господарськими будівлями та спорудами: садовий будинок літера «А»; веранда літерою «а»; гараж літерою «Б»; хвіртка літерою «№1»; огорожа літерою «№2»; свердловина літерою «№3» (далі - садовий будинок).

Визнано в порядку поділу спільного майна, набутого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за час шлюбу, за ОСОБА_2 право власності на: 1/2 частку земельної ділянки; 1/2 частку садового будинку.

Визнано в порядку спадкування за законом за ОСОБА_2 право власності на 1/12 частку садового будинку.

Визнано в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 право власності на 5/12 частку садового будинку.

Внесено зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я

ОСОБА_2 як спадкоємця 1/6 частки за законом (право на обов`язкову частку у спадщині), виданого 20 вересня 2022 року державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Трапезніковою З. О. (зареєстровано в реєстрі за №1-281), зазначивши, що: спадщина, на яку в указаній частині видане це свідоцтво, складається з: 1/2 частки земельної ділянки, що належала померлому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ № 156063, виданого 06 січня 2000 року Київською міською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 90-2-01968. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, вид використання земельної ділянки - для ведення садівництва. Свідоцтво про право на спадщину на 1/12 частку земельної ділянки видане ОСОБА_2 . Право власності на 1/12 частку земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Внесено зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я

ОСОБА_1 як спадкоємця 5/6 часток за заповітом, виданого 13 жовтня

2022 року державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Трапезніковою З. О. (зареєстровано в реєстрі за № 1-309), зазначивши, що: спадщина, на яку в указаній частині видане це свідоцтво, складається з:

1/2 частки земельної ділянки, що належала померлому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ №156063, виданого

06 січня 2000 року Київською міською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 90-2-01968. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, вид використання земельної ділянки - для ведення садівництва. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/12 часток земельної ділянки видане ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/12 частки земельної ділянки видане ОСОБА_2 . Право власності на 5/12 часток земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

11 червня 2024 року додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Горбового В. А. про перерозподіл судового збору та стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.

06 грудня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року в частині визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 майна, що набуте подружжям за час шлюбу, скасовано, відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

05 січня 2025 року представник ОСОБА_5 - адвокат Горбовий В. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду

м. Києва від 15 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду

від 06 грудня 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

21 січня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

Заявнику детально роз`яснено, в чому полягають недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення, а також наслідки невиконання ухвали суду.

На виконання вимог ухвали заявник у січні 2025 року надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, зі змісту якої та доданих до неї додатків встановлено виконання вимог ухвали.

Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 1311/832/12,

від 12 листопада 2018 року в справі № 753/6139/14-ц, від 24 квітня 2019 року в справі № 2-1007/12, від 12 червня 2019 року в справі № 409/1959/15-ц,

від 12 серпня 2020 року в справі № 626/4/17-ц, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою та витребування матеріалів справи.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Горбового Володимира Анатолійовича на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2024 року.

Витребувати з Дарницького районного суду м. Києва цивільну справу

№ 753/19295/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Шістнадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про визнання права власності, внесення змін до свідоцтв про право на спадщину.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська