Ухвала

від 17.02.2025 по справі 320/43772/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у відводі (самовідводі) судді (колегії суддів)

17 лютого 2025 року №320/43772/24

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - головуючої судді Панченко Н.Д., суддів Василенко Г.Ю., Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про відвід судді та колегії суддів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Кабінету Міністрів України (адреса вул. Михайла Грушевського, 12/2, м. Київ, Україна, 01008, ЄДРПОУ 00019442). У якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача позивач визначив Державну службу України з етнополітики та свободи совісті (адреса пров. Музейний, 12, м. Київ, Україна, 01001, ЄДРПОУ 43571959), в якому просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви):

- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка полягає у не прийнятті Кабінетом Міністрів України рішення про закріплення правового статусу представницького органу корінного народу України щодо Меджлісу кримськотатарського народу, відповідно до внесеного до Кабінету Міністрів України Державною службою України з етнополітики та свободи совісті у 2023 році проекту розпорядження Кабінету Міністрів України про закріплення правового статусу представницького органу кримськотатарського народу; зобов`язати Кабінет Міністрів України прийняти рішення про закріплення правового статусу представницького органу корінного народу України щодо Меджлісу кримськотатарського народу, відповідно до внесеного до Кабінету Міністрів України Державною службою України з етнополітики та свободи совісті у 2023 році проекту розпорядження Кабінету Міністрів України про закріплення правового статусу представницького органу кримськотатарського народу;

- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка полягає у ненаданні обґрунтованої відповіді на звернення в інтересах Меджлісу кримськотатарського народу «Щодо закріплення правового статусу представницького органу корінного народу України - Меджлісу кримськотатарського народу» у 2024 році та у невжитті заходів реагування на це звернення; зобов`язати Кабінет Міністрів України надати обґрунтовану відповідь на звернення в інтересах Меджлісу кримськотатарського народу «Щодо закріплення правового статусу представницького органу корінного народу України - Меджлісу кримськотатарського народу» та вжити заходів реагування на це звернення;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України моральну шкоду у розмірі 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень, заподіяну ОСОБА_1 , члену Меджлісу кримськотатарського народу та голові Управління з зовнішніх зв`язків та правозахисної діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, через незаконну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а саме Кабінету Міністрів України;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі та зобов`язати Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання рішення суду законної сили подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про його виконання.

22.09.2024 через підсистему «Електронний суд» до суду від ОСОБА_1 надійшла заява (зареєстрована 23.09.2024) про відвід судді Дудіна С.О.

Ухвалою суду від 23.09.2024 (суддя Дудін С.О.), заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дудіна С.О. від участі в розгляді справи № 320/43772/24 задоволено.

Відведено суддю Дудіна С. О. від участі в розгляді справи № 320/43772/24.

Матеріали адміністративної справи № 320/43772/24 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення іншого судді для розгляду даної справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цю справу передано на розгляд судді Скрипці І.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року адміністративна справа прийнята до провадження суддею Скрипкою І.М., позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року заява про відвід судді Скрипки І.М. від участі в розгляді справи №320/43772/24 задоволена, відведена суддя Скрипка І.М. від участі в розгляді справи № 320/43772/24.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2024 року цю справу передано на розгляд судді Панченко Н.Д.

Актом Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 до сектору судді Панченко Н.Д. передані клопотання про витребування доказів, заяви на виконання вимог ухвали, уточнена позовна заява, клопотання до позову у справі про відкриття провадження.

Відповідно до службової записки ОСОБА_2 06.02.2025 Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою сформований протокол автоматичного визначення складу колегії суддів та визначена колегія суддів для розгляду справи №320/43772/24 у складі головуючої судді Панченко Н.Д., суддів Василенко Г.Ю., Панової Г.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року відкрите провадження в адміністративній справі. Справу визначено розглядати колегією суддів за правилами загального позовного провадження. Також визначено розпочати підготовку справи до судового розгляду та призначене підготовче засідання на 07 квітня 2025 року о 12:00 год.

08.02.2025 та 09.02.2025 через Електронний суд позивач направив заяви про відвід всієї колегії суддів, загалом та окремо про відвід судді Панченко Н.Д., зокрема, що зареєстровані 10.02.2025 та передані судді для розгляду 10.02.2025, що підтверджується відповідним актом суду.

Розгляд даних заяв здійснено колегією суддів 17.02.2025 у зв`язку із перебуванням судді Панової Г.В. з 10.02.2025 по 14.02.2025 на навчанні у школі суддів.

В обґрунтування заяв позивач зазначив, що після отримання у справі 320/43772/24 його клопотання та уточненої позовної заяви 10.10.2024 та до нового авторозподілу у справі 320/43772/24, що був проведений 6 лютого 2025 р., суддя Панченко Н.Д. у справі 320/43772/24 не виносила жодного рішення щодо уточненої позовної заяви: не виносила ухвалу про повернення позовної заяви (ст. 169 КАСУ), не виносила ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі (ст. 170 КАСУ), не виносила ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі (ст. 171 КАСУ). Також позивач зазначав, що така бездіяльність судді Панченко Н.Д. у справі 320/43772/24 протягом чотирьох місяців не лише грубо порушила строки встановлені КАСУ, але й така бездіяльність судді не має й не може мати розумних пояснень для стороннього неупередженого спостерігача у вимірі нібито завантаженості судді чи суду чи тимчасової відсутності судді Панченко Н.Д., тим більше що надалі, 6 лютого 2025 р., новим авторозподілом щодо цього адміністративного позову у справі 320/43772/24 провадження П/320/43772/24, суддю Панченко Н.Д. було залишено у колегії суддів КОАС в цій справі. Таким чином 6 лютого 2025 р. новий авторозподіл у справі 320/43772/24 підтвердив для стороннього неупередженого спостерігача відсутність об`єктивних причин у судді Панченко Н.Д. бездіяти до того у справі 320/43772/24 протягом чотирьох місяців та в подальшому здійснювати повторний авторозподіл без відповідних процесуальних рішень.

Як вказує позивач, у той самий час бездіяльність судді Панченко Н.Д. у справі 320/43772/24 протягом чотирьох місяців унеможливлює як процесуальне реагування позивача щодо позиції суду у порядку, передбаченому КАСУ щодо подання апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду першої інстанції, так й у цілому унеможливлює вирішення питання щодо спірних правовідносин по суті, зокрема й шляхом примирення сторін, відповідно до ст. 190 КАСУ.

В обґрунтування заяви про відвід колегії суду позивач вказує, що після окремо проведеного ретельного правового аналізу ситуації в справі, зокрема й матеріалів про авторозподіл суддів у справі 6 лютого 2025 р., позивач прийшов до висновку, що вся колегія суддів у справі 20/43772/24 була сформована із грубими порушеннями закону, а тому підлягає відводу, оскільки справа 320/43772/24 мала бути з самого початку спрямована на авторозподіл у складі саме колегії суддів з трьох суддів, а не на формування через авторозподіл складу суду у вигляді одного судді, що, зокрема, не відповідає змісту ч. 7 ст. 31 КАСУ, де йдеться не про імперативну потребу, а про дискреційну можливість формування у справі колегії суддів.

Тому, за твердженням заявника, у справі 320/43772/24 не підлягає застосуванню ч. 2 ст. 33 КАСУ, за якою будь- яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала. Водночас, як вказане вище, навіть якщо суддя у справі 320/43772/24 вирішила застосувати ч. 2 ст. 33 та, відповідно, ч. 7 ст. 31 КАСУ, то щодо цього мала бути винесена ухвала, відомості про яку у системі "Електронний суд" відсутні. Крім того, саме ініціювання нового авторозподілу службовою запискою, а не ухвалою, у описаній вище ситуації грубо порушує й вимоги ст. 6 та ст. 13 Конвенції 1950 р. щодо доступу до правосуддя. Та більш того, відповідне застосування суддею ч. 2 ст. 33 та ч. 7 ст. 31 КАСУ було би протиправним, оскільки справа 320/43772/24 з самого початку не підлягала розгляду суддею одноособово.

За таких умов суддя Панченко Н.Д., станом на 6 лютого 2025 р., незважаючи на обставини, викладені у заяві про відвід цій судді Панченко Н.Д. у справі 320/43772/24, завідомо не була законним складом суду у справі, саме з урахуванням вимоги ч. 1 ст. 33 КАСУ.

Відтак, як вказує заявник, єдиним процесуальним реагуванням на таку ситуацію мала бути ухвала судді Панченко Н.Д. про самовідвід, із наступною передачею справи 320/43772/24 на новий авторозподіл, при чому не щодо двох нових суддів, які б увійшли у колегію суддів спільно з суддею Панченко Н.Д., а саме на новий авторозподіл усієї колегії з трьох суддів.

Таким чином, за твердженням заявника, формування усієї колегії суддів 6 лютого 2025 р. у справі 320/43772/24, а саме колегії суддів КОАС Панченко Н.Д., Панову Г.В., Василенко Г.Ю. відбулося з грубими порушеннями порядку визначення судді для розгляду справи, а саме всупереч вимогам ч. 2 ст. 31 та ч. 1 ст. 33 КАСУ, та з невірною аналогією ч. 7 ст. 31 та ч. 2 ст. 33 КАСУ, тобто без попереднього винесення ухвали щодо оцінки протиправності попереднього складу суду, без авторозподілу усієї колегії, а не двох суддів, Панової Г.В. та Василенко Г.Ю., з колегії, та з необґрунтованим, як мінімум без нового авторозподілу, залишенням судді Панченко Н.Д. у складі колегії.

Також, заявник залишив вирішення питання спільного чи окремого розгляду заяви про відвід судді Панченко Н.Д. від 8 лютого 2025 р. та заяви про відвід колегії суддів у справі на розсуд суду.

Перевіривши доводи та аргументи заяв про відвід судді та колегії суддів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якою регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки викладені Верховним Судом у постанові від 11.10.2006, відповідно до яких суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Згідно з ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставин, суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При цьому, ч.4 ст.36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст.37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що головною метою відводу/самовідводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи; запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За змістом ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії» викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

Так, обґрунтовуючи подані заяви заявник зазначив, що формування усієї колегії суддів 6 лютого 2025 р. у справі 320/43772/24, а саме колегії суддів КОАС - Панченко Н.Д., Панова Г.В., Василенко Г.Ю. відбулося з грубими порушеннями порядку визначення судді для розгляду справи, а саме всупереч вимогам ч. 2 ст. 31 та ч. 1 ст. 33 КАСУ, та з невірною аналогією ч. 7 ст. 31 та ч. 2 ст. 33 КАСУ, тобто без попереднього винесення ухвали щодо оцінки протиправності попереднього складу суду, без авторозподілу усієї колегії, а не двох суддів, Панової Г.В. та Василенко Г.Ю., з колегії, та з необґрунтованим, як мінімум без нового авторозподілу, залишенням судді Панченко Н.Д. у складі колегії. Таким чином є передбачена п. 5 ч. 1 ст. 36 КАСУ очевидна підстава для відводу усієї колегії суддів у справі.

Позивач також зауважив, що не довіряє судді після вчинення нею істотного порушення норм процесуального права, що виявилось, зокрема, у несвоєчасному реагуванні на клопотання та заяви позивача.

Слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 33 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Відповідно до частин 1 - 3 ст. 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач.

Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 року № 25 затверджене Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення)

П 2.3.23. Положення визначено, що якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності).

Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності).

Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу.

Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів (додаток 2), що автоматично створюється автоматизованою системою.

Відповідно до п. 2.4.1. Положення після автоматизованого розподілу судових справ автоматизованою системою відповідальна особа суду не пізніше наступного робочого дня передає судові справи визначеному автоматизованою системою головуючому судді (судді-доповідачу).

Згідно з п. 2.3.33 Положення у разі необхідності розгляду судової справи колегією суддів у суді першої інстанції після проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями здійснюється повторний автоматизований розподіл судової справи з метою збільшення складу суду у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів (додаток 2), що автоматично створюється автоматизованою системою.

Протокол автоматичного визначення складу колегії суддів роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Крім цього, рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 № 1-7/24 затверджені Засади використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду (далі - Засади).

Пунктом 3.2.11. Засад визначено, що при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою визначається головуючий суддя для розгляду конкретної адміністративної справи з числа всіх суддів КОАС, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій з урахуванням випадків не розподілення справ, визначених Положенням та Засад використання автоматизованої системи документообігу суд.

Результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями, що автоматично створюється автоматизованою системою.

У разі прийняття рішення головуючим суддею про колегіальний розгляд визначення колегії суддів для розгляду конкретної судової справи здійснюється відповідно до розділу 4 цих Засад.

Відповідно до п. 4 засад Адміністративні справи, що підлягають розгляду і вирішенню у КОАС колегією суддів, визначаються згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України.

Адміністративні справи, розгляд яких відповідно до процесуального закону здійснюється колегією у складі трьох суддів, розглядаються і вирішуються постійно - діючими колегіями суддів КОАС, які затверджуються рішенням зборів суддів КОАС.

Персональний склад постійно - діючих колегій суддів формується зборами суддів КОАС на консенсуальних засадах виходячи з штатної чисельності суддів цього суду згідно з додатком 1 до Засад.

У складі кожної постійно-діючої колегії суддів визначається основний склад (головуючий суддя та не менше двох членів колегії) та резервний суддя (судді).

Один і той самий суддя може входити до основного складу двох і більше постійно-діючих колегій суддів; при цьому, тільки в одній із постійно-діючих колегій суддів такий суддя може бути визначений як головуючий.

Кількість постійно-діючих колегій суддів, до який суддя може входити як резервний суддя, не обмежується.

Головуючий суддя для розгляду конкретної адміністративної справи визначається автоматизованою системою документообігу з числа всіх суддів КОАС, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій з урахуванням випадків не розподілення справ, визначених Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду.

У разі прийняття рішення про колегіальний розгляд справи головуючий суддя до розгляду справи подає до канцелярії суду службову записку про автоматизоване визначення складу колегії суддів, яка реєструється в автоматизованій системі документообігу суду у день її подання.

А у разі розгляду адміністративної справи, для якої, згідно із процесуальним законом встановлені стислі строки її розгляду, службова записка про визначення складу колегії суддів подається до канцелярії суду у день прийняття рішення про розгляд справи колегією суддів невідкладно.

Про подання службової записки про колегіальний розгляд справи головуючим суддею начальник ВДЗК (канцелярія) (особа, яка виконує обов`язки) повідомляє керівника апарату (особа, яка виконує обов`язки).

Визначення складу колегії суддів здійснюється автоматизованою системою документообігу у день подання до канцелярії суду службової записки головуючого судді або не пізніше наступного робочого дня за резолюцією керівника апарату (особи, яка виконує обов`язки). А у разі розгляду адміністративної справи для якої, згідно із процесуальним законом встановлені скорочені строки її розгляду, визначення колегії суддів здійснюється автоматизованою системою документообігу суду на підставі службової записки головуючого судді за резолюцією керівника апарату (особи, яка виконує обов`язки) суду невідкладно.

Склад колегії суддів автоматично визначається автоматизованою системою, згідно з налаштуваннями основного складу постійно - діючих колегій суддів. Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів, який автоматично створюється автоматизованою системою, який роздруковується, підписується та долучається до матеріалів адміністративної справи.

Справа розглядається колегією суддів, до складу якої входить призначений автоматизованою системою головуючий суддя. Судді, які братимуть участь у колегіальному розгляді справи, є суддями відповідної колегії, до якої входить головуючий суддя.

З метою забезпечення розгляду адміністративних справ, розгляд яких відповідно до процесуального закону здійснюється колегією у складі трьох суддів, у Київському окружному адміністративному суді утворено одинадцять постійних колегій суддів Київського окружного адміністративного суду.

Отже, відповідно до зазначених нормативних вимог КАС України, Положення, Засад, у справі № 320/43772/24 01.10.2024 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями були визначена головуюча суддя Панченко Н.Д.

У подальшому, відповідно до службової записки головуючого судді була визначена постійна колегія суддів Київського окружного адміністративного суду з відповідним персональним складом суддів, що відображено в протоколі автоматичного визначення складу колегії суддів від 06.02.2025.

Отже, з аналізу відповідних положень процесуального законодавства та фактичних обставин щодо передачі справи і визначення складу суду, судом не встановлені порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу, Положенням, Засадами.

Відповідно, відсутні і підстави, визначені п. 5 ч. 1 ст. 36 КАС України для відводу (самовідводу) судді (колегії суддів) у даній справі.

Інші доводи позивача, в тому числі щодо затягування суддею Панченко Н.Д. часу та невжиття в передбачений процесуальним законодавством строк процесуальних рішень, також не знайшли свого підтвердження та спростовуються актами Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 про передачу вхідних документів канцелярією суду до сектору головуючої судді Панченко Н.Д.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, виходячи з викладеного у сукупності та виходячи з аналізу аргументів позивача вбачається, що останній фактично не погоджується з процесуальним рішенням та діями суду (щодо порядку та форми рішень на підставі яких визначався склад (колегія) суду), що в свою чергу, з урахуванням приписів процесуального законодавства, не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді (колегії суддів).

Суд зауважує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяв заявника та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.36, 39, 40, 41, 243, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Визнати необґрунтованими заяву ОСОБА_1 про відвід судді Панченко Н.Д. від 08.02.2025 та заяву від 10.02.2025 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Панченко Н.Д., судді Василенко Г.Ю. та судді Панової Г.В.

2. Матеріали адміністративної справи № 320/43772/24 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Головуюча суддя Панченко Н.Д.

Судді Василенко Г.Ю.

Панова Г.В.