Рішення

від 29.01.2025 по справі 629/3514/21

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 629/3514/21

(2/199/69/25)

РІШЕННЯ

Іменем України

29 січня 2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Богун О.О.

при секретареві Буточкіній М.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес-2010» про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки,-

за відсутності учасників процесу

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес-2010» про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

В обгрунтувння позовних вимог посилаючись на те, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії Р2 №743190, виданого 01 квітня 2003 року, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка площею 6,3252 га, яка розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області.

Згідно договору оренди землі №267, укладеного 21 жовтня 2012 року, зареєстрованого 08 квітня 2014 року в реєстраційній службі Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області за № 5275091, вищезазначена земельна ділянка передана в оренду строком на п`ять років ТОВ «Агробізнес-2010».

Згідно з інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.12.2018, зазначено, що 08.04.2014, державним реєстратором зареєстрована додаткова угода до договору оренди від 21.10.2012, видана 19.02.2016, відповідно до якої строк дії Договору оренди землі встановлено до 31.12.2025, з правом пролонгації.

При цьому, позивач наголошує, що договір оренди №267 від 21.10.2012 нею не підписувався та має ознаки підроблення. Крім того, 19 лютого 2016 року, позивач не укладана додаткової угоди до вищезазначеного договору, відповідно до якої, начебто. Позивач, передала свою земельну ділянку ТОВ «Агробізнес-2010» в оренду, строком до 31 грудня 3035 року.

На підставі зазначеного та з урахуванням заяви зміни предмету позову позивач просить суд - зобов`язати відповідача негайно передати позивачу земельну ділянку, згальною площею 6,3252 га, що розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області, кадастровий номер:6323985000:02:000:0155, в придатному для цільового використання стані; скасувати державну реєстрацію договору оренди землі, серія та номер 267, виданого 21.10.2012. видавник:орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ «Агробізнес-2010»; додаткова угода, серія та номер: б/н. виданий 19.02.2016, видавник: сторони договору. Номер запису про інше речове право №5275091 від 08.05.2014 в реєстраційній службі Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області та стягнути з відповідача судові витрати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначена цивільна справа надійшла в провадження Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Ухвалою суду від 02.07.2021 відкрито провадження по справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2022, вищезазначена цивільна справа надійшла в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Богун О.О.

Ухвалою від 06.07.2022 справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та по справі призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою закрито підготовче провадження у справу та справу призначено до судового розгляду по суті позовних вимог.

У судове засідання позивачка та представник позивача не з`явилися. Представник позивча Лаврищев В.В. надав суду заяву про слухання справи у відсутність позивача та представника позивача, на задоволенні позову наполягав та просив його задовольнити.

Інші учасники процесу представник ТОВ «Агробізнес-2010», у судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином. Надавши суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. (том №2 а.с.4-8).

Судом встановлено що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії Р2 №743190, виданого 01 квітня 2003 року, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка площею 6,3252 га, яка розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області.

Згідно договору оренди землі №267, укладеного 21 жовтня 2012 року, зареєстрованого 08 квітня 2014 року в реєстраційній службі Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області за № 5275091, вищезазначена земельна ділянка передана в оренду строком на п`ять років ТОВ «Агробізнес-2010».

Згідно з інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.12.2018, зазначено, що 08.04.2014, державним реєстратором зареєстрована додаткова угода до договору оренди від 21.10.2012, видана 19.02.2016, відповідно до якої строк дії Договору оренди землі встановлено до 31.12.2025, з правом пролонгації.

Відповідно дост. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Правовідносини, що виникають із оренди землі, регулюютьсяЗаконом України «Про оренду землі»,Земельним кодексом України,Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також самим договором оренди землі.

Статтею 792 ЦК Українипередбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

На час підписання вказаного договору оренди, ч. 4ст. 124 Земельного кодексу України(далі -ЗК України) передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. При цьому, уст. 125 ЗК Українибуло визначено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.Окрім того, ч. 5ст. 126 ЗК Українибуло передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови та порядок продовження, визначеніЗаконом України «Про оренду землі».

Згідно з ч. 1ст. 19 Закону України «Про оренду землі», у редакції Закону на час укладення договору оренди землі, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За змістомст. 20 Закону України «Про оренду землі», у редакції Закону на час укладення договору, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі», у редакції Закону на час укладення договору оренди землі, встановлювалося, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Системний аналіз даних статей дає підстави для висновку, що строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є момент у часі, коли починають діяти права та обов`язки за цим договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Уст. 11 ЦК Українинадано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав є, відповідно до п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України, договори та інші правочини.

Вказані обставини мають певний часовий проміжок дії, який має початок та закінчення.

У ч. 1ст. 251 ЦК Українистрок визначено як певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином чи рішенням суду (ч. 3ст. 251 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені уст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 207 ЦК України, у редакції, на момент виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами ч. 1ст. 210 ЦК України,правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч. 3ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У ч. 1ст. 627 ЦК Українидеталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно дост. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тому вольовий характер визначення строку не викликає сумніву. Тобто сторони наділені значними можливостями впливати на момент настання або закінчення строків, оскільки можуть змінювати строк, наближати або віддаляти його настання.

Статтею 638 ЦК Українивизначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 3ст. 640 ЦК України, у редакції, яка була чинною як на час укладення договору оренди земельної ділянки, так і на момент його державної реєстрації, так само і додаткової угоди, визначено момент, коли договір, який підлягав державній реєстрації, є укладеним, а саме: договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстраціїз моменту державної реєстрації.

Оскільки моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються (ч. 2ст. 631 ЦК України), то моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції ч. 3ст. 640 ЦК України, є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до ч. 3ст. 631 ЦК України.

Отже, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії, сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору.

Статтею 202 ЗК Українипередбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється в Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам № 135 від 23.05.2003 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру удосконалення структури державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.05.2003 року за № 408/7729, який діяв до 01.01.2013, реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах». Повноваження були покладені на ДП «Центр ДЗК».

Відповідно дост. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (ч. 1ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

За приписамист. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно дост. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч. 3 ст.12, ст.76та ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників, та інших осіб, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як передбачено ч. 1ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Верховний Суд у Постанові від 03.09.2020 року у справі № 914/1201/19 зазначив, що за змістом ст. ст.3,15,16 ЦК України, правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

А тому, з огляду на чинність договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до нього, за відсутності інших обставин, які б свідчили про наявність підстав для дострокового припинення договору оренди земельної ділянки відповідно дост. 31 Закону України «Про оренду землі», а також підстав для скасування запису про державну реєстрацію речового праваправа оренди земельної ділянки, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, на підставіст. 141 ЦПК Українита з огляду на відмову в задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Керуючись ст.ст.377,1218,1220,1223,1225 ЦК України, ст.ст.7,16 Закону України «Про орнду землі», ст.ст.83,116,120,123-125 ЗК України, ст.ст.4,5,10-13,76-81,141,258,259,263-268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес-2010» про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О.Богун

29.01.2025