Рішення

від 03.02.2025 по справі 910/2538/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.02.2025Справа № 910/2538/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ремкомплектбуд»

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, акціонерне товариство «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів»

про стягнення 258000,00 грн,

Представники:

від позивача Пічугіна С.С.

від інших учасників не прибули

обставини справи:

04 липня 2024 року суд ухвалив рішення про відмову акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» у позові до товариства з обмеженою відповідальністю «Ремкомплектбуд».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремкомплектбуд» подало заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач заявив про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 20000,00 грн (у межах попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат) та додаткових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у загальному позовному провадженні у сумі 20000,00 грн.

На підтвердження понесених ним витрат позивач долучив до матеріалів справи:

- договір № 24/04/01 про надання юридичних послуг від 04.02.2024;

- акти надання послуг від 25.04.2024 та від 10.06.2024;

- платіжні інструкції від 29.04.2024 та від 10.06.2024;

- ордер.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» подало клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 5000,00 грн. Заявник зазначив, що справа про стягнення штрафу є нескладною, а відповідачу не довелось витрачати час для збору доказів, докладати особливих та/або додаткових зусиль для збирання, встановлення та дослідження юридичних фактів тощо.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі суд встановив:

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову.

У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. Згідно із сталою судовою практикою, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №922/2869/19, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18. Представлені суду докази в підтвердження надання позивачу адвокатських послуг, пов`язаних з розглядом даної справи, не є безумовною підставою для відшкодування витрат в заявленому розмірі.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється під час вирішення спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати касаційного цивільного суду від 18.04.2022 у справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №209/3085/20).

Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив, що попередньо (орієнтовно) очікує понести 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Після ухвалення рішення у справі зазначив, що поніс на 20000,00 грн більше у зв`язку з переходом із спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи у загальному позовному провадженні.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Оцінюючи за критерієм співмірності та відповідності понесених витрат позивачем на послуги професійної правової допомоги суд вважає, що розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

При цьому суд зазначає, що позивач не обґрунтував, яким чином обсяг наданих послуг залежав від розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ремкомплектбуд».

Стягнути акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» (вул. Гедройця, 5, м. Київ, 03680, код 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ремкомплектбуд» (Харківське шосе, 201-203, літера 2-А, приміщення № 3, м. Київ, 02121, код 39301599) 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст додаткового рішення складений 18.02.2025.

Суддя С. А. Ковтун