Ухвала

від 18.02.2025 по справі 991/2930/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 991/2930/19

провадження № 51-581 ск 25

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04 лютого 2025 року,

встановив:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК), та призначено покарання у виді штрафу в розмірі двісті п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та в державних підприємствах, на строк 3 роки.

Відповідно до частини 5 статті 74 КК звільнено ОСОБА_5 від покарання за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 КК, на підставі частини 1 статті 49 КК, у зв`язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15 і частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік, з конфіскацією 1/3 належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

Постановлено строк покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного його затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27 і частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік та з конфіскацією 1/3 належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

Постановлено строк покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного його затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27 і частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 2/3 належного йому майна.

ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 2/3 належного йому майна.

Позбавлено ОСОБА_4 військового звання - полковник.

Постановлено строк покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного його затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного їй майна.

ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік, з конфіскацією 1/3 належного їй майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного їй майна.

Постановлено строк покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного її затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного їй майна.

ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік, з конфіскацією 1/3 належного їй майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного їй майна.

Постановлено строк покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного її затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15 і частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік, з конфіскацією 1/3 належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

Постановлено строк покарання ОСОБА_9 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного його затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 і частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік, з конфіскацією 1/3 належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_10 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

Постановлено строк покарання ОСОБА_10 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного його затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_11 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 2/3 належного йому майна.

ОСОБА_11 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15 і частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік, з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_11 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 2/3 належного йому майна.

Постановлено строк покарання ОСОБА_11 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного його затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_12 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 2/3 належного йому майна.

ОСОБА_12 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15 і частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік, з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_12 остаточне покарання за частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 15, частиною 5 статті 191 КК у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 2/3 належного йому майна.

Постановлено строк покарання ОСОБА_12 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного його затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено на нього на строк два місяці (до 13 лютого 2024 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі Вінницької області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку).

ОСОБА_4 змінено запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, обрано йому запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено на нього на строк два місяці (до 13 лютого 2024 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку).

ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено на неї на строк два місяці (до 13 лютого 2024 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку).

ОСОБА_8 змінено запобіжний захід, до набрання вироком законної сили обрано їй запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено на неї на строк два місяці (до 13 лютого 2024 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку).

Запобіжний захід у вигляді застави, обраний ОСОБА_5 , змінено, залишено до набрання вироком законної сили заставу в раніше визначеному розмірі (576 300,00 грн) та покладено на нього на строк два місяці (до 13 лютого 2024 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку).

ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено на нього на строк два місяці (до 13 лютого 2024 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку).

ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено на нього на строк два місяці (до 13 лютого 2024 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку).

Запобіжний захід у вигляді застави, обраний ОСОБА_11 , змінено, залишено до набрання вироком законної сили заставу в раніше визначеному розмірі (1 750 031,00 грн) та покладено на нього на строк два місяці (до 13 лютого 2024 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі Одеської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку).

ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено на нього на строк два місяці (до 13 лютого 2024 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку).

В задоволенні цивільного позову прокурора про солідарне стягнення з обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 на користь Кабінету Міністрів України 42 553 000 грн. як відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди відмовлено.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2025 року апеляційні скарги 1) прокурора; 2) обвинуваченої ОСОБА_7 та 3) її захисника ОСОБА_13 ; 4) захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_14 ; 5) обвинуваченого ОСОБА_12 ; 6) захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_15 ; 7) захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - ОСОБА_16 ; 8) захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_17 ; 9) захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_18 ; 10) третьої особи ОСОБА_19 ; 11) обвинуваченого ОСОБА_6 ; 12) обвинуваченої ОСОБА_8 ; 13) обвинуваченого ОСОБА_11 ; 14) захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_20 ; представника третіх осіб - адвоката ОСОБА_21 , поданих в інтересах: 15) ОСОБА_22 ; 16) ОСОБА_23 ; 17) ОСОБА_24 ; 18) ОСОБА_25 ; 19) ОСОБА_26 ; 20) ОСОБА_27 ; 21) ОСОБА_28 ; 22) ОСОБА_29 ; 23) ОСОБА_30 ; 24) ОСОБА_31 ; 25) ОСОБА_32 ; 26) ОСОБА_33 ; 27) ОСОБА_34 ; 28) ОСОБА_35 ; 29) ОСОБА_36 ; 30) ОСОБА_37 ; 31) захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_38 ; 32) третьої особи ОСОБА_39 ; 33) захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_40 ; 34) третьої особи ОСОБА_41 ; 35) третьої особи ОСОБА_42 на вирок Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04 лютого 2025 року задоволено клопотання прокурора, продовжено строк дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК, та покладених на підставі вироку Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року на обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили чи прийняття іншого судового рішення щодо його обвинувачення по суті апеляційних скарг, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; залишити на зберіганні у відповідних органах державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 не погоджується з вказаною ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04 лютого 2025 року. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена неповноважним судом, поза межами наданих Кримінальним процесуальним кодексом (далі - КПК) повноважень, що спричинило істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та обмежило його права, передбачені статтею 29 Конституції України.

Зокрема, зазначає, що оскільки постановлення ухвали про продовження строку дії обов`язків до відкриття апеляційного провадження не передбачено чинним КПК у зв`язку із відсутністю таких повноважень у суду апеляційної інстанції, то і порядок її оскарження не передбачений процесуальним законом. Вказує, що, постановляючи ухвалу про продовження строку дії обов`язків, суддя-доповідач вийшов за межі наданих йому повноважень, що визначені статтями 7, 9, 26, 374, 401, 405 КПК. Тобто, на думку обвинуваченого ОСОБА_11 , апеляційний суд не був вправі розглядати клопотання про продовження строку дії обов`язків та продовжувати їх на невизначений термін, до відкриття апеляційного провадження.

При цьому, посилається напорушення права на ефективний засіб юридичного захисту, яке гарантовано статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Зазначає, що ухвалу про продовження строку дії обов`язків постановлено поза межами апеляційного провадження, а тому не є ухвалою, порядок оскарження якої передбачений частиною 2 статті 424 КПК.

Посилається на те, що строк дії обов`язків, відповідно до КПК може бути продовжений до двох місяців, а не до настання певної події або обставини. Тому, вважає, що продовжити строк дії обов`язків до набрання вироком законної сили або іншої події не можливо.

Вказує, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, керуючись пунктом 1 статті 405 КПК, застосувала абзац 12 пункту 2 частини 3 статті 374 КПК, яким надано повноваження лише суду першої інстанції вирішувати у вироку питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили. При цьому, не погоджується з тією обставиною, що взагалі суд першої інстанції, з огляду на частину 7 статті 194 КПК, має повноваження на встановлення запобіжного заходу на невизначений строк. При цьому, вважає, що безпідставне привласнення Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду повноважень суду першої інстанції щодо змістовного наповнення вироку, є нічим іншим як внесенням до вироку суду змін. Стверджує, що таке внесення змін не передбачене процесуальним законом, а, отже, оскарження таких змін унеможливлене, з огляду на приписи КПК.

Зазначає, що існування рішень, оскарження яких не передбачене процесуальним законом, прямим чином суперечить Конституції України та основним засадам кримінального процесу та з огляду на істотність порушення кримінального процесуального закону є підставою для перегляду та скасування.

Посилається на постанову Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року (справа № 757/49263/15-к), постанову Верховного Суду від 05 липня 2022 року (справа № 757/27041/21-к) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року (справа № 237/1459/17 та справа № 243/6674/17-к).

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до частин 1, 2 статті 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали від 04 лютого 2025 року, судом було вирішено питання про продовження строку дії обов`язків.

Тобто, таке рішення не перешкоджає подальшому провадженню, а, отже, не може бути самостійним предметом перевірки у касаційному порядку, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

У зв`язку з цим у Суду відсутні процесуальні підстави для надання відповідей на доводи касаційної скарги, оскільки оскаржуване в касаційній скарзі судове рішення не може бути предметом касаційного перегляду.

При цьому, посилання обвинуваченого на постанову Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року (справа № 757/49263/15-к), постанову Верховного Суду від 05 липня 2022 року (справа № 757/27041/21-к) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року (справа № 237/1459/17 та справа № 243/6674/17-к) не є релевантними, оскільки у цих провадженнях апеляційним судом відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами на ухвали слідчих суддів.

Керуючись частиною 2 статті 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04 лютого 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3