Ухвала

від 24.02.2025 по справі 991/2930/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 991/2930/19

провадження № 51-581 ск 25

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу з доповненнями (додатковими поясненнями) захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06 лютого 2025 року,

встановив:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК), та призначено покарання у виді штрафу в розмірі двісті п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та в державних підприємствах на строк 3 роки.

Відповідно до частини 5 статті 74 КК звільнено ОСОБА_6 від покарання за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 КК, на підставі частини 1 статті 49 КК, у зв`язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15 і частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік, з конфіскацією 1/3 належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

Постановлено строк покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного його затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27 і частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік та з конфіскацією 1/3 належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

Постановлено строк покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного його затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27 і частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 2/3 належного йому майна.

ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 2/3 належного йому майна.

Позбавлено ОСОБА_8 військового звання - полковник.

Постановлено строк покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного його затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_9 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного їй майна.

ОСОБА_9 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік, з конфіскацією 1/3 належного їй майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного їй майна.

Постановлено строк покарання ОСОБА_9 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного її затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_10 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного їй майна.

ОСОБА_10 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік, з конфіскацією 1/3 належного їй майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_10 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного їй майна.

Постановлено строк покарання ОСОБА_10 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного її затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_11 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

ОСОБА_11 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15 і частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік, з конфіскацією 1/3 належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_11 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

Постановлено строк покарання ОСОБА_11 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного його затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_12 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 і частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

ОСОБА_12 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік, з конфіскацією 1/3 належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_12 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

Постановлено строк покарання ОСОБА_12 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного його затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_13 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 2/3 належного йому майна.

ОСОБА_13 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15 і частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік, з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_13 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 2/3 належного йому майна.

Постановлено строк покарання ОСОБА_13 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного його затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 2/3 належного йому майна.

ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15 і частиною 5 статті 191 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 1 рік, з конфіскацією 1/2 належного йому майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_5 остаточне покарання за частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 15, частиною 5 статті 191 КК у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк 2 роки та з конфіскацією 2/3 належного йому майна.

Постановлено строк покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного його затримання після набрання вироком законної сили.

Постановлено, що строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади поширюється на увесь час відбування основного покарання у виді позбавлення волі та, крім цього, на строк, встановлений вироком суду (що належить обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі).

ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено на нього на строк два місяці (до 13 лютого 2025 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі Вінницької області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку та з урахуванням ухвали Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2024 року про виправлення описки).

ОСОБА_8 змінено запобіжний захід, до набрання вироком законної сили обрано йому запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено на нього на строк два місяці (до 13 лютого 2025 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку та з урахуванням ухвали Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2024 року про виправлення описки).

ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено на неї на строк два місяці (до 13 лютого 2025 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку та з урахуванням ухвали Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2024 року про виправлення описки).

ОСОБА_10 змінено запобіжний захід, до набрання вироком законної сили обрано їй запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено на неї на строк два місяці (до 13 лютого 2025 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку та з урахуванням ухвали Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2024 року про виправлення описки).

Запобіжний захід у вигляді застави, обраний ОСОБА_6 , змінено, залишено до набрання вироком законної сили заставу в раніше визначеному розмірі (576 300,00 грн) та покладено на нього на строк два місяці (до 13 лютого 2025 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку та з урахуванням ухвали Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2024 року про виправлення описки).

ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено на нього на строк два місяці (до 13 лютого 2025 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку та з урахуванням ухвали Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2024 року про виправлення описки).

ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено на нього на строк два місяці (до 13 лютого 2025 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку та з урахуванням ухвали Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2024 року про виправлення описки).

Запобіжний захід у вигляді застави, обраний ОСОБА_13 , змінено, залишено до набрання вироком законної сили заставу в раніше визначеному розмірі (1 750 031,00 грн) та покладено на нього на строк два місяці (до 13 лютого 2025 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі Одеської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку та з урахуванням ухвали Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2024 року про виправлення описки).

ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено на нього на строк два місяці (до 13 лютого 2025 року включно) обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (згідно змісту вироку та з урахуванням ухвали Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2024 року про виправлення описки).

В задоволенні цивільного позову прокурора про солідарне стягнення з обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 на користь Кабінету Міністрів України 42 553 000 грн. як відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди відмовлено.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2025 року апеляційні скарги 1) прокурора; 2) обвинуваченої ОСОБА_9 та 3) її захисника ОСОБА_14 ; 4) захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - ОСОБА_15 ; 5) обвинуваченого ОСОБА_5 ; 6) захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - ОСОБА_16 ; 7) захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - ОСОБА_17 ; 8) захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_18 ; 9) захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_19 ; 10) третьої особи ОСОБА_20 ; 11) обвинуваченого ОСОБА_7 ; 12) обвинуваченої ОСОБА_10 ; 13) обвинуваченого ОСОБА_13 ; 14) захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - ОСОБА_21 ; представника третіх осіб - адвоката ОСОБА_22 , поданих в інтересах: 15) ОСОБА_23 ; 16) ОСОБА_24 ; 17) ОСОБА_25 ; 18) ОСОБА_26 ; 19) ОСОБА_27 ; 20) ОСОБА_28 ; 21) ОСОБА_29 ; 22) ОСОБА_30 ; 23) ОСОБА_31 ; 24) ОСОБА_32 ; 25) ОСОБА_33 ; 26) ОСОБА_34 ; 27) ОСОБА_35 ; 28) ОСОБА_36 ; 29) ОСОБА_37 ; 30) ОСОБА_38 ; 31) захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_39 ; 32) третьої особи ОСОБА_40 ; 33) захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_41 ; 34) третьої особи ОСОБА_42 ; 35) третьої особи ОСОБА_43 на вирок Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06 лютого 2025 року задоволено клопотання прокурора, продовжено строк дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК, та покладених на підставі вироку Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року на обвинуваченого ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили чи прийняття іншого судового рішення щодо його обвинувачення по суті апеляційних скарг, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а Центральному міжрегіональному управлінню Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області прийняти їх на зберігання.

Зі змісту касаційної скарги з доповненням вбачається, що захисник не погоджується з вказаною ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06 лютого 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .

Вказує на те, що відповідно до частини 3 статті 407 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), апеляційний суд набуває повноважень щодо розгляду питань, пов`язаних із запобіжним заходом, лише після відкриття апеляційного провадження. Зазначає, що у даному випадку на момент постановлення ухвали апеляційне провадження не було відкрито, оскільки апеляційні скарги були залишені без руху для усунення недоліків, а тому, відповідно, суд не мав права розглядати питання щодо продовження запобіжного заходу.

Вважає, що відсутність повноважень щодо розгляду питання про продовження строку дії обов`язків і продовження строку дії обов`язків до настання певної події, так само як і застосування апеляційним судом аналогії закону (права), до відкриття апеляційного провадження, виходить за межі наявних повноважень у суду апеляційної інстанції.

Стверджує, що формулювання в оскаржуваній ухвалі «до набрання вироком законної сили чи прийняття іншого судового рішення» суперечить частині 7 статті 194 КПК, оскільки тривалість дії запобіжного заходу не визначена конкретним строком, а набрання вироком законної сили залежить від багатьох факторів (наприклад, тривалості апеляційного розгляду), що може призвести до необґрунтовано тривалого обмеження прав обвинуваченого.

Посилається на те, що згідно з частиною 1 статті 177 КПК запобіжний захід може застосовуватися лише за умови доведеності існування ризиків. При цьому вказує на те, що сам по собі факт суворості покарання не є підставою для продовження запобіжного заходу, що підтверджується рішенням ЄСПЛ «Бузаджі проти Молдови». Акцентує увагу на тому, що паспорт обвинуваченого вже переданий на зберігання, що виключає ризик виїзду за кордон, а твердження про можливість нелегального перетину кордону, на думку захисника, є лише припущенням, яке не підтверджене доказами. Отже, зазначає, що прокурор не надав обґрунтованих доказів наявності ризиків, що є підставою для скасування ухвали.

Захисник посилається на: нечіткість законодавства щодо повноважень апеляційного суду, зокрема, апеляційний суд вирішив питання про запобіжний захід без відкриття провадження, що не врегульовано КПК; порушення права на доступ до суду, а саме прийняття ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу до невизначеної події позбавляє особу можливості ефективного оскарження цього рішення в передбачені законом строки, що порушує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та правову позицію ЄСПЛ у справі «Кац та інші проти України»; обмеження права на захист, оскільки ухвала фактично подовжує обмеження прав обвинуваченого без визначеного строку, що унеможливлює повноцінну підготовку захисту та порушує статтю 29 Конституції України.

Водночас зазначає, що оскільки постановлення ухвали про продовження строку дії обов`язків до відкриття апеляційного провадження не передбачено чинним КПК у зв`язку із відсутністю таких повноважень у суду апеляційної інстанції, то і порядок її оскарження не передбачений процесуальним законом. Вказує, що, постановляючи ухвалу про продовження строку дії обов`язків, суддя-доповідач вийшов за межі наданих йому повноважень, що визначені статтями 7, 9, 26, 374, 401, 405 КПК. Тобто, на думку захисника, апеляційний суд не був вправі розглядати клопотання про продовження строку дії обов`язків та продовжувати їх на невизначений термін, до відкриття апеляційного провадження.

При цьому посилається напорушення права на ефективний засіб юридичного захисту, яке гарантовано статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Зазначає, що ухвалу про продовження строку дії обов`язків постановлено поза межами апеляційного провадження, а тому не є ухвалою, порядок оскарження якої передбачений частиною 2 статті 424 КПК.

Посилається на постанову Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року (справа № 757/49263/15-к), постанову Верховного Суду від 05 липня 2022 року (справа № 757/27041/21-к) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року (справа № 237/1459/17 та справа № 243/6674/17-к).

Вважає, що якщо суд прийняв рішення, яке формально входить до переліку назв рішень, які не оскаржуються, проте в порушення статті 19 Конституції України, вирішив питання, які віднесені до компетенції іншого суду, то таке рішення підлягає безумовному оскарженню, з огляду на приписи статті 55 Конституції України.

Зазначає, що оскаржувана ухвала впливає на подальше провадження, оскільки встановлення факту виходу суду за межі повноважень, наданих КПК, та встановлення факту істотного порушення судом вимог кримінального процесу є беззаперечною підставою для сумнівів в упередженості та компетентності такого суду. Вказує, що покладення обмежень на особу у незаконний спосіб обмежить таку особу в реалізації нею права на захист та суттєво обмежить її у виборі засобів та меж такого захисту.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до частин 1, 2 статті 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали від 06 лютого 2025 року, судом було вирішено питання про продовження строку дії обов`язків.

Тобто, таке рішення не перешкоджає подальшому провадженню, а, отже, не може бути самостійним предметом перевірки у касаційному порядку, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

У зв`язку з цим у Суду відсутні процесуальні підстави для надання відповідей на доводи касаційної скарги, оскільки оскаржуване в касаційній скарзі судове рішення не може бути предметом касаційного перегляду.

При цьому, посилання захисника на постанову Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року (справа № 757/49263/15-к), постанову Верховного Суду від 05 липня 2022 року (справа № 757/27041/21-к) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року (справа № 237/1459/17 та справа № 243/6674/17-к) не є релевантними, оскільки у цих провадженнях апеляційним судом відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами на ухвали слідчих суддів.

Керуючись частиною 2 статті 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою з доповненнями (додатковими поясненнями) захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06 лютого 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3