Ухвала

від 14.01.2025 по справі 766/12747/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/12747/24

н/п 1-кс/766/422/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого ОСОБА_2 про арешт майна,

в с т а н о в и л а:

Слідчий звернувсяіз клопотанням пронакладення арештуна майно,вилученого підчас проведенняобшуку 13.01.2025 за адресою: АДРЕСА_1 саме: Два документи, в яких заначено: «Акт приема-передачи транспортних средств», «»Фонд имущества» від 07.07.2022 р, щодо здійснення передачі 8 та 7 транспортних засобів з «Механічного заводу» до «Департамента промишленности и торговли Херсонской области», які вилучено та поміщено до сейф-пакету PSP 2284803, системний блок чорного кольору марки LG AC 22OV із маркуванням «123456».

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає конфіскації.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України, якою визначено вимоги до клопотання про арешт майна, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, серед іншого, повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, ща належить арештувати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Клопотання слідчого не відповідає вимогам, встановленим ч.2 ст.171 КПК України, а саме:

Клопотання не містить обґрунтування необхідності накладення арешту на майно відповідно до приписів ч.11 ст.170 КПК України, яка визначає, які ризики можуть наступити в разі незастосування арешту майна. Зокрема, це стосується вилучених документів.

Згідно змісту клопотання під час обшуку квартири, серед іншого, були вилучені документи, які визнані речовим доказом і перебувають відповідно до ст.100 КПК України у розпорядженні слідчого. Згідно змісту клопотання та доданих документів до нього, документи не підлягають поверненню жодній особі. То ж незрозуміло які ризики можуть настати для паперів до яких, крім слідчого, ніхто немає доступу, в разі відсутності їх арешту, чи підлягають вони поверненню якійсь особі, якщо не будуть арештовані.

У клопотанні прокурор має довести, що існують конкретні обставини, які підтверджують, що незастосування арешту призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Визнання майна речовим доказом автоматично не тягне такого наслідку як арешт майна.

Крім того, клопотання не містить обґрунтування того, що вилучені документи є майном у розумінні КПК України.

Частиною 2 ст.171КПК України не вимагається зазначати у клопотанні детальних відомостей про кримінальне правопорушення, а тільки зазначити мети та обґрунтувати завдання арешту, тобто зазначити які наслідки, визначені ч.11 ст.170КПК України, можуть настати в разі ненакладення арешту на майно.

Арешт майна є дієвим заходом забезпечення кримінального провадження. Для цього КПК України визначено багато чинників і критеріїв, за наявності яких може бути накладено арешт на майно. А тому арешт майна не може зводитись до формального звернення прокурора або слідчого до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно, а відповідно постановленням слідчим суддею процесуального документа.

Слідчий суддя накладає арешт на майно, яке є дійсно майном за наявності ризиків, визначених ч.11 ст.171 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. Клопотання слідчого про арешт майна погоджене прокурором ОСОБА_3 , а тому їй має бути повернене клопотання.

Оскільки клопотання про арешт майна не відповідає вимогам, визначеним ст.171 КПК України, то відповідно до ч.3 ст.172 КПК України підлягає поверненню прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и л а:

Клопотання про арешт майна повернути прокурору Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_4 .

Встановити строк у 72 години з моменту отримання вказаної ухвали прокурором ОСОБА_5 для усунення наявних у клопотанні недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1