Постанова

від 20.02.2025 по справі 453/1442/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 453/1442/21 Головуючий у 1 інстанції: Ясінський Ю.Є.

Провадження № 22-ц/811/3420/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Ковальчука Ю.П.

з участю: представника Державного податкового університету Берестень В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного податкового університету на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 30 жовтня 2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

у жовтні 2024 року Державний податковий університет, від імені якого діє представник Фокін Ярослав Федорович звернувся до суду із заявою про роз`яснення рішення у справі 453/1442/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного податкового університету про визнання незаконним та скасування наказу в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування заяви покликається на те, що рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 15 лютого 2024 року у справі 453/1442/21, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року, визнано незаконним та скасовано наказ Університету державної фіскальної служби України №509-к від 02 вересня 2021 року «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » в частині п.2 вказаного наказу щодо «Вважати трудові правовідносини з професором кафедри теорії права та держави Університету державної фіскальної служби України ОСОБА_1 припиненими 31 серпня 2017 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору» та стягнуто з Державного податкового університету на користь ОСОБА_1 318027.16 грн. середнього заробітку за затримку виконання рішення суду, моральну шкоду в сумі 1000 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1816 грн. Вважає, що рішення суду є незрозумілим в частині утримання податків, зборів та інших податкових платежів з суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та моральної шкоди, оскільки середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні ст. 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, відтак заявнику не зрозуміло, чи зазначені в рішенні суми підлягають до стягнення із врахуванням податків зборів та інших обов`язкових платежів або без таких. З наведених підстав просить роз`яснити судове рішення у справі 453/1442/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного податкового університету про визнання незаконним та скасування наказу в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 30 жовтня 2024 року у задоволенні заяви представника відповідача Фокіна Ярослава Федоровича про роз`яснення судового рішення у справі 453/1442/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного податкового університету про визнання незаконним та скасування наказу в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду та відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив Державний податковийуніверситет,в апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що рішення суду не містить чіткого роз`яснення щодо утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів із суми середнього заробітку, стягнутого за час затримки виконання рішення суду, що не є заробітною платою, та моральної шкоди, відтак існує незрозумілість щодо порядку оподаткування суми, стягнутої на користь позивача. Резолютивна частина рішення не містить чітких вказівок, необхідних для належного виконання судового рішення, що створює умови для неоднозначного тлумачення та ускладнює виконання рішення суду, що є підставою для його роз`яснення. Вважає, що для забезпечення чіткого виконання рішення, яке передбачає витрати з державного бюджету, необхідним є роз`яснення окремих його положень, що передбачено положеннями законодавства та узгоджується із судовою практикою. З наведених підстав просить ухвалу суду скасувати та направити справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, пояснення представника Державного податкового університету Берестень В.В. на підтримання доводів заяви, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи у задоволенні заяви Державного податкового університету про роз`яснення рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду є повним, чітким та зрозумілим, а відтак не потребує роз`яснення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Судове рішення акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно до ст. 124 Конституції України ухвалюється судами іменем України і є обов`язковим до виконання на всій території України.

Чинне процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено (ч. 4 ст. 271 ЦПК України).

Необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання.

Роз`яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків з приводу його зрозумілості та визначеності.

Відповідно до роз`яснень п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення в цивільній справі» роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз`яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру для примусового виконання.

Підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта, є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

При цьому, роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Суд може відмовити у роз`ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз`ясненню. Крім того, відповідно до ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Сколівського районного суду Львівської області 15 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Університету державної фіскальної служби України № 509-к від 02 вересня 2021 року «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » в частині п.2 вказаного наказу щодо «вважати трудові правовідносини з професором кафедри теорії права та держави Університету державної фіскальної служби України ОСОБА_1 припиненими 31 серпня 2017 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору».

Стягнуто з Державного податкового університету на користь ОСОБА_1 318027.16 грн. середнього заробітку за затримку виконання рішення суду.

Стягнуто з Державного податкового університету на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Стягнуто з Державного податкового університету на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1816 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Як вбачається зі змісту резолютивної частини рішення Сколівського районного суду Львівської області 15 лютого 2024 року, така є цілком зрозумілою та не припускає кількох варіантів тлумачення.

При цьому, аналіз змісту заяви Державного податкового університету про роз`яснення рішення суду свідчить про те, що шляхом роз`яснення рішення суду заявник фактично просить роз`яснити порядок виконання рішення суду, що не є підставою для роз`яснення рішення суду, резолютивна частина якого є чіткою та не містить двозначних трактувань.

Враховуючи, що рішення Сколівського районного суду Львівської області 15 лютого 2024 року є чітким та зрозумілим, текст рішення суду не містить двозначних трактувань, є доступним для сприйняття та зрозумілим для виконання, відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення Сколівського районного суду Львівської області 15 лютого 2024 року не потребує будь-яких роз`яснень, а тому відсутні підстави для задоволення заяви Державного податкового університету про роз`яснення рішення суду.

Не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для роз`яснення рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що заявнику не зрозумілий порядок виконання рішення суду в частині оподаткування стягнутої суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Державного податкового університету залишити без задоволення.

Ухвалу Сколівськогорайонного судуЛьвівської областівід 30жовтня 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова проголошена 20.02.2025 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк