Рішення

від 11.02.2025 по справі 225/1343/24

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 225/1343/24

Провадження 2/206/254/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Малихіної В.В.,

при секретареві Тимченко Ю.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпро впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Донецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

за участі:

представника позивачів ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів адвокат Шустіна Л.О., звернулась до Дзержинського міського суду Донецької області з вказаним позовом.

Ухвалою судді від 13.08.2024 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

23.08.2024 року до суду надійшло клопотання представника позивачів про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 24.08.2024 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.

05.11.2024 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровськаз Дзержинського міського суду Донецької області за підсудністю, визначеною Рішенням Вищої ради правосуддя від 02 вересня 2024 року, надійшли матеріали позовної заяви представника позивачів ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Донецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, для подальшого розгляду.

Ухвалою судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 06.11.2024 року справа прийнята до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) № НОМЕР_1 від 06.08.1993 року в м. Донецьку Фонд Комунального Майна посвідчує, що квартира знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Вище згадана квартира приватизована згідно з ЗУ Про приватизацію державного житлового фонду». Загальна площа квартири становить 30,2 кв.м.

Квартира АДРЕСА_2 зареєстрована в Донецькому БТІ на праві приватної (спільної) власності на підставі цього Свідоцтва про право власності і записана у реєстрову книгу за № 3/2Д,к-106(52).

В подальшому на квартиру АДРЕСА_2 був оформлений технічний паспорт.

Слід зазначити, що ОСОБА_2 так і його дружина ОСОБА_1 тривалий час користувалися вищезазначеною квартирою, однак у зв`язку із збройною агресією російської федерації, позивачі були вимушені покинути рідну домівку та переїхати проживати у м. Хмельницький, що підтверджується довідкою від 20.03.2018 року № 400158.

02.04.2024 року позивачі звернулися до державного реєстратора в м. Хмельницькому, з метою внесення відомостей в Єдиний державний реєстр прав на нерухоме майно щодо її права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до рішення № 72436222 від 05.04.2024 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради Олени ВОРОТНОЇ розгляд заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав було зупинено, зокрема, - неподанням заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013 року.

В подальшому держаним реєстратором направлено запит № 04-10/539 від 08.04.2024 року до Донецької обласної військової адміністрації для з`ясування місця перебування архівів, які велися бюро технічної інвентаризації по місту Донецьк.

Відповідно до відповіді Донецької обласної державної адміністрації № вх. 6/637/0/41-24/04.2 від 09.04.2024 року повідомлено, що інформація щодо місцезнаходження архівів відсутня.

Відповідно до рішення № 73222175 від 20.05.2024 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради Олена ВОРОТНА було відмовлено у проведенні реєстраційних дій за Заявою у зв`язку із зазначеними вище обставинами.

Таким чином, можна дійти висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично володіють квартирою АДРЕСА_4 , однак через те, що неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 01 січня 2013 року на будь-який об`єкт нерухомого майна в місті Донецьк, оскільки місцезнаходження архівів неможливо встановити, тому позивачі не можуть у встановленому законом порядку зареєструвати право власності на вищезазначену квартиру.

Таким чином, позивачі позбавлені можливості належної реєстрації права власності. Тому позивачі звернулись до суду для отримання відповідного рішення суду про встановлення права власності на квартиру.

Враховуючи викладенепозивач проситьсуд визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правовласності наквартиру,яка знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 30,2 кв.м, в тому числі житлова площа 15,1 кв.м., відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) № 11229 від 06.08.1993 року.

Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та прохає суд їх задовольнити, у разі неявки відповідача не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Представники відповідача, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явились, причини неявки суду не повідомили, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи за їх відсутності на адресу суду не надходили.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд вивчивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до рішення про зупинення розгляду заяви від 05 квітня 2024 за № 72436222 державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_4 , зупинено розгляд заяви до усунення обставин, оскільки неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові правадо 1 січня 2013 року (а.с.7).

Рішенням від 20 травня 2024 року за №73222175 державним реєстратором прав на нерухоме майно Воротною О.І., відмовлено в проведенні реєстраційних дій та у зв`язку з завершенням строку, встановленого частиною третьою статті 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не усунені (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) № НОМЕР_1 від 06 серпня 1993 року квартира за адресою АДРЕСА_1 , яка дійсно належить на праві спільної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 загальною площею 30,2 кв.м., а відновна вартість на момент приватизації 15 100 крб. (а.с.10).

Відповідно до технічного паспорту на приватизовану квартиру АДРЕСА_1 , яка є окремою однокімнатною розташованою в 5-ти поверховому будинку та має 1 кімнати площею 15,1 кв.м. перша кімната 15,1 кв.м., кухня 5,7 кв.м., ванну кімнату 3,2 кв.м., коридор 5,1 кв.м., вбудовану шафу 0,4 кв.м., квартира обладнана балконом 2,4(0,7) кв.м., загальною площа квартири 30,2 кв.м., висота приміщень 2,5 м., відновна вартість квартири 15 100 крб. Загальні відомості про будинок матеріали зовнішніх стін цегляні і матеріал перекриття з/б плитка, серія проекту І-447с-4І, право власності на яку підтверджується свідоцтвом №11229 від 06 серпня 1993 року року, що видане Представництвом Фонду комунального майна Донецької міськради, зареєстроване у книзі реєстрації за №11229 від 06 серпня 1993 року (а.с.11 -12 зворот).

Відповідно до довідки від 20 березня 2018 року № 400158 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є внутрішньо переміщеною особою, у якого фактичне місце проживання/ перебування: АДРЕСА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.13).

Відповідно до довідки від 20 березня 2018 року № 400159 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є внутрішньо переміщеною особою, у якої фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.14).

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (у редакції станом на час розгляду справи), вся територія Донецького району віднесено до тимчасово окупованої російською федерацією території України.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо не право оспорюється або не визнається іншою особою.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частина четверта статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" містить припис стосовно того, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Частиною третьою статті 3 Закону передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1. Реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2. На момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

До 2013 року реєстрація права власності на житлові будинки проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевикладенідоводи,беручи доуваги всівстановлені судомфакти івідповідні їмправовідносин,належність,допустимість ідостовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язоку їхсукупності,суд приходитьдо висновкупро обґрунтованістьпозовних вимогза ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 статті 13 Закону України «Про судоустрійі статуссуддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Тобто перша вимога є остаточною та повною, а тому задоволення другою вимоги дублюватиме першу вимогу та є неналежним способом захисту.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 317, 319, 328, 334, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доДонецької міськоїради провизнання прававласності нанерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правовласності наквартиру,яка знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 30,2 кв.м, в тому числі житлова площа 15,1 кв.м., відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) № 11229 від 06.08.1993 року.

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: В.В. Малихіна