Постанова

від 18.02.2025 по справі 947/1616/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1933/25

Справа № 947/1616/22

Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Соболєвої Р.М.,

учасники справи: стягувач ОСОБА_1 , боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Маячний», заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в м. Одеса в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний» в особі свого представника адвоката Кохан Ганни Леонтіївни

на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2024 року, постановлену Київським районним судом м. Одеси у складі: судді Луняченка В.О. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний» про визнання виконавчого документу, таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням відмови від частини позовних вимог, просив зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Маячний» (далі ТОВ «Маячний») надати належним чином оформлений акт прийому-передачі квартири.

У квітні 2022 року ТОВ «Даліз-Фінанс» звернулося до суду із зустрічним позовом про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29 листопада 2021 року, індексний номер: 61904755; запис про право власності: 45324061, яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на кв. АДРЕСА_1 .

Вказувало, що товариство є власником майнових прав на спірну квартиру, а ОСОБА_1 порушив умови договору купівлі-продажу майнових прав на спірну квартиру, а тому є всі підстави для припинення вказаного договору купівлі-продажу.

У червні 2023 року ТОВ «Маячний» звернулося до суду із зустрічним позовом, у якому просило суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29 листопада 2021 року, індексний номер: 61904755; запис про право власності: 45324061, яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на кв. АДРЕСА_1 .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2023 року у задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ТОВ «Маячний» до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Даліз-Фінанс», державний реєстратор Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новак С.С., задоволено.

Витребувано у ОСОБА_1 на користь ТОВ «Маячний» майнові права на кв. АДРЕСА_1 .

Відмовлено у задоволенні позову третьої особи ТОВ «Даліз-Фінанс» до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Маячний», державний реєстратор Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новак С.С., про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно якого зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на кв. АДРЕСА_1 .

Постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2023 року в частині відмови в позові ОСОБА_1 та в частині задоволення зустрічного позову ТОВ "Маячний» скасовано.

Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ТОВ «Маячний» надати ОСОБА_1 оформлений належним чином акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 . У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Маячний» відмовлено.

В іншій частині рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня

2023 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Верховного суду від 10 червня 2024 року відмовлено в відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний» адвоката Горобця В`ячеслава Валерійовича на постанову Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року.

Київським районним судом м. Одеси 06.06.2024 видано виконавчий лист № 947/1616/22 щодо зобов`язання ТОВ «Маячний» надати ОСОБА_1 оформлений належним чином акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного виконавчого листа 14 червня 2024 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Сульжиком В.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 75310433.

03 липня 2024 року через підсистему Електронний Суд до Київського районного суду надійшла заява ТОВ « Маячний» в особі свого представника Кохан Г.Г. про визнання виконавчого листа № 947/1616/22, виданого 06 червня 2024 року, таким, що не підлягає виконанню.

Заява обгрунтована тим, що, на підставі договору-дарування від 01 травня 2023 року квартира АДРЕСА_2 належить не ОСОБА_1 , а іншої особі ОСОБА_2 , а тому, виконання рішення суду постанови Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року щодо зобов`язання ТОВ «Маячний» надати ОСОБА_1 оформлений належним чином акт прийому- передачі квартири АДРЕСА_1 - не підлягає виконанню, так як останній не є власником квартири, і перед ним у Товариства відсутні будь які зобов`язання.

Заявник просив суд визнати виконавчий лист № 947/1616/22, виданий 06 червня 2024 року Київським районним судом м. Одеси, про зобов`язання ТОВ «Маячний» надати ОСОБА_1 оформлений належним чином акт прийому передачі квартири АДРЕСА_1 , таким, що не підлягає виконанню.

Від ОСОБА_1 надійшли заперечення проти задоволення заяви, в яких визначається, що предметом дослідження судом було порушення його права як сторони договору на належне виконання умов договору, а тому факт відчуження їм квартири не впливає не встановлені судом обставини та на зобов`язання відповідача які були визнані судом у відповідному рішенні.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2024 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний» про визнання виконавчого листа № 947/1616/22, виданого 06 червня 2024 року Київським районним судом м. Одеси, про зобов`язання ТОВ «Маячний» надати ОСОБА_1 оформлений належним чином акт прийому передачі квартири АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Маячний» в особі свого представника адвоката Кохан Г.Л. вважає оскаржувану ухвалу суду незаконною, просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2024 року. Визнати виконавчий лист № 947/1616/22, виданий 06 червня 2024 року Київським районним судом м. Одеси, про зобов`язання ТОВ «Маячний» надати ОСОБА_1 оформлений належним чином акт прийому передачі квартири АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню.

Доводами апеляційної скарги є те, що на виконання Постанови Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року по справі N? 947/1616/22 Київським районним судом м. Одеси 06 червня 2024 року виданий Виконавчий лист N? 947/1616/22 про зобов`язання ТОВ «МАЯЧНИЙ» надати ОСОБА_1 оформлений належним чином акт прийому передачі кварта у будинку АДРЕСА_3 .

Після винесення Постанови Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року по справі N? 947/1616/22 ТОВ «МАЯЧНИЙ» стало відомо, що стягувач ОСОБА_1 вже не є власником спірної квартири. Квартира АДРЕСА_1 на даний час належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 01 травня 2023 року, серія та номер: 162, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Атаманчук О.Г.

З огляду на той факт, що право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру

на даний час припинено, виконавчий лист N? 947/1616/22, виданий 06 червня 2024 року Київським районним судом м. Одеси, є таким, що неможливо виконати, а саме: надати ОСОБА_1 як власнику належним чином оформлений акт прийому-передачі квартири не виявляється можливим, оскільки на час складання та підписання такого акту ОСОБА_1 вже не є власником квартири.

Акт прийому-передачі квартири є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Зазначає, що судом першої інстанції було залишено поза увагою, що ОСОБА_1 вже не є власником спірної квартири; підписання, станом на сьогодні, акту прийому-передачі квартири між ТОВ «МАЯЧНИЙ» та ОСОБА_1 є фактично та юридично неможливим, оскільки на дату підписання такого акту право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , є припиненим, при чому припинено право власності ОСОБА_1 за його особистим волевиявленням.

Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ОСОБА_1 подарував квартиру своєму синові у травні 2023 року, та про цю обставину ТОВ «Маячний» дізналось у травні 2023 року, за рік до постанови Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року, яка не визначає інших трактувань ніж зобов`язання ТОВ «Маячний» надати ОСОБА_1 оформлений належним чином акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 . Обґрунтування представником ТОВ «Маячний» заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню унаслідок відчуження позивачем квартири, не змінює наявні зобов`язання і не може бути підставою для задоволення відповідної заяви. Тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги, стягувач ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю «Маячний», заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс», належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи і в установленому законом порядку, повістку отримали 20.12.2024 20:14:50 в особистому кабінеті підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд, що підтверджується довідками (а.с. 98, 98 зв), до судового засідання не з`явилися, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2023 року у задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ТОВ «Маячний» до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Даліз-Фінанс», державний реєстратор Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новак С.С., задоволено.

Витребувано у ОСОБА_1 на користь ТОВ «Маячний» майнові права на кв. АДРЕСА_1 .

Відмовлено у задоволенні позову третьої особи ТОВ «Даліз-Фінанс» до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Маячний», державний реєстратор Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новак С.С., про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно якого зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на кв. АДРЕСА_1 (а.с. 94-102, т. 2)

Постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2023 року в частині відмови в позові ОСОБА_1 та в частині задоволення зустрічного позову ТОВ «Маячний» скасовано.

Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ТОВ «Маячний» надати ОСОБА_1 оформлений належним чином акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 . У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Маячний» відмовлено.

В іншій частині рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня

2023 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с. 231-235, т. 2).

16 травня 2024 року ОСОБА_1 направлено до Київського районного суду міста Одеси заяву про видачу виконавчих листів по справі № 947/1616/22.

Київським районним судом м. Одеси 06 червня 2024 року видано виконавчий лист № 947/1616/22 щодо зобов`язання ТОВ «Маячний» надати ОСОБА_1 оформлений належним чином акт прийому-передачі квартири

АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного виконавчого листа 14 червня 2024 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Сульжиком В.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 75310433 (а.с. 13, т. 3).

Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, ТОВ «Маячний» посилалося на те, що на підставі договору-дарування від 01 травня 2023 року квартира АДРЕСА_2 належить не ОСОБА_1 , а іншої особі ОСОБА_2 , а тому, виконання рішення суду постанови Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року щодо зобов`язання ТОВ «Маячний» надати ОСОБА_1 оформлений належним чином акт прийому передачі квартири АДРЕСА_1 не підлягає виконанню, так як останній не є власником квартири, і перед ним у Товариства відсутні будь які зобов`язання.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

За ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий судовий розгляд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що випливає зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 рокуу справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 рокуу справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

Твердження заявника про те, що виконавчий лист не підлягає виконанню, оскільки право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру на даний час припинено, є безпідставними.

Припинення права власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно не є підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в розумінні ст. 432 ЦПК України, за наявності невиконаного судового рішення щодо зобов`язання ТОВ «Маячний» надати ОСОБА_1 оформлений належним чином акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 .

Доводи апеляційної скарги фактично є підставами заяви ТОВ «Маячний», яким судом дана правильна оцінка та вірно застосовані відповідні норми права в світлі виниклих правовідносин, коли законодавчо визначені підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Посилання на неможливість видачі Акту через те, що такий є первинним бухгалтерським документом, то колегія суддів зазначає, що для того, щоб мати відповідний статус Акт приймання-передачі послуг повинен мати всі обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції.

Якщо будівельні роботи виконують не за державні кошти, то може складатися інший документ, ніж передбачений п. 6.4.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», форма якого зазначається у договорі підряду та який містить інформацію про дату, види, обсяги та вартість виконаних робіт, обчислення прибутку, з обґрунтуванням вартості та підтвердженням витрат матеріальних ресурсів. Крім того, сторони договору можуть визначити у самому договорі про застосування ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

Відповідних доказів стороною заявника суду не надано, проте і в іншому випадку вказане не впливає на правильність вирішення виниклого процесуального питання судом.

Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 -вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99).

Що стосується заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний» в особі свого представника адвоката Кохан Г.Л. про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення, посилаючись на те, що 28 серпня 2024 року старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжиком Валерієм Вікторовичем повторно була винесена постанова про накладення штрафу на ТОВ «Маячний» у розмірі 10200 грн, та одночасно з цим накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Маячний" в межах цієї суми. У зв`язку із тим, що Одеським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження з перегляду ухвали Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2024 року про відмову у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та одночасно із цим виконавчою службою здійснюються дії, направлені на виконання оскаржуваного виконавчого листа, тому просить зупинити виконання виконавчого листа № 947/1616/22, виданого 06 червня 2024 року Київським районним судом м. Одеси, про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний» надати ОСОБА_1 оформлений належним чином акт прийому передачі квартири АДРЕСА_1 , до розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2024 року.

Проти задоволенні вказаної заяви ОСОБА_1 заперечував, оскільки виконавчий лист не є рішенням суду. Відтак, зупинення виконання за виконавчим документом до розгляду апеляційним судом апеляційної скарги ТОВ «Маячний» процесуальним законодавством України не передбачено.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Маячний» в особі свого представника адвоката Кохан Ганни Леонтіївни у задоволенні заяви про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення.

Питання, щодо зупинення виконання рішення регулюютьсяст. 436 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 зазначеної норми права суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Разом з тим, таких повноважень, які б надавали право суду апеляційної інстанції зупиняти виконання оскаржуваного судового рішення, діючі норми цивільного процесуального законодавства не містять.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 20.01.2021 справа № 466/5766/13-ц, зазначено, що на законодавчому рівні проводиться розмежування між зупиненням виконання оскаржуваного судового рішення, яке застосовується у випадку, якщо судове рішення підлягає примусовому виконанню, й зупинення дії судового рішення, якщо рішення не передбачає примусового виконання.

За змістом ч. 4 ст.359ЦПК України зупиняється дія оскаржуваного рішення у випадку, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку та суд поновлює строк на апеляційне оскарження, і таке питання вирішується в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

З аналізу вказаної норми вбачається, що апеляційний суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначає про зупинення дії оскаржуваного рішення лише у тому разі, коли скаржником при поданні апеляційної скарги пропущений визначенийЦПК Українистрок на апеляційне оскарження судового рішення та коли такий строк поновлений судом.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний» в особі свого представника адвоката Кохан Ганни Леонтіївни подана в межах строку на апеляційне оскарження ухвали суду, тому, відсутні підстави для зупинення дії оскаржуваного рішення.

Відтак зважаючи на те, що уцивільному процесуальному кодексі Українивідсутня правова норма, яка б надавала суду апеляційної інстанції повноваження зупинити виконання рішення суду, клопотання задоволенню не підлягає.

Що стосується зупинення виконання виконавчого листа №947/1616/22 виданого 06 червня 2024 року Київським районним судом м. Одеси, апеляційний суд зазначає.

За змістом ч. 1, 3, 5 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, зазначеною нормою врегульовано порядок вирішення питання щодо зупинення виконання за виконавчим документом судом першої інстанції до розгляду відповідної заяви.

Апеляційний суд здійснює перегляд ухвали суду за результатами розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в порядку, передбаченому нормами глави 1 розділу V ЦПК України.

За змістом вищевказаних положень законодавства зупинення апеляційним судом виконання за виконавчим документом на час розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, постановлену в порядку ст. 432 ЦПК України не передбачено.

Відповідний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2023 року у справі № 24/2021 (провадження № 61-12964ав22).

За таких обставин заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний» в особі свого представника адвоката Кохан Г.Л. про зупинення виконання виконавчого листа від №947/1616/22 від 06.06.2024 виданого 06 червня 2024 року задоволенню не підлягає.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно дост. 375 ЦПК Україниапеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст. 367,374, 375 ЦПК України,апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний» в особі свого представника адвоката Кохан Ганни Леонтіївни залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови- 21 лютого 2025 року

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко