Ухвала

від 25.11.2024 по справі 362/5653/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/2649/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_4

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_5

Єдиний унікальний номер справи: 362/5653/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_5,

суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7,

при секретарі судового засідання ОСОБА_8.,

з участю:

прокурора ОСОБА_9,

представника власника майна ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги власника майна ОСОБА_1 та представника ОСОБА_11. в інтересах власника майна ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2021 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_12 та накладено арешт на земельні ділянки, які знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, село Ходосіївка, Обухівське шосе, з кадастровими номерами: 3222487000:03:001:0142, 3222487000:03:001:0388, 3222487000:03:001:0785, 3222487000:03:001:0386, 3222487000:03:001:0390, 3222487000:03:001:0144, 3222487000:03:001:0145, 3222487000:03:001:0141, 3222487000:03:001:0389, 3222487000:03:001:5388, 3222487000:03:001:5287, 3222487000:03:001:5552, 3222487000:03:001:5506, 3222487000:03:001:5504, 3222487000:03:001:5499, 3222487000:03:001:5498, 3222487000:03:001:5608, 3222487000:03:001:5605, 3222487000:03:001:5502, 3222487000:03:001:5501, 3222487000:03:001:5750, 3222487000:03:001:5284, 3222487000:03:001:5376, 3222487000:03:001:5367, 3222487000:03:001:5366, 3222487000:03:001:5301, 3222487000:03:001:5267, 3222487000:03:001:5265, 3222487000:03:001:5312, 3222487000:03:001:5557, 3222487000:03:001:5558, 3222487000:03:001:5559, 3222487000:03:001:5554, 3222487000:03:001:5420, 3222487000:03:001:5421, 3222487000:03:001:5269, 3222487000:03:001:5579, 3222487000:03:001:5415, 3222487000:03:001:5293, 3222487000:03:001:5601, 3222487000:03:001:5486, 3222487000:03:001:5487, 3222487000:03:001:5488, 3222487000:03:001:5485, 3222487000:03:001:5599, 3222487000:03:001:5598, 3222487000:03:001:5448, 3222487000:03:001:5449, 3222487000:03:001:5602, 3222487000:03:001:5618, 3222487000:03:001:5619, 3222487000:03:001:5705, 3222487000:03:001:5706, 3222487000:03:001:5703, 3222487000:03:001:5704, 3222487000:03:001:5617, 3222487000:03:001:5616, 3222487000:03:001:5613, 3222487000:03:001:5614, 3222487000:03:001:5344, 3222487000:03:001:5346, 3222487000:03:001:5347, 3222487000:03:001:5278, 3222487000:03:001:5562, 3222487000:03:001:5561, 3222487000:03:001:5192, 3222487000:03:001:5196, 3222487000:03:001:5194, 3222487000:03:001:5187, 3222487000:03:001:5195, 3222487000:03:001:5193, 3222487000:03:001:5198, 3222487000:03:001:5197, 3222487000:03:001:5188, 3222487000:03:001:5191, 3222487000:03:001:5065, 3222487000:03:001:0597, 3222487000:03:001:0596, 3222487000:03:001:0814, 3222487000:03:001:5247, 3222487000:03:001:5251, 3222487000:03:001:5249, 3222487000:03:001:5250, 3222487000:03:001:5248, 3222487000:03:001:5190, 3222487000:03:001:5189, 3222487000:03:001:5200, 3222487000:03:001:0595, 3222487000:03:001:5205, 3222487000:03:001:5204, 3222487000:03:001:5203, 3222487000:03:001:5202, 3222487000:03:001:5201, із забороною їх відчуження, користування та розпорядження.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, власник майна ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_3 , подали апеляційні скарги, в яких ставлять питання про поновлення їм строку на оскарження ухвали слідчого судді.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження апелянти зазначають, що розгляд клопотання був здійснений за відсутності власників майна, а про оскаржувану ухвалу слідчого судді їм стало відомо лише 05 березня і 05 серпня 2024 року.

Власник майна ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, просить її скасувати в частині накладення арешту на земельну ділянку, з кадастровим номером 3222487000:03:001:5247, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у вищезазначеній частині.

Зокрема, апелянт зазначає, що вона є власником земельної ділянки, з кадастровим номером 3222487000:03:001:5247. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що вона не є підозрюваною, а також не має жодного відношення до цього кримінального провадження.

Також власник майна запевняє, що земельна ділянка не може бути речовим доказом, вона не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження, оскільки вона була набута нею на законних підставах. При цьому апелянт звертає увагу, що накладення арешту на земельну ділянку обмежує її право користуватись майном.

Представник ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі, вважаючи ухвалу слідчого судді необґрунтованою, просить її скасувати в частині накладення арешту на земельну ділянку, з кадастровим номером 3222487000:03:001:0390, загальною площею 0,8194 га, власником якої є ОСОБА_3 , та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у вищезазначеній частині.

Зокрема, апелянт зазначає, що земельна ділянка не є доказом кримінального правопорушення, а також вона не має жодної ознаки речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України.

Крім того автор апеляції зауважує, що ОСОБА_3 придбав зазначену земельну ділянку 09 вересня 2021 року на законних підставах, на момент її купівлі вона була вільна від забудов.

Також представник звертає увагу, що ОСОБА_3 не має будь-якого процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що власником майна ОСОБА_1 та представником ОСОБА_2 не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2021 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а їх апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, відділом поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021111140000075, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24 лютого 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1; ч. ч. 1, 2 ст. 239-1; ч. 2 ст. 240 КК України, тобто за ознаками самовільного будівництва будівель або споруд на самовільно зайнятих земельних ділянках, незаконного заволодіння ґрунтовим покривом земель та порушення правил використання надр.

21 жовтня 2021 року прокурор Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_13 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на земельні ділянки, які знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, село Ходосіївка, Обухівське шосе, з кадастровими номерами: 3222487000:03:001:0142, 3222487000:03:001:0388, 3222487000:03:001:0785, 3222487000:03:001:0386, 3222487000:03:001:0390, 3222487000:03:001:0144, 3222487000:03:001:0145, 3222487000:03:001:0141, 3222487000:03:001:0389, 3222487000:03:001:5388, 3222487000:03:001:5287, 3222487000:03:001:5552, 3222487000:03:001:5506, 3222487000:03:001:5504, 3222487000:03:001:5499, 3222487000:03:001:5498, 3222487000:03:001:5608, 3222487000:03:001:5605, 3222487000:03:001:5502, 3222487000:03:001:5501, 3222487000:03:001:5750, 3222487000:03:001:5284, 3222487000:03:001:5376, 3222487000:03:001:5367, 3222487000:03:001:5366, 3222487000:03:001:5301, 3222487000:03:001:5267, 3222487000:03:001:5265, 3222487000:03:001:5312, 3222487000:03:001:5557, 3222487000:03:001:5558, 3222487000:03:001:5559, 3222487000:03:001:5554, 3222487000:03:001:5420, 3222487000:03:001:5421, 3222487000:03:001:5269, 3222487000:03:001:5579, 3222487000:03:001:5415, 3222487000:03:001:5293, 3222487000:03:001:5601, 3222487000:03:001:5486, 3222487000:03:001:5487, 3222487000:03:001:5488, 3222487000:03:001:5485, 3222487000:03:001:5599, 3222487000:03:001:5598, 3222487000:03:001:5448, 3222487000:03:001:5449, 3222487000:03:001:5602, 3222487000:03:001:5618, 3222487000:03:001:5619, 3222487000:03:001:5705, 3222487000:03:001:5706, 3222487000:03:001:5703, 3222487000:03:001:5704, 3222487000:03:001:5617, 3222487000:03:001:5616, 3222487000:03:001:5613, 3222487000:03:001:5614, 3222487000:03:001:5344, 3222487000:03:001:5346, 3222487000:03:001:5347, 3222487000:03:001:5278, 3222487000:03:001:5562, 3222487000:03:001:5561, 3222487000:03:001:5192, 3222487000:03:001:5196, 3222487000:03:001:5194, 3222487000:03:001:5187, 3222487000:03:001:5195, 3222487000:03:001:5193, 3222487000:03:001:5198, 3222487000:03:001:5197, 3222487000:03:001:5188, 3222487000:03:001:5191, 3222487000:03:001:5065, 3222487000:03:001:0597, 3222487000:03:001:0596, 3222487000:03:001:0814, 3222487000:03:001:5247, 3222487000:03:001:5251, 3222487000:03:001:5249, 3222487000:03:001:5250, 3222487000:03:001:5248, 3222487000:03:001:5190, 3222487000:03:001:5189, 3222487000:03:001:5200, 3222487000:03:001:0595, 3222487000:03:001:5205, 3222487000:03:001:5204, 3222487000:03:001:5203, 3222487000:03:001:5202, 3222487000:03:001:5201, із забороною їх відчуження, користування та розпорядження.

Це клопотання мотивовано тим, що перелічені земельні ділянки підлягають арешту з метою їх збереження.

21 жовтня 2021 року ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області приведене клопотання прокурора було задоволено.

Оскільки дана ухвала слідчого судді оскаржена власником майна ОСОБА_1 тільки в частині накладення арешту на її земельну ділянку, з кадастровим номером 3222487000:03:001:5247, та представником ОСОБА_11. тільки в частині накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_3, з кадастровим номером 3222487000:03:001:0390, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах їх апеляційних скарг, а стосовно інших земельних ділянок, на які теж накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності і обґрунтованості накладення арешту на зазначене майно колегією суддів не вирішується.

Задовольняючи вищезгадане клопотання прокурора, внесене в межах кримінального провадження № 12021111140000075, в частині накладення арешту на земельні ділянки, які знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, село Ходосіївка, Обухівське шосе, з кадастровими номерами 3222487000:03:001:5247 та 3222487000:03:001:0390, із забороною їх відчуження, користування та розпорядження, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідив матеріали, які додані до клопотання, і прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на земельні ділянки, які знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, село Ходосіївка, Обухівське шосе, з кадастровими номерами 3222487000:03:001:5247 та 3222487000:03:001:0390, із забороною їх відчуження, користування та розпорядження, з огляду на те, що це майно підлягає арешту з метою його збереження.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на наступні обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_13, звертаючись до суду із клопотанням в частині накладення арешту на земельні ділянки, які знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, село Ходосіївка, Обухівське шосе, з кадастровими номерами 3222487000:03:001:5247 та 3222487000:03:001:0390, із забороною їх відчуження, користування та розпорядження, зазначив, що метою накладення арешту на вказані земельні ділянки є забезпечення збереження їх як речових доказів у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.

Згідно з ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.

Аналізуючи наведені вимоги закону, колегія суддів переконана, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам ст. 98 КПК України може бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема, містити мотиви прийнятого рішення.

Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу, та мотиви, з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про відповідність цього майна положенням ст. 98 КПК України, а також про наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення підстав, передбачених ст. 98 КПК України, та має здійснювати контроль правильності прийнятого слідчим чи прокурором рішення.

Наведені прокурором у клопотанні про арешт майна підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, не можуть бути визнані достатніми для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно з положеннями ст. 171 КПК України, викладені слідчим, прокурором у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як саме клопотання не є доказом будь-яких обставин.

Таким чином, слідчий, прокурор, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, першочергово мав би визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом відповідно до положень ст. 98 КПК України, однак таких дій вчинено не було з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання земельних ділянок, які знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, село Ходосіївка, Обухівське шосе, з кадастровими номерами 3222487000:03:001:5247 та 3222487000:03:001:0390, речовими доказами у кримінальному провадженні.

Розглядаючи клопотання прокурора слідчий суддя на відсутність постанови про визнання саме цих земельних ділянок речовими доказами уваги не звернув, а тому безпідставно наклав арешт на земельні ділянки, які знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, село Ходосіївка, Обухівське шосе, з кадастровими номерами 3222487000:03:001:5247 та 3222487000:03:001:0390, з метою забезпечення їх збереження як речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вони не визнані такими органом досудового розслідування. Це, в свою чергу, нівелює мету накладення арешту на майно - забезпечення збереження речових доказів, так як неможливо забезпечити збереження того, чого реально у кримінальному провадженні не існує.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в розумінні вимог ст. 132 КПК України прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні про арешт зазначених земельних ділянок, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційні скарги власника майна ОСОБА_1 та представника ОСОБА_11. в інтересах власника майна ОСОБА_3 підлягають задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_12 в частині поставленого питання про накладення арешту на земельні ділянки, які знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, село Ходосіївка, Обухівське шосе, з кадастровими номерами 3222487000:03:001:5247 та 3222487000:03:001:0390, із забороною їх відчуження, користування та розпорядження, як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту цих земельних ділянок, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги власника майна ОСОБА_1 та представника ОСОБА_11. в інтересах власника майна ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_12 в частині накладення арешту на земельні ділянки, які знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, село Ходосіївка, Обухівське шосе, з кадастровими номерами 3222487000:03:001:5247 та 3222487000:03:001:0390, із забороною їх відчуження, користування та розпорядження, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_12 в частині накладення арешту на земельні ділянки, які знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, село Ходосіївка, Обухівське шосе, з кадастровими номерами 3222487000:03:001:5247 та 3222487000:03:001:0390, із забороною їх відчуження, користування та розпорядження, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7