Постанова

від 19.02.2025 по справі 756/8706/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 756/8706/23 Головуючий у суді першої інстанції - Жук М.В.

Номер провадження № 22-ц/824/3454/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Русан А.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , поданою представником Гурез Іванною Олександрівною , на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року у справі за заявою представника ОСОБА_1 - Гурез Іванни Олександрівни про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, у якому просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму боргу за договором позики від 14 червня 2018 року та договором позики від 09 липня 2018 року в розмірі 2 895 014, 16 грн; стягнути з ОСОБА_4 на його користь суму боргу за договором позики від 14 червня 2018 року та договором позики від 09 липня 2018 року в розмірі 1 158 005, 66 грн; ОСОБА_5 суму боргу за договором позики від 14 червня 2018 року та договором позики від 09 липня 2018 року в розмірі 2 895 014, 16 грн. Та просив стягнути з відповідачів на його користь судовий збір в розмірі 13 420 грн.

У жовтні 2024 року від представника ОСОБА_1 - Гурез І.О. надійшла заява про забезпечення доказів, шляхом зобов`язання ТОВ «Будівельна компанія «Інженерні мережі та комунікації» надати статут товариства, витяг з ЄДР, фінансову звітність за 2017-2020 роки, оборотно-сальдові відомості по рахунках.

Доводи клопотання обґрунтовувала тим, що ухвалою суду від 21 травня 2024 року провадження у справі зупинено у зв`язку із призначенням експертизи. Зазначає, 08 серпня 2024 року від експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про уточнення назви виду експертизи та надання додаткових матеріалів та відомостей для проведення експертизи. Так, 23 вересня 2024 року під час розгляду судом клопотання від 08 серпня 2024 року представником ОСОБА_1 були подані письмові заперечення, відповідно до яких зазначила, що надати документи ТОВ «Будівельна компанія «Інженерні мережі та комунікації» не представляється за можливе, так як вони не перебувають у володінні ОСОБА_1 .. Вказувала, остання доступу до установчих, первинних та бухгалтерських документів та фінансової звітності цього підприємства не має.

Наголошує, так як ухвалою суду від 23 вересня 2024 року було зобов`язано ОСОБА_1 надати на дослідження експертів документи та відомості ТОВ «Будівельна компанія «Інженерні мережі та комунікації», а остання не має можливості надати дані документи, то вона вимушена була звернутися до суду із даним клопотанням.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Гурез І.О. про забезпечення доказів у цивільній справі - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - Гурез І.О. подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просить суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити клопотання про забезпечення доказів у цивільній справі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на доводи, викладені у клопотанні про забезпечення доказів.

Вказує, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме ст. ст. 76, 89 ЦПК України, зокрема при розгляді справи судом не було надано оцінки наданим нею письмовим поясненням в інтересах ОСОБА_1 від 20 вересня 2024 року та усним поясненням при розгляді клопотання експертів від 08 серпня 2024 року, внаслідок чого постановлено ухвалу, якою зобов`язано ОСОБА_1 надати на дослідження експертів документи та відомості ТОВ «Будівельна компанія «Інженерні мережі та комунікації». Однак надати такі відомості остання не в змозі, оскільки вони у неї відсутні.

Наголошує, ОСОБА_1 не була і не є засновником, директором або працівником вищевказаного підприємства, тому вона не має доступу до будь-яких документів ТОВ «Будівельна компанія «Інженерні мережі та комунікації». Вказує, в межах встановлених законодавством можливостей ОСОБА_1 надала суду письмовий витяг з ЄДРПОУ ТОВ «Будівельна компанія «Інженерні мережі та комунікації».

Відтак, зазначає, суд, призначаючи судову експертизу, вправі витребувати від учасників судового процесу, а в разі необхідності - інших підприємств, установ, організацій документи і надати їх експерту для дослідження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

При апеляційному розгляді справи представник ОСОБА_1 - Гурез І.О. підтримала, доводи викладені в апеляційній скарзі, та просила її задовольнити, ухвалу суду скасувати та постановити у вказаній справі нове судове рішення про задоволення поданої заяви про забезпечення доказів.

Позивач у справі ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 заперечили щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просили залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, оскільки доводи на які посилається апелянт не спростовують обставин, які були встановлені судом при розгляді справи та висновків викладених в ухвалі суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача у справі, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції вирішуючи заявлене клопотання про витребування доказів у справі та відмовляючи у його задоволенні мотивував свої рішення, тим. що при розгляді справи встановив, що заява представника ОСОБА_1 - Гурез І.О. не містить обґрунтування того, що докази які вона просить забезпечити можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим, при цьому в заяві не зазначено місце знаходження ТОВ «Будівельна компанія «Інженерні мережі та комунікації», до заяви не надано доказів звернення з цього питання заявником, як спадкоємцем учасника товариства, до ТОВ «Будівельна компанія «Інженерні мережі та комунікації».

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви відповідає з огляду на наступне.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (частина 1 статі 84 ЦПК України).

Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, витребування доказів.

Отже, забезпечення доказів - це процесуальна дія суду, яка вчиняється за клопотанням учасників справи (осіб, які можуть набути такого статусу) якщо вони вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів і при цьому засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Про необхідність забезпечення доказів, відповідна особа повинна подати суду заяву в письмовій формі. Вимоги до такого процесуального документу встановлені в статті 117 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів обов`язково зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Аналізуючи наведені положення ЦПК України, насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому.

Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 9901/845/18 та у постанові Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.

Пунктом 5 частини 1 статті 117 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення доказів зазначається обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Як убачається з матеріалів справи, представник ОСОБА_1 - Гурез І.О. , звертаючись до суду із вказаним клопотання обґрунтовувала його тим, що суд першої інстанції при розгляді 23 вересня 2024 року поданого нею клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи в частині визначення частки померлого ОСОБА_7 та постановляючи ухвалу, зобов`язав ОСОБА_1 надати на дослідження експертів документи та відомості ТОВ «Будівельна компанія «Інженерні мережі та комунікації».

Однак надати такі відомості остання не в змозі, оскільки вони у неї відсутні. При цьому представник наголосила, що ОСОБА_1 не була і не є засновником, директором або працівником вищевказаного підприємства, тому вона не має доступу до будь-яких документів ТОВ «Будівельна компанія «Інженерні мережі та комунікації». Вказує, в межах встановлених законодавством можливостей ОСОБА_1 надала суду письмовий витяг з ЄДРПОУ ТОВ «Будівельна компанія «Інженерні мережі та комунікації».

Колегія суддів перевіряючи доводи апелянта та постановлену у справі ухвалу суду доходить висновків про обґрунтованість останньої оскільки із матеріалів справи вбачається, що заявник подаючи клопотання про витребування доказів не надав суду письмових доказів того що ним вживалися заходи самостійного отримання вказаних документів у ТОВ «Будівельна компанія «Інженерні мережі та комунікації» і їй в цьому було відмовлено.

Так із доданих до апеляційної скарги копії запитів адвоката Гурез І.О. до ДПС України, та директора ТОВ «Будівельна компанія «Інженерні мережі та комунікації» вбачається, що такі клопотання були надіслані лише 08 жовтня 2024 року тобто після постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали.

Згідно до ст. 12 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст. 13 ЦПК України)

Згідно до частини 4 статті 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Таким чином механізм сприяння сторонам, у яких виникають складнощі в отриманні доказів, і які вони не можуть одержати самостійно, передбачено статтею 84 ЦПК України.

Однак, у поданій до суду першої інстанції заяві представник позивача не зазначив, які перешкоди існують у витребування вказаних доказів адвокатом згідно до норм Закону України «Про адвокатуру» та не надав до суду першої інстанції відповідних доказів, вчинивши такі дії лише після ухвалення судом судового рішення.

Крім того колегія суддів враховує і те, що згідно до відомостей що містяться в ЄДРПОУ засновником ТОВ «Будівельна компанія «Інженерні мережі та комунікації» ( юр. адр. 65048 м. Одеса, вул. Успенська, будинок 41 код ЄДРПОУ 40050832) зазначено - Приватна компанія з обмеженою відповідальністю ІНСТАКОРП ЛТД резиденство Сполучене Королівство, а інформації щодо кінчевим бенефіціаром зазначено ОСОБА_8 , а не ОСОБА_7 , що фактично свідчить про не пов`язаність вказаного ТОВ із предметом розгляду справи.

Суд при вирішенні питання про забезпечення/витребування доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку, що представником відповідача не доведено та не надано жодного обґрунтування необхідності забезпечення доказів у запропонований заявником спосіб, зокрема, у зв`язку із тим, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , подану представником Гурез Іванною Олександрівною , залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2025 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді : Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв