Ухвала

від 24.02.2025 по справі 204/6085/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 204/6085/21

провадження № 61-1046 ск 25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», подану його представником - адвокатом Демарчук Наталією Олександрівною, на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним пункту додаткової угоди до кредитного договору, визнання недійсною додаткової угоди до кредитного договором,

ВСТАНОВИВ:

1. В серпні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1 404 925,21 грн.

2. В жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із указаним зустрічним позовом, у якому просила визнати недійсною умову додаткової угоди про щонайменше десятикратне збільшення строку позовної давності, як несправедливу, а також визнати недійсною додаткову угоду, як таку, що не була підписана обома її сторонами у тій редакції, що була надана до суду. Окрім цього, просила застосувати позовну давність до спірних правовідносин.

3. Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 21 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року, у задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» відмовив, а зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав недійсним пункт 4 Додаткової угоди № 1 від 22 листопада 2016 року до кредитного договору № DNU0GK70470154 від 26 лютого 2007 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 . В іншій частині позовних вимог за зустрічним позовом відмовив. Вирішив питання судових витрат.

4. В листопаді 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року у цій справі, в якій заявник просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

5. Верховний Суд ухвалою від 03 грудня 2024 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору за подання касаційної скарги.

6. Верховний Суд ухвалою від 19 грудня 2024 року вказану касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» повернути особі, яка її подала, у зв`язку із неусуненням недоліків касаційної скарги.

7. В січні 2025 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк», подана його представником - адвокатом Демарчук Н. О., на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

8. Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

9. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

10. Заявником до касаційної скарги долучено дві платіжні інструкції від 15 листопада 2024 року № ZZ425B24YU та від 17 грудня 2024 року № BOJ67B45S9 про сплату судового збору на загальну суму 37 153,71 грн, яка була сплачена заявником за подання до Верховного Суду попередньої касаційної скарги у цій справі на ці самі судові рішення (грудень 2024 року).

11. Проте ЦПК України та Закон України «Про судовий збір» не передбачають можливості при поданні до суду, зокрема, касаційної скарги, як підтвердження сплати судового збору надавати до суду квитанцію про сплату такого збору за раніше подану касаційну скаргу цієї особи на це саме судове рішення, яка була повернута заявнику або у відкритті касаційного провадження якій було відмовлено.

12. Таким чином Верховний Суд не приймає платіжні інструкції від 15 листопада 2024 року № ZZ425B24YU та від 17 грудня 2024 року № BOJ67B45S9 про сплату судового збору як доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги, яка надійшла до Верховного Суду в січні 2025 року та зареєстрована за вхідним номером 2435/0/220-25 (провадження 61-1046 ск 25).

13. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

14. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

15. Також у разі оскарження у касаційному порядку судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, якщо сторона не згодна з таким рішенням у цілому, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

16. Отже, при поданні касаційної скарги на рішення, які ухвалені за наслідками розгляду первісного позову та зустрічного позову, які заявник оскаржує в цілому, судовий збір має бути сплачений з урахуванням судового збору, що підлягав сплаті за подання первісного та зустрічного позовів.

17. Так АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом в серпні 2021 року, заявивши вимогу майнового характеру про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 404 925,21 грн.

18. Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом, визначено, що судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

19. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року установлено на рівні 2 270,00 грн.

20. Таким чином при зверненні із первісним позовом мав бути сплачений судовий збір у розмірі 21 073,88 грн (1 404 925,21 грн * 1,5%).

21. ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом в жовтні 2023 року заявивши дві вимоги немайнового характеру.

22. Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент звернення до суду із зустрічним позовом, визначено, що судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

23. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року установлено на рівні 2 684,00 грн.

24. Таким чином при зверненні до суду із зустрічним позовом мав бути сплачений судовий збір у розмірі 2 147,20 грн (2 684,00 грн * 0,4 * 2).

25. Отже, за подання касаційної скарги у справі № 204/6085/21 заявник має сплатити 46 442,16 грн судового збору ((21 073,88 грн + 2 147,20 грн) * 200 %).

26. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу: 101;22030102,

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір (https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/platig/).

27. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

28. На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати суду оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

29. Крім цього, оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження заявник у касаційній скарзі порушує питання про поновлення такого строку.

30. Обґрунтовуючи підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій заявник вказує на те, що вперше касаційна скарга була подана до Верховного Суду 14 листопада 2024 року, тобто в межах строку для касаційного оскарження, проте ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року касаційну скаргу було повернуто заявнику. Усунувши недоліки касаційної скарги, які стали підставою для її повернення Верховним Судом в грудні 2024 року, заявник повторно звертається до Верховного Суду. Таким чином, на думку заявника, строк на касаційне оскарження порушено з поважних причин.

31. Верховний Суд не може погодитися із вказаними доводами заявника, оскільки за приписами статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

32. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

33. Верховним Судом з`ясовано, що копія ухвали Верховного Суду від 19 грудня 2024 року про повернення касаційної скарги була доставлена до електронних кабінетів АТ КБ «ПриватБанк» та представника - Демарчук Н. О. в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі 26 грудня 2024 року, що підтверджується відповідними повідомленнями про доставлення електронного листа.

34. Повторно касаційна скарга надіслана заявником до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 20 січня 2025 року, тобто через 25 днів.

35. Заявник дійсно відповідно до норм ЦПК України має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, але це не означає наявності у особи безумовного права повторно оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, установлених ЦПК України, а у суду - обов`язку поновити такий строк у разі його пропуску, тим більше за відсутності поважних причин.

36. Таким чином, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції щодо справедливого судового розгляду.

37. Наведені заявником підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки заявником не наведені обставини, що перешкоджали повторно звернутися до Верховного Суду із касаційною скаргою в найкоротші строки.

38. Відтак, заявнику необхідно подати до суду нову заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

39. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

40. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», подану його представником - адвокатом Демарчук Наталією Олександрівною, на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним пункту додаткової угоди до кредитного договору, визнання недійсною додаткової угоди до кредитного договором.

2. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.

4. Якщо заяву про поновлення строку не буде подано в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя /т В. В. Пророк