Постанова

від 21.01.2025 по справі 520/3572/16-ц

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1920/25

Справа № 520/3572/16-ц

Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Коновалової В.А., М.В. Назарова М.В.,

за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 січня 2017 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф 139/1», про знесення об`єкту самочинного будівництва,

встановив:

У березні 2016 року позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із вказаним вище позовом, у якому просили зобов`язати ОСОБА_5 знести самочинно збудований будинок на АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що відповідач здійснює будівництво 59-квартирного житлового будинку з відхиленням від проекту, з порушенням містобудівних умов та обмежень, будівельних, протипожежних та санітарних норм та правил, крім того, сам проект будівництва також розроблено з порушенням норм ДБН.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10 січня 2017 року вказаний позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_5 знести самочинно збудований будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо судових витрат.

У липні 2024 року ОСОБА_1 , як особа, яка не приймала участь у розгляді цієї справи, звернувся до суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 січня 2017 року та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 у повному обсязі.

Обґрунтовуючи порушення оскаржуваним рішенням суду своїх прав та інтересів ОСОБА_1 зазначає, що він на підставі договору купівлі - продажу майна від 31.08.2023 року № 959 набув право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Скаржник вважає, що позивачами у цій справі не доведено порушення їх прав, на що суд не звернув належної уваги, при цьому поза увагою суду також залишилось те, що накази Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/50 ДАБК від 09.11.2016 року про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082152230729 від 12.08.2015 року та №01-13/51 ДАБК від 09.11.2016 року про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 142162742201 від 30.09.2016 року скасовано рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2020 року у справі № 522/834/17, залишеним в силі постановою П`ятого апеляційного адміністративного суд суду від 18.12.2020 року.

У поданій 20 січня 2025 року до апеляційного суду заяві, представник третьої особи ОСББ «Люстдорф 139/1» адвокат Романова А.І. просить оголосити по цій справі перерву у зв`язку з її перебуванням у декретній відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, та повідомити її про дату і час наступного судового засідання.

Колегією суддів відмовлено в задоволенні вказаної вище заяви представника третьої особи, оскільки участь в суді апеляційної інстанції ОСББ «Люстдорф 139/1» не визнавалася судом обов`язковою, у заяві не наведено обставин щодо необхідності безпосередньої явки останнього до суду, крім того ОСББ «Люстдорф 139/1» отримавши повідомлення про дане судове засідання ще 18 грудня 2024 року не був позбавлений можливості забезпечити участь у розгляді справи за вказаною апеляційною скаргою, особи яка не приймала участі у справі, іншого представника.

У судове засідання скаржник та особи, які беруть участь у справі не з`явилися про дату, час, і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягаю закриттю з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно адреса за якою розташоване спірне нерухоме майно змінювалась, зокрема 31 липня 2017 року були внесені такі зміни: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 139/1 змінено на АДРЕСА_1 , а 07 серпня 2017 року адреса м. Одеса, вул. Костанді, 127 змінено на: АДРЕСА_3 .

Позивачі є власниками суміжних земельних ділянок.

Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи, а у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Перевірка дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, порушення яких є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного в апеляційному порядку судового рішення, за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, допускається, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки в межах відкритого апеляційного провадження, виходячи з наступного.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.79, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II), які з огляду на положення ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Таким чином, положеннями цивільного процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову або заяви в порядку окремого провадження.

У контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Тобто, судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкованим іншими правовідносинами.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Аналіз наведеної процесуальної норми свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. У разі, якщо доводи заявника про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Таким чином, у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, з посиланням на те, що оскаржуваним судовим рішенням вирішені питання про її права та інтереси, апеляційному суду належить відкрити апеляційне провадження та за результатами розгляду, у разі з`ясування, що оскаржуваним судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі №668/17285/13-ц, постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №2-4211/09, від 18 березня 2020 року у справі №2207/622/2012 та пункт 8 постанови Пленуму Верховного суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі N 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 352 ЦПК України повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може бути взято до уваги.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з наведеного вище, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.

Аналогічні висновки наведені об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 травня 2020 у справі №904/897/19, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 26.06.2020 у справі № 910/3438/17, від 01 грудня 2020 у справі №910/5511/19, від 11 січня 2021 року у №925/1600/16 та від 06 жовтня 2021 року у справі № 2-12341/10.

Так, із вказаним вище позовом до суду першої інстанції позивачі звернулися 30 березня 2016 року, судове рішення, яким зобов`язано ОСОБА_5 знести самочинно збудований будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ухвалено 10 січня 2017 року.

Після ухвалення судом у справі рішення, адреса спірного нерухомого майна змінювалась, зокрема, 31 липня 2017 року адресу: АДРЕСА_3 змінено на: АДРЕСА_1 , а 07 серпня 2017 року знову на: АДРЕСА_3 .

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 , зазначає про власну юридичну заінтересованість у вирішенні цієї справи, з огляду на те, що ним на підставі договору купівлі - продажу майна від 31.08.2023 року № 959 набуто права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року в справі N 504/2457/15-ц (провадженняN 14-726цс19) судоверішення, оскаржене не залученоюособою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобтосудоммає бути розглянуто й вирішено спірпроправоу правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняттярішеннясудомпершої інстанції є скаржник,абоміститься судженняпроправатаобов`язкицієї особи у відповідних правовідносинах.

Звертаючись до суду з вказаним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимог до ОСОБА_1 не заявляли.

Скаржник ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , набув на підставі договору купівлі - продажу майна № 959 лише 31.08.2023 року, тобто післяухваленнясудом у цій справі рішення10 січня 2017 року.

Отже, ОСОБА_1 не був учасником спірних правовідносин, а відтак йогоправата законніінтересирішенням, яке ним оскаржується, не порушуються.

Стосовно належного визначення позивачами у цій справі сторони відповідача, Верховним Судом у складі колегії суддівПершої судової палатиКасаційного цивільного суду зроблено висновки у постанові від 26 лютого 2020 року, та у постанові від 14 травня 2024 року у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

Тож, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що оскаржуваним рішенням було вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки скаржника, а у мотивувальній частині цього рішення не міститься висновків суду про права та обов`язки ОСОБА_1 , так само як і резолютивна його частина прямо про них не вказує.

З огляду на наведене, враховуючи, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не було вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки скаржника, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1ст. 362 ЦПК України.

Іншим доводам апеляційної скарги апеляційний суд не надає правової оцінки, з огляду на встановлення обставин, що є підставою для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів доходить висновку про закриття апеляційного провадження з вказаних вище підстав.

Керуючись ст.ст.367, 374,377 381-384 ЦПК України

ухвалив:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Київськогорайонного судум.Одеси від10січня 2017року уцивільній справіза позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 ,треті особи:Департамент державноїархітектурно-будівельноїінспекції уОдеській області,Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Люстдорф 139/1»,про знесенняоб`єкту самочинногобудівництвазакрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст ухвали складено 27 січня 2025 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.А. Коновалова

М.В. Назарова