Рішення
від 05.02.2025 по справі 320/31332/24
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2025 року м. Київ № 320/31332/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.І.,

представника позивача Кир`ян Д.І.,

представника відповідача Небесної О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 2166-п від 26.10.2023 про проведення документальної планової виїзної перевари фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) щодо проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі наказу № 2166-п від 26.10.2023, за результатами якої складено акт перевірки від 27.11.2023 № 25692/10-36-24-06/ НОМЕР_1 ;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: № 24595/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24595/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24597/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24598/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24599/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24600/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24601/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24602/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24603/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24604/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24605/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24610/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.12.2023 № 24595/10-36-24-06/ НОМЕР_1

- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2023 № Ф-24594/10-36-24-06/ НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що при прийнятті оскаржуваних рішень контролюючим органом, на думку позивача, порушено встановлений законом порядок прийняття рішення про проведення документальної планової виїзної перевірки платника податків, порушено процедуру проведення перевірки, а тому рішення за наслідками такої перевірки є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 15.01.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у відповідному акті перевірки та наданому суду відзиві на позовну заяву. В обґрунтування зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і прийняті податкові повідомлення-рішення, як і оскаржуваний наказ, є законними.

Також, представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі в частини позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу від 26.10.2023 №2166-П «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 ». В обґрунтування якого зазначає, що оскільки контролюючий орган був допущений до перевірка та перевірка відбулася, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не може призвести до відновлення порушеного права.

Розглянувши вказане клопотання суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 Верховний Суд відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки. Верховний Суд також зазначив, що недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист. Верховний Суд у зазначеній справі сформулював правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Враховуючи вище викладене, а також те, що підставою даного позову є порушенням контролюючим органом процедури призначення та проведення перевірки, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, оскільки оцінка правомірності дій та рішень під час призначення та проведення перевірка буде надана судом під час розгляду справи по суті.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Київській області про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 26.10.2023 №2166-п та повідомлення від 26.10.2023 №156/10-36-24-06 проведено документальну планову виїзну перевірку за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2022 з метою встановлення дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правомірності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

27.11.2023 року Головним управлінням ДПС у Київській області було складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №25692/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , в якому встановлено порушення:

- пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 (із змінами та доповненнями), в частині: заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету на суму 526 113,12 грн. , в т.ч. 2018 рік в сумі 94 449,39 грн., 2019 рік в сумі 103 174,82 грн., 2020 рік в сумі 99 660,41 грн., за 2021 рік в сумі 135 468,32 грн., та за 2022 рік в сумі 93 360,18 грн.;

- пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в частині: заниження військового збору від здійсненні підприємницької діяльності на суму 43 842,76 грн. в т.ч. за 2018 рік в сумі 7 870,78 грн., 2019 рік в сумі 8 597,90 грн., 2020 рік в сумі 8 305,03 грн., за 2021 рік в сумі 11 289,03 грн. та за 2022 рік в сумі 7 780,02 грн.;

- підпункту «в» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 (із змінами та доповненнями), встановлено перекручення даних наданих в декларації за 2021 та 2022 роки;

- підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), в частині не утримання та не перерахування податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати в повному обсязі за період з 01.01.2017 по 31.12.2022 на загальну суму 9 331,28 грн., та не своєчасно перераховано на загальну суму 21 965,02 грн.;

- пункту 1251.1 статті 1251, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX положень Податкового кодексу України від 02.12.2020 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в частині: використання ФОП ОСОБА_1 найманих працівників та нарахування їм заробітної плати при цьому військовий збір несвоєчасно перераховано на загальну суму 722,23 грн.;

- пункту 11 статті 25.7, пункту 2 частини 1 статті 7, статті 8, частини 2 статті 9 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), в частині: заниження чистого оподаткованого доходу за період з 01.07.2018 по 31.12.2022 в сумі 2 902 782,68 грн. без ПДВ в т.ч.: за 2018 рік в сумі 524 718,84 грн., за 2019 рік в сумі 556 024,71 грн., за 2020 рік в сумі 550 769,66 грн., за 2021 рік в сумі 752 601,78 грн. та за 2022 рік в сумі 518 667,69 грн. (з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в сумі 2 374 935,45 грн. без ПДВ, в т.ч.: за 2018 рік в сумі 25 263,00 грн., за 2019 рік в сумі 551 851,99 грн., за 2020 рік в сумі 538 886,69 грн., за 2021 рік в сумі 752 273,48 грн. та за 2022 рік в сумі 506 660,29 грн.), в результаті чого донараховано єдиний внесок на загальну суму 584 920,80 гривень;

- пункту 181.1 статті 181, пункту 183.1 статті 183, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №275-VI (зі змінами та доповненнями), в частині заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 614 331,65 грн. в т.ч. за 2019 рік - 96 384,13 грн., за 2020 рік - 618 614,46 грн., за 2021 рік - 203 371,36 грн. та за 2022 рік - 151 779, 95 грн.;

- пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95 - ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в частині: реалізації товару по готівковій формі розрахунків за період з 01.07.2018 по 31.12.2022 року, який відсутній у обліку оприбуткування придбаного товару на загальну суму 702 138,32 грн., в тому числі: за 2018 рік - 159 584,94 грн., за 2019 рік - 850 923,16 грн., за 2020 рік - 618 614,46 грн., за 2021 рік - 261,08 грн. та за 2022 рік - 63 474,09 грн.;

- пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, в частині: отримання доходу без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій в сумі 738 558,92 грн.;

- пункту 121.1 статті 12 ПК України в частині: не забезпечено зберігання первинних документів обліковій та інших регістрів, бухгалтерської та статичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статті 44 ПК України строків їх зберігання, не надано контролюючому органу оригінали документів.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області винесені:

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24595/10-36-24-06/НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 20 331,28 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24595/10-36-24-06/НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 26,69 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24597/10-36-24-06/НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 43 842,76 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24598/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 614 331,65 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24599/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 526 113,12 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24600/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 738 558,92 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24601/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 702 138,32 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24602/10-36-24-06/ НОМЕР_1 ,яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 933,13 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24603/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1 646,87 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24604/10-36-24-06/НОМЕР_1 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 9 638,13 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24605/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 19 762,42 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24610/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 1020,00 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2023 року № Ф-24594/10-36-24- 06/НОМЕР_1, в якій вимагає сплатити заборгованість у розмірі 584 920,80 грн.;

- рішення № 24596/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 20838,32 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою та рішенням про застосування штрафних санкцій, вважаючи їх протиправним та такими, що порушують законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі також ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпункту 78.1 7 пункту 78.1 статті 78 ПК України перевірка проводиться, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.2 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Абзацом першим пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Отже, єдиною підставою для проведення документальної планової виїзної перевірки платника податків є включення платника до Плану-графіку перевірок.

План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на поточний рік оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) (Головна/Діяльність/Плани та звіти роботи) до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (абзац перший пункту 77.2 ПКУ).

Абзацами третім - шостим п. 77.2 ПКУ визначено, що порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (тобто, Мінфіном).

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших, ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 01 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 01 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному вебсайті ДПСУ до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Як, зазначає представник позивач у контролюючого органу були відсутні підстави для включення позивача до плану-графіку перевірок, проте суд вважає вказані твердження помилковими, з огляду на наступне.

Так, відповідно до абзацу першого - четвертого підпункту 69.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 ПКУ, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юрособами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів);

в) фактичних перевірок.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який прийнятий 30.06.2023 року, пункт 69 Перехідних положень Розділу X, доповнено підпунктом 69.35.

« 69.35. Установити, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно: 1) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції; 2) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес); 3) платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

При цьому, формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок та внесення змін до нього здійснюються без урахування вимог, передбачених пунктом 77.2 статті 77 цього Кодексу.

Внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням форс-мажорних обставин, обставин непереборної сили, наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, які визначені підпунктом 69.21 цього пункту, та з урахуванням вимог, встановлених цим підпунктом.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.

Документальні планові перевірки платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), та платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги, можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки».

Тобто, законодавець підпунктом 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податі нового кодексу України дозволив щомісячне коригування План-графіку з внесенням нових суб`єктів господарювання.

Відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 статті 15 ПК України «Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом».

Тобто, ФОП ОСОБА_1 потрапляє під визначення «платника податків».

Відповідно до підпункту 69.35 пункту 69 однією з підстав для включення до План-графіку є те, що платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції.

Реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі- продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно- правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно відстроків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому чисті з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об`єктах громадського харчування(підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Як зазначено контролюючим органом та не заперечується позивачем, що останній здійснював діяльність з реалізації підакцизної продукції: алкогольні напої, тютюнові вироби, що підтверджується: податковими деклараціями з акцизного податку, ліцензіями на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями: №10300308202103375 термін дії - 16.07.2021-16.07.2022; №10300308202202660 термін дії - 16.07.2022-16.07.2023; №10300308202103373 термін дії - 16.07.2021.-16.07.2022; №10300308202202659 термін дії - 16.07.2022-16 07.2023; №10300308202103374 термін дії - 16.07.2021.-16.07.2022; №10300308202202661 термін дії - 16.07.2022.-16.07.2023; №10300308202201183 термін дії - 20.05.2022.-20.05 2023; Ліцензіями на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами: №10 00311202102889 термін дії -16.07.2021.-16.07.2022; №10300311202202432 термін дії - 16.07.2022.-16.07.2023; №10300311202102890 термін дії - 16.07.2021.-16.07.2022; №10300311202202430 термін дії - 16.07.2022.-16.07.2023.; №10300311202102888 термін дії - 16.07.2021.-16.07.2022; №10300311202202431 термін дії - 16.07.2022.-16.07.2)23; №10300311202201068 термін дії-20.05.2022.-20.05.2023.

Отже, відповідно до визначення наведеного у підпункті 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність у сфері реалізації підакцизної продукції, що є самостійною підставою для включення до плану-графіку відповідно до підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Як вбачається із офіційного сайту ДПС України оприлюднено «План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023», що перебуває в загальному доступі за посиланням: «веб-сайт ДПС», «Головна», «Діяльність», «Плани та звіти роботи», «Плати та звіти роботи», «План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік», «Розділ III плану-графіка «Документальні планові перевірки фізичних осіб» з урахуванням коригування (серпень 2023 року) 07.08.2023», графа 180 « ОСОБА_1 » (перевірка проводиться Головним управлінням ДПС у Київській області в листопаді 2023 року).

Оновлений план-графік було опубліковано 07.08.2023 року на офіційному сайті ДПС (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику).

ФОП ОСОБА_1 був включений до План-графіку на 2023 рік з врахуванням положення передбаченого підпунктом 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України - 07.08.2023 року, проте перевірка почалася 07.11.2023 року.

Враховуючи вище викладене, суд зазначає, що контролюючим органом було дотримано усі вимоги визначені пункти передбачені підпунктом 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Системний аналіз зазначеної правової норми передбачає два способи повідомлення особи про проведення перевірки: 1) вручення під розписку копії наказу та письмового повідомлення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки; 2) надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення таких документів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки.

Таким чином, платник податків має право бути повідомлений належним чином про дату та час проведення перевірки до початку проведення такої.

За приписами пункту 77.6 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно зі статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже законодавцем визначені чіткі розмежування щодо порядку допуску до позапланових виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

Відповідно до пункту 79.5 статті 79 Податкового кодексу України за наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Суд зазначає, що при вирішенні судами вимог про протиправність дій контролюючого органу по проведенню документальної виїзної перевірки встановленню підлягають, зокрема, обставини щодо допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу (дотримання вимог, визначених пунктом 81.1. статті 81 Податкового кодексу України), чи не порушено право платника податків бути присутнім під час проведення перевірки та надавати пояснення з питань, що виникають під час такої перевірки, право ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом тощо.

На підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 77.1 пункту 77.1 статті 77, пункту 82.1 статті 82 підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та з дотриманням вимог пункту 923 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями та відповідно до затвердженого Державною податковою службою України плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік та направлень на перевірку від 07.11.2023 №8495 та №8496, посадовими особами контролюючого органу проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та правомірності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2017 року по 31.12.2022 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку №1 до акта.

Як встановлено судом, та не заперечувалося позивачем про проведення планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 проінформований письмовим повідомленням від 26.10.2023 року №156/10-36-24-06 та наказом Головного управління ДПС у Київській області №2166-п від 26.10.2023 року, які 26.10.2023 направлені на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення, які відповідно до трекінгу АТ «Укрпошта» вручено члену сім`ї 04.11.2023. Направлення на проведення документальної планової виїзної перевірки від 07.11.2023 №8495 та №8496 та службові посвідчення осіб, які в них зазначені пред`явлено ОСОБА_1 07.11.2023 особисто під підпис.

Посилання позивача щодо не вручення особисто позивачу наказу про проведення перевірки, а члену сім`ї є безпідставними, оскільки контролюючим органом дотримано порядку направлення спірного наказу, що підтверджується наявними в матеріалах доказами.

Враховуючи вище, суд приходить до висновку, що фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про проведення перевірки.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 25.11.2021 по справі №440/1961/19 дійшов висновку, що «правомірність проведення документальної виїзної перевірки в приміщенні контролюючого органу залежить від обставин та умов, які передували її проведенню та призвели до того, що перевірка проведена у приміщенні контролюючого органу. Якщо зміна місця проведення перевірки відбулася безпідставно, без згоди на це платника податків та без забезпечення йому права на участь у проведенні такої перевірки, то така може бути визнана протиправною. Однак, якщо ж це відбулося з об`єктивних причин, за відсутності заперечень з боку платника податків і при цьому право платника податків на участь було забезпечено (незалежно від того, чи скористався платник податків таким правом), то така перевірка не може бути визнана протиправною.

Отже, саме по собі проведення виїзної перевірки у приміщенні органу державної податкової служби не свідчить про допущення контролюючим органом порушень норм ПК України, які тягнуть за собою протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки».

Документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 проводилася відповідно до його заяви від 07.11.2023 б/н (вх. ГУ ДПС у Київській області від 07.11.202 3 №68431/6) в приміщені Головного управління ДПС у Київській області, за адресою: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5А, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано представником позивача в процесу судового розгляду.

Тобто, контролюючий орган провів перевірку в приміщенні податкового органу за письмовою заявою платника податків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого «неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, у питаннях дотримання контролюючими органами процедури проведення перевірки, істотне значення має встановлення обставин забезпечення платникам податків можливості реалізувати їх права, передбачені ПК України, а у разі їх порушення - чи могло це істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті рішення».

Позовна заява те містить жодних зазначень, який чином проведення перевірки в приміщені контролюючого органу порушило права позивача та який чином проведення перевірки в приміщень і контролюючого органу вплинуло на результати перевірки.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку контролюючий орган провів перевірку в приміщені контролюючого органу за письмовою заявою платника податків, а саме проведення ніяким чином не вплинуло на результати перевірки та висновки викладені в Акті перевірки.

Суд вважає безпідставними посилання представника позивача про те, що запит на надання документів не містив всіх обов`язкових реквізитів передбачених статтею 73 ПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до норм пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1)підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Згідно з підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПК України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті.

При цьому, пунктом 77.8 статті 77 ПК України визначено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 ПК України.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Відповідно до пункту 85.6 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Суд враховує, що зі змісту запиту про надання документів від 15.11.2023, від 06.11.2023 року № 27363/12/10-36-24-06 вбачається, що дані запити зроблені в межах здійснення перевірки та з метою отримання документів та інформацію для проведення перевірки, а не у порядку статті 73 ПК України, як помилково вважає представник позивача.

Отже, твердження представника позивача, що запит про надання документів, який надається під час перевірки має відповідати вимогам статті 73 ПК України - не відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо тверджень представника позивача про те, що до перевірки було надано всі документи, суд враховує наступне.

У ході проведення документальної планової виїзної перевірки, ФОП ОСОБА_1 вручено запити про надання інформації та її документального підтвердження від 06.11.2023 №27363/12/ 0-36-24-06 особисто під підпис 07.11.2023 та запит перевіряючих від 15.11.2023 особисто під підпис 16.11.2023.

Відповідно вказаними запитами було запропоновано позивачу надати інформацію та документи що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема:

Банківські виписки про рух коштів по рахункам (перелік рахунків вказано у запитах);

Книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість);

Книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та/або договори оренди складських, торгових офісних та інших приміщень, які використовуються під час провадження підприємницької діяльності;

Документи, що підтверджують наявність у власності чи іншому праві користування транспортних засобів, які використовуються у підприємницькій діяльності, товарно-транспортні накладні, акти списання пального;

Інформацію щодо транспортування та перевезення товарів (товаро-транспорті накладні, договори перевезення, акти виконаних робіт по отриманню (наданню) послуг по перевезенню);

Державні акти на право власності на земельні ділянки та/або оренди земельних ділянок державної або комунальної власності;

Договори про виконання робіт (надання послуг), договори купівлі-продажу та інші цивільно-правові договори, акти виконаних робіт (наданих послуг), видаткові накладні, податкові накладні, розрахункові документи, акти списання товарно-матеріальних цінностей, акти списання матеріалів на виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів;

Договори на технічне обслуговування РРО, реєстраційні посвідчення на РРО, книги ОРО, контрольні стрічки;

Ліцензії на право провадження певних видів господарської діяльності;

Детальну інформацію (розшифровку), щодо сум віднесених до складу інших витрат в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2018,2019,2020, 2021, 2022 роки;

Інформацію щодо середньої націнки на реалізовані по групам товарно-матеріальні цінності;

Наявність залишків товарно-матеріальних цінностей в розрізі номенклатури товарів, в кількості та загальній сумі придбання без урахування націнки станом на 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021 та 31.12.2022;

Інформацію щодо кредиторської та дебіторської заборгованості в розрізі найменування контрагентів продавців та покупців станом на 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021 та 31.12.2022;

Трудові договори з найманими працівниками, накази (розпорядження про прийняття на роботу);

Відомості про нараховану та виплачену заробітну плату, розрахунково-платіжні відомості, заяви на право застосування податкової соціальної пільги;

У разі здійснення зміни номенклатури придбаних та реалізованих товарно-матеріальних цінностей, просимо надати підтверджуючі документи;

Інші документи за періоди діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2022 які не увійшли до зазначеного вище переліку, але безпосередньо пов`язані із здійсненням фінансово-господарської діяльності.

При цьому, у вказаних запитах позивача було попереджено, що не надання контролюючому органу у повному обсязі всіх документів відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України буде розцінено як їх відсутність у такого платника податків на час складення такої звітності.

Також, у запитах зазначено, що у разі ненадання документів, що підтверджують витрати від провадження господарської діяльності, сума чистого оподатковуваного доходу, з якого сплачується податок на доходи фізичних осіб за результатами перевірки буде збільшена на суму документально не підтверджених витрат.

ФОП ОСОБА_1 у відповідь на зазначені вище запити, надано відповідь листом без номеру та без дати (вх. ГУ ДПС у Київській області від 14.11.2023 №70202/6), а також листом без номеру та без дати (вх. ГУ ДПС у Київській області від 16.11.2023 №70755/6). Проте, ФОП ОСОБА_1 у зазначених відповідях, не надано до проведення перевірки книгу обліку доходів та витрат, залишки товаро-матеріальних цінностей, договори про надання послуг, акти виконаних робіт/наданих послуг, видаткові накладні на придбання товару за 2017-2020 роки з підтвердженням їх оплати, підтвердження оплати видаткових накладних за 2021-2022 роки, банківських виписок про рух коштів за період з 2017 по 2022 роки, зазначених в пункту 1.11. розділу 1 акта перевірки, чим порушено пункт 44.1, пункт 44.3 статті 44, пункту 121.1 статті121 ПК України.

У зв`язку з ненаданням документів, складено акт «Про не надання документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємцем ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )» від 15.11.2023 № 1524/10-36-24-06/ НОМЕР_1 та акт «Про не надання документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємцем ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )» №1541/10-36-24-06 від 20.11.2023.

З акта ненадання документів вбачається, що позивачем не надано банківські виписки про рух коштів по рахунках, книги обліку доходів і витрат, договори про виконання робіт (надання послуг), договори-купівлі продажу та інші цивільно-правові договори, акти виконаних робіт, видаткові накладні, податкові накладні, розрахункові документи, акти списання товарно-матеріальних цінностей за 2018, 2019, 2020, 2022, документи на придбання реалізованого товару в період здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування. Даний акт вручено особисто позивачу під підпис.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства Україні з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727, де в підпункті 12 пункту 3 розділу III Порядку визначено: Загальні положення акта (довідки) документальної планової перевірки (відповідні додатки до загальних положень) мають містити інформацію про складені акти про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, акти відмови платника податків, керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначених актів.

Акти, що засвідчують такі факти, складаються у довільній формі із зазначенням посади, прізвища, імені по батькові платника податків, керівника або уповноваженої ним особи та переліку ненаданих документів, а також причин відмови в їх наданні.

Відповідно до пункту розділу IV Порядку, залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать: акт про ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), акт відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації; акт, який засвідчує факт надання документів менше ніж за 3 дні до дня завершення перевірки.

Отже, комплексний аналіз даних норм дає підстави стверджувати, що саме акт про ненадання платником податків документів (їх копій), акт відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації є тим, документом, що підтверджує ненадання документів до перевірки та є невід`ємною частиною акта перевірки

Тобто, акт «Про не надання документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємцем ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )» від 15.11 2023 № 1524/10-36-24-06/ НОМЕР_1 та акт «Про не надання документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємцем ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )» №1541/10-36-24-06 від 20.11.2023 засвідчує факт ненадання документів, відповідно до норм чинного законодавства.

Враховуючи вище викладене, суд погоджується із твердженнями контролюючого органу що позивачем було надано до перевірки документи не в повному обсязі, зокрема банківські виписки або інші документи, які підтверджують факт оплати товарно-матеріальних цінностей.

Так, положення підпункту 44.1 статті 44 ПК України передбачають, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пунктом 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44 1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контролі за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (1555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її не подання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Абзацом 2 пункту 44.7 статті 44 ПК України передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Відповідно до статті 81 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотримання ч яких покладений на контролюючі органи.

Отже, Податковий кодекс України дозволяє платнику податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки надати документи і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Проте, позивачем заперечення на акт перевірки не подавалися, тобто позивач не скористався своїм правом на подання заперечень та надання додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 9 липня 2020 року у справі № 440/3973/18 визначено, що відповідно до положень пунктів 177.2, 177.4 статті 177 ПК України право підприємця на включення витрат до витрат звітного періоду виникає, коли вони відповідають таким вимогам: документально підтверджені належним чином оформленими первинними документами; пов`язані із господарською діяльністю підприємця; безпосередньо пов`язані з отриманням доходів; мають бути фактично сплачені; товари мають бути поставлені, а послуги - отримані.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що твердження представника позивача про надання всіх документів спростовується доказами, які містяться в матеріалах справи.

За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позов них вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказам! ; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводі. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом.

Зі змісту статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом зауважує, що позивачем не надано жодного первинного документу до позовної заяви, який би спростував висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки.

Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків формував податкову звітність, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Висновок Верховного Суду викладений від 19.09.2022 справа № 640/18627/18.

Жодних доказів, які спростовують доводи контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та відзиві на позовну заяву стосовно даного порушення, позивачем не надано.

Так, в ході проведення перевірки, встановлено що відповідно до «почекової інформації РРО» розділу «Аналітична система» ІКС «Податковий блок», ФОП ОСОБА_1 в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 отримано дохід в розмірі 1214228,18 грн. (без акцизного податку). Водночас, відповідно до відомостей Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів, ФОП ОСОБА_1 отримано дохід від Підприємства з іноземною інвестицією «ІМПЕРІАЛ ТОБАКО ЮКРЕЙН» (ЄДРПОУ 20044494) в розмір 6000,00 грн. за « 157» ознакою в 4 кварталі 2021 року. Таким чином, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у 2021 році отримано дохід у розмірі 1220228,18 грн. (без урахування банківських виписок).

Проте, відповідно до декларації про майновий стан та доходи за 2021 рік №9309904369 від 07.12.2019 ФОП ОСОБА_1 задекларовано дохід в розмірі 998164,20 грн.

Відповідно до «почекової інформації РРО» розділу «Аналітична система» ІКС «Податковий блок», ФОП ОСОБА_1 в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 отримано дохід в розмірі 1019366,28 грн. (без акцизного податку), а також відповідно до відомостей Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів, отримано дохід від Підприємства з іноземною інвестицією «ІМПЕРІАЛ ТОБАКО ЮКРЕЙН» (ЄДРПОУ 20044494) в розмір 9600,00 грн. за « 157» ознакою в 2 кварталі 2022 року. Таким чином, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у 2022 році отримано дохід у розмірі 1028966,28 грн (без урахування банківських виписок).

Проте, відповідно до декларації про майновий стан та доходи за 2022 рік №9309904369 від 07.12.2019 ФОП ОСОБА_1 задекларовано дохід в розмірі 998174,59 грн.

Перевіркою правильності визначення ФОП ОСОБА_1 валового доходу за період з 01.07.2018 по 31.12.2022 відображеного в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки, та результатами перевірки встановлено заниження валового доходу в загальній сумі 252855,67 грн., в т.ч за 2021 в сумі 222063,98 грн. та за 2022 в сумі 3079 ,69 грн., чим порушено вимоги пункту 177.1, пункту 177.2 статті 177 ПК України.

У ході проведені я перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2018-2022 роки до графи 5 «Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» віднесено суми витрат на загальну суму 1812741,31 грн., в тому числі: за 2018 - 384754,05 грн., за 2019 -497536 56 грн., 2020 - 364810,40 грн., 2021 - 281090,30 грн. та за 2022 - 284550,00 грн.

В податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2018-2022 роки до графи 7 «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» віднесено суми витрат на загальну суму 857253,75 грн., в тому числі: за 2018 - 139964,79 грн., за 2019 -75656,91 грн., 2020 - 188858,55 грн., 2021 - 249 447,50 грн. та за 2022 - 203326,00 грн.

Проте, проведеною перевіркою первинних документів, наданих до перевірки ФОП ОСОБА_1 з відповідністю даних графи 5 «Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей реалізованих або використаних у виробництві продукції» та графи 7 «Інші витрати, включав чи вартість виконаних робіт, наданих послуг» податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018-2022 роки встановлено завищення ФОП ОСОБА_1 понесених витрат за загальну суму на суму 2669995,06 грн., а саме:

2018 рік

В графу 5 - «вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи» за 2018 рік від №9309904369 від 07.02.2019, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 384754,05 грн.

В графу 7 - «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи» за 2018 рік від №9309904369 від 07.02.2019, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно - матеріальних цінностей на суму 139964,79 грн.

Проте, до проведення документальної планової виїзної перевірки, ФОП ОСОБА_1 не надано документи, як підтверджують правомірність понесення витрат, а саме: видаткові накладні, квитанції на їх оплату, платіжні доручення, банківські виписки, товарні чеки, акти виконаних робіт/ наданих послуг, квитанції на їх оплату і т.д.

2019 рік

В графу 5 - «вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи» за 2019 рік від №9336094100 від 20.10.2020, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно - матеріальних цінностей на суму 497536,56 грн.

В графу 7 - «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи» за 2019 рік від №9336094100 від 20.10.2020, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно - матеріальних цінностей на суму 75656,91 грн.

Проте, до проведення документальної планової виїзної перевірки, ФОП ОСОБА_1 не надано документи, як підтверджують правомірність понесення витрат, а саме: видаткові накладні, квитанції на їх оплату, платіжні доручення, банківські виписки, товарні чеки, акти виконаних робіт/наданих послуг, квитанції на їх оплату і т.д.

2020 рік

В графу 5 - «вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи» за 2020 рік від №9371746669 від 09.02.2021, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно - матеріальних цінностей на суму 364810,40 грн.

В графу 7 - «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи» за 2020 рік від №9371746669 від 09.02.2021, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно - матеріальних цінностей на суму 188858,55 грн.

2021 рік

В графу 5 - «вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи» за 202 рік від №9430572565 від 09.02.2022, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 281090,30 грн.

В графу 7 - «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи» за 2021 рік від №9430572565 від 09.02.2022, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 249 447,50 грн.

Проте, до проведення документальної планової виїзної перевірки. ФОП ОСОБА_1 не надано документи, як підтверджують правомірність понесення витрат, а саме: квитанції на оплату видаткових накладних, платіжні доручення, банківські виписки, товарні чеки, акти виконаних робіт/ наданих послуг, квитанції на їх оплату і т.д.

2022 рік

В графу 5 - «вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи» за 2022 рік від №9307859373 від 16.02.2023, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 203326,00 грн.

В графу 7 - «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи» за 2022 рік від №9307859373 від 16.01.2023, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 203326,00 грн.

Жодних доказів, які спростовують доводи контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та відзиві на позовну заяву стосовно даного порушення, Позивачем не надано.

Перевіркою повноти нарахування та порядку реєстрації платником податку на додану вартість за період з 01.07.2018 по 31.12.2022 встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 відповідно до почекової інформації реєстраторів розрахункових операцій № 3000447486, №3000447487, № 3000447485 та відомостей ДРФО за період з 01.09.2018 по 31.05.2019 загальна сума доходу від роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підлягає оподаткуванню податкам на додану вартість склала 1049276,60 гривень.

Пунктом 181.1 статті 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно розділу V Податкового кодексу України, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

Згідно з пунктом 183.2 статті 183 ПК України у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 ПК України

Перевіркою встановлено, що при досягненні oбсягу доходу від роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами станом на 31.05.2019 в сумі 1049276,60 грн ФОП ОСОБА_1 не подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням, чим порушено вимоги пункту 183.2 статті 183 розділу V Податкового кодексу України.

Пунктом 183.10 статті 183 ПК України визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 ПК України, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за період з 10.06.2019 по 31.12.2022 отримано дохід в сумі 3685989,88 грн. (з урахуванням придбання тютюнових виробів за 0 ставкою ПДВ у 2022 році, які були реалізовані у 2022 році), що є об`єктом оподаткування податком на додану вартість за основною ставкою відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України.

Оскільки, ФОП ОСОБА_1 не подано в установлені строки податкові декларації з податку на додану вартість за період з 11.06.2019 по 31.12.2022, то податкові зобов`язання визначено відповідно до підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 розділу II Податкового кодексу України.

У разі визначення суми податкового зобов`язання платника податків на підставах, визначених підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України тягне за собою накладення на платника податків штрафів у розмірах, визначених пунктом 123.1 статті 123 розділу ІІ ПК України.

У ході проведення перевірки встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 614331,65 грн. в т.ч. за 2019 - 96384,13грн., за 2020 - 162796,20 грн., за 2021 - 203371,36 грн., за 2022 - 151779,95 грн., чим порушено вимоги пункту 181.1 статті 181, пункту 183.1 статті 183, пункту 187.1 статті 187 ПУ України.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через , зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстратор з розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Отже, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіж тих карток, платіжних чеків, жетонів тощо) необхідно застосовувати РРО.

Відповідно до почекової інформації реєстраторів розрахункових операцій №3000447486, №3000447487, № 3000447485 та відомостей ДРФО, за період з 01.07.2018 по 31.12.2018 року отримано дохід в розмірі 194916,28 грн., проте відповідно до декларації про майновий стан та доход і за 2018 рік №9309904369 від 07.02.2019 ФОП ОСОБА_1 задекларовано дохід в розмірі 659941,30 грн.

Також, відповідно до почекової інформації реєстраторів розрахункових операцій № 3000447486, №3000447487, № 3000447485 та відомостей ДРФО, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 року отримано дохід в розмірі 989933,86 грн., проте відповідно до декларації про майновий стан та доході за 2019 рік №9336094100 від 20.10.2020 ФОП ОСОБА_1 задекларовано дохід в розмірі 999110,51 грн.

Згідно відомостей почекової інформації реєстраторів розрахункових операцій № 3000447486, №3000447487, № 3000447485 та відомостей ДРФО, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 року отримано дохід в розмірі 712419,96 грн., проте відповідно до декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік №9371746669 від 09.02.2021 ФОП ОСОБА_1 задекларовано дохід в розмірі 976777,21 грн.

Таким чином, встановлена розбіжність між доходом які встановлені в ході проведення перевірки та задекларованих доходів ФОП ОСОБА_1 в період з 01.07.2018 по 31.12.2022 в розмірі 731 558,92 грн., в т.ч. за 2018 рік - 465025,02 грн., за 2019 рік - 9176,65 грн., за 2020 рік - 264357,25 грн.

Враховуючи зазначене вище, в ході проведення перевірки встановлено не відображення ФОП ОСОБА_1 в обліку товарів, які були придбані протягом 2018-2022 та не були проведені через реєстратори-розрахункових операцій, в сумі 738558,92 грн., в т.ч. за 2018 рік - 465025,02 грн., за 2019 рік - 9176,65 грн., за 2020 рік - 264357,25 грн.

Таким чином, встановлено що за період з 01.07.2018 по 31.12.2022 ФОП ОСОБА_1 отримано дохід без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій в сумі 738558,92 грн., чим порушено пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і змінами та доповненнями.

Згідно з пунктом 12 статті 1 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зазначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

В ході проведення перевірки, ФОП ОСОБА_1 не надана інформація щодо залишків ТМЦ станок на 01.07.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021 та на 31.12.2022, також документи на придбання товару, який був реалізований за період з 01.07.2018 по 31.12.2022.

Таким чином, встановлено факт реалізації товару по готівковій формі розрахунків за період з 01.07.2018 по 31.12.2022, який відсутній у обліку оприбуткування придбаного товару на загальну суму 702138,32 грн., в тому числі: за 2018 рік - 159584,94 грн., за 2019 рік - 850923,16 грн., 2020 рік - 618614,46 грн., 2021 рік - 261,08 грн., 2022 рік - 63474,09 грн., чим порушено вимоги пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстрам рів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Отже, контролюючим органом не допущено порушень процедури призначення та проведення перевірки, а позивачем як під час проведення перевірки, так і під час судового розгляду не надано первинних документів на підтвердження своїх доводів.

Перевіркою дотримання вимог законодавства щодо забезпечення зберігання первинних документів, звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлено порушення.

У ході проведення документальної планової виїзної перевірки, ФОП ОСОБА_1 вручено запити про надання інформації та її документального підтвердження від 06.11.2023 №27363/12/10-36-24-06 особисто під підпис 07.11.2023 та від 15.11.2023 № б/н особисто під підпис 16 11. 2023.

Проте відповідно до опису документів наданих ФОП ОСОБА_1 до проведення перевірки, відсутні документи, а саме: книга обліку доходів та витрат, книга обліку доходів, залишки товаро-матеріальних цінностей, договори про надання послуг, акти виконаних робіт/наданих послуг, видаткові накладні на придбання товару за 2017-2020 роки з підтвердженням їх оплати, підтвердження оплати видаткових накладних за 2021-2022 роки, банківських виписок про рух коштів за період з 2017 по 2022 роки, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також документи, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, пов`язані із виконанням вимог іншого законодавства.

У зв`язку з ненаданням документів ФОП ОСОБА_1 , працівниками ГУ ДПС у Київській області було складено акти «Про не надання документів для проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємцем ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )» від 15.11.2023 № 1524/10-36-24-06/ НОМЕР_1 та №1541/10- 36-24-06 від 20.11.2023.

Відповідальність за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи передбачена статтею 121 ПК України.

Таким чином, в порушення пунктом 121.1 статті 121 ПК України ФОП ОСОБА_1 не забезпечено зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПК України строків їх зберігання, не надано контролюючому органу оригінали документів, а тому доводи відповідача у даній частині є обґрунтованими.

Щодо доводів представника позивача про противність дій контролюючого органу з проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Суд наголошує, що відповідно до Податкового кодексу України одним із повноважень податкових органів є проведення перевірок.

Аналіз норм Податкового кодексу України свідчить про те, що дії контролюючого органу щодо проведення перевірки є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків.

Зазначені дії сам по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків, і, відповідно, такий акт не порушує права останнього.

Тобто, дії по проведенню перевірки є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень може бути об`єктом судового оскарження.

Оскільки наслідком розв`язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб`єктивного права позивача, а оскаржувані дії в даному випадку не породжують для останнього настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо не впливають на його права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що твердження відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 9, статті 72, частин першою, другою та п`ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Згідно з частиною п`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачем судових витрат відсутні.

У судовому засідання 05.02.2025 проголошено вступну і резолютивну частину рішення. У зв`язку з перебуванням судді у відпустці та тимчасовою втратою працездатності повний текст рішення виготовлено та підписано 24.02.2025.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення 24 лютого 2025 р.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	05.02.2025
Оприлюднено	26.02.2025
Номер документу	125370688
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів

Шевченко А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 05.02.2025 по справі 320/31332/24КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —320/31332/24

Рішення від 05.02.2025

Рішення від 05.02.2025

Ухвала від 22.10.2024

Ухвала від 27.09.2024

Ухвала від 20.09.2024

Ухвала від 18.09.2024

Ухвала від 23.07.2024

Ухвала від 09.07.2024

Рішення
від 05.02.2025 по справі 320/31332/24
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД