Постанова від 28.10.2025 по справі 320/31332/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/31332/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Шевченко А.В.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Оксененка О.М.,

при секретарі Литвин С.В.

за участю:

представника позивача: Кир`ян Д.І.

представника відповідача: Небесної О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Київській області) в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 2166-п від 26.10.2023 про проведення документальної планової виїзної перевари ФОП ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 на підставі наказу № 2166-п від 26.10.2023, за результатами якої складено акт перевірки від 27.11.2023 № 25692/10-36-24-06/ НОМЕР_1 ;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: № 24595/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24595/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24597/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24598/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24599/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24600/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24601/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24602/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24603/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24604/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24605/10-36-24-06/НОМЕР_1 від 26.12.2023; № 24610/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.12.2023 № 24595/10-36-24-06/ НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2023 № Ф-24594/10-36-24-06/ НОМЕР_1 .

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач, через свого представника, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також, до апеляційної скарги представником позивача додано клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи, поставивши на розгляд питання: коли здійснено публікацію «Розділ ІІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фізичних осіб», з урахуванням коригування (серпень 2023 року) 07.08.2023 року (Завантажити) на сайті Державної податкової служби України та зупинити провадження у справі до одержання результатів вказаної експертизи.

Так, зазначене клопотання обґрунтовано стороною позивача тим, що існують законні підстави, відповідно до ст. 74 КАС України, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування.

Також, представник позивача Кир`ян Д.І. зазначає, що принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, які покладають на позивача обов`язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог.

30.04.2025 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшли заперечення ГУ ДПС у Київській області на клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи.

Дослідивши доводи сторін щодо призначення комп`ютерно-технічної експертизи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з частинами 1-2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Порядок призначення експертизи врегульовано статтею 102 КАС України, згідно з частиною першою якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Частиною 2 статті 101 КАС України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Враховуючи наведене правове регулювання, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що призначення експертизи у справі є правом суду, а не обов`язком. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя в суду виникає потреба встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень. Отже, право на проведення експертизи є засобом створити для сторони можливість довести в змагальному процесі переконливість своїх доводів.

При цьому, обов`язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору по суті.

З огляду на предмет спору в даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача Кир`ян Д.І. про призначення експертизи.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду справи в судовому засіданні 28.10.2025 року представником позивача Кир`ян Д.І. не було підтримано розгляд заявленого в апеляційній скарзі клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Київській області про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 26.10.2023 №2166-п (далі по тексту - оскаржуваний наказ) та повідомлення від 26.10.2023 №156/10-36-24-06 проведено документальну планову виїзну перевірку, за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2022, з метою встановлення дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правомірності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

27.11.2023 року ГУ ДПС у Київській області було складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 №25692/10-36-24-06/ НОМЕР_1 (далі по тексту - акт перевірки), в якому встановлено порушення:

- пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 (із змінами та доповненнями), в частині: заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету на суму 526 113,12 грн. , в т.ч. 2018 рік в сумі 94 449,39 грн., 2019 рік в сумі 103 174,82 грн., 2020 рік в сумі 99 660,41 грн., за 2021 рік в сумі 135 468,32 грн., та за 2022 рік в сумі 93 360,18 грн.;

- пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в частині: заниження військового збору від здійсненні підприємницької діяльності на суму 43 842,76 грн. в т.ч. за 2018 рік в сумі 7 870,78 грн., 2019 рік в сумі 8 597,90 грн., 2020 рік в сумі 8 305,03 грн., за 2021 рік в сумі 11 289,03 грн. та за 2022 рік в сумі 7 780,02 грн.;

- підпункту «в» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 (із змінами та доповненнями), встановлено перекручення даних наданих в декларації за 2021 та 2022 роки;

- підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), в частині не утримання та не перерахування податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати в повному обсязі за період з 01.01.2017 по 31.12.2022 на загальну суму 9 331,28 грн., та не своєчасно перераховано на загальну суму 21 965,02 грн.;

- пункту 1251.1 статті 1251, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX положень Податкового кодексу України від 02.12.2020 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в частині: використання ФОП ОСОБА_1 найманих працівників та нарахування їм заробітної плати при цьому військовий збір несвоєчасно перераховано на загальну суму 722,23 грн.;

- пункту 11 статті 25.7, пункту 2 частини 1 статті 7, статті 8, частини 2 статті 9 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), в частині: заниження чистого оподаткованого доходу за період з 01.07.2018 по 31.12.2022 в сумі 2 902 782,68 грн. без ПДВ в т.ч.: за 2018 рік в сумі 524 718,84 грн., за 2019 рік в сумі 556 024,71 грн., за 2020 рік в сумі 550 769,66 грн., за 2021 рік в сумі 752 601,78 грн. та за 2022 рік в сумі 518 667,69 грн. (з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в сумі 2 374 935,45 грн. без ПДВ, в т.ч.: за 2018 рік в сумі 25 263,00 грн., за 2019 рік в сумі 551 851,99 грн., за 2020 рік в сумі 538 886,69 грн., за 2021 рік в сумі 752 273,48 грн. та за 2022 рік в сумі 506 660,29 грн.), в результаті чого донараховано єдиний внесок на загальну суму 584 920,80 гривень;

- пункту 181.1 статті 181, пункту 183.1 статті 183, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №275-VI (зі змінами та доповненнями), в частині заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 614 331,65 грн. в т.ч. за 2019 рік - 96 384,13 грн., за 2020 рік - 618 614,46 грн., за 2021 рік - 203 371,36 грн. та за 2022 рік - 151 779, 95 грн.;

- пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95 - ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в частині: реалізації товару по готівковій формі розрахунків за період з 01.07.2018 по 31.12.2022 року, який відсутній у обліку оприбуткування придбаного товару на загальну суму 702 138,32 грн., в тому числі: за 2018 рік - 159 584,94 грн., за 2019 рік - 850 923,16 грн., за 2020 рік - 618 614,46 грн., за 2021 рік - 261,08 грн. та за 2022 рік - 63 474,09 грн.;

- пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, в частині отримання доходу без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій в сумі 738 558,92 грн.;

- пункту 121.1 статті 12 ПК України в частині: не забезпечено зберігання первинних документів обліковій та інших регістрів, бухгалтерської та статичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статті 44 ПК України строків їх зберігання, не надано контролюючому органу оригінали документів.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Київській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24595/10-36-24-06/НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 20 331,28 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24595/10-36-24-06/НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 26,69 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24597/10-36-24-06/НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 43 842,76 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24598/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 614 331,65 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24599/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 526 113,12 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24600/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 738 558,92 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24601/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 702 138,32 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24602/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 933,13 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24603/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1 646,87 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24604/10-36-24-06/НОМЕР_1 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 9 638,13 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24605/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 19 762,42 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.12.2023 року №24610/10-36-24-06/ НОМЕР_1 , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 1020,00 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2023 року № Ф-24594/10-36-24- 06/НОМЕР_1, в якій вимагає сплатити заборгованість у розмірі 584 920,80 грн.;

- рішення № 24596/10-36-24-06/ НОМЕР_1 від 26.12.2023 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 20838,32 грн.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним наказом та оскаржуваними ППР, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, твердження відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпункту 78.1 7 пункту 78.1 статті 78 ПК України перевірка проводиться, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.2 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Абзацом 1 пункту 77.1 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Отже, єдиною підставою для проведення документальної планової виїзної перевірки платника податків є включення платника до Плану-графіку перевірок.

План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-порталі ДПС України (Головна/Діяльність/Плани та звіти роботи) до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (абзац 1 пункту 77.2 ПК України).

Абзацами 3-6 п. 77.2 ПК України визначено, що порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших, ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 01 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 01 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки) (абзац 6 пункту 77.2 ПК України).

З огляду на доводи апелянта, у контролюючого органу були відсутні підстави для включення ФОП ОСОБА_1 до плану-графіку перевірок, суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи та доводи сторін зазначає наступне.

Так, відповідно до абзацу 1-4 підпункту 69.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 ПКУ, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів);

в) фактичних перевірок.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який прийнятий 30.06.2023 року, пункт 69 Перехідних положень Розділу X, доповнено підпунктом 69.35, зокрема:

« 69.35. Установити, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно: 1) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції; 2) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес); 3) платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

При цьому, формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок та внесення змін до нього здійснюються без урахування вимог, передбачених пунктом 77.2 статті 77 цього Кодексу.

Внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням форс-мажорних обставин, обставин непереборної сили, наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, які визначені підпунктом 69.21 цього пункту, та з урахуванням вимог, встановлених цим підпунктом.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.

Документальні планові перевірки платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), та платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги, можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки».

Тобто, законодавець підпунктом 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України надав право щомісячного коригування План-графіку з внесенням нових суб`єктів господарювання.

Відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Тобто, на ФОП ОСОБА_1 розповсюджується дія статті 15 ПК України, як платника податків.

Відповідно до підпункту 69.35 пункту 69 однією з підстав для включення до План-графіку є те, що платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції.

Реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі- продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно- правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому чисті з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об`єктах громадського харчування(підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Як зазначено контролюючим органом та не заперечується позивачем, останній здійснював діяльність з реалізації підакцизної продукції: алкогольні напої, тютюнові вироби, що підтверджується: податковими деклараціями з акцизного податку, ліцензіями на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями: №10300308202103375 термін дії - 16.07.2021-16.07.2022; №10300308202202660 термін дії - 16.07.2022-16.07.2023; №10300308202103373 термін дії - 16.07.2021.-16.07.2022; №10300308202202659 термін дії - 16.07.2022-16 07.2023; №10300308202103374 термін дії - 16.07.2021.-16.07.2022; №10300308202202661 термін дії - 16.07.2022.-16.07.2023; №10300308202201183 термін дії - 20.05.2022.-20.05 2023; Ліцензіями на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами: №10 00311202102889 термін дії -16.07.2021.-16.07.2022; №10300311202202432 термін дії - 16.07.2022.-16.07.2023; №10300311202102890 термін дії - 16.07.2021.-16.07.2022; №10300311202202430 термін дії - 16.07.2022.-16.07.2023.; №10300311202102888 термін дії - 16.07.2021.-16.07.2022; №10300311202202431 термін дії - 16.07.2022.-16.07.2)23; №10300311202201068 термін дії-20.05.2022.-20.05.2023.

Отже, відповідно до визначення наведеного у підпункті 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність у сфері реалізації підакцизної продукції, що є самостійною підставою для включення до Плану-графіку, відповідно до підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Як вбачається із офіційного сайту ДПС України оприлюднено «План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023», що перебуває в загальному доступі, а саме: «Розділ III плану-графіка «Документальні планові перевірки фізичних осіб» з урахуванням коригування (серпень 2023 року) 07.08.2023», графа 180 « ОСОБА_1 » (перевірка проводиться Головним управлінням ДПС у Київській області в листопаді 2023 року).

Оновлений план-графік було опубліковано 07.08.2023 року на офіційному сайті ДПС (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику).

Отже, ФОП ОСОБА_1 був включений до План-графіку на 2023 рік, з урахуванням положення передбаченого підпунктом 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України - 07.08.2023 року, проте перевірка почалася 07.11.2023 року.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що ГУ ДПС у Київській області було дотримано усі вимоги визначені пункти передбачені п.п. 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Системний аналіз зазначеної правової норми передбачає два способи повідомлення особи про проведення перевірки:

1) вручення під розписку копії наказу та письмового повідомлення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки;

2) надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення таких документів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки.

Таким чином, платник податків має право бути повідомлений належним чином про дату та час проведення перевірки до початку проведення такої.

За приписами пункту 77.6 статті 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно зі статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, законодавцем визначені чіткі розмежування щодо порядку допуску до позапланових виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

Відповідно до пункту 79.5 статті 79 ПК України за наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

При вирішенні судами вимог про протиправність дій контролюючого органу по проведенню документальної виїзної перевірки встановленню підлягають, зокрема, обставини щодо допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу (дотримання вимог, визначених пунктом 81.1. статті 81 Податкового кодексу України), чи не порушено право платника податків бути присутнім під час проведення перевірки та надавати пояснення з питань, що виникають під час такої перевірки, право ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом тощо.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 77.1 пункту 77.1 статті 77, пункту 82.1 статті 82 підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та з дотриманням вимог пункту 923 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», із змінами та доповненнями та відповідно до затвердженого ДПС України плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік. та направлень на перевірку від 07.11.2023 №8495 та №8496, посадовими особами контролюючого органу законно проведена документальна планова виїзна перевірка, з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та правомірності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, за період діяльності з 01.01.2017 року по 31.12.2022 року.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, а позивачем не заперечувалося, що про проведення спірної перевірки ФОП ОСОБА_1 проінформований письмовим повідомленням від 26.10.2023 року №156/10-36-24-06 та наказом ГУ ДПС у Київській області №2166-п від 26.10.2023 року, які були направлені на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 26.10.2023 засобами поштового зв`язку, з рекомендованим повідомленням про вручення.

Направлення на проведення документальної планової виїзної перевірки від 07.11.2023 №8495 та №8496 та службові посвідчення осіб, які в них зазначені пред`явлено ФОП ОСОБА_1 , під час проведення спірної перевірки, 07.11.2023 особисто під підпис.

Посилання позивача щодо не вручення особисто позивачу наказу про проведення перевірки, а члену сім`ї є безпідставними, оскільки контролюючим органом дотримано порядку направлення спірного наказу, що підтверджується наявними в матеріалах доказами.

Отже, ФОП ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про проведення документальної планової виїзної перевірки останнього. Зазначене не спростовано стороною позивача ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 25.11.2021 по справі №440/1961/19, Суд дійшов висновку, що «правомірність проведення документальної виїзної перевірки в приміщенні контролюючого органу залежить від обставин та умов, які передували її проведенню та призвели до того, що перевірка проведена у приміщенні контролюючого органу. Якщо зміна місця проведення перевірки відбулася безпідставно, без згоди на це платника податків та без забезпечення йому права на участь у проведенні такої перевірки, то така може бути визнана протиправною. Однак, якщо ж це відбулося з об`єктивних причин, за відсутності заперечень з боку платника податків і при цьому право платника податків на участь було забезпечено (незалежно від того, чи скористався платник податків таким правом), то така перевірка не може бути визнана протиправною.

Отже, саме по собі проведення виїзної перевірки у приміщенні органу державної податкової служби не свідчить про допущення контролюючим органом порушень норм ПК України, які тягнуть за собою протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки».

Документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 проводилася, відповідно до його заяви від 07.11.2023 б/н (вх. ГУ ДПС у Київській області від 07.11.2023 №68431/6) в приміщені ГУ ДПС у Київській області, за адресою: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5А, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано апелянтом.

Тобто, контролюючий орган провів перевірку в приміщенні податкового органу за письмовою заявою платника податків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого «неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, у питаннях дотримання контролюючими органами процедури проведення перевірки, істотне значення має встановлення обставин забезпечення платникам податків можливості реалізувати їх права, передбачені ПК України, а у разі їх порушення - чи могло це істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті рішення».

У даному випадку, доводи позовної заяви не містять жодних зазначень, яким чином проведення перевірки в приміщені контролюючого органу порушило права позивача та яким чином проведення перевірки в приміщенні контролюючого органу вплинуло на результати перевірки.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що в даному випадку, контролюючий орган законно провів перевірку в приміщенні контролюючого органу за письмовою заявою позивача, і вказане проведення ніяким чином не вплинуло на результати перевірки та висновки викладені в акті перевірки.

Щодо тверджень представника позивача про те, що до перевірки було надано всі документи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, під час проведення документальної планової виїзної перевірки, ФОП ОСОБА_1 вручено запити про надання інформації та її документального підтвердження від 06.11.2023 №27363/12/ 0-36-24-06 особисто під підпис 07.11.2023, та запит перевіряючих від 15.11.2023 особисто під підпис 16.11.2023.

Відповідно вказаними запитами було запропоновано позивачу надати інформацію та документи що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема:

· Банківські виписки про рух коштів по рахункам (перелік рахунків вказано у запитах);

· Книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість);

· Книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

· Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та/або договори оренди складських, торгових офісних та інших приміщень, які використовуються під час провадження підприємницької діяльності;

· Документи, що підтверджують наявність у власності чи іншому праві користування транспортних засобів, які використовуються у підприємницькій діяльності, товарно-транспортні накладні, акти списання пального;

· Інформацію щодо транспортування та перевезення товарів (товаро-транспорті накладні, договори перевезення, акти виконаних робіт по отриманню (наданню) послуг по перевезенню);

· Державні акти на право власності на земельні ділянки та/або оренди земельних ділянок державної або комунальної власності;

· Договори про виконання робіт (надання послуг), договори купівлі-продажу та інші цивільно-правові договори, акти виконаних робіт (наданих послуг), видаткові накладні, податкові накладні, розрахункові документи, акти списання товарно-матеріальних цінностей, акти списання матеріалів на виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів;

· Договори на технічне обслуговування РРО, реєстраційні посвідчення на РРО, книги ОРО, контрольні стрічки;

· Ліцензії на право провадження певних видів господарської діяльності;

· Детальну інформацію (розшифровку), щодо сум віднесених до складу інших витрат в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2018,2019,2020, 2021, 2022 роки;

· Інформацію щодо середньої націнки на реалізовані по групам товарно-матеріальні цінності;

· Наявність залишків товарно-матеріальних цінностей в розрізі номенклатури товарів, в кількості та загальній сумі придбання без урахування націнки станом на 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021 та 31.12.2022;

· Інформацію щодо кредиторської та дебіторської заборгованості в розрізі найменування контрагентів продавців та покупців станом на 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021 та 31.12.2022;

· Трудові договори з найманими працівниками, накази (розпорядження про прийняття на роботу);

· Відомості про нараховану та виплачену заробітну плату, розрахунково-платіжні відомості, заяви на право застосування податкової соціальної пільги;

· У разі здійснення зміни номенклатури придбаних та реалізованих товарно-матеріальних цінностей, просимо надати підтверджуючі документи;

· Інші документи за періоди діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2022 які не увійшли до зазначеного вище переліку, але безпосередньо пов`язані із здійсненням фінансово-господарської діяльності.

При цьому, у вказаних запитах позивача було попереджено, що ненадання контролюючому органу у повному обсязі всіх документів, відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України, буде розцінено як їх відсутність у такого платника податків на час складення такої звітності.

Також, у запитах зазначено, що у разі ненадання документів, що підтверджують витрати від провадження господарської діяльності, сума чистого оподатковуваного доходу, з якого сплачується податок на доходи фізичних осіб за результатами перевірки буде збільшена на суму документально непідтверджених витрат.

ФОП ОСОБА_1 у відповідь на зазначені вище запити, надано відповідь листом без номеру та без дати (вх. ГУ ДПС у Київській області від 14.11.2023 №70202/6), а також листом без номеру та без дати (вх. ГУ ДПС у Київській області від 16.11.2023 №70755/6). Проте, ФОП ОСОБА_1 у зазначених відповідях, не надано до проведення перевірки книгу обліку доходів та витрат, залишки товаро-матеріальних цінностей, договори про надання послуг, акти виконаних робіт/наданих послуг, видаткові накладні на придбання товару за 2017-2020 роки з підтвердженням їх оплати, підтвердження оплати видаткових накладних за 2021-2022 роки, банківських виписок про рух коштів за період з 2017 по 2022 роки, зазначених в пункту 1.11. розділу 1 акта перевірки, чим порушено пункт 44.1, пункт 44.3 статті 44, пункту 121.1 статті121 ПК України.

У зв`язку з ненаданням документів, складено акт «Про не надання документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємцем ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )» від 15.11.2023 № 1524/10-36-24-06/ НОМЕР_1 та акт «Про не надання документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємцем ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )» №1541/10-36-24-06 від 20.11.2023.

З акта ненадання документів вбачається, що позивачем не надано контролюючому органу банківські виписки про рух коштів по рахунках, книги обліку доходів і витрат, договори про виконання робіт (надання послуг), договори-купівлі продажу та інші цивільно-правові договори, акти виконаних робіт, видаткові накладні, податкові накладні, розрахункові документи, акти списання товарно-матеріальних цінностей за 2018, 2019, 2020, 2022, документи на придбання реалізованого товару в період здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування. Даний акт вручено особисто позивачу під підпис.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства Україні з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727, де в підпункті 12 пункту 3 розділу III Порядку визначено: Загальні положення акта (довідки) документальної планової перевірки (відповідні додатки до загальних положень) мають містити інформацію про складені акти про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, акти відмови платника податків, керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначених актів.

Акти, що засвідчують такі факти, складаються у довільній формі із зазначенням посади, прізвища, імені по батькові платника податків, керівника або уповноваженої ним особи та переліку ненаданих документів, а також причин відмови в їх наданні.

Відповідно до пункту розділу IV Порядку, залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать: акт про ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), акт відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації; акт, який засвідчує факт надання документів менше ніж за 3 дні до дня завершення перевірки.

Отже, комплексний аналіз даних норм дає підстави стверджувати, що саме акт про ненадання платником податків документів (їх копій), акт відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації є тим, документом, що підтверджує ненадання документів до перевірки та є невід`ємною частиною акта перевірки.

Таким чином, позивачем до спірної перевірки не було надано документи в повному обсязі, зокрема, банківські виписки або інші документи, які підтверджують факт оплати товарно-матеріальних цінностей.

У свою чергу, положення підпункту 44.1 статті 44 ПК України передбачають, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44 1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контролі за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (1555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її не подання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Абзацом 2 пункту 44.7 статті 44 ПК України передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Відповідно до статті 81 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотримання ч яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Отже, ПК України дозволяє платнику податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки надати документи і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Проте, позивачем заперечення на акт перевірки не подавалися, тобто позивач не скористався своїм правом на подання заперечень та надання додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 9 липня 2020 року у справі № 440/3973/18 визначено, що відповідно до положень пунктів 177.2, 177.4 статті 177 ПК України право підприємця на включення витрат до витрат звітного періоду виникає, коли вони відповідають таким вимогам: документально підтверджені належним чином оформленими первинними документами; пов`язані із господарською діяльністю підприємця; безпосередньо пов`язані з отриманням доходів; мають бути фактично сплачені; товари мають бути поставлені, а послуги - отримані.

Отже, позивачем не надано належних доказів, які б спростовували доводи контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та відзиві на позовну заяву щодо вказаного порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Так, в ході проведення перевірки, встановлено що відповідно до «почекової інформації РРО» розділу «Аналітична система» ІКС «Податковий блок», ФОП ОСОБА_1 , в період з 01.01.2021 по 31.12.2021, отримано дохід в розмірі 1 214 228,18 грн. (без акцизного податку). Водночас, відповідно до відомостей Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів, ФОП ОСОБА_1 отримано дохід від Підприємства з іноземною інвестицією «ІМПЕРІАЛ ТОБАКО ЮКРЕЙН» (ЄДРПОУ 20044494) в розмір 6000,00 грн. за « 157» ознакою в 4 кварталі 2021 року.

Таким чином, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у 2021 році отримано дохід у розмірі 1 220 228,18 грн. (без урахування банківських виписок).

Проте, відповідно до декларації про майновий стан та доходи за 2021 рік №9309904369 від 07.12.2019 ФОП ОСОБА_1 задекларовано дохід в розмірі 998 164,20 грн.

Відповідно до «почекової інформації РРО» розділу «Аналітична система» ІКС «Податковий блок», ФОП ОСОБА_1 , в період з 01.01.2022 по 31.12.2022, отримано дохід в розмірі 1 019 366,28 грн. (без акцизного податку), а також відповідно до відомостей Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів, отримано дохід від Підприємства з іноземною інвестицією «ІМПЕРІАЛ ТОБАКО ЮКРЕЙН» (ЄДРПОУ 20044494) в розмір 9 600,00 грн. за « 157» ознакою в 2 кварталі 2022 року. Таким чином, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у 2022 році отримано дохід у розмірі 1 028 966,28 грн (без урахування банківських виписок).

Проте, відповідно до декларації про майновий стан та доходи за 2022 рік №9309904369 від 07.12.2019 ФОП ОСОБА_1 задекларовано дохід в розмірі 998 174,59 грн.

Перевіркою правильності визначення ФОП ОСОБА_1 валового доходу, за період з 01.07.2018 по 31.12.2022, відображеного в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки, та результатами перевірки встановлено заниження валового доходу в загальній сумі 252 855,67 грн., в т.ч за 2021 в сумі 222 063,98 грн. та за 2022 в сумі 3079 ,69 грн., чим порушено вимоги пункту 177.1, пункту 177.2 статті 177 ПК України.

Жодних доказів, які спростовують доводи контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та відзиві на позовну заяву стосовно даного порушення, позивачем не надано.

Також, в ході проведеної перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в податкових деклараціях про майновий стан і доходи, за 2018-2022 роки, до графи 5 «Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» віднесено суми витрат на загальну суму 1 812 741,31 грн., в тому числі: за 2018 - 384754,05 грн., за 2019 - 497536 56 грн., 2020 - 364810,40 грн., 2021 - 281090,30 грн. та за 2022 - 284 550,00 грн.

В податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2018-2022 роки до графи 7 «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» віднесено суми витрат на загальну суму 857 253,75 грн., в тому числі: за 2018 - 139964,79 грн., за 2019 -75656,91 грн., 2020 - 188858,55 грн., 2021 - 249 447,50 грн. та за 2022 - 203326,00 грн.

Проте, проведеною перевіркою первинних документів, наданих до перевірки ФОП ОСОБА_1 з відповідністю даних графи 5 «Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей реалізованих або використаних у виробництві продукції» та графи 7 «Інші витрати, включав чи вартість виконаних робіт, наданих послуг» податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018-2022 роки встановлено завищення ФОП ОСОБА_1 понесених витрат за загальну суму на суму 2 669 995,06 грн., а саме: 2018 рік.

В графу 5 - « вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи» за 2018 рік від №9309904369 від 07.02.2019, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 384 754,05 грн.

В графу 7 - «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи», за 2018 рік, від №9309904369 від 07.02.2019, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно - матеріальних цінностей на суму 139 964,79 грн.

Проте, до проведення документальної планової виїзної перевірки, ФОП ОСОБА_1 не надано документи, як підтверджують правомірність понесення витрат, а саме: видаткові накладні, квитанції на їх оплату, платіжні доручення, банківські виписки, товарні чеки, акти виконаних робіт/ наданих послуг, квитанції на їх оплату і т.д.

В графу 5 - «вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи», за 2019 рік, від №9336094100 від 20.10.2020, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно - матеріальних цінностей на суму 497 536,56 грн.

В графу 7 - «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи», за 2019 рік, від №9336094100 від 20.10.2020, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно - матеріальних цінностей на суму 75 656,91 грн.

Проте, до проведення документальної планової виїзної перевірки, ФОП ОСОБА_1 не надано документи, як підтверджують правомірність понесення витрат, а саме: видаткові накладні, квитанції на їх оплату, платіжні доручення, банківські виписки, товарні чеки, акти виконаних робіт/наданих послуг, квитанції на їх оплату і т.д.

В графу 5 - «вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи», за 2020 рік, від №9371746669 від 09.02.2021, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно - матеріальних цінностей на суму 364 810,40 грн.

В графу 7 - «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи», за 2020 рік від №9371746669 від 09.02.2021, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно - матеріальних цінностей на суму 188 858,55 грн.

Проте, до проведення документальної планової виїзної перевірки, ФОП ОСОБА_1 не надано документи, як підтверджують правомірність понесення витрат, а саме: видаткові накладні, квитанції на їх оплату, платіжні доручення, банківські виписки, товарні чеки, акти виконаних робіт/ наданих послуг, квитанції на їх оплату і т.д.

В графу 5 - «вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи», за 2021 рік, від №9430572565 від 09.02.2022, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 281 090,30 грн.

В графу 7 - «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи», за 2021 рік, від №9430572565 від 09.02.2022, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 249 447,50 грн.

Проте, до проведення документальної планової виїзної перевірки, ФОП ОСОБА_1 не надано документи, як підтверджують правомірність понесення витрат, а саме: квитанції на оплату видаткових накладних, платіжні доручення, банківські виписки, товарні чеки, акти виконаних робіт/ наданих послуг, квитанції на їх оплату і т.д.

В графу 5 - «вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи», за 2022 рік, від №9307859373 від 16.02.2023, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 203 326,00 грн.

В графу 7 - «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» Додатку 2 до «Податкової декларації про майновий стан і доходи», за 2022 рік, від №9307859373 від 16.01.2023, ФОП ОСОБА_1 віднесено витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 203 326,00 грн.

Проте, до проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано документи, як підтверджують правомірність понесення витрат, а саме: квитанції на оплату видаткових накладних, платіжні доручення, банківські виписки, товарні чеки, акти виконаних робіт/ наданих послуг, квитанції на їх оплату і т.д.

Перевіркою повноти нарахування та порядку реєстрації платником податку на додану вартість, за період з 01.07.2018 по 31.12.2022 встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 відповідно до почекової інформації реєстраторів розрахункових операцій № 3000447486, №3000447487, № 3000447485 та відомостей ДРФО, за період з 01.09.2018 по 31.05.2019, загальна сума доходу від роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підлягає оподаткуванню податкам на додану вартість склала 1 049 276,60 гривень.

Пунктом 181.1 статті 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно розділу V Податкового кодексу України, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

Згідно з пунктом 183.2 статті 183 ПК України у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 ПК України

Як вірно встановлено податковим органом під час проведення спірної перевірки, при досягненні oбсягу доходу від роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, станом на 31.05.2019, в сумі 1 049 276,60 грн ФОП ОСОБА_1 не подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням, чим порушено вимоги пункту 183.2 статті 183 розділу V ПК України.

Пунктом 183.10 статті 183 ПК України визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації, як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 ПК України, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Так, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , за період з 10.06.2019 по 31.12.2022, отримано дохід в сумі 3 685 989,88 грн. (з урахуванням придбання тютюнових виробів за 0 ставкою ПДВ у 2022 році, які були реалізовані у 2022 році), що є об`єктом оподаткування податком на додану вартість за основною ставкою відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України.

Оскільки, ФОП ОСОБА_1 не подано в установлені строки податкові декларації з податку на додану вартість, за період з 11.06.2019 по 31.12.2022, то податкові зобов`язання контролюючим органом правомірно визначено, відповідно до підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 розділу II ПК України.

У разі визначення суми податкового зобов`язання платника податків на підставах, визначених підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, зазначене тягне за собою накладення на платника податків штрафів у розмірах, визначених пунктом 123.1 статті 123 розділу ІІ ПК України.

Так, в ході проведення перевірки встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 614 331,65 грн., в т.ч. за 2019 - 96 384,13грн., за 2020 - 162 796,20 грн., за 2021 - 203 371,36 грн., за 2022 - 151 779,95 грн., чим позивачем порушено вимоги пункту 181.1 статті 181, пункту 183.1 статті 183, пункту 187.1 статті 187 ПУ України.

Жодних доказів, які спростовують доводи контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та відзиві на позовну заяву стосовно даного порушення, ані позивачем, ані його представником суду не надано.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги), через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстратор з розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Отже, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіж тих карток, платіжних чеків, жетонів тощо) платник податків зобов`язаний застосовувати РРО, що в даному випадку позивачем здійснено не було в межах перевіряємого періоду.

Відповідно до почекової інформації реєстраторів розрахункових операцій №3000447486, №3000447487, № 3000447485 та відомостей ДРФО, за період з 01.07.2018 по 31.12.2018 року, позивачем отримано дохід в розмірі 194 916,28 грн., проте відповідно до декларації про майновий стан та доход, за 2018 рік №9309904369 від 07.02.2019 ФОП ОСОБА_1 задекларовано дохід в розмірі 659 941,30 грн.

Також, відповідно до почекової інформації реєстраторів розрахункових операцій №3000447486, №3000447487, № 3000447485 та відомостей ДРФО, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 року, позивачем отримано дохід в розмірі 989 933,86 грн., проте відповідно до декларації про майновий стан та доход, за 2019 рік, №9336094100 від 20.10.2020 ФОП ОСОБА_1 задекларовано дохід в розмірі 999 110,51 грн.

Згідно відомостей почекової інформації реєстраторів розрахункових операцій № 3000447486, №3000447487, № 3000447485 та відомостей ДРФО, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 року, отримано дохід в розмірі 712 419,96 грн., проте відповідно до декларації про майновий стан та доходи, за 2020 рік, №9371746669 від 09.02.2021 ФОП ОСОБА_1 задекларовано дохід в розмірі 976 777,21 грн.

Таким чином, встановлена розбіжність між доходом, який встановлено податковим органом в ході проведення спірної перевірки, та задекларованих доходів ФОП ОСОБА_1 , у період з 01.07.2018 по 31.12.2022, в розмірі 731 558,92 грн., в т.ч. за 2018 рік - 465025,02 грн., за 2019 рік - 9176,65 грн., за 2020 рік - 264357,25 грн.

Отже, в ході проведення перевірки встановлено невідображення ФОП ОСОБА_1 в обліку товарів, які були придбані протягом 2018-2022 та не були проведені позивачем через РРО, в сумі 738 558,92 грн., в т.ч. за 2018 рік - 465025,02 грн., за 2019 рік - 9176,65 грн., за 2020 рік - 264357,25 грн.

Відповідно, податковим органом встановлено, що за період з 01.07.2018 по 31.12.2022, ФОП ОСОБА_1 отримано дохід без застосування програмного РРО в сумі 738 558,92 грн., чим порушено пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і змінами та доповненнями.

Згідно з пунктом 12 статті 1 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зазначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Між тим, під час проведення перевірки, ФОП ОСОБА_1 не надана інформація щодо залишків ТМЦ станок на 01.07.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021 та на 31.12.2022, також документи на придбання товару, який був реалізований, за період з 01.07.2018 по 31.12.2022.

Таким чином, встановлено факт реалізації товару по готівковій формі розрахунків, за період з 01.07.2018 по 31.12.2022, який відсутній у обліку оприбуткування придбаного товару на загальну суму 702 138,32 грн., в тому числі: за 2018 рік - 159584,94 грн., за 2019 рік - 850923,16 грн., 2020 рік - 618614,46 грн., 2021 рік - 261,08 грн., 2022 рік - 63474,09 грн., чим порушено вимоги пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстрам рів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У свою чергу, ані позивачем, ані його представником не надано суду належних доказів, які б спростовували доводи контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та відзиві на позовну заяву щодо вказаних порушень.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що в даному випадку, ГУ ДПС у Київській області не допущено порушень процедури призначення та проведення спірної перевірки, що спростовує доводи апелянта щодо противності дій контролюючого органу з проведення перевірки, за наслідками якої правомірно прийнято оскаржувані ППР, на підставі акта перевірки, а тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду, оскільки ГУ ДПС у Київській області під час винесення оскаржуваного наказу, проведення спірної перевірки та прийняття оскаржуваних ППР, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

О.М. Оксененко

Повний текст виготовлено 07.11.2025 року