УХВАЛА
24 лютого 2025 року
м. Київ
справа №200/5585/24
адміністративне провадження № К/990/6840/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Хохуляка В.В., Бившевої Л.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.10.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №200/5585/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джеремін» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Верховного Суду 19.02.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.10.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №200/5585/24.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.10.2024, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Джеремін» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби України щодо не здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Джеремін» податкової накладної № 2 від 16.08.2021 на підставі пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Джеремін» податкову накладну №2 від 16.08.2021 датою її фактичного надходження до контролюючого органу, а саме 15.09.2021. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 4 частини 4 статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами статті 257 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Скаржником з посиланням на підпункт «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України вказано, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Про наявність зазначених обставин свідчить те, що найбільшу питому вагу судових справ з контролюючими органами становлять справи щодо зупинення/відмови реєстрації податкових накладних. Однак, станом на дату подання касаційної скарги відсутня єдина, однозначна правова позиція Верховного Суду щодо застосування норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерств фінансів України від 12.12.2019 № 520.
Також, контролюючий орган зазначає про наявність обставин передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а саме: дана справа становить значний суспільний інтерес, оскільки існує значна кількість судових справ в даній категорії, які стосується рішень прийнятих Комісією ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які прийнятті вже після внесення змін до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерств фінансів України від 12.12.2019 №520. Однак судові рішення і досі ухвалюються без врахування даних змін, не надається належна правова оцінка та не враховується факт надання контролюючим органом конкретного переліку документам, які надсилаються платнику податків в Повідомленні Комісії після надання останнім пояснень та документів в результаті зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
Оцінивши доводи скаржника, колегія суддів вважає, що вони мають загальний характер та не містять достатніх обґрунтувань, тому не можуть сприйматись судом, як виключний випадок, а ухвалені у цій справі судові рішення на поточний день не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
Відтак обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.10.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №200/5585/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва В.В. Хохуляк Л.І. Бившева
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2025 |
Оприлюднено | 25.02.2025 |
Номер документу | 125378202 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні