Постанова

від 18.02.2025 по справі 344/60/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/60/25

Провадження № 22-ц/4808/316/25

Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,

за участю секретаря Кузів А.В.

учасники справи

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України»,

треті особи: Об`єднання спвіввласників багатоквартирного будинку «Пріоритет-Сервіс ІФ», Благодійна організація «Благодійний Фонд «Ваша Надія в Україні»», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на

ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 січня 2025 року, постановлену судом у складі судді Атаманюка Б.М.,

за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», треті особи Об`єднання спвіввласників багатоквартирного будинку «Пріоритет-Сервіс ІФ», Благодійна організація «Благодійний Фонд «Ваша Надія в Україні»», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

В січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» в якому просив визнати дії відповідача протиправними щодо шантажу мешканців квартир в будинку АДРЕСА_1 , через події пов`язані з квартирою АДРЕСА_2 . Визнати дії відповідача протиправними щодо відключення газопостачання в квартирі АДРЕСА_2 на підставі Акту № 2537 від 10 липня 2024 року про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу). Визнати Акт № 2537 від 10 липня 2024 року про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) недійсним. Стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 56 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Ним 02 серпня 2024 року отримано лист № ІФФ/100/ Лв-314/30/21.1.2-24 від з додатком до якого був Акт № 2537 від 10 липня 2024 року про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) на підставі того, що в квартирі АДРЕСА_4 є витік газу та відсутність тяги в вентиляційному каналі.

Вважає відключення безпідставним, та таким, що вчинено без дозволу і участі власника квартири.

09 січня 2025 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначив, що 10 липня 2024 року Івано-Франківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» склала Акт № 2537 про припинення (обмеження) газопостачання до квартири АДРЕСА_4 з причин виявлення витоку газу та відсутність тяги у вентиляційному каналі .

08 січня 2025 року позивач отримав повідомлення від БО «БФ «Ваша Надія в Україні» про те, що відповідачем відключено газопостачання всьому будинку через виявлене самовільне встановлення газових приладів у квартирі позивача.

Зазначив, що власники квартир в будинку АДРЕСА_1 , є окремими споживачами, кожен із них має окремий особовий рахунок щодо надання послуг із газопостачання, про відключення цих квартир від газопостачання, відповідач повинен був повідомити кожного споживача індивідуально, не менше ніж за 3 дні до дати припинення газопостачання, із дотриманням усіх вимог законодавства. У випадку відсутності такого належного повідомлення, відключення споживачів вважається незаконним.

Вважає такі дії відповідача є порушенням ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 5.6 і 5.7 Кодексу газорозподільних систем, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Просив суд заборонити Івано-Франківській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» вчиняти будь-які дії з припинення газопостачання мешканцям будинку АДРЕСА_1 на підставі звинувачень, пов`язаних із квартирою АДРЕСА_2 , до вирішення даної справи по суті.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 січня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 січня 2025 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не проаналізовано п.1 гл.7 розділу VI Кодексу ГРМ, п.5 гл.7 розділу. VI Кодексу, які чітко розмежовують процедуру точкового відключення квартири (споживача, який порушує вимоги або не допускає представників оператора ГРМ) і колективного відключення у випадках реальної аварійної небезпеки.

Суд не перевірив чому відповідач не надав індивідуальних письмових повідомлень мешканцям будинку АДРЕСА_1 про заплановане відключення, не перевірив наявність аварійної ситуації.

Суд не врахував, що без вжиття заходів забезпечення позову відповідач вдається до шантажу позивача та мешканців будинку, що створює неможливість належного виконання потенційного рішення суду, оскільки люди під тиском можуть вимагати від позивача «угоди» без рішення суду. Безпідставне відключення будинку від газопостачання суперечить вимозі «пропорційності» втручання у майнові права мешканців.

Судом першої інстанції не надано оцінку обставинам відключення всього будинку від газопостачання, не досліджено докази, подані заявником до заяви, а саме фото оголошень ТОВ «Газорозподільні мережі України» за грудень 2024 року та за 08 січня 2025 року. Не досліджено фото лічильника № МП 0287164 з показником 20404 станом на 08.01.2025 року, яке підтверджує, що з липня 2024 року показник лічильника не змінився та спростовує твердження про «самовільне встановлення» газових приладів чи «витік». Не досліджено термінову заяву-повідомлення № 08/01/1-UKR від 08.01.2025 року БО «Благодійний фонд «Ваша Надія в Україні».

Судом не взято до уваги ту обставину, що у квартирі АДРЕСА_2 використовується комбінована плита з електро- та газовими конфорками (газова частина не задіяна), два електричні обігрівачі, що спростовує використання газу з центрального постачання.

Зазначив, що існує реальна загроза ускладнення виконання рішення суду, оскільки відповідач фактично припинив газопостачання для багатьох квартир, змушуючи мешканців тиснути на позивача. В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази наявності аварійного стану чи самовільного використання мережевого газу в квартирі АДРЕСА_2 . Кожен мешканець будинку АДРЕСА_1 є окремим споживачем із власним особовим рахунком і без індивідуальних повідомлень і судового рішення колективне відключення є незаконним.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Газорозподільні мережі України» Івано-Франківської філії зазначив, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою.

Згідно із оскаржуваним Актом №2537 від 10 липня 2024 року про припинення (обмеження)газопостачання (розподілу) природного газу, газопостачання до квартири припинено у зв`язку з витоком газу. Всі обставини щодо його законності та відповідності підлягають зясуванню у ході судового розгляду справи та оцінки судом наданих сторонами доказів.

Посилається на ч.14 ст.150 ЦПК України, що до відповідача не можу бути застосовано заходи забезпечення позову, оскільки відповідач є об`єктом критичної інфраструктури. Просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином, про, що свідчить довідка про доставку електронного документу.

У судовому засіданні представник ТОВ «Газорозпридільнімережі України»в особіІвано-Франківськоїфілії проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

У судове засідання представники третіх осіб Об`єднання спвіввласників багатоквартирного будинку «Пріоритет-Сервіс ІФ», Благодійної організації «Благодійний Фонд «Ваша Надія в Україні» не з`явились. На адресу третіх осіб направлялася судова повістка-повідомлення, яка повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». З урахуванням положень ч.8ст.128 ЦПК Українитреті особи є належним чином повідомлена про дату, місце та час судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд виходив з того, що не можна виключити, що причиною відключення від газопостачання є витік газу, а тому забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач може призвести до виникнення аварійних ситуацій. Акт № 2537 від 10 липня 2024 року про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природнього газу) є предметом оскарження, а всі обставини щодо його законності та відповідності обставин, які в ньому встановлені підлягають з`ясуванню в ході судового розгляду та оцінки судом наданих сторонами доказів.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується Інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно акту № 2537 від 10 липня 2024 року припинено газопостачання до квартири позивача.

02 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просив: визнати дії відповідача протиправними щодо шантажу мешканців квартир в будинку АДРЕСА_1 через події пов`язані з квартирою АДРЕСА_2 . Визнати дії відповідача протиправними щодо відключення газопостачання в квартирі АДРЕСА_2 на підставі Акту № 2537 від 10 липня 2024 року про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу). Визнати Акт № 2537 від 10 липня 2024 року про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) недійсним. Стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 56 000 грн.

09 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд забезпечити позов шляхом заборонити Івано-Франківській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» вчиняти будь-які дії з припинення газопостачання мешканцям будинку АДРЕСА_1 на підставі звинувачень, пов`язаних із квартирою АДРЕСА_2 , до вирішення даної справи по суті.

В заяві ОСОБА_1 зазначив, що 08 січня 2025 року на його електронну адресу надійшла термінова заява-повідомлення №08/01/1-UKR від БО «БФ «Ваша Надія в Україні», де вказано що 08 січня 2025 року Івано-Франківська філія «Газорозпридільні мережі» відключено газопостачання всього будинку АДРЕСА_1 . До заяви про забезпечення позову додано заяву-повідомлення в.о. директора Б.О. «БФ «Ваша надія в Україні» №08/01/1-UKR від 08.01.2025 року, де вказано, що 08 січня 2025 року на Івано-Франківською філією «Газорозподільні мережі» відключено газопостачання будинку по АДРЕСА_1 .

Крім того, позивач у заяві посилається на те, що на будинку розклеєні оголошення, що причиною відключення є ніби то виявлене самовільне встановлення газових приладів та до заяви додав фото оголошень.

Відповідно до частини першої та другоїстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 2 частини першоїстатті 150 ЦПК Українипозов забезпечується зокрема забороною вчиняти певні дії.

Згідно із частиною третьоюстатті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуваннізабезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17).

Предметом спору у цій справі є визнання дій відповідача протиправними щодо шантажу мешканців квартир в будинку АДРЕСА_1 , через події пов`язані з квартирою АДРЕСА_2 ; визнання дій відповідача протиправними щодо відключення газопостачання в квартирі АДРЕСА_2 на підставі Акту № 2537 від 10 липня 2024 року про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу), визнання Акту № 2537 від 10 липня 2024 року про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) недійсним.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Акт № 2537 від 10 липня 2024 року є предметом оскарження і всі обставини щодо прийняття і його відповідності законодавству підлягають з`ясуванню в ході судового розгляду позову та оцінки судом наданих сторонами доказів.

Однак, суд першої інстанції не звернув увагу, що крім оскарження вказаного акту, позивачем заявлено вимоги про визнання дій відповідача притиправними.

Позивач пов`язує забезпечення позову з тим, що відповідачем ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківською філії попереджено мешканців будинку про припинення газопостачання подачу газу шляхом розміщення оголошень на будинку в грудні 2024 року та січні 2025 року.

Оскільки позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову .

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Враховуючи, що позов у цій справі стосується визнання протиправними дій, то вжиття заходів забезпечення позову у справі з такими вимогами не може забезпечити згаданий вище критерій співмірності.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано, що відповідач не надав індивідуальних письмових повідомлень мешканцям будинку про відключення від газопостачання, не надана оцінка фото оголошень від Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України», не надана оцінка іншим доказам, оскільки всі ці докази будуть оцінюватися судом при розгляді справи за позовом позивача.

Крім того, відповідно до Положень глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285 та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, а тому заборона відповідачу ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії припиняти газопостачання добудинкує суттєвим обмеженням його повноважень при здійсненні виробничої діяльності,в тому числі, і при ліквідації наслідків аварій, ремонту газорозподільної системи тощо.

На підставі вище викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, проте помилився щодо мотивів такої відмови.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали з підстав, викладених вище.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За приписами ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

На підставі викладеного, відповідно до ч.4ст.376 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 січня 2025 року слід змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384, ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 21 лютого 2025 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Девляшевський

Є.Є. Мальцева