Ухвала

від 12.02.2025 по справі 759/18253/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 759/18253/23

Провадження №2/367/1132/2025

УХВАЛА

Іменем України

12 лютого 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

за участі секретаря Пронченко О.С.,

представника позивача Глузд О.В.,

представника відповідача Захарчука І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" до ОСОБА_1 , треті особи: Київська міська рада, Національний природний парк "Голосіївський" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення, шляхом повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ірпінського міського суду перебуває цивільна справа за позовом керівника Комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" до ОСОБА_1 , треті особи: Київська міська рада, Національний природний парк "Голосіївський" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення, шляхом повернення земельної ділянки.

У судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання про повернення до підготовчого судового засідання з метою вирішення питання для прийняття заяви про зміну предмету позову, яка надійшла до суду після закриття підготовчого провадження по справі.

У судовому засіданні представник позивача заперечень не мала.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив, вважав, що заява про зміну предмету позову підлягає поверненню позивачу.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи приходить до наступного висновку.

Так, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2024 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до ч.2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі N 234/11607/20 (провадження N 61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Враховуючи вищенаведене, з метою проведення всіх підготовчих дій, які необхідні для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, вчинення яких можливе лише на стадії підготовчого провадження, суд приходить до висновку про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження.

24.04.2024 року позивачем була подана заява про зміну предмету позову, в якій просить суд: прийняти заяву про зміну предмета позову; постановити рішення, яким, усунути перешкоди Комунальному підприємству "Святошинське лісопаркове господарство" у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення, з кадастровим номером 3210946200:01:042:0007, по АДРЕСА_1 , шляхом повернення земельної ділянки з незаконного володіння громадянки ОСОБА_1 у користування Комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" скасувавши державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3210946200:01:042:0007, загальною площею 0,15га за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання заяви про зміну предмету позову до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статтях 175,177 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Відповідно до правил частини 3 статті 182 ЦПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

До заяви про зміну предмету позову, у частині, що стосується її форми та змісту застосовуються правила статті 177 ЦПК України, тобто усі вимоги, які ставляться до позовної заяви також поширюються і до заяви про зміну предмету позову.

Заява про зміну предмету позову подана представником позивача ОСОБА_2 за допомогою підсистеми "Електронний суд".

Частини 5, 6, 7 ст. 43 ЦПК України встановлюють, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб; у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

До заяви поданої через електронний суд представник позивача додає у якості доказу направлення заяві відповідачу ОСОБА_1 сканкопію самої заяви про зміну предмету позову та фіскальний чек.

З наданого представником позивача фіскального чека не вбачається, що на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено саме заяву про зміну предмету позову.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Тому, на підтвердження направлення учасникам справи відповідної заяви з додатками обов`язково мають додаватися описи вкладення, чеки (квитанції) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.

Згідно з п. п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви та доданих до неї документів учасникам справи є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення.

Тобто належним доказом надіслання копії заяви з доданими до неї документами Відповідачу є оригінал (завірена копія) опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).

Відповідно, якщо копію заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист.

Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.

Відтак, фіскальний чек який подано представником не містить інформації, а саме номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також не міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно. Також заява про зміну предмету позову не містить опису вкладення.

Враховуючи зазначене, позивачу необхідно надати суду докази надсилання відповідачу ОСОБА_1 копії заяви про зміну предмету позову з доданими до неї документами, якими є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, виданий відправникові поштового відправлення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява подана представником позивача Комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" - Глузд О.В. про зміну предмету позову без додержання вимог, викладених в ч. 1 ст. 177 ЦПК України, то відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 187-192, 260, 261, 274, 277, 353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Повернутися до розгляду цивільної справи №367/553/21 за позовом Комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" до ОСОБА_1 , треті особи: Київська міська рада, Національний природний парк "Голосіївський" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення, шляхом повернення земельної ділянки у підготовчому провадженні.

Справу призначити до підготовчого засідання на 12.03.2025року об11-00год. за участю сторін в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області.

Про час і місце судового засідання повідомити учасників справи.

Заяву про зміну предмету позову представника позивача Комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" - Глузд О.В. залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу копії ухвали про залишення заяви про зміну предмету позову без руху.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали заява про зміну предмету позову буде вважатися неподаною і підлягає поверненню позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.В. Шестопалова