Постанова

від 25.02.2025 по справі 420/25145/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25145/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Осіпова Ю.В.,

Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року, прийняте у складі суду судді Катаєвої Е.В. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АЛЕТА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АЛЕТА» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (далі ППР) ГУ ДПС в Одеській області від 28.06.2024 №27528/15-32-07-02-20.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АЛЕТА» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 28.06.2024 №27528/15-32-07-02-20, яким зменшено розмір суми від`ємного значення ПДВ на 78748 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом були зроблені висновки з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому обставини справи не з`ясовані повно, об`єктивно та всебічно, тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, натомість позивачем пропущено строк на оскарження податкового повідомлення-рішення, що відповідно до ст. 123 КАС України унеможливлює розгляд судом позовної заяви. Апелянт зазначає, що перевіркою встановлено відсутність складених та зареєстрованих податкових накладних по операціям з постачання товарів, що відображені у видаткових накладних ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА», код ЄДРПОУ 36674036 всього на суму 472 486,93 грн., у тому числі ПДВ 78 747,82 грн.

Апелянт звертає увагу, що згідно з поясненнями платника податків, наданих із запереченнями на акт перевірки, зобов`язання по операціям з постачання товарів зареєстровані, але є неточність у номенклатурі, проте це виправлено розрахунком коригувань, проте звіркою даних ЄРПН та показників декларацій з ПДВ встановлено, що ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА» не складено та не зареєстровано податкові накладні із зазначенням в їх окремих рядках обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України. Крім того, апелянт зазначає, що позивачем не надано аргументованих пояснень щодо зволікань з реєстрацією розрахунків коригування, адже фактичні поставки були вчинені задовго до початку податкової перевірки.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА» зареєстровано 01.10.2009 року та здійснює господарську діяльність за основним видом - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73). Позивач перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби, є платником податків, у тому числі ПДВ.

Відповідно до наказу ГУ ДПС від 16.02.2024 №1413-п та на підставі направлень, виданих ГУ ДПС від 21.02.2024 №3109/15-32-07-02-13, від 21.02.2024 №3110/15-32-07-02-13, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п. 200.11 ст.200, п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за період грудень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.01.2024 №9376541683, яка пройшла камеральну перевірку (уточнюючих розрахунків до декларації з податку на додану вартість не подавалось до ГУ ДПС) від`ємного значення з податку на додану вартість (далі ПДВ), яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах.

Під час перевірки посадовими особами ГУ ДПС встановлено:

- відсутність складених та зареєстрованих податкових накладних по операціям з постачання товарів, що відображені у видаткових накладних ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА» від 01.08.2023 №29, від 18.02.2022 №39, від 28.02.2022 №07, №14, №16 на загальну суму 499293,73 грн, у тому числі ПДВ 83 215,62 грн. Встановлені суми ПДВ по видатковим накладним не включено до декларацій з ПДВ за перевіряємий період, в результаті чого ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА» занижено податкові зобов`язання з ПДВ, та завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного всього у сумі 83 215,62 грн (п.3.1.1.1. акту перевірки);

- складено та зареєстровано податкові накладні в ЄРПН на адресу контрагентів-покупців без первинних документів всього суму 1 748 468,46 грн, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 349 693,7 грн (п.3.1.1.2. акту перевірки).

За результатом перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА» як платником ПДВ допущено порушення:

- п.44.1 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п.187.1. ст. 187, п.188.1. ст.188, п.198.5. ст.198 та п.200.4 ст. 200 ПК України, Закону України від 16.07.1999 №996-Х1V «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (із змінами і доповненнями), з урахуванням Наказу №21, Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 №21 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України) в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) за грудень 2023 року в сумі 432 909 грн;

- п. 201.1., п. 201.10. ст. 201 ПК України в результаті чого не складені та не зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погодившись з висновками акта перевірки від 08.03.2024 №8511/15-32-07-02-15, позивач подав ГУ ДПС заперечення від 25.03.2024 року за вхід. №41665/6 щодо встановлених порушень, зокрема зазначив, що податкові накладні складені за видатковими накладними на підставі першої події оплати товару. Вказано, що неточності в номенклатурі товару виправлено розрахунком коригування. До заперечень ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА» долучено, зокрема: податкові накладні, видаткові накладні та розрахунки коригування.

Листом ГУ ДПС від 05.04.2024 №3729/КПР/15-32-07-02-06 позивача повідомлено, що за результатами розгляду заперечень Постійно діюча комісія з питань розгляду заперечень платників податків та пояснень до актів перевірок 02.04.2024 року прийняла рішення частково скасувати висновки акту перевірки від 08.03.2024 №8511/15-32-07-02-15, шляхом викладення положень акту в новій редакції.

За змістом прийнятого комісією рішення положення акту змінено в наступній частині: 1) загальну суму ПДВ по видатковим накладним, відносно яких не складено та не зареєстровано податкові накладні, вказано 78 747,58 грн, замість 83 215,62 грн; 2) загальну суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2023 року визначено у розмірі 428 441,28 грн, замість 432 909 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 08.03.2024 №8511/15-32-07-02-15 з урахування відповіді платнику податків про розгляд заперечень від 05.04.2024 №3729/КПР/15-32-07-02-06 ГУ ДПС 11.04.2024 року винесено ППР №14857/15-32-07-02-20, яким зменшено розмір суми від`ємного значення ПДВ на 428 441 грн та №14858/15-32-07-02-20, яким накладено штрафні санкції у розмірі 3 400 грн.

ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА» 07.05.2024 року за вхід. №18091/6 подало до ДПСУ скаргу на ППР від 11.04.2024, за результатом розгляду якої ДПСУ прийнято рішення від 24.06.2024 №19092/6/99-00-06-01-04-06, яким ППР від 11.04.2024 №14857/15-32-07-02-20 скасовано в частині зменшення суми від`ємного значення з ПДВ на суму 349 693,7 грн, а в іншій частині зазначене ППР та ППР від 11.04.2024 №14858/15-32-07-02-20 залишено без змін.

Приймаючи вказане рішення ДПСУ зазначено, що скаржником до поданої на ППР скарги надано первинні документи, які не були досліджені під час проведення перевірки, проте мають істотне значення для прийняття об`єктивного рішення за результатами перевірки. ДПСУ дійшов висновку, що висновки перевірки про заниження ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА» суми податкового зобов`язання з ПДВ, які вплинули на завищення від`ємного значення, що переноситься на наступний звітний податковий період у сумі 349 693,7 грн за грудень 2023 року, є передчасними та такими, що зроблені без врахування та з`ясування всіх об`єктивних обставин справи, а отже, підлягають скасуванню, що не виключає можливості їх дослідження під час проведення документальної перевірки відповідно до вимог ПК України.

На підставі акту перевірки від 08.03.2024 №8511/15-32-07-02-15, з урахуванням рішення ДПСУ про результати розгляду скарги від 24.06.2024 №19092/6/99-00-06-01-04-06, ГУ ДПС прийнято ППР від 28.06.2024 №27528/15-32-07-02-20, яким зменшено розмір суми від`ємного значення ПДВ на 78748 грн, тобто на суму яка за рішенням про результати розгляду скарги ДПСУ була залишена без змін.

Вважаючи прийняте ППР від 28.06.2024 №27528/15-32-07-02-20 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на те, що контролюючим органом не зазначено які саме документи подано з порушенням законодавства та в чому ці порушення полягають, то комісія регіонального рівня не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних від 18.09.2023 р. № 4, від 26.07.2023 р. № 2 з тих підстав, які вказані в оскаржуваних рішеннях.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, крім іншого, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст.193 ПК України щодо формування податкового кредиту встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п.201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та розміру ПДВ мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та розміру ПДВ.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 року №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону №996-ХIV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч.1,2 ст.9 Закону № 996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інше).

Підставою для прийняття оскаржуваного ППР згідно з актом перевірки був висновок перевіряючих про відсутність складених та зареєстрованих податкових накладних по операціям з постачання товарів, що відображені у видаткових накладних ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА» від 01.08.2023 №29, від 18.02.2022 №39, від 28.02.2022 №07, №14, №16 на загальну суму ПДВ 78 747,58 грн.

За висновком акту перевірки ГУ ДПС вказану суму ПДВ не включено до декларацій з ПДВ за перевіряємий період, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов`язання з ПДВ, та завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, податкові накладні за вказаними видатковими накладними вже зареєстровані за першою подією по факту отримання оплати (передплати), тобто раніше в часі ніж складення видаткових накладних, а також здійснено коригування номенклатури частини поставленого товару.

Так, відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) у встановлений цим Кодексом термін (п.201.1 ст.201 ПК України).

За пунктом 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що видаткова накладна від 01.08.2023 №29 складена на поставку товару ФОП ОСОБА_1 , а видаткові накладні від 18.02.2022 №39 та від 28.02.2022 №07, №14, №16 на поставку товарів ТОВ «ПЕРЛИНА ЧОРНОМОРСЬКА».

16.08.2023 року ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА» зареєстровано податкову накладну №31 на загальну суму 50 102,81 грн, в тому числі ПДВ 8 350,47 грн. В графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» податкової накладної вказано, зокрема, товар - Панелі для підлоги ламіновані з ДПСГ BerryAlloc Smart 8 V4 62001184 B6311 Merbau Brown 8 мм 32 кл (2,20248) (УКТ ЗЕД 4411139000) загальною вартістю 15 064,96 грн (ПДВ 3 012,992 грн).

В матеріалах справи наявні дві видаткові накладні на вказаний товар під №29, датовані 01.08.2023 та 16.08.2023 року.

Згідно з листом ФОП ОСОБА_1 директору ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА» повідомлено про наявність помилки в даті видаткової накладної під №29 із проханням вважати вірною видаткову накладну датовану 16.08.2023 року датою фактичної поставки товару.

Таким чином, позивачем поставлено ФОП Треблер Максим товар (Панелі для підлоги ламіновані) відповідно до видаткової накладної №29 від 16.08.2023 на суму 15 064,96 грн (ПДВ 3 012,99 грн), що підтверджується зареєстрованою податковою накладною №31 від 16.08.2023 року.

Також позивачем зареєстровано податкові накладні щодо постачання товарів ТОВ «ПЕРЛИНА ЧОРНОМОРСЬКА», а саме від 14.12.2021 №14, від 23.12.2021 №27 та від 24.12.2021 №28.

З урахування зареєстрованих в ЄРПН розрахунків коригування від 30.04.2024 року №14, №27 та №28 позивачем скориговано номенклатуру товарів в податкових накладних від 14.12.2021 №14, від 23.12.2021 №27 та від 24.12.2021 №28 щодо поставки ТОВ «ПЕРЛИНА ЧОРНОМОРСЬКА» наступних товарів:

- Ламінована підлога Multiclic, Meister, LIGHT CHIEMSEE, 8 mm 1288 x 198 mm, 6376ld150 загальною вартістю 150 001,42 грн, в тому числі ПДВ 25 000,24 грн, що відповідає фактично поставленому товару відповідно до видаткової накладної від 28.02.2022 №14;

- Ламінована підлога Multiclic, Meister, LIGHT BOATHOUSE OAK 6259 загальною вартістю 25 247,47 грн, в тому числі ПДВ 5 049,494 грн, а також Ламінована підлога Multiclic, MARZIPAN, Meister, 8 mm 1288 x 198 mm, 6268ld150 загальною вартістю 225223,79 грн, в тому числі ПДВ 45 044,758 грн, що відповідає фактично поставленому товару відповідно до видаткової накладної від 28.02.2022 №7;

- Панелі для підлоги ламіновані з ДПСГ BerryAlloc Smart 8 V4 62001184 B6311 Merbau Brown 8 мм 32 кл (2,20248) загальною вартістю 3 201,71 грн, в тому числі ПДВ 640,342 грн, що відповідає фактично поставленому товару відповідно до видаткової накладної від 28.02.2022 №16.

Отже фактична поставка товарів підтверджується видатковими накладними від 28.02.2022 №07, №14, №16, податкові зобов`язання щодо яких зареєстровано раніше в часі податковими накладними від 14.12.2021 №14, від 23.12.2021 №27 та від 24.12.2021 №28.

Висновок про відсутність реєстрації податкових накладних щодо даних господарських операцій зроблено як наслідок дослідження ГУ ДПС звірки даних ЄРПН та показників декларацій з ПДВ за перевіряємий період.

Однак відповідачем не досліджено та не надано оцінки розрахункам коригування від 30.04.2024 року №14, №27 та №28 до податкових накладних від 14.12.2021 №14, від 23.12.2021 №27, від 24.12.2021 №28, від 16.08.2023 №31, якими скориговано номенклатуру поставлених товарів.

Між тим розрахунки коригування від 30.04.2024 №14, №27 та №28 зареєстровані до прийняття оскаржуваного рішення від 28.06.2024 року №27528/15-32-07-02-20, на дослідження і врахування яких наголошував позивач у запереченнях на акт перевірки та у скарзі на первинні ППР.

Верховний Суд у постановах від 19.09.2019 року по справі №815/4013/14, від 21.08.2019 року у справі № 805/4187/16-а, від 24.02.2020 по справі №440/4443/18, від 30.09.2020 року по справі № 826/8894/18, від 04.09.2021 у справа №240/9597/19 зазначив, що платник податків може скористатись правом подання уточнюючого розрахунку у період після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач в силу наведених норм податкового законодавства зобов`язаний був врахувати показники поданих після проведення контрольного заходу скоригованих податкових накладних при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що свідчить про його протиправність.

Надаючи правову оцінку доводам апелянта в частині пропуску позивачем строку звернення до суду, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Питання строків звернення до суду як і з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору, так і без застосування зазначеної процедури було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.

Так, 26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №500/2486/19, у якій зазначив, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України.

Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті».

У розвиток зазначеного правового підходу у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Отже платник податків може звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а після використання процедури досудового вирішення спору платник податків може звернутися до адміністративного суду протягом місячного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 07.05.2024 за вхід. №18091/6 ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА» звернулось до ДПС України із скаргою на ППР від 11.04.2024 №14857/15-32-07-02-20 та №14858/15-32-07-02-20, прийняті на підставі акту перевірки від 08.03.2024 №8511/15-32-07-02-15.

ДПС України 24.06.2024 року прийнято рішення про результати розгляду скарги №19092/6/99-00-06-01-04-06, яким зменшено розмір суми від`ємного, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 78748 грн та ППР від 11.04.2024 №14858/15-32-07-02-20 форми ПН про застосування штрафної санкції у розмірі 3400 грн.

На підставі акту перевірки та з урахуванням рішення про результати розгляду скарги ГУ ДПС винесено ППР №27528/15-32-07-02-20 від 28.06.2024, яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на 78748 грн, тобто на суму яка за рішенням про результати розгляду скарги ДПС України була залишена без змін.

ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА» не погоджується саме із ППР №27528/15-32-07-02-20 від 28.06.2024, у зв`язку з чим звернулось до суду з цим позовом.

Оскаржуване ППР №27528/15-32-07-02-20 від 28.06.2024 скеровано на податкову адресу ТОВ «ФІРМА «АЛЕТА» засобами поштового зв`язку та отримано представником позивача 16.07.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6511304688781.

Обставини отримання платником ППР саме 16.07.2024 року визнаються ГУ ДПС у листі від 04.11.2024 року №41683/6/15-32-07-02-06 на адвокатський запит представниці позивача Таштанової О.Г.

Доказів оскарження ППР №27528/15-32-07-02-20 від 28.06.2024 в адміністративному порядку до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що до спірних правовідносин застосовується саме шестимісячний строк звернення до суду, відповідно позивачем не пропущено шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АЛЕТА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: В.О. Скрипченко