Ухвала від 19.02.2025 по справі 405/684/24

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/91/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2025 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 січня 2025 року.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, Кіровоградської області, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, -

зобов`язано прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду на строк до 16.03.2025.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката - ОСОБА_8 ,

підозрюваного - ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчогосудді Ленінськогорайонного судум.Кіровограда від30січня 2025року ОСОБА_7 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 24.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024120000000069, зобов`язано прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду на строк до 16.03.2025.

Рішення слідчого судді мотивоване тим, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024120000000069 від 24.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

16.01.2025 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Надані слідчим докази, у сукупності свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.364 КК України.

Проте, слідчим суддею було встановлено, що стороною обвинувачення не надано доказів, які доводять обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ст.177 КПК України, на які вказує слідчий та прокурор.

Слідчим суддею враховано обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 з 29.01.2025 офіційно не працює, має міцні соціальні зв`язки, а саме: одружений, має повнолітнього сина, онука, постійне місце проживання, наявність нерухомого майна за місцем проживання; позитивно характеризується за останнім місцем роботи; за час роботи на посаді заступника начальника ТУ ДСА в Кіровоградській області має ряд нагород, що свідчить про його позитивну ділову репутацію, відсутність судимостей, має ряд захворювань, наявні докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному разі визнання його винним у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

Відповідно до ч.3 ст.194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до підозрюваногобудь - якого з передбачених п. п.1-5 ч.1 ст.176 КПК України запобіжного заходу та поклав на ОСОБА_7 обов`язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, в межах строку досудового розслідування.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 від 30.01.2025. Просить постановити ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 погодженого з прокурором ОСОБА_6 , про застосування до ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді застави, у розмірі 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 059 800 гривень.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_7 обов`язки: прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказані вище обставини свідчать про наявність ризиків передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено ризики, передбачені: п.1 ч.1 ст.177 КПК України - можливість підозрюваного ухилятися від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення місця проживання, маючи при цьому всі можливості та засоби, а саме: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дійсний до 26.08.2031 та має безстрокове бронювання від призову за мобілізацією; п.3 ч.1 ст.177 КПК України - з урахуванням тяжкості покарання та вагомості доказів обґрунтованості підозри, ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків, що вже допитані у проваджені, так і тих, що підлягають встановленню та допиту, зокрема і серед працівників Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, з метою зміни та дачі показів останніми на її користь; п.4 ч.1 ст.177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 може вводити в оману суд, укривати від суду дійсні обставини вчинення кримінального правопорушення та відомі йому обставини, необхідні для встановлення істини у справі, в т.ч. насамперед інформацію щодо своєї ролі та конкретних дій, а також про інші факти, що мають значення; п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які можуть давати викривальні та підтверджуючі його вину покази, будучи особою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати; підозрюваного ОСОБА_7 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_8 , які просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з таких підстав.

Як убачається із матеріалів судового провадження,слідчими СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідуванняу кримінальному провадженні, відомості про які внесені 24.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024120000000069зач.2 ст.64 КК України.

16.01.2025 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.364 КК України, відповідно до якої, заступник начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області ОСОБА_7 зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи його всупереч інтересам служби, діючи умисно з метою отримання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи - ТОВ «Прінт-Імідж» здійснив придбання сканерів потокових для місцевих загальних судів Кіровоградської області за завищеною ціною, чим спричинив тяжкі наслідки у вигляді збитків державі,на загальну суму 1052 143, 44гривень, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи №1274/24-27 від 30.12.2024 року.

22.01.2025 до Ленінського районного суду м. Кіровограда відстаршого слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 надійшло клопотання, у якому слідчий проситьзастосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мотивуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим зазначено, що органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України та наявність ризиків, які передбачені п.п.1,3,4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Ухвалою слідчого суддіЛенінського районного суду м. Кіровограда від 30 січня 2025 року клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до ОСОБА_7 задоволено частково. Зобов`язано підозрюваного ОСОБА_7 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду строком до 16.03.2025. У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Як убачається з ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатніпідстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч.1-4 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б однин із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п.2 та 3 ч.1 цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків , постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Відповідно до п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У справі «Маккей проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета ст.5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.

Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.

Відповідно до п.«с» ст.5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою до провадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.

Розглядаючи клопотання, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять дані на підтвердження доказів обґрунтованості пред`явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.364 КК України, що було підставою для обрання запобіжного заходу.

Разом з тим, як вірно встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування не надано доказів, які доводять обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, на які вказує слідчий та прокурор. Не надано таких доказів прокурором і в суді апеляційної інстанції, а тільки вказано на можливість та ймовірність існування вищезазначених ризиків.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні є ймовірним, інформація щодо тиску на свідків відсутня.

На переконання колегії суддів, наведені у клопотанні прокурора доводи про те, що, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, не підтверджені жодним доказом і такі висновки не узгоджуються з фактичною поведінкою обвинуваченого.

Так, прокурор вказує на сам факт існування кримінального провадження, яке розпочато 24.01.2024 за фактом, що мав місце ще у 2023 році, тобто відсутня наявність будь якого підтвердження ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, та не можуть свідчити про неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_7 ..

Не знайшли підтвердження посилання прокурора щодо можливого переховування від органів досудового розслідування в зв`язку із наявним безстроковим бронюванням. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_7 зазначив, та матеріали клопотання містять підтвердження того, що він звільнений з посади заступника начальника ТУ ДСА в Кіровоградській області. Захисник зауважив на тому, що ОСОБА_7 на теперішній час ВЛК ТЦК.

Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді, що матеріали клопотання не містять інших доказів, окрім припущення сторони обвинувачення, які б могли переконати суддів в існуванні обставин, що вказували б на реальність зазначених ризиків на даному етапі кримінального провадження.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК розмір застави щодо нього за загальним правилом мав би визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, відповідно до ч.5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Як вбачається з клопотання прокурора, останній просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1059 800 грн.

З наданих матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_7 одружений, володіє на праві приватної власності транспортним засобом та земельною ділянкою. Прокурором, як в клопотанні так і в судовому засіданні не надано жодного підтверджуючого факту з приводу того, що майновий стан підозрюваного ОСОБА_7 вказує на можливість останнього сплатити розмір застави, який значно перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Стороною обвинувачення не було надано до суду жодного документу що підтверджує фінансову спроможність підозрюваного незважаючи на те, що деякі відомості маються у відкритому доступі, і не потребують додаткових зусиль для їх витребування.

Слідчий суддя дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання. З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки як під час розгляду судом першої інстанції клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу, так і під час апеляційного розгляду, стороною обвинувачення не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що інший запобіжний захід, окрім особистого зобов`язання, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Колегія суддів вважає, що слідчийсуддя дослідив всі обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухваленнязаконного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимогист.194 КПК Українита за відсутністю доведених обставин щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, обґрунтовано застосував щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а саме у виді особистого зобов`язання.

Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.178 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів надав загальну оцінку вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Посилання прокурора щодо наявності у кримінальному провадженні ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки прокурором не наведено достатніх відомостей на підтвердження вказаних обставин.

Крім того, апеляційна скарга не містить та прокурором не наведено обставин, які дають підстави для висновків, що з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного та його процесуальної поведінки, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не зможе запобігти ризикам, які прокурор вважає доведеними.

Станом на день апеляційного розгляду прокурором не надано відомостей про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 з моменту повідомлення йому про підозру у даному кримінальному провадженні, та застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

Інші доводи апеляційної скарги прокурора висновків слідчого судді не спростовують. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 376, 177, 178, 183, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.01.2025, якою підозрюваного ОСОБА_7 зобов`язано прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду строком до 16.03.2025 без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4