Ухвала

від 26.02.2025 по справі 911/9/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/9/25

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали заяви (вх. №1802/25 від 25.02.2025) ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №911/9/25

за позовом ОСОБА_1

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту»

07101, Київська область, м. Славутич, квартал Поліський, буд. 14, кв. 8, ЄДРПОУ 36291688

про визнання недійсними розпорядження, наказу, рішень, статуту та скасування реєстраційної дії

встановив:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі 911/9/25 (суддя Ярема В.А.) прийнято позовну заяву (вх. № 4388/25 від 06.01.2025), з урахуванням уточнення вимог, до розгляду та відкрито провадження у справі №911/9/25 про визнання недійсними розпорядження, наказу, рішень, статуту та скасування реєстраційної дії.

Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до Господарського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 (вх. №1802/25 від 25.02.2025) про забезпечення позову у справі №911/9/25.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.02.2025 заяву ОСОБА_1 (вх. №1802/25 від 25.02.2025) про забезпечення позову передано на розгляд судді Саванчук С.О.

Позивачем заявляється до ухвалення рішення у справі вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- заборони президії та президенту Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту» (07101, Київська обл., м. Славутич, Московський (Поліський) квартал, будинок 14, квартира 8, ідентифікаційний код 36291688) скликати та проводити конференцію федерації;

- заборони Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту» (07101, Київська область, м. Славутич, квартал Московський (Поліський), буд. 14, кв. 8, ідентифікаційний код 36291688) приймати на конференції рішення щодо обрання керівного складу федерації та внесення змін, прийняття і затвердження статут федерації в новій редакції;

- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, Офісу протидії рейдерству, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора проводити реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту» (07101, Київська обл., м. Славутич, Московський (Поліський) квартал, будинок 14, квартира 8; ідентифікаційний код 36291688) щодо відомостей про органи управління та керівні органи юридичної особи, керівника юридичної особи, особи, уповноваженої представляти Федерацію у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені Федерації без додаткового уповноваження, а також реєстрації Статуту Всеукраїнської громадської організації ««Всеукраїнська федерація танцювального спорту»;

- зупинення дії рішень Президії Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту», оформлених протоколом позачергового засідання Президії Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту» від 21-25 січня 2025року, про припинення членства та виключення із членів Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту».

На обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 посилається, зокрема, на такі фактичні дані.

Відповідно до реєстру членів Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту» станом на 20.09.2024 вона була членом Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту».

Рішенням президії Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту» від 21-25 січня її було виключено з числа членів федерації, в порушення законодавчих підстав та без її згоди, внаслідок чого вона звернулася із позовом до суду.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, ОСОБА_1 вказує про монопольне становище Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту», відтак, виключення заявниці з числа членів федерації на підставі оскаржуваного рішення, призвело до неможливості реалізації її прав, передбачених статтею 3 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», участі у національних змаганнях ВФТС з танцювального спорту, неможливості брати участь у заходах Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту», проведення спірної конференції призведе до прийняття рішень з порушенням як кворуму для голосування, так і результатів голосування загалом, оскільки кардинально змінені як більшість, так і інші необхідні для прийняття рішень пропорції голосів, що призведе до того, що будуть порушені права та охоронювані законом інтереси не тільки заявниці, але і інших, як мінімум 290, членів федерації - спортсменів та тренерів.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 (вх. №1802/25 від 25.02.2025) про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Із змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду у справі, в якій вживаються заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову, який передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 за №4-рп/2011).

Зокрема, інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011 за №5-рп/2011).

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Крім того, слід встановити, чим саме невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібну правову позицію також наведено у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 17.10.2018 у справі №904/2351/18, від 25.02.2019 у справі №924/789/18.

Суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Самі по собі посилання заявника на відповідні обставини, не можуть бути достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заява про забезпечення позову, що подана позивачем у справі, за своїм змістом зводиться до того, що права заявниці та третіх осіб будуть порушені тими рішеннями, які будуть прийматись на конференціях Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту», що будуть скликані та проведені президією та президентом федерації.

Тобто, заява містить припущення щодо можливого змісту майбутніх рішень, що будуть прийняті на конференції федерації, що не відповідатимуть волі заявників, чим будуть порушені їх права, у зв`язку з чим, заявлено про заборону президії та президенту федерації скликати та проводити конференцію федерації, заборони приймати на конференції федерації рішення щодо обрання керівного складу федерації та внесення змін, прийняття і затвердження статуту федерації в новій редакції, із забороною проведення відповідних реєстраційних дій.

Вказане, по суті, нівелює такі повноваження керівництва Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту», яка включає більше тисячі членів, має виключне право представляти танцювальний спорт у відповідних міжнародних організаціях та на міжнародних спортивних змаганнях, має виключне право на організацію та проведення офіційних міжнародних змагань на території України та всеукраїнських спортивних заходів з танцювального спорту, визнана суб`єктом олімпійського руху в Україні.

Суд зауважує, що у рішенні № 5-рп/2011 від 16.06.2011 Конституційного Суду України (справа № 1-6/2011) наведено правовий висновок про те, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб учасників провадження, суспільства, держави в цілому, з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Оскільки спір за позовом стосується прав та інтересів позивача на членство у федерації та участі в її діяльності, тобто стосується загалом належних усім членам федерації правомочностей, суд дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони керівництву здійснювати свої повноваження щодо скликання конференції не буде співмірним заходом стосовно прав позивача та інших членів федерації, з огляду також на виборність посад керівництва федерації.

У такому випадку, права та інтереси заявниці, яка не погоджуються з обставинами скликання, проведення майбутньої конференції та прийняття на ній відповідних рішень, зіставляються з правами та інтересами інших членів федерації через призму легітимних очікувань на управління товариством, що свідчить про відсутність співмірності між обраним заходом забезпечення позову та майбутніми позовними вимогами, позаяк наслідки вжиття відповідного заходу не виключають порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших осіб, які є членами федерації, що охоплює також винесення на розгляд конференції питань обрання керівництва федерації та змін до її статуту.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що доводи заявниці про утруднення відновлення і захисту її порушених прав, у контексті зазначених вище обставин, не відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності та збалансованості інтересів сторін, що не спростовується доводами заяви про забезпечення позову про те, що заборона скликати та проводити конференції федерації стосується лише керівництва федерації, зважаючи на те, що прийняття рішень на конференціях федерації відбувається колегіально, голосуванням її членів та є реалізацією, у тому числі, їх корпоративних прав на управління громадською організацією, якою є федерація.

За змістом пункту 1 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Згідно з пунктом 3 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.

Тобто, вжиття запропонованих заявницею заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони: 1) президії та президенту Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту» (07101, Київська обл., м. Славутич, Московський (Поліський) квартал, будинок 14, квартира 8, ідентифікаційний код 36291688) скликати та проводити конференцію федерації не допускається відповідно до пункту 1 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, що не спростовується тим, що заявницею заявлено лише про заборону скликати та проводити конференцію президії та президенту федерації, оскільки суб`єктний склад уповноважених на такі дії осіб не змінює вищевказаної заборони відповідно до пункту 1 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України на вжиття такого заходу забезпечення.

При цьому, положення пункту 1 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України можуть бути застосовані до Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту», не зважаючи на те, що вона не являється господарським товариством, що підтверджується усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №904/4887/18, постанова Верховного Суду від 26.04.2024 у справі № 916/4893/23, в основу якої покладено не аналогію процесуальних норм, які відповідно до зазначеної позиції не аналізуються, а зміст спірних правовідносин сторін та прав, за захистом яких позивач звертається до господарського суду, які, як і у цій справі, є корпоративними правами, що характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами, відповідно, члени федерації також є носіями корпоративних прав, а відносини між її членами та федерацією, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

З огляду на таку правову позицію, спори між учасниками юридичної особи та юридичною особою є корпоративними та відносяться до господарської юрисдикції, що також відносить такі юридичні особи до суб`єктів заборон відповідно до частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки даною частиною встановлені випадки не допущення забезпечення позову у спорах саме з корпоративних правовідносин.

При цьому, вжиття запропонованих заявницею заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони: Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту» (07101, Київська область, м. Славутич, квартал Московський (Поліський), буд. 14, кв. 8, ідентифікаційний код 36291688) приймати на конференції рішення щодо обрання керівного складу федерації та внесення змін, прийняття і затвердження статут федерації в новій редакції - також не відповідає вимогам пункту 1 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, що дозволяє вживати заборони на прийняття конкретних рішень, які прямо стосуються предмету спору, натомість, позовна заява у цій справі стосується поновлення членства позивача у Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту», відтак, фактично, заборона вчиняти дії зі скликання конференції та прийняття на ній рішень, що також обумовлюється діями інших осіб - президента та/чи президії федерації, не стосується предмету спору за позовом.

Судом також врахована, з огляду на доводи заяви про забезпечення позову, позиція Верховного Суду в подібних правовідносинах (постанова від 13.01.2023 у справі № 918/531/22):

"32. Оскарження учасником товариства конкретного рішення загальних зборів, яким змінено керівника, не означає, що загальні збори товариства не можуть ухвалювати інших рішень протягом всього періоду розгляду судом такого спору. Якщо ухвалені загальними зборами рішення потребують реєстрації у ЄДР змін відомостей про юридичну особу, то суд не може забороняти вчиняти відповідні реєстраційні дії. Протилежний підхід означатиме блокування господарської діяльності товариства та надмірне втручання в його справи.

33. Крім того, зі змісту ч.3 ст.99 ЦК випливає, що учасники мають право переобрати виконавчий орган у будь-який момент. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

34. Тобто, навіть якщо припустити, що 19.07.2022 при скликанні та проведенні загальних зборів були допущені порушення, про які стверджує скаржник, то це не означає, що загальні збори товариства позбавлені права скликати та провести ще одні збори для переобрання керівника (чи підтвердження його повноважень).

35. Крім того, навіть якщо скаржник вважає, що директора було обрано з порушеннями закону, то ті реєстраційні дії, заборони вчинення яких вимагає скаржник, вчиняються не на підставі рішень директора (якого скаржник вважає незаконно обраним), а на підставі рішень загальних зборів учасників, обмежувати які в ухваленні рішень у суду немає підстав.

36. Отже, заборона проведення реєстраційних дій щодо ТОВ ... порушує права учасників товариства брати участь в управлінні товариством...".

Зважаючи на вказане, невжиття заявлених заходів забезпечення позову не перешкоджатиме виконанню рішення суду у цій справі, в разі задоволення позову, а також невжиття таких заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, натомість, вжиття таких заходів не є співмірними з предметом позову, не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності та збалансованості інтересів сторін, інших членів федерації, суспільства та держави.

Заявницею не доведено належними засобами доказування, що невжиття запропонованих нею заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду стосовно позову.

Щодо заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, Офісу протидії рейдерству, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, проводити реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту» (07101, Київська обл., м. Славутич, Московський (Поліський) квартал, будинок 14, квартира 8; ідентифікаційний код 36291688) щодо відомостей про органи управління та керівні органи юридичної особи, керівника юридичної особи, особи, уповноваженої представляти Федерацію у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені Федерації без додаткового уповноваження, а також реєстрації Статуту Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту» суд зазначає, що заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії виходить за межі предмета спору, не відповідає вимогам співмірності, адекватності, розумності, збалансованості інтересів сторін.

Щодо обраного заходу забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішень Президії Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту», то такий вид заходу забезпечення позову як зупинення дії рішень органів управління юридичною особою не передбачено частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з цим, пунктом 10 частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

ОСОБА_1 не вказано посилань на інші закони чи міжнародні договори, якими би були передбачені вказані заходи забезпечення позову, що нею заявлені.

У пояснювальній записці до Закону № 460-IX від 15.01.2020 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України" щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ зазначено, що внесення змін до процесуального законодавства дасть змогу нівелювати можливість зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами, зокрема, були вилучені деякі види забезпечення позову.

Тобто, починаючи з 08.02.2020, частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачений вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову, який може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами України або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (пункт 10 частини 1 цієї статті).

Не допускається вжиття заходу забезпечення позову, який відповідає змісту позовних вимог, предмету спору, є необхідним з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо предмету позову, однак який не передбачений ні процесуальним законом, ні іншими законами України або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 910/4445/21 та постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.08.2022 у справі № 916/493/22.

Таким чином, обрані заявником заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішень Президії Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту», не передбачені частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України. Заявник у відповідній заяві не навів посилань на інші закони чи міжнародні договори, якими би були передбачені такі заходи забезпечення позову.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, обраний заявником захід забезпечення у вигляді зупинення дії рішень Президії Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація танцювального спорту» є неналежним.

Беручи до уваги відсутність належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, враховуючи те, що відомості про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивачів без вжиття таких заходів також не наведені і такі обставини не встановлені судом, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, за наведених у ній доводів та обґрунтувань.

Керуючись статтями 73-74, 77, 79-80, 136-137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви (вх. №1802/25 від 25.02.2025) ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №911/9/25 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 26.02.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Cуддя С.О. Саванчук