Справа № 478/938/24 Провадження № 2/478/25/2025
У Х В А Л А
26 лютого 2025 року смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:
головуючого судді Томашевського О.О.,
за участю:
секретаря судових засідань Григоренко Н.О.,
представника позивача Найдьонової Н.В.,
представника відповідача Ільїна О.В.,
(в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду с-ща Казанка клопотання про призначення земельно-технічної експертизи у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «ЛЕСЯ» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Володимирівська сільська рада Баштанського району Миколаївської області про витребування майна із чужого незаконного володіння,-
В с т а н о в и в:
26 липня 2024 року адвокат Найдьонова Н.В., звернулася до суду в інтересах, Фермерського господарства «ЛЕСЯ» з позовною заявою до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Володимирівська сільська рада Баштанського району Миколаївської області про витребування майна із чужого незаконного володіння.
З обставин, вказаних у позовній заяві вбачається, що Фермерське господарство «ЛЕСЯ» є користувачем земельної ділянки, загальною площею 50 га, з якої, 44 га надавались ОСОБА_2 у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею, серії МК № 013622 від 12.03.1998 року та 6,0 га, які надавались ОСОБА_2 у приватну власність для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серії МК № 1624 від 12.03.1998 року.
В подальшому, в процесі розпаювання, зі складу земельної ділянки, площею 44 га, яке належало на праві користування Фермерському господарству «ЛЕСЯ», було виділено 9,66 га земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_3 , що підтверджується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку, серії МК № 099970 від 03.04.2005 року.
Таким чином, з урахуванням земельних ділянок, переданих у приватну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,у постійномукористуванні ФГ«ЛЕСЯ» залишилось34,3409га.
30 січня 2020 року на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 2212/0/14-20-СГ було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України.
Таким чином, зі складу земельної ділянки, площею 34,3409 га вибули земельні ділянки, які на момент звернення до суду з позовом, мають наступні кадастрові номери: 4823680300:01:000:0214, 4823680300:01:000:0215 та 4823680300:01:000:0217.
Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року провадження у справі було відкрито, призначено підготовче судове засідання.
24 лютого 2025 року представник позивача адвокат Найдьонова Н.В. звернулася до суду з клопотанням про призначення земельно-технічної експертизи. В обґрунтування клопотання зазначила, що оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу того, що позивач вважає, що відповідач отримав у приватну власність земельні ділянки за кадастровими номерами: 4823680300:01:000:0214, 4823680300:01:000:0215 та 4823680300:01:000:0217 за рахунок земельної ділянки, площею 34,3409 га, яка належить ФГ «ЛЕСЯ», то питання щодо того, чи відбулося накладення таких земельних ділянок підлягає встановленню за допомогою відповідної експертизи.
Виходячи з цього, представник позивача просить суд призначити у справі земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: Чи накладені земельні ділянки з кадастровими номерами: 4823680300:01:000:0214, 4823680300:01:000:0215 та 4823680300:01:000:0217. Цільове призначення яких: ведення особистого селянського господарства на земельну ділянку, площею 34,3409 га, цільове призначення: ведення фермерського господарства, яка залишилась у постійному користуванні ФГ «ЛЕСЯ» із загальної площі 50,0 га, після виділення з цієї площі (50 га) земельної ділянки, площею 6,0 га у власність засновнику ФГ «ЛЕСЯ» ОСОБА_2 (кадастрові номери: 4823680300:01:000:0171 5,0449 га; 4823680300:01:000:0170 0,9551 га) та члену ФГ «ЛЕСЯ» ОСОБА_3 (кадастровий номер: 4823680300:04:000:0152 9,66 га).
Проведення експертизи представник позивача просить доручити Дніпропетровському науково дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Найдьонова Н.В. клопотання підтримала, суду пояснила, що питання для вирішення експертизи сформульовано виходячи з того, що Державні акти на 50,га та 34,3409 га не видавались, натомість, голова ФГ «ЛЕСЯ» отримав два Державні акти на 44,0 га в постійне користування та 6,0 га у приватну власність, що сукупно складають 50 га площі земельної ділянки.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти призначення експертизи, проте надав зауваження з приводу коректності поставленого питання перед експертами, а також висловив незгоду із експертною установою, які просить доручити проведення експертизи представник позивача.
З приводу питання, яке слід поставити на вирішення експертові, представник відповідача зазначив, що оскільки земельні ділянки розмежовуються межами, то експерту необхідно визначити питання можливого накладення саме меж земельних ділянок.
Щодо експертної установи, то представник відповідача звернув увагу на можливість визначення будь-якої іншої експертної установи, в тому числі: більш територіально наближеної до об`єкту експертизи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подане клопотання про призначення експертизи та матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 3ст. 103 ЦПК Українипри призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до статті 1Закону України«Про судовуекспертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Беручи до уваги обставини, за яких виникли спірні правовідносини між сторонами у справі, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про призначення земельно-технічної експертизи підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання, яке слід остаточно поставити перед експертом, суд враховує думку представника позивача, а також приймає пропозиції та зауваження представника відповідача та вважає врахувати Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, зареєстрованого в МЮ України 26.12.2012 року за № 1950/5.
Так, п.п 6.1 пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій визначено, що основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.
Згідно з п.п. 6.1.1 п.п. 6.1 п. 6 Розділу ІІ Методичних рекомендаціях, визначено орієнтовний перелік питань, які ставляться на вирішення експерту, зокрема: чи є порушення меж (або накладання) земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки?
Призначаючи земельно-технічну експертизу, суд враховує, що спірні правовідносини сторін виникли з приводу можливого виділення із земельної ділянки, площею 34,3409 га інших земельних ділянок. Відповідно, для встановлення цих обставин, слід встановити, чи перебувають земельні ділянки за кадастровими номерами: 4823680300:01:000:0214, 4823680300:01:000:0215 в межах земельної ділянки, площею 34,3409 га про постійне право користування якої й наполягає позивач.
Натомість, з огляду на відсутність в матеріалах цивільної справи правовстановлюючого документа на земельну ділянку площею 34,3409 га, то при призначенні експертизи слід враховувати Державний акт на право постійного користування землею, площею 44 га, серії МК № 013622 від 12.03.1998 року, яка надавалась ОСОБА_2 у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства та Державний акт на право приватної власності на землю, серії МК № 1624 від 12.03.1998 року 6,0 га, яка надавалась ОСОБА_2 у приватну власність для ведення селянського (фермерського) господарства, які сукупно складають 50 га та Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 9,66 га, серії МК № 099970 від 03.04.2005 року, яка надавалась у приватну власність ОСОБА_3 зі складу земель, площею 44 га, що належали за Державним актом на право постійного користування землею, серії МК № 013622 від 12.03.1998 року ОСОБА_2 та за вирахуванням якої, фактично було утворено земельну ділянку площею 34,3409 га.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що запитання, яке слід поставити на вирішення експертизи повинно бути сформульоване наступним чином, а саме:
- Чи є накладення земельних ділянок з кадастровими номерами: 4823680300:01:000:0214, 4823680300:01:000:0215 та 4823680300:01:000:0217 та/або їх меж, на земельну ділянку, площею 34,3409 га, яка утворилась внаслідок виділу із земельної ділянки загальної площі 50,0 га, після виділення з неї земельної ділянки, площею 6,0 га у власність засновнику ОСОБА_2 (Державний акт на право приватної власності на землю, серії МК № 1624 від 12.03.1998 року, кадастрові номери: 4823680300:01:000:0171 5,0449 га; 4823680300:01:000:0170 0,9551 га) та ОСОБА_3 , площею 9,66 га (Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 9,66 га, серії МК № 099970 від 03.04.2005 року, кадастровий номер: 4823680300:04:000:0152) зі складу земель, площею 44 га, що належали за Державним актом на право постійного користування землею, серії МК № 013622 від 12.03.1998 року ОСОБА_2 .?
Вирішуючи питання щодо експертної установи, якій слід доручити проведення відповідної земельно-технічної експертизи, суд приходить до висновку про можливість доручити її проведення Дніпропетровському науково дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та не вбачає підстав для врахування зауважень представника відповідача з приводу цієї експертної установи, оскільки такі зауваження представника відповідача ґрунтувалися лише на можливості призначення іншої експертної установи без належного обґрунтування причин для цього.
Оскільки для проведення експертизи потрібен значний проміжок часу, то суд приходить до висновку про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК Українина час проведення експертизи.
Керуючись ст.116-118,260-261,352-354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника позивача - адвоката НайдьоновоїН.В.про призначенняземельно-технічноїекспертизи уцивільній справіза позовомФермерського господарства«ЛЕСЯ» до ОСОБА_1 ,треті особи,які незаявляють самостійнихпозовних вимогна предметспору:Головне управлінняДержгеокадастру уМиколаївській областіта Володимирівськасільська радаБаштанського районуМиколаївської областіпро витребуваннямайна ізчужого незаконноговолодіння -задовольнити.
Призначити у цивільній справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити запитання:
- Чи є накладення земельних ділянок з кадастровими номерами: 4823680300:01:000:0214, 4823680300:01:000:0215 та 4823680300:01:000:0217 та/або їх меж, на земельну ділянку, площею 34,3409 га, яка утворилась внаслідок виділу із земельної ділянки загальної площі 50,0 га, після виділення з неї земельної ділянки, площею 6,0 га у власність засновнику ОСОБА_2 (Державний акт на право приватної власності на землю, серії МК № 1624 від 12.03.1998 року, кадастрові номери: 4823680300:01:000:0171 5,0449 га; 4823680300:01:000:0170 0,9551 га) та ОСОБА_3 , площею 9,66 га (Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 9,66 га, серії МК № 099970 від 03.04.2005 року, кадастровий номер: 4823680300:04:000:0152) зі складу земель, площею 44 га, що належали за Державним актом на право постійного користування землею, серії МК № 013622 від 12.03.1998 року ОСОБА_2 .?
Проведення експертизи доручити експертам Дніпропетровського науково дослідногоінституту судовихекспертиз Міністерстваюстиції України(49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січеславська набережна, 17, оф., 801), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, передбачену ст. ст.384,385 Кримінального кодексу України.
У розпорядження експерта надати ІІІ томи матеріалів цивільної справи.
Роз`яснити сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі, передбаченіст. 109 ЦПК України, а саме,можливість визнання судом факту, для з`ясування якого експертиза була призначена.
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 26 лютого 2025 року.
Суддя
Суд | Казанківський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2025 |
Оприлюднено | 27.02.2025 |
Номер документу | 125429989 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Казанківський районний суд Миколаївської області
Томашевський О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні